- те, як співробітники торговельного, обслуговуючого й допоміжного персоналу відповідають на телефонні дзвінки;
- зовнішній вигляд підприємства і працівників, які контактують з відвідувачами (споживачами, партнерами...);
- дизайн внутрішніх приміщень і порядок на прилеглих територіях;
- стиль, частота й утримання рекламних та інформаційних матеріалів, які виходять від підприємства;
- думка суб'єктів, авторитетних у споживацькому і діловому середовищі, тощо.
Ці та інші чинники окремо і в комплексі, послідовно й у цілому мають створювати та підтримувати для одних (споживачів) доброзичливий, для інших (партнерів по бізнесу, інспекторів, які перевіряють) – солідний, а для третіх (конкурентів) – войовничий імідж підприємства[18].
Можна сказати, що ВАТ „ ТерА ” дбає про свій імідж, репутацію. Підприємство має належний зовнішній вигляд, кваліфікований персонал, актуальний дизайн внутрішніх приміщень, порядок на прилеглих територіях, випускає якісну продукцію. Найбільша увага в іміджі фірми звертається саме на якість продукції та її асортимент. Щодо реклами, то слід би було її розширити.
За час свого існування підприємство зарекомендувало себе як надійне та стабільне. Йому довіряють споживачі, та ділові партнери. З кожним днем зростає імідж підприємства в ділових колах.
Оцінювання іміджу товару
Товар дає можливість задовольнити очікування споживача щодо вигоди від його купівлі, а саме високою технологічною якість, споживчою якістю, ціновою конкурентоспроможністю, наявністю послуг, які супроводжують товар. Підприємство „ ТерА ” притримується стратегії, направленої на встановлення цін в рамках товарного асортименту. Це означає встановлення цінового інтервалу між різними товарами, які входять в асортиментну групу, виходячи з різниці в собівартості товарів. В оцінці споживачами їх різних властивостей, а також цін конкурентів.
У структурі іміджу ВАТ „ ТерА ” можна виділити такі взаємопов’язані за формою і змістом компоненти: зовнішній вигляд ВАТ „ ТерА ” і стиль роботи її керівництва; облаштування робочих місць і режим роботи ВАТ „ ТерА ”; товарний вигляд продукції і реклама як носії іміджу ВАТ „ ТерА ”; зовнішній вигляд, стиль поведінки і діяльності персоналу. Стиль роботи ВАТ „ ТерА ” найкраще виявляється у ставленні до відвідувачів.
На сьогоднi ВАТ продовжує нарощувати виробництво продукцiї, розширює наявну мережу збуту. Виробництво продукцiї складає за 2006 р. - 15191,70 тонн, 2007 р. - 4126,6 тонн, 2008 р. - 3 827,2 тонн на суму 25059,2 тис.грн. н., бараночнi вироби - 345,4т. на суму - 2280,2 тис. грн.. За 2007 рiк чистий дохiд склав 21 778 тис. Чистий доход (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за 2008 рiк складає 25 042 тис. грн. З цього можна зробити висновок, що престиж фірми збільшується з кожним роком.
Пiдприємство закупляє сировину за доступними цiнами. Основним ризиком - якiсть сировини. Заходом щодо зменшення ризику є перевiрка якостi в лабораторних умовах. Це є також показником, що фірма дбає про свій імідж
В умовах ринкової економiки основною метою будь-якої компанiї є задоволення потреб своїх клiєнтiв. Тому першочергове завдання, яке ставить перед собою ВАТ "ТерА" є вивчення потреб своїх споживачiв, їх смакiв, вподобань для найкращого їх задоволення. Споживачами готової продукцiї є фiзичнi особи, тобто населення України всiх вiкових та соцiальних категорiй. Географiя продаж продукцiї ВАТ "ТерА" представлена Тернопiльською, Iвано-Франкiвською, Рiвненською, Львiвською, Чернiвецькою, Закарпатською областями. Нерегулярнi чи одноразовi поставки були здiйсненi майже у всi областi України. Товариство спiвпрацює з усiма категорiями покупцiв: гуртовнi, оптовi бази, магазини, приватнi особи (пiдприємцi). Основну питому вагу складають: ТОВ "Тера-Iв"- сума реалiзацiї 5934,0 тис. грн. (19,75%), ТОВ "Галицька торгова компанiя" -3573,4 тис. грн. (11,89%), ТОВ "Парнас" - 2129,2 тис. грн. (7,09%), з якими фабрика має тiснi i тривалi зв'язки. Є багато фiрм, якi займаються продажем продукцiї фабрики в таких мiстах як: Хмельницький, Iвано-Франкiвськ, Львiв, Вiнниця, Мукачево, Ужгород, Хуст, Житомир, Рiвне. Експорту продукцiї у Товариства немає. Сезоннiсть на дiяльнiсть Товариства впливу немає. ВАТ "ТерА" працює в умовах жорсткої конкуренцiї з боку спорiднених підприємств.
ВАТ "ТерА" стабiльно займає одне з лiдируючих позицiй на ринку захiдної України по тим товарним групам, якi вона випускає. Перевагами в дiяльностi ВАТ "ТерА" можна вважати багаторiчний досвiд роботи на цьому ринку, стабiльнi виробничi стосунки з основними оптовими покупцями та надiйними мiсцевими постачальниками. Можливостi для зростання об'єму продаж та збiльшення частки ринку у ВАТ "ТерА" є. Це можна зробити за рахунок територiального розширення ринку споживачiв паралельно з коригуванням структури продаж вiдносно окремого регiону.
Розділ ІІІ. Напрямки підвищення іміджу підприємства
3.1 Шляхи покращення внутрішнього та зовнішнього іміджу
Насамперед треба створити імідж всередині нас, серед нас і потім –ширше, в межах країни. Створення доброго іміджу – тривалий процес. Швидко міцний імідж не створиш, це буде тимчасовий імідж. Однією із складових іміджу фірми є імідж її галузі в країні.
Зміст поняття "імідж" був би неповним без двох додаткових ланок схеми: "імідж і мотивація" та "імідж керівника - імідж організації". До першої ланки належать очікування підлеглих щодо керівника та його іміджу, які на відміну від посадових інструкцій і інших регуляторів поведінки в групі носять неформальний характер і характер, котрий не завжди усвідомлюється. Система очікувань підлеглих щодо особистості керівника має дві основні сторони: право очікувати від керівника поведінки, що відповідає рольовій позиції і обов’язок поводитися відповідно їхнім очікуванням. Очікування людей, які безпосередньо сприймають керівника і стихійно утворюють його образ, істотно впливають на характер самого іміджу.
1. Ланка "імідж керівника - імідж оргавнізації" нагадує, що керівник є головним представником своєї установи і саме через його імідж оточуючі оцінюють всю організацію та складають уявлення про неї в цілому. Позитивний ефект від індивідуального іміджу поширюється на уявлення про всю організацію і створює її імідж. Імідж організації певною частиною визначається тим, як керівник може її презентувати. Отже індивідуальна презентація переплітається з організаційною презентацією. Тому цілеспрямоване створення іміджу повинно враховувати ще й представницьку функцію керівника, здійснення якої є потрібним для успішної діяльності всієї організації [18].
Внутрішній імідж підприємства створюють відносини персоналу і керівництва, їх загальне спрямування, атмосфера. У дещо ширшому розумінні — це і фінансове планування, і кадрова політика підприємства, і орієнтація, і тренінги співробітників тощо. Формуванню внутрішнього іміджу сприяють такі цілеспрямовані програми, як підвищення кваліфікації, спеціалізоване навчання персоналу, програми заохочення співробітників. Реалізація означених програм створює у працівників сталі уявлення про компанію, її діяльність, стандарти цієї діяльності, надає персоналові знання і мотивацію, необхідні для презентації компанії клієнтам, орієнтує на професійне і компетентне виконання своїх обов'язків, підвищує значущість персоналу у формуванні іміджу.
У теорії й практиці маркетингу і менеджменту розроблені рекомендації, які дають змогу сформувати щодо підприємства та його представників стійке позитивне сприйняття (етичний вигляд) з боку споживачів і партнерів по бізнесу, зокрема:
1) представникам підприємства потрібно виробити таку звичку: усе, з чим доводиться стикатися у взаємостосунках зі споживачами або діловими партнерами, необхідно розглядати з погляду користі для обох сторін;
2) дуже важливо виконувати обіцянки вчасно. Якщо такої можливості немає — потрібно не виправдовуватися, а пояснити причини, визначити новий термін і стримати слово;
3) потрібно бути уважними й об'єктивними до невигідних і безрезультатних для справи ініціатив контрагентів. При цьому їх потрібно відхиляти тактовно і ввічливо;
4) торгово-збутовим співробітникам підприємства потрібно виробляти впевненість у собі, але при цьому необхідно уникати самовпевненості;
5) ніщо так не компрометує продавців, як їх розгубленість у несподіваній ситуації або при незнанні відповідей на запитання, що ставляться їм, тому дуже важливо розвивати самовладання, добре готуватися до майбутніх контактів і володіти відповідною інформацією;
6) не можна забувати, що для покупця або ділового партнера позиція підприємства або думка його представника не завжди прийнятні, їх можуть приваблювати інші позиції й думки, які більш близькі їхнім цілям та очікуванням;
7) не можна залишати без ретельного аналізу жоден випадок невдачі, збою, промаху;
8) представникам підприємства у спілкуванні з покупцями і діловими партнерами необхідно навчитися й розвивати здібності розуміти те, що не висловлене;
9) у процесі комерційних контактів потрібно керуватися трьома «не»: не гарячкувати, не розгублюватися, не розпорошувати сили;
10) потрібно бути терпимими до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають комерційній діяльності;
11) важливо пам'ятати, що людину можна образити не тільки словом – поза, жести, міміка часто є не менш виразними;
12) необхідно уникати зарозумілого, самовпевненого, категоричного тону в процесі контактів (у розмовах, виступах тощо) — у цьому явно видно переоцінку власної персони й зневагу до оточуючих;