Відповідно до особливостей аналізу виділяється загальна та спеціальна кон'юнктура.
Розглядаючи кон'юнктуру народного господарства, ми, звичайно, вивчаємо зміну характеру розвитку окремих її галузей і одержуємо загальну кон'юнктуру кожної галузі, що входить до складу народногосподарського комплексу. Проте при дослідженні кон'юнктури окремої галузі або регіону вивчаються зміни її елементів.
Така кон'юнктура називається спеціальною і поділяється на просту і диференційну.
Проста спеціальна кон'юнктура характеризує ступінь зміни елементів певної галузі або регіону в конкретний момент порівняно з попереднім моментом. Така кон'юнктура рівнозначна загальній кон'юнктурі, і порядок її дослідження аналогічний.
Наприклад, виробництво бавовняних тканин поточного року знизилося порівняно з попереднім роком на 50%. У цьому випадку можна говорити про знижувальну просту кон'юнктуру в галузі.
Дещо інакше формується диференційна кон'юнктура. Тенденція розвитку окремих галузей може бути однаковою (знижувальною або підвищувальною), проте ступінь їх напруги може бути різним. Зростання цін, обсягу виробництва може спостерігатися в усіх галузях, проте темп зростання істотно відрізнятиметься.
Тоді говорять про диференційну кон'юнктуру. Іншими словами, диференційна кон'юнктура - це проста кон'юнктура окремої галузі, але взята у порівнянні або відношенні до простої кон'юнктури іншої галузі. Кон'юнктура конкретного товарного ринку не розвивається ізольовано. Вона пов'язана із загальногосподарською кон'юнктурою і кон'юнктурою інших товарних ринків.
Основна мета кон'юнктурного аналізу випливає із самого визначення кон'юнктури - виявлення і моделювання тенденцій та закономірностей розвитку ринку. Для її досягнення необхідно послідовно вирішити такі завдання:
визначити об'єкт кон'юнктурного аналізу;
зібрати й опрацювати кон'юнктурну інформацію про об'єкт дослідження і пов'язані з ним економічні процеси;
оцінити особливості стану досліджуваного ринку, виявити поведінку суб'єктів, що діють на ринку;
оцінити й проаналізувати потенціал та основні пропорції ринку;
виявити основні тенденції розвитку ринку, його коливання, сезонність і циклічність.
Перелічені завдання орієнтовані на повну характеристику стану ринку в цілому, а також у розрізі окремих його елементів і складових. Останні два завдання відбивають різноманітні сторони одного процесу - динаміки розвитку ринку.
Зазначені завдання зосереджують у собі як етапи реалізації методики кон'юнктурного аналізу, так і саму методику. Загалом етапи кон'юнктурного аналізу можна поділити на два рівні реалізації.
На першому здійснюється аналіз ринкової кон'юнктури з характерними для неї масштабами і типологією ринку, поведінкою основних суб'єктів, головними пропорціями, динамікою й усталеністю ринку. На другому етапі здійснюється спроба побудувати модель ринкових взаємозв'язків і спрогнозувати ринкову ситуацію.
Другий етап є найскладнішим щодо об'єктивності оцінок, перший - з погляду трудомісткості аналізу. Взагалі суб'єктивність кон'юнктурного аналізу - явище закономірне, оскільки дослідження, як правило, проводяться в інтересах якоїсь однієї зі сторін, що взаємодіють.
Визначення ступеня об'єктивності у кон'юнктурному аналізі можливе за умов незалежного дослідження, коли аналізується діяльність усіх основних суб'єктів ринкових відносин.
1. Авдулов П.В., Гойзман Э.И., Кутузов В.А. и др. Экономико - математические методы и модели для руководителя. М.: Экономика, 2008
2. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 2007
3. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика, 2008.
4. Багриновский К.А., Рубцов В.А. Модели и методы прогнозирования и долгосрочного планирования: Учеб. пособие. - М., 2009.
5. Л.П. Владимирова. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательский Дом "Дашков и К", 2009. - 308 с.
6. Гальчинський, Наєць В., Семиноженко В. Україна: реалії та інноваційний розвиток. - К., 2008.
7. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Разработка управленческого решения. - М.: ТОО НПЦ "Крылья", 2008.