> організація роз'їзної торгівлі;
> контакт із клієнтами;
> демонстрація асортименту товарів;
> укладання договорів купівлі-продажу;
> участь у заходах щодо стимулювання збуту.
У здійсненні розробки плану збуту вирішальне значення має його стимулювання, яке може привабити покупців і підтримувати привабливість до товару чи фірми високою споживчою цінністю і репутацією для споживачів товарів та послуг. У цьому особливу роль відіграє комунікаційна політика підприємства і, зокрема, планування реклами.
Комунікаційна політика — це комплекс заходів щодо забезпечення інформованості споживачів та посередників, інших контактних аудиторій про фірму або її товари з метою просування товарів. До комунікаційної політики входить реклама, засоби стимулювання збуту, персональний продаж, робота із засобами масової інформації, організація участі в ярмарках та виставках, фірмовий стиль, упаковка тощо.
Цілями комунікаційної політики можуть бути:
· збільшення обсягів продажу;
· зменшення товарних запасів;
· виведення на ринки нового товару;
· створення певного іміджу фірми або його удосконалення та ін.
Основними інструментами комунікаційної політики є:
· реклама;
· стимулювання збуту;
· персональний продаж;
· пропаганда.
Тема 6. Товарні марки і упаковка
Тара і пакувальні матеріали
Майже всі продовольчі товари в торговельну мережу потрапляють в тарі (від араб. ІаЬга — відрахування). Тара — це промислові вироби, які використовуються для пакування, транспортування і зберігання товарів.
Тара має велике значення для всіх галузей народного господарства, в тому числі і для торгівлі. У процесі переміщення товарів від виробника до споживача тара виконує ряд важливих функцій: зберігає споживчі властивості товарів; рекламує товар; інформує покупців про його властивості, засоби використання; використовується замість торгово-технологічного обладнання в роздрібній торгівлі; полегшує облік товарів. За допомогою тари забезпечуються зручність завантаження, вивантаження та перевезення продукції на всіх видах транспорту: зменшуються втрати продукції; краще використовуються складські приміщення. Тара зберігає товари від негативного впливу зовнішнього середовища (сонця, пилу, дощу, снігу тощо), дозволяє підвищувати продуктивність праці, підвищує культуру торговельного обслуговування. Тара, пакувальні матеріали повинні бути легкими, міцними, зручними, добре зберігати товар від деформації, що особливо важливо при тривалому перевезенні та зберіганні.
І У сучасних умовах передбачається подальший розвиток і вироблення прогресивних видів тари і пакувальних матеріалів,і раціональне їх використання в усіх галузях народного господарства. Нові види тари і пакувальних матеріалів, виготовлені з паперу, картону, пластмас, будуть все більше витискувати дерев'яну, металеву тару й тару з інших дорогих видів сировині ни. Це значно зменшить загальні витрати на вироблення тари й пакувальних матеріалів. Впровадження нових видів тари буде також сприяти зниженню її маси, що забезпечуватиме краще використання транспортних засобів.
Тара, що призначається для пакування продовольчих товарів, характеризується великою кількістю видів, зумовлених властивостями товарів, а також матеріалами, з яких вона виготовлена. Тару класифікують за різними ознаками: за функціональним призначенням; кратністю використання; матеріалом, з якого вона виготовлена; стійкістю до зовнішніх механічних дій тощо.
Залежно від функціонального призначення тару можна поділити на транспортну і споживчу.
У транспортній тарі товар перевозять і зберігають. Після продажу товару транспортна тара, як правило, залишається в роздрібних торговельних підприємствах. До неї належать ящики, бочки, мішки тощо. Цю тару називають ще зовнішньою.
До споживчої тари зараховують внутрішню упаковку товару, в якій товар продається покупцям. Це різноманітні паперові обгортки, картонні коробки, жерстяні банки, флакони, тюбики тощо. Вартість цієї тари повністю включається у вартість товару і сплачується покупцем, оскільки переходить у власність покупця. У зв'язку з цим більшість закордонних фірм приділяють надзвичайну увагу упаковці, яка служить внутрішньою та-рою, У багатьох випадках ця упаковка не тільки красива, а й може повторно використовуватись як кухоль, сільничка, перечниця тощо.
За кратністю використання тара може бути однооборотною чи багатооборотною.
Однооборотна тара здатна забезпечити тільки один оборот продукції від постачальника до споживача.
Багатооборотнатара має зробити декілька оборотів; вона повинна повертатися постачальнику товарів або тарозбиральним організаціям відповідно до діючих положень.
У свою чергу, багатооборотна тара за конструкцією поділяється на нерозбірну, розбірну і розбірно-складну. Розбірна або розбірно-складна тара зручна, компактна, економічна при зберіганні й перевезенні.
Тару класифікують залежно від матеріалів, з яких вона виготовлена. Вона може бути дерев'яною (ящики, бочки), скляною (банки, пляшки), металевою (ящики, бочки, бідони), картонною (коробки), тканинною (мішки), пластмасовою (ящики, пляшки, пакети).
Залежно від стійкості до зовнішніх механічних дій розрізняють жорстку і м'яку тару.
Жорстка тара зберігає форму до заповнення її товаром, а також після звільнення її від товару (банки, ящики, бочки, фляги).
М'яка тара змінює форму після звільнення від товару (мішки, пакети, паперові кулі тощо).
При виборі найбільш раціональної упаковки необхідно враховувати властивості товару, умови і строки транспортування, зберігання та реалізації.
Інформаційне забезпечення та маркування товарів
Партійна ідентифікація — діяльність з інформаційним забезпеченням встановлення належності одиничних товарів або одиниць упаковок до певних товарних партій.
Прослідковуваність — здатність прослідкувати походження, використання та місце знаходження об'єкта за допомогою ідентифікації, яка реєструється (МС 180 8402: 1994).
Технічне (технологічне) забезпечення ідентифікації та прослідковуваності на товарній стадії можливе за попередньої розробки та впровадження технології маркування одиничних товарів або одиниць упаковки на передтоварній стадії, що дає змогу забезпечити індивідуальну ідентифікацію.
Інформація про товар — подані в документальній або образній формі відомості про товар, місце і час його виготовлення, ціну, правила поводження з ним та догляду за ним, спосіб уживання, харчову цінність, термін придатності та назву виробника.
Маркування являє собою процес нанесення на об'єкт ідентифікації відповідної інформації у вигляді сукупності тексту, малюнка або умовних позначень (інформаційні знаки, шифри, коди і т. д.), що відображають відмінні ознаки товарів (найменування, сорт, розмір і т. ін.).
Маркування товару — ідентифікаційна умовна позначка на пакуванні кожної одиниці (партії) товару з інформацією відповідно до вимог чинної нормативної документації.
Засоби товарної інформації зумовлюють вибір товару в товарному асортименті.
Товарна інформація — відомості про товар, що передбачений для користувачів — суб'єктів комерційної діяльності.
Виробники є виконавцями та першоджерелами товарної інформації про товари, що реалізуються.
Залежно від призначення товарна інформація поділяється на види:
1. Вихідна товарна інформація. Містить основні відомості, що мають вирішальне значення для ідентифікації та передбачені для всіх суб'єктів ринку. До неї належать: вид та найменування товару, його сорт, маса нетто, найменування підприємства-виробника, дата випуску, термін зберігання та
придатності.
2. Комерційна товарна інформація — відомості про товар, що доповнюють основну інформацію і передбачені для виробників, постачальників та продавців, але малодоступні споживачеві. До неї належать:
— дані про підприємства-посередників;
— нормативні документи про якість товарів;
— асортиментний номер продукції по ДК, ТН ВЕД, штрих-код і т. ін.
3. Споживна товарна інформація містить відомості про товар, що передбачені для створення споживних переваг. До неї відносяться:
— харчова цінність;
— склад продукту;
— функціональне призначення;
— способи використання та експлуатації, безпека, надійність і т. д.
Для доведення відомостей до суб'єктів ринку застосовують багатогранні форми товарної інформації: словесну, цифрову, зображувальну, символічну, штрихову. Засоби товарної інформації: маркування, технологічна документація, нормативна документація, довідкова, навчальна та наукова література, реклама та пропаганда.
Маркування залежно від місця нанесення поділяють на:
1) виробниче;
2) торгове.
Вимоги до виробничого маркування на товари внесені у відповідні стандарти та технічні умови. Вимоги до торгового 62маркування відображені в законі України «Про якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини» (03.02.98).
Носіями виробничого маркування є: етикетка, контретикетка, кольєретка, вкладиш (бірка, ярлик), контрольна стрічка, клеймо, штамп.
Торгове маркування виконується на цінниках, товарних та касових чеках.
Інформаційні знаки — умовні позначення, що призначені для ідентифікації окремих або сукупних характеристик товару.
Контрольні питання:
1. Яке значення для продовольчих товарів мають тара і пакувальні матеріали?
2. За якими ознаками класифікують тару і пакувальні матеріали?
3. Розкажіть про види та форми товарної інформації.
4. Охарактеризуйте засоби товарної інформації.
5. дайте класифікацію інформаційних знаків.
6. Розкажіть про основний зміст інформаційних знаків.