«Розробка стандартів мерчандайзингу»
Зміст
Вступ
1. Специфіка галузі. Стандарти мерчандайзигу
1.1 Ситуація на ринку безалкогольних напоїв
1.2 Мерчандайзинг. Загальні правила
2. Розробка стандартів марчандайзинг
2.1 Запас-дистрибуції
2.2 Розташування точок продажу
2.3 Подання торгівельної марки
3. Розрахунок ефективності стандартів на підприємстві
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Поняття мерчандайзинга із зміною епох і розвитком ринку обростало знаннями і досвідом.
Мерчандайзинг полягає в проведенні спеціальних робіт з розміщення й викладення товару на прилавку, оформленні місць продаж. Незважаючи на глибоке вивчення впливу мерчандайзинга на продажі і поведінку покупців, сьогодні все ще існують ілюзії і помилки, пов'язані з цим поняттям і управлінням персоналом мерчандайзеров. Для прискорення обігу товарів, отримувати більше прибутки з тих же площ і стати ще привабливішими для покупців виробникам необхідно:
· досягти ефективного запасу продукції;
· розташувати товари якнайкраще;
· оформити торговельну точку рекламними матеріалами.
Об'єкт роботи - «Живчик»
Свого часу «Живчик» став справжньою сенсацією на ринку безалкогольних напоїв. Це був перший соковмісний напій, збагачений корисними властивостями ехінацеї.
Ідея створення смачного та водночас корисного напою належить президенту ЗАТ «Оболонь» Олександру СЛОБОДЯНУ.
«Сьогодні «Живчик» є найуспішнішим брендом на ринку безалкогольних напоїв України. За десять років він став найулюбленішим напоєм дітей та прийшовся до вподоби їхнім батькам. Зараз «Живчик» – найпопулярніший сімейний напій в Україні.
Завданнями роботи є:
1. Характеристика специфіки галузі і розробка на їх основі загальних правил мерчандайзинга.
2. Розробка стандартів мерчандайзинга по трьох напрямах: запас-дистриб’юция, розташування-демонстрація, представлення товару.
3. Оцінка ефективності впровадження стандартів
1. Специфіка галузі. Стандарти мерчандайзигу
1.1 Ситуація на ринку безалкогольних напоїв
Ринок газованих безалкогольних напоїв України призупинив своє зростання. По-перше, це пов'язано з нестабільним економічним становищем у світі. А по-друге, з переходом ринку на новий щабель розвитку — насичення, що є закономірним процесом i розцінюється як внутрішня тенденція.
Зміна споживчого попиту — ключовий чинник впливу на розвиток різних сегментів ринку прохолодних напоїв. Умови, що склалися, неминуче викличуть ще більше укрупнення ринку та рішучі маркетингові кроки виробників у сегментіOFF-TRADE.
Донедавна український ринок «безалкоголки» в сегменті солодких газованих напоїв демонстрував гарні навіть для європейських країн темпи зростання. Однак останнім часом динаміка суттєво знизилася, експерти пов'язують це ізпереходом ринку у стадію насичення. Так, на сезон червень-липень 2008 р. ринок CSD у натуральному вираженні збільшився за ріклише на 0,24%, у фінансовому це становило 2,47%.
За даними РБК-Україна, зниження загальних темпів зростання ринку безалкогольних напоїв з урахуванням ycix сегментів очікується тільки до 2011 р. Адже споживання напоїв українцями на душу населення все ще значно відстає від світових показників. Так, середньостатистичний європеєць випиває за piк безалкогольних напоїв 2,5 раза більше за пересічного українця, тоді як показники американського середньостатистичного споживання перевищують українські у 6,5 раза.
На відміну від деяких європейських ринків, що перебувають у стадії стагнації або демонструють негативну динаміку, у вітчизняного ринку оптимістичніші прогнози на перспективу. Підстави для оптимізму додає i зміна культури споживання безалкогольних напоїв.
3 одного боку, зміна способу життя i ставлення до власного здоров'я, а також зростаюча поінформованість українців щодо різних інгредієнтів призводять до скорочення споживання солодких газованих безалкогольних напоїв. 3 іншого — закономірно збільшуються сегменти соковмісних, енергетичних, дієтичних напоїв, холодних чаїв, квасу та іншої продукції суміжних категорій. Сприятливі прогнози i для сегмента бутильованої мінеральної, столової i чистої води.
Щодо безпосередньо ринку газованих безалкогольних напоїв, нижче наводимо дані, якіґрунтуються на результатах аудиту роздрібної торгівліза червень-липень 2008 р., проведеного компанією «MEMRB-IRI». Вибірка охоплювала усе міське населення, тобто близько 33 млн. oci6, або 67% усього населення України, i відповідно 80% споживання. Аудит покриває усю роздрібну торгівлю, включаючи відкриті ринки. Продуктова панель нараховує 2230 торговельних точок.
Порівняно з періодом минулого року, аналогічним досліджуваному, дані свідчать про відсутність різко вираженої сезонності споживання, хоча зниження i підвищення попиту мають свої піки: мінімум фіксується на період лютий-березень, максимум пропадає на червень-липень.
Якщо для зростання споживання в літні місяці вирішальним фактором залишається кліматичний, то попит у грудні-січні підтримується за рахунок кількості свят у цей період.
Питома вага географічних регіонів країни у структурі продажів CSD у натуральному вираженні виглядає так: схід - 32,9%, південь - 23,5%, центр - 19,8%, захід - 16,6% i північ — 7,2%. Порядок розподілу за частками практично не змінюється в періоди максимального i мінімального попиту: усього на 1% збільшується споживання в літній період у Південному регіоніза рахунок зменшення продажів у Західному, де споживання на рівний відсоток зростає взимку.
Можна стверджувати, що сьогодні продукція, яка виробляється на території України, практично витіснила імпортовані напої. Одне зауваження: напої, що розглядаються, виробляються на території країни, але далеко не всівиробники належать до вітчизняних компаній. Операції зізлиття i поглинання, успішно розпочаті транснаціональними корпораціями кілька років тому, будуть тривати і далі.
Вітчизняний ринок газованих безалкогольних напоїв в основному розвивається за рахунок великих міст, що за умов насичення примусить виробників посилити вектор орієнтованостіна більш глибоке проникнення в регіони. Зміни питомої ваги основних шести містза сезонами продажу у натуральному вираженні практично не відбувається. Лідируючі позиції утримує столиця: Київ — 38%, далі йдуть Харків — 21%, Одеса — 14,2%, Дніпропетровськ - 9,9%, Донецьк - 9,3%, Львів - 7,6%.
Оскільки газовані безалкогольні напої на українському ринку залишаються товарами імпульсивного попиту, то в сегментаціїринку по каналах продажу велика частка належить ринкам, кіоскам i павільйонам. Однак інші дослідженняпідтверджують зростання продажів продукції даної категорії через торговельні мережі.
На супермаркети i продуктові магазини сумарно припадає 51,3% ycix продаж. Оператори ринку зауважують, що для них пріоритетним залишається реалізація продукції через сегмент OFF-TRADE, а отже, ізпосиленням конкуренції гостріше постало питання щодо організації логістики, дистрибуції та трейд-маркетингу високого рівня.
Мерчандайзинг – це напрямок торгівельного маркетингу, комплекс заходів, спрямованих на просування певного товару, марку виду або упакування, тобто на збільшення обсягів продажу у роздрібній торгівлі.
Він полягає в проведенні спеціальних робіт з розміщення й викладання товару на прилавку, оформленні місць продажу, контролі складських запасів і націлений на формування лояльного ставлення продавців до компанії-виробника та її торгівельних марок.
В економічно розвинутих країнах першим почали застосовувати мерчандайзинг найбільш організовані роздрібні торговці, якими були мережі супермаркетів.
Незважаючи на глибоке вивчення впливу мерчандайзинга на продажі і поведінку покупців, сьогодні все ще існують ілюзії і помилки, пов'язані з цим поняттям і управлінням персоналом мерчандайзерами. Розглянемо деякі з них:
До зовнішнього вигляду можна віднести:
· назва торговельної марки;
· форма і колір упаковки;
· написи та інше.
1.Упаковка, яка має яскраве зображення використовується для привертання уваги до товару. Споживачу непримінно захочеться потягнутися і узяти в руки товар, а потім спробувати той товар.
Також важливою є етикетка товару. У деяких магазинах можна помітити товар, від упаковки якого відклеїлася етикетка. Такі товари треба, навіть не замислюючись, прибирати з полиць. Але, в наш час продавці навпаки, щоб позбавитися від товару ставлять їх на видне місце, щоб скоріше продати. Завдання мерчандайзера – не допустити таких випадків.
2. Не можна цінниками та POS матеріалами прикривати товар. Покупці повинні мати можливість розглянути сам товар, його фірмовий знак, ознайомитися із способами його використання.
3. Необхідно товар ставити лицем до споживача. Дуже часто можна побачити, що товар ставиться торцем або під кутом. Це дуже не красиво, а головне споживач не звертає уваги на цей товар. Таким чином мерчандайзеру необхідно шукати можливості розміщення товару лицем до відвідувачів магазину.
4. Не дозволяйте своєму товару вишиковуватися на полиці "в потилицю". Відомо, що людське око може сприйняти продукт, якщо поруч представлено як мінімум 3-5 однотипних пачок. Якою б не була ширина полиці, товар повинен стояти відносно вільно.
5. Можна використовувати дисплеї - можливість додаткового викладення. Для того, щоб добитися максимальної успіху необхідно:
· Зробити основу дисплеїв досить міцною, щоб конструкція витримала удари візків і не постраждала під час прибирання торговельного залу.
· Не розміщувати дисплеї занадто низько. Вони повинні розташовуватися між талією і грудною кліткою середнього покупця.
· Не викладати товар у вигляді високих пірамід.
· Коротко розповісти про товар. Необхідно використовувати: словосполучення та фрази.
· На дисплеї повинен бути зображений товар.