Розробка плану маркетингу малого та середнього підприємства (стр. 2 из 7)

Одна з останніх фаз в еволюції планування, що представлена теорією управління по результатам, використовує саме останній підхід. Для планування по результатах характерні такі особливості: гнучкість роботи організації, відповідність витрат на планування існуючим можливостям та очікуваним результатам, активне залучення персоналу в процес планування, швидка реакція на зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі організації.

"Суть планування, - на думку Р.Хаммера, - полягає у формулюванні мети або цілей, які будуть реалізовані найближчим або в далекому часі, в окресленні майбутніх варіантів та способів діяльності, а також вказівок щодо реалізації обраних рішень". Отже, планування - це осмислений, заснований на певній методології, сформульований (хоч ступінь формалізації може бути різною на практиці) процес прийняття рішень щодо бажаного майбутнього стану підприємства та способів його досягнення.

Розбудова ринкових відносин викликає появу нових форм господарських суб'єктів, які розрізняються за формою власності, розмірами тощо. Системи планування, які на них існують, різняться між собою, але спільними для них є методологія планування — сукупність вимог до побудови планів. Методологія планування визначає основні принципи планування та методи планування, а також логіку побудови планів господарської діяльності для різних часових горизонтів, напрямків бізнесу, номенклатурних груп тощо. Основні принципи, на яких базується сучасне планування, наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Основні принципи планування господарської діяльності

Найменування принципу	Зміст принципу
1. Єдність	Системний характер планування, що передбачає взаємопов'язаніеть загального та окремих планів підрозділів та функціональних сфер діяльності підприємства
2. Неперервність	Планування є циклічно повторюваним процесом, при якому плани, що розроблюються, послідовно змінюють один одного
3. Гнучкість	Можливість внесення у плани певних коректив з урахуванням нових обставин, або, навіть, докорінна зміна плану
4. Точність	Бажані перспективи повинні бути кількісно ідентифіковані та якісно конкретизовані і деталізовані
5. Причетність	Залучення всіх членів економічної організації у планову діяльність
6. Економічність	Витрати на планування повинні бути сумірні з ефектом від планування
7. Простота та ясність	Планові завдання повинні мати чіткі та зрозумілі для виконавців формулювання

Планування в маркетингу вирішує наступні основні завдання:

- визначає мети, основні принципи й критерії оцінки самого процесу планування (наприклад, диференціація товарів залежно від обраних сегментів ринку, комплексне планування ринкової стратегії, визначення обсягів і строків фінансування залежно від маркетингових цілей);

- задає структуру й резерви планів, їхній взаємний зв'язок (наприклад, погоджує плани реалізації товару по окремих сегментах ринку, запроваджує в життя комплексну ринкову стратегію, збутову й виробничу діяльність регіональних відділень і філій);

- установлює вихідні дані для планування (стан і перспективи розвитку ринку, що існують і майбутні потреби кінцевих користувачів продукції підприємства, прогноз змін товарної структури ринків, і т.п.);

- визначає загальну організацію процесу й рамки планування (рівень компетенції й відповідальності керуючих, права й обов'язки організаційно-структурних підрозділів підприємства, і т.п.) [2, c. 6]

В практиці господарської діяльності використовується
широкий спектр методів планування, які являють собою
комплекс засобів та прийомів розробки планів. До основних
методів внутрішньофірмового планування можна віднести:
нормативний, програмно-цільовий, балансовий, економіко-
математичні,системно-аналітичні,проектно-варіантні, експериментальні.

Основні техніки планування, що використовуються в практиці діяльності підприємств малого та середнього бізнесу, наведені на рис. 2.

Рис. 2. Техніки планування, що використовуються у практичній діяльності малих та середніх підприємств

Техніки планування призначені для підтримки плановиків на стадіях аналізу, прогнозу, планування цілей, стратегій та заходів. Як свідчить практика планової роботи на малих та середніх підприємствах, класифікувати планові техніки можна на кількісні та якісні. Останні базуються на досвіді, інтуїції, знаннях та міркуваннях. Вони використовуються особливо на фазах прийняття рішень, аналізу, пошуку та оцінці альтернатив. Щодо кількісних методів, то вони здебільш розподіляються у діапазоні від, наприклад, доволі простого методу аналізу часових рядів до математично складного методу оптимізації. Кількісні техніки використовуються перед усім при прогнозуванні та встановленні критеріїв оцінки (аналіз витрат та результатів) та визначенні строків (техніка сітьового планування).

Користуючись результатами, що одержані попередниками, а також приймаючи до уваги результати спостережень за роботою малих підприємств можна зробити наступну класифікацію видів планування (табл.2).

Таблиця 2. Класифікація внутрішньофірмового планування

Критерії	Вид планування
1. За сферами функціонування	Планування збуту, виробництва, маркетингу, матеріально-технічного постачання, персоналу, інвестицій, фінансів, розширене загальне планування
2. За змістом в аспекті підприємницької політики	-стратегічне-тактичне-оперативне
3. За предметом	-цільове -програмне -планування засобів -планування дій
4. За ступенем охоплення	-загальне -часткове
5. Заглибиною	-глобальне-контурне-обмежене заданими межами-детальне
6. За строками	-короткострокове -середньострокове -довгострокове
7. 3 точки зору структурної організації	-загальне -сфер діяльності -місця розміщення
8. За координацією окремих планів в часі	-послідовне -одночасне
9. За обліком змін даних	-жорстке -гнучке
10. За черговістю в часі	-впорядковане -позачергове(евентуальне) -плинне