- обґрунтування критичної важливості позитивного іміджу для успішної діяльності компанії;
- розроблено програму формування іміджу бізнес–структури та змодельовано використання даної програми і запропонованих методів та прийомів на прикладі „РЕНОМЕ”.
Також в ході дослідження автором для чіткого розуміння мети, відповідно до якої здійснюватиметься формування іміджу „РЕНОМЕ”,
Отже, враховуючи актуальні завдання, які необхідно вирішити керівництву компанії, працюючи над іміджем “РЕНОМЕ”, основним напрямом дослідження обрано наступне:
1) сформованість іміджу „РЕНОМЕ” – оцінка окремих компонент корпоративного іміджу.
2) визначення цільових груп громадськості.
3) визначення пріоритетних цільових груп громадськості.
4) визначення каналів, методів і прийомів впливу на цільові групи.
5) розробка прийомів корекції іміджу „РЕНОМЕ” в заданому напряму.
Отже, дослідивши ступінь сформованості іміджу „РЕНОМЕ”, доречно зазначити наступне. Аналіз кожного з компонентів іміджу організації показав, що в цілому імідж компанії склався досить позитивний, в наслідок того, що робота по формуванню позитивного образу велася. Проте, в силу того, що на підприємстві є рекламна агенція – Бюро МарТ, що обслуговує „РЕНОМЕ, формування іміджу „РЕНОМЕ” має системний характер, що виявляється у вигляді соціологічних та системних досліджень, але нами в процесі дослідження зроблені висновки, що фірмою не використовуються заходи швидкого реагування на випадок критичних ситуацій, що загрожують негативно відбитись на іміджі фірми. Мається на увазі розміщення іміджевих статей в пресі, проведення прес-конференцій, індивідуальна робота із споживачами як відповідь фірми на критику з боку міської влади, претензій з боку споживачів щодо збоїв чи відключення електроенергії. Очевидним є і той факт (результати міні соціологічного опитування), що про діяльність компанії усвідомлена надто мала кількість громадян.
Що стосується аналізу окремих компонентів іміджу “РЕНОМЕ”, то деякі з них потребують серйозної корекції.
Імідж товару та послуг компанії перебуває на достойному рівні, але в силу природних факторів діяльності компанії, і аж ніяк не в наслідок ретельної роботи над ним.(див.3.3.1.).
Імідж споживачів послуг “РЕНОМЕ” – це досить широке питання, і, нажаль, автору в силу природних обставин, що зазначені в п.3.3.2., не вдалося досить глибоко проробити це питання. Проте, загальний план роботи з даним компонентом іміджу компанії накреслений. Для більш детальної розробки цього питання потрібно проведення глибокого соціологічного дослідження, залучення консультантів з психології та реклами, або ж засвоєння автором більш глибоких знань з зазначених дисциплін.
Внутрішній імідж компанії та імідж персоналу, так як вони взаємопов’язані внаслідок того, що цільовою групою і тут і там виступає персонал, (об’єкти дослідження тільки різняться: у випадку внутрішнього іміджу об’єктом дослідження виступає культура організації та соціально – психологічний клімат, а у випадку іміджу персоналу об’єктом дослідження виступають різні характеристики працівників, як то демографічні, соціальні, професійні якості, тощо) перебуває на низькому рівні, особливо не переймаються сучасними вимогами щодо колективного портрету персоналу компанії та створенням сприятливої культури організації на користь іміджу „РЕНОМЕ”. В даному випадку доцільно провести соціологічне дослідження методом анкетування персоналу на предмет відповідності вимогам компанії. Персоналу слід популярно, проте коректно, не створюючи ворожого ставлення, пояснити в які наслідки може вилитись несумлінне ставлення до вимог фірми. Адже погана робота персоналу тягне за собою погану роботу компанії, що виливається в фінансові проблеми фірми, а вони, в свою чергу, ведуть до скорочення персоналу. Керівництву, можливо, слід змінити підходи до стилю управління.
Імідж лідера „РЕНОМЕ” сформований досить позитивний (див. табл.3.1. та 3.2.), тому потрібно надалі працювати в цьому напрямку. Хоча, доречно зауважити, що імідж керівника склався в наслідок його самостійної роботи над цим питанням, природними якостями, харизмою, життєвим досвідом та мудрістю. Потрібно постійно проводити планомірну роботу з іміджем керівника, адже це утворення досить пластичне та таке, що тяжіє до змін під впливом факторів середовища діяльності лідера. Велосипеда не потрібно вигадувати! Іміджеві статі в пресі, розповіді про хобі, краще, про благодійну діяльність, негайне реагування на критику, і в цьому напрямі регулярно рухатись вперед. В силу того, що лідер являється досить зайнятою людиною, порада читати лекції з економіки, менеджменту, тощо в одному із вузів міста для підвищення свого іміджу, і як наслідок, компанії, має рекомендаційний характер. Що стосується результатів міні соціологічного опитування, за якими випливає, що серед широкої громадськості (а отже і потенційних споживачів послуг „РЕНОМЕ” ) імідж лідера компанії має розмитий характер, то це пояснюється особистою позицією керівника. Вона полягає в тому, що лідер, проводячи неагресивну політику, не шукає широкої відомості в “масах”, не бажаючи створювати зайвий ажіотаж навколо своєї особи.
Візуальний імідж компанії склався позитивний. Екстер’єр та інтер’єр офісу не викликають негативних асоціацій. Фірмовий стиль та символіка розроблені на достатньо професійному рівні, тобто відповідають сучасним вимогам до елементів фірмового стилю: вони виражають символи та образ компанії, дають інформацію про сферу діяльності компанії, а також час від часу оновлюються.
В силу того, що потреба бізнесових структур підтримувати добрі стосунки з державними структурами та чиновниками всіх рівнів та гілок влади являється одним із головних стимулюючих факторів росту інституту лобізму, до даної роботи включено розгляд питання лобіювання, як одного з методів роботи з іміджем „РЕНОМЕ”.
Держава, як відомо, різними шляхами через законодавство, податкову політику та різного роду контролюючі функції намагається втручатись в усі сфери життєдіяльності організацій. Саме тому в останній час росте кількість корпорацій, що створюють в межах своїх управлінських структур спеціальні підрозділи з питань зв’язків з органами державної влади на національному та місцевому рівнях. В п.3.8. запропонована схема роботи лобіста, а також розроблена програма лобіювання „РЕНОМЕ” своїх інтересів методами непрямого лобіювання.
Підсумовуючи наведені приклади роботи над формуванням заданого іміджу „РЕНОМЕ”, доречно запропонувати модель відділу прес-служби „РЕНОМЕ”, на яку може бути покладено виконання зазначених завдань компанії в сфері зв’язків з громадськістю.
1. Блажнов Е. Public relations. – М., 1994.
2. Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? – М., 1990. – C. 8-12.
3. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Public Relations. Триз-шанс, 1995.
4. Выборы 1998 как фактор формирования украинского имиджмейкерства. //”Украинский медиа-бюллетень”. – 1998. – №1-2.
5. Горяева Е. Социальный маркетинг. – Новосибирск, 1998. – С. 5-56
6. //Грані. – 2002. – №1(21).
7. Гуревич П.С. Приключения имиджа: технология создания телевизионного образа и парадоксы его восприятия. – М.: “Искусство”, 1991. С. 38-40-45, 120-125.
8. 8.”День”. – 12.08.2000. – №145.
9. Калинаускас И.Н. Наедине с миром. – К., 1991.
10. Компаньон. – 2002. – №7.
11. Куливар Григорій, прес-центр СБУ.
12. Метод качественных структур: теория и практика. Тезисы докладов международной конференции. – Санкт-Петербург, 1996.
13. //Мир денег. – 2002. – №1(30).
14. Олвуд Д., Монтгомери Б. Выставки Планирование и дизайн. – Новосибирск, 1991.
15. Орлова Т.М. „Паблик рилейшнз и реклама в системе маркетинга” // Маркетинг в России и за рубежом, 1997.
16. Сендридж Ч.Г., Фрайбургер В., Ротцолл К. Реклама: теория и практика. – М.: „Прогресс”, 1989. –148-152.
17. Современная реклама /перевод с англ., общая ред. проф. Феофанова. – К., Издательский дом Довгань, 1995.– 250-254.
18. //Стратегии. – 2002. – №1.
19. Ульяновский А. Мифодизайн рекламы. – М.: Институт личности, 1995.– 150-154, 250-256.
20. //Управление компанией. – 2002. – №1(85).
21. Холмз О. Маркетинговые исследования. – М., 1996.
22. Якокка Ли. Карьера менеджера. – М.; Прогресс, 1991.
23. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. – М.: 1994.– 62-69.
24. Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю. – К.: 2001.– 330-337, 520-526.
25. Лебедева Т. Паблик Рилейшенз. Корпоративная и политическая режиссура. – “КМ”: 1999.– С. 108-112.
26. Колинз Д.Д. Основные ценности или вашей компании //Персонал. – 1998. – № 1.