Зміст
Вступ
1 Методологічні основи здійснення ярмаркової діяльності
2 Ярмаркова діяльність в Україні на сучасному етапі
3 Дослідження Сорочинського ярмарку регіонального рівня і перспективи його розвитку
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми.В сучасних умовах розвитку ринкових відносин виникає нагальна необхідність підвищення ефективності ярмаркової діяльності підприємств. Ярмарки як інструмент товарного ринку висувають чіткі вимоги до їхньої ефективної організації: ретельне вивчення, аналіз цільової спрямованості, уміння компетентно вести спілкування з відвідувачами, налагодження контактів та їхня підтримка по закінченні ярмарку.
На сучасному етапі соціально-економічного розвитку, в умовах прискорення в Україні процесів щодо інтеграції у світовий економічний простір, ярмаркова діяльність набуває все більш актуального значення, оскільки вона дозволяє комплексно вирішувати такі завдання:
1) розширення міжнародних та міжрегіональних зв’язків, у першу чергу економічних та інвестиційних, поглиблення виробничої кооперації;
2) поширення новітніх технологій, розширення використання інноваційних методів виробництва, сприяння технічній та технологічній модернізації підприємств;
3) залучення додаткових інвестиційних коштів як внутрішніх, так і іноземних інвесторів;
4) закріплення позицій підприємств на стратегічно важливих ринках збуту товарної продукції та послуг, освоєння нових перспективних ринків відповідно до основних напрямів зовнішньоекономічної політики держави;
5) стимулювання впровадження систем якості на підприємствах, активізація процесів стандартизації та отримання сертифікатів на відповідність міжнародним вимогам, підвищення конкурентоспроможності продукції;
6) визначення попиту на стратегічно важливих та перспективних ринках збуту в країнах та регіонах світу, формування відповідної виробничої політики підприємств.
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в умовах бурхливого, майже стихійного розвитку ярмаркової діяльності в Україні, збільшення кількості ярмаркових заходів, підвищення зацікавленості ними керівників підприємств різних форм власності постає завдання розробити теоретичне підґрунтя для цього важливого напрямку діяльності підприємств. Методологічні та методичні питання організації та розвитку ярмаркової діяльності та пов’язані з цим прикладні аспекти досліджувались зарубіжними науковцями: Я. Критсотакісом, С. Міллером, Б. Монтгомері, Дж. Олвудом, С. Гопалакрішною та ін., в тому числі російськими вченими – В. Пєтєліним, І. Філоненком, Л.Назаренко та іншими.
В Україні ярмаркова діяльність ще не набула достатніх теоретичних обґрунтувань і необхідного методичного забезпечення. Питання, що торкаються цієї проблеми, лише частково висвітлювались такими українськими фахівцями, як Т.І. Лук’янець, Е. В. Ромат, С.С. Гаркавенко, А.С. Савощенко, В.І. Фарберов.
Пріоритетними напрямами курсової роботи є:
а) теоретичні узагальнення та методичні підходи щодо місця ярмаркової діяльності на ринку України;
б) урахування особливостей проведення ярмарків, а також їх використання для налагодження контактів між виробниками, споживачами та посередниками;
в) вивчення попиту та пропозиції на ринку під час ярмарків та питань, що стосуються використання ярмарків як джерела конкурентної розвідки;
г) обґрунтування доцільності вдосконалення та впорядкування ярмаркової діяльності.
Мета і завдання курсової роботи.Головна мета курсової роботи– розвиток теоретико-методичних засад організації ефективного ярмарку та аналіз ярмаркової діяльності в Україні на прикладі ТОВ «Сорочинський ярмарок».
Для досягнення цієї мети поставлено та розв’язано такі завдання:
1) визначено особливості організації ярмарків;
2) роль та місце ярмарків в структурі товарного ринку та маркетингової діяльності підприємства;
3) досліджено сучасний стан та перспективи розвитку ярмаркової діяльності в Україні;
4) досліджено маркетингову діяльність ТОВ «Сорочинський ярмарок».
Об’єкт дослідження – ярмаркова діяльність в Україні.
Предмет дослідження – науково-методичні засади та практичні аспекти ярмаркової діяльності.
Методи дослідження. Теоретико-методичну основу дослідження складають фундаментальні положення таких наукових дисциплін, як інфраструктура товарного ринку, маркетинг, маркетингова політика комунікацій, статистика, економіка підприємств. У роботі використано: метод порівняння з метою виявлення відмінностей між існуючими категоріями; метод теоретичного узагальнення для обґрунтування наукових висновків і власної думки щодо проблемних питань дослідження; сучасні методи маркетингових досліджень – аналіз документів, експертні оцінки.
Інформаційну основу склали статистичні матеріали Держкомстату України, дані власних досліджень, узагальнень і розрахунків, публікації в періодичній пресі, матеріали вітчизняних та зарубіжних авторів, що висвітлюють проблемні аспекти розвитку ярмаркової діяльності.
1 Методологічні основи здійснення ярмаркової діяльності
Ярмарки — це регулярно організовувані комерційні заходи з обмеженим часом проведення для продажу / купівлі товарів чи послуг на основі виставлених зразків, а також демонстрації нових досягнень і технічних удосконалень. Також термін «ярмарок» визначають як короткострокова виставка, що регулярно повторюється у визначеному місці під традиційною назвою й в обумовлений термін. Її метою є створення умов для укладення договорів на постачання (купівлю - продаж) товарів або роздрібного продажу товарів населенню.
Характерними рисами ярмарків є їх періодичність, а також те, що в них беруть участь спеціалісти, на них є обов'язковою наявність товарних зразків, а основною метою є укладання угод на купівлю-продаж товарів чи послуг.
За складом учасників (територіальною ознакою) ярмарки можуть бути міжнародні, міжрегіональні і регіональні.
Міжрегіональні ярмарки в межах країни демонструють споживачам продукцію і послуги, запропоновані виробниками декількох регіонів.
Місцеві (регіональні) ярмарки демонструють учасникам товари та послуги конкретного регіону. Вони організовуються в багатьох регіонах країни і дають шанс для успіху на ринку. Склад відвідувачів тут обмежується, але учасники збираються з усієї країни та з-за кордону.
Міжрегіональні та місцеві ярмарки є, переважно, національними. На національні ярмарки у своїй країні допускаються іноземні покупці, але право продажу мають тільки національні фірми.
Ярмарки вважаються міжнародними за значної кількості іноземних учасників (як правило не менше 10%) і відвідувачів спеціалістів (не менше 5%). На міжнародних ярмарках експонуються товари і послуги однієї чи декілька галузей. Їх перевагою є те, що вони зосереджують зразки великої кількості товарів з різних країн. Це дає можливість протягом короткого часу ознайомитися з пропозиціями, отримати необхідну інформацію від фахівців, порівняти ціни, якісні характеристики, провести переговори, визначити комерційні умови і, в підсумку, укласти угоду.
За товарним профілем ярмарки розрізняють універсальні і спеціалізовані.
Слід зауважити, що останнім часом універсальних ярмарків, тобто таких, на яких представлений весь комплекс товарів як споживчого так і промислового призначення, за кордоном більше не існує.
Замість універсальних більше практикуються багатогалузеві ярмарки, де представляється асортимент з детальною і продуманою класифікацією багатьох товарів галузей крупної і дрібної промисловості. Коло галузей визначається інтересами споживачів (наприклад, будівництво та обладнання офісів).
Спеціалізовані ярмарки представлені окремими групами товарів і послуг. Такі ярмарки в межах однієї групи зорієнтовані на потреби конкретних споживачів.
Спеціалізовані ярмарки одночасно закладають основу для ініціативи у сфері кооперації, є місцем обміну товарами, ідеями, ноу-хау. Тут за декілька днів можуть бути перевірені шанси стосовно збуту товарів та послуг. На спеціалізованих ярмарках проявляються процеси та зміни, що відбуваються на ринку, а також визначаються напрями та темпи майбутнього розвитку.
Ярмарки, також, можна поділити на оптові і роздрібні.
На оптових ярмарках укладають договори між учасниками з купівлі-продажу продукції чи товарів. У свою чергу, на роздрібних, учасники реалізують населенню товари народного споживання, сільськогосподарську продукцію та інше.
Організатором ярмарку є юридична особа чи група юридичних осіб, що займаються організацією ярмарку (ярмарковий комітет).
Основними джерелами доходів організатора ярмарку є:
· внески учасників на право участі у ярмарку;
· оплата учасниками оренди стендів та інших площ;
· оплата учасниками додаткових послуг, що надаються їм на виставці;
· вартість проданих вхідних квитків для відвідувачів ярмарку (якщо ярмарок цілком або частково відкритий для населення).
Організація ярмарку складається з 3 етапів: попередній, організаційний, заключний.
На попередньому етапі створюють:
· ярмарковий комітет (яомарком);
· робочу групу.
Ярмарком здійснює загальне керівництво ярмарку. Це колегіальний орган: кожен із членів комітету має право голосу при ухваленні рішення.
Ярмарком очолює голова, який може мати одного чи двох заступників. Комітет наділяється правами й обов’язками відповідно до цілей і завдань ярмарку.
На великих ярмарках створюється дирекція. Дирекція є виконавчим органом комітету. Як правило, директором призначають одного з членів комітету. Директор має такі функції:
а) оперативне керівництво роботою ярмарку;
б) забезпечення рішень комітету;
в) організація укладень договорів;
г) ведення оперативної звітності про хід роботи виставки;