Одиничні - характеризують рівень конкурентоспромож ності по одному з параметрів і розраховуються шляхом відно шення значення будь-якого технічного чи економічного пара метру виробу підприємства до значення аналогічного пара метру товару-зразка.
Групові - об'єднують одиничні показники і характери зують рівень конкурентоспроможності за однією групою по казників: економічних, технічних, нормативних.
Інтегральний показник конкурентоспроможності про дукції (Кі) - дає числову характеристику конкурентоспромож ності товару і визначається на основі групових показників:
а) технічних (ГПт);
б) нормативних (ГПн);
в) економічних (Цсп).
Звідси формула інтегрального показника конкуренто спроможності продукції:
Кі = ГПн (ГПт / Цеп) (2.3.3)
Якщо Кі > 1, то товар перевершує за конкурентоспромож ністю зразок, якщо Кі < 1 - поступається, а коли Кі = 1 - на одному рівні.
Аналіз конкурентоспроможності продукції проводять, як правило, експерти, використовуючи експертні оцінки. Але виконати цю роботу можна і силами спеціалістів підприєм ства, при високій їх підготовці.
Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції:
Диференціальний - базується на використанні одиничних показників конкурентоспроможності продукції (технічних та економічних). За ними важко судити про конкурентоспроможність про дукції однозначно.
Комплексний - базується на використанні групових та інтег ральних показників.
Змішаний - базується на спільному використанні одиничних та комплексних показників: а) найважливіші показники використо вуються як одиничні, б) інші одиничні показники об'єднуються у групи, для кожної з яких визначають груповий показник, в) на осно ві отриманих групових та одиничних показників і оцінюють конку рентоспроможність продукції.
Процес оцінювання конкурентоспроможності продукції показа но на схемі (додаток Ж). Оскільки конкурентоспроможність в умовах ринку слід розглядати як основну умову отримання прибутку і успішної діяльності підприємства в цілому, остільки конкурентоспроможністю слід навчитися управляти. Йдеться про те, що її закладають ще на стадії проектування товару і в процесі виробництва, впродовж усього його життєвого циклу оптимізують і матеріалізують найважливіші елементи конкурентоспроможності продукції: якість і витрати.
2.4 SWOT - аналіз підприємства і продукції
SWOT-аналіз ґрунтується на співставленні сильних та слабких сторін організації, потенційних можливостей для бізнесу та загроз із зовнішнього середовища. Порівняльний процес зовнішнього та внутрішнього аналізу звичайно завершується проведенням порівняльного SWOT- аналізу. SWOT - абревіатура 4-ох англійських слів:
S – strenght – сила,
W – weakness – слабкість,
O – opportunites – можливості,
T – threats – загрози.
SWOT-аналіз проводиться у процесі пошуку відповідей на такі запитання:
Як пов’язані основні проблеми організації з її сильними та слабкими сторонами, а також зі сприятливими факторами та загрозами зовнішнього середовища?
Як найефективніше використати сильні сторони фірми та сприятливі зовнішні фактори для вирішення основних проблем організації?
Як усунути або максимально зменшити вплив слабких сторін та зовнішніх загроз на бізнес організації?
В процесі SWOT-аналізу досліджуються також попарні сполучення усіх складових SWOT-аналізу з метою:
пошуку позитивної синергії: сильні сторони / сприятливі зовнішні фактори;
усунення негативної синергії: слабкі сторони / зовнішні загрози.
SWOT – аналіз підприємства
| Слабкі сторони | Сильні сторони |
| Недосконалість системи управлінської звітності | Наявність маркетингового планування |
| Недостатній рівень прогнозування продажу | Високий позитивний імідж підприємства |
| Відсутність прогнозування і систематизації закупок комплектуючих | Впровадження бюджетування |
| Слабкий розвиток дилерської мережі | Підтримка стабільно високого рівня конкурентоспроможності продукції |
| Шанси | Небезпеки |
| Позитивна динаміка промислового зростання та ринку | Наявність нелегального імпорту та виробництва |
| Значне зростання виробництва у суміжних галузях | Розширення ринку конкурентами |
| Зростання доходів | Зміна стратегії поведінки конкурентів |
| Зростання цін на комплектуючі |
Висновки
Можна зробити висновок, що головним стратегічним конкурентом для ВАТ «Рівне-Льон» є ВАТ „ Газотрон ”, проте вищий рейтинг цього підприємства лише в обсязі оборотних коштів. Перше місце ТОВ «Акватон» серед таких показників , як амортизація, короткострокова та довгострокова заборгованість, відрахування у фонди, а також витрати виробництва не вплинуло на загальний рейтинг фірми. Тому найбільш конкурентоспроможним є ВАТ «Рівне-Льон» з різницею в 4 бали.
Аналізом фінансового стану підприємства, організації займаються керівники і відповідні служби, також засновники, інвестори з метою вивчення ефективного використання ресурсів. Банки для оцінки умов надання кредиту і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень засобів у бюджет і т.п. Фінансовий аналіз є гнучким інструментом у руках керівників підприємства. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використання засобів підприємства. Ця інформація представляється в балансі підприємства. Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів ( активів). Сигнальним показником, у якому виявляється фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під яким розуміють його спроможність вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. В аналіз фінансового стану підприємства входить аналіз бухгалтерської звітності, пасив і актив, їхній взаємозв'язок і структура.
Використана література
1. Андрусенко Г. О. Основи маркетингу. – К.: НМК ВР, 2003. – 143с.
2. Гаркавенко С. С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2007. – 384с.
3. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: Вища школа., 1994. – 327с.
4. Гончаров С. М. Маркетинг: Навч. посбник – Рівне, 2005.
5. Гончаров С.М., Дупляк В.Д. Міжнародний маркетинг. – К.: Лібра,2002.
6. Карпенко Н. Л. Маркетинг: Навчальний посібник. – Харків, 2004. – 208с.
7. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Маркетинг” студентами напряму 0501 “Економіка і підприємство” в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу № 067 – 210.
8. Назарова К. О. Вплив маркетингу на фінансові результати діяльності підприємств // Фінанси України. – 2000. - №2. – с. 117.
9. Ординська В. В. Значення узагальнюючого аналізу при визначенні стратегії маркетингу // Фінанси України. – 2006. -№ 8. – с. 42-49.
10. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003
11. Скибінський С. В. Маркетинг. – Львів, 2000 р.