Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. Зараз діють понад п'ятдесят таких актів законодавства.
Метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України[27].
За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний та імпортний.
Експортний - інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.
Імпортний - головний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:
— формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;
— впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;
— захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;
— дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;
— сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого тортовельного балансу.
У загальному плані мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей національної економіки[28].
Визначення митної вартості
Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар — той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.
Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець).
Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким способом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка — це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.
Виходячи з вищевикладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки.
Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умовах поставку введена розрахункова величина — митна вартість.
Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі).
За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли зокк поставляються за різними умовами поставки.
Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.
Фактурна (контрактна) вартість — це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі.
Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури й коли вони зроблені — до перетину митного кордону чи після[29].
Тому знання Інкотермс є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме — знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.
При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, по страхуванню, сплачене вивізне мито та ін.
Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури).
Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законодавче визначення терміна «митна вартість».
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».
Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за 98 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».
Головне правило визначення митної вартості — її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов'язковим документальним підтвердженням усіх її складових (наприклад, транспортних витрат та ін.).
При неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів (наприклад, відсутній рахунок-фактура та ін.) митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.
Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в більшості випадків основою митного оподаткування.
3.2.ПОРЯДОК РОПУСКУ ШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
3.2.1. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
Оформлення імпортованих шоколадних виробів здійснюється при наявності таких документів :
- вантажної митної декларації (дод.1);
- товаросупровідних документів: транспортних накладних – СМR, ТТН (дод.2);
- комерційних документів – рахунків-фактур, invoice, rechnung, пакувальних листів (дод.3);
- зовнішньоекономічного договору ( конракту) з маркою гербового збору, специфікації (дод.4,5);
- сертифіката відповідності; сертифіката про походження даного товару (дод.6);
- довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна (дод.7);
- попередньої ВМД (дод.8);
- облікової картки суб`єкта ЗЕД для проведення обліку діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах;
- картки реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту);
- свідоцтва про допущення до здійснення міжнародних перевезень транспортного засобу для перевезення силікатних товарів під митними печатками та пломбами (лише для українських перевізників);
- дозволу служби екологічного контролю на ввезення побутових кришталевих виробів(дод.9);
- платіжних документів на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитний рахунок митної установи [20].
Розміщення виробів із шоколаду на відповідальне зберігання під митним контролем здійснюється у порядку, передбаченому наказом ДМСУ № 4 від 05.01.99р. Контроль та облік при розвантаженні даних товарів на відповідальне зберігання підприємств проводиться інспектором, призначеним начальником митного підрозділу[30].
У разі неподання у встановлений термін (якщо до цього часу даний товар не заявлено у відповідний митний режим) попередньої ВМД, виявлення факту використання вантажу, втрати митного забезпечення, його недекларування протягом терміну, вказаного в попередній ВМД, інспектор складає протокол про порушення митних правил, вживає інших заходів, передбачених чинним законодавством.
Після подання декларантом ВМД здійснюється митне оформлення. Митний догляд при цьому проводиться на предмет наявності та цілісності митного забезпечення та фактичної наявності вантажу[15].
Примірники ВМД розподіляються наступним чином:
¤ 1-й примірник зберігається в архіві митного підрозділу разом з комплектом документів на підставі яких здійснювалось митне оформлення та завіреним ОНП, реєстром документів протягом 12-ти місяців, після чого передається до архіву митниці;
¤ 2-й примірник передається у відділ статистики, контролю та аналізу;
¤ 3-й примірник передається у відділ тарифів та митної вартості разом з необхідними супровідними документами;
¤ 4-й і 5-й примірники передаються уповноваженій особі декларанта.
Приклад заповнення вантажної митної декларації типу “Імпорт” при оформленні та переміщенні (ввезення) цукерок у формі батончиків глазурованих шоколадом – “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей” ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна” через Північну ррегіональну митнцю.
Графа 1."Тип декларації"
У першому підрозділі графи проставляється літерний код напрямку переміщення товарів "ІМ", у другому - код митного режиму "40", третій підрозділ не заповнюється.