Якщо постаратися впровадити категорійний менеджмент, то автоматично можна підвищити відповідальність кожного співробітника за довірений йому товар. Відповідно, всі будуть зацікавлені у збільшенні продаж. При втратах – завжди можна знайти винуватого. Перевага категорійного менеджменту в тому, що один співробітник повністю відповідає за прибуток продаж відповідної категорії товарів. В цьому випадку менеджер працює більш ефективніше (він зацікавлений купити товар дешевше, доставити його з найменшими затратами, розкласти в торгівельному залі якнайкраще і т.д.), у відповідності від традиційної схеми управління асортиментом, при якій відділи закупок та продаж організаційно розділені, а співробітники відповідають лише за свою „ланку” і дуже часто конфліктують між собою. Знайти винуватого при втратах в такій схемі дуже важко: ніхто не відповідає за кінцевий результат. Тим більше, що в останній час власники магазинів занепокоєні новою проблемою: все частіше є випадки змови менеджерів по закупкам з постачальниками та виробниками. Схема дуже проста: менеджер дістає своєчасно неходовий товар у благородного виробника (сума вдячності обговорюється окремо), а потім звинувачує відділ збуту магазину в поганих продажах. Категорійний менеджмент дозволяє вирішити цю проблему. Крім цього, категорійний менеджер глибоко вникає в організацію продажу конкретного товару і може аргументовано відстоювати інтереси магазину в діалозі з мерчандайзером, що в останній час також становиться все більш актуальним [31].
Його діяльність об’єднує в себе функції закупки, маркетингу, логістики, продажу. Він повинен встановити ланцюг між виробником та споживачем. Стає очевидним, що функції категорійного менеджера починають розглядатися з двох сторін: виробника та роздрібного продавця.[1]
Категорійний менеджмент повинен розглядатися як спроба оптимізувати весь ланцюг поставки від постачальника до споживача. Для здійснення цієї цілі категорійний менеджер – покупець, торгівець і спеціаліст по логістиці. Всі інші бізнес-функції можуть здійснюватись службовим персоналом. Але часто зустрічається думка, що категорійний менеджмент – це прерогатива роздрібної торгівлі. Новітні західні винаходи показують: введення категорійного менеджменту також важливо і для виробника.
Для виробника категорійний менеджмент являється доповненням до бренд- або продакт- (product) менеджменту, враховуючи взаємний вплив товарів та виділяють достатню увагу питанням логістики.
Мета введення виробником категорійного менеджменту – досягнення максимальної ефективності в процесі взаємодії всіх бізнес-функцій, аналізуючи потік товару між виробником і роздрібним продавцем.
У категорійного менеджера в процесі його діяльності виникає ряд перешкод, яких йому необхідно перебороти. Перші проблеми з’являються в процесі взаємодії з виробниками (постачальниками), тому що задачі виробника і постачальника відрізняються. Виникає ряд питань пов’язаних з асортиментом, ціною, доставкою, замовленнями [11].
Відношення між виробником та постачальником в першу чергу повинні будуватись не як покупець-продавець в чистому вигляді, а як рівноправні партнери. Метою даного партнерства повинно стати максимальне задоволення потреб споживачів та мінімізація розходів по всьому ланцюгу проходження товару від виробника до кінцевого споживача [30].
Тому не потрібно втрачати партнерські відношення з постачальниками.
Концепція категорійного менеджменту, з точки зору багатьох експертів торгівлі, є однією з основних в теорії роздрібної торгівлі.. Простіше говорячи, категорійний менеджмент – це управління асортиментом, а категорійний менеджер – управляючий асортиментом. В цьому є свої плюси введення у вітчизняний роздрібний бізнес даного направлення.
По-перше, поглиблення кооперації між постачальником і роздрібним продавцем містять великі можливості для економії засобів; по-друге, реорганізація компанії по принципам категорійного менеджменту дозволяє уникнути багатьох внутрішніх функціональних конфліктів, робить систему більш гнучкою та управляючою. Впровадженню категорійного менеджменту перешкоджають традиційні проблеми української торгівлі:
- слабкість вітчизняних торгівельних мереж;
- нестабільність постачальників;
- різнобій в організації елементів мереж (відсутність уніфікації);
- повна інформаційна „непрозорість” як виробника, так і продавця;
- відсутність обраних ресурсів навіть традиційної системи з розділеними функціями закупки та продажу [22].
Торгівельні підприємства, які вирішили ввести категорійний менеджмент, спочатку повинні провести зміни в управлінському апараті, що зв’язано з окремими затратами і, також, з відсутністю високопрофесійних кадрів.
При впровадженні категорійного менеджменту виникає багато перешкод. Але ведучі спеціалісти роздрібної торгівлі розробляють програми, які підтримують введення і розвиток категорійного менеджменту [10].
Формування асортименту товарів на підприємстві є одним з основних етапів комерційної роботи торгового персоналу і за технологією являє собою процес постійного підбору товарів за видами, фасонами, моделями, розмірами та іншими характерними ознаками. Для прибуткової діяльності оптового підприємства, він повинен відповідати вимогам максимального задоволення попиту населення з мінімально можливими витратами часу на придбання сировини для виробництва продукції [59].
Стратегія формування асортименту товарів залежить від маркетингових рішень, які приймаються керівництвом оптового підприємства на стадії планування його діяльності.
Робота щодо формування асортименту товарів повинна вестись безперервно з дотриманням певних принципів, згідно з якими здійснюється розподіл товарів на підприємства роздрібної торгівлі. Такими принципами є:
- забезпечення відповідності товарного асортименту характеру і особливостям попиту населення з метою найбільш повного його задоволення;
- забезпечення постійної наявності у продажу стійкого товарного асортименту відповідно до попиту населення;
- максимальне наближення до покупців товарів повсякденного попиту і простого асортименту та наявність продукції на складі.;
- економічна ефективність роботи підприємства.
Під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного і періодичного характеру споживання, різного діапазону цін.
Під час формування асортименту враховуються зміни у попиті населення, виходячи з наявних можливостей організації торговельної діяльності на підприємстві [62].
Головним принципом формування товарного асортименту на підприємстві оптової торгівлі є забезпечення його стійкості, що особливо важливо, коли мова йде про товари повсякденного попиту. Стійкий асортимент дозволяє забезпечити безперебійний товарообіг роздрібних торгівельних підприємств, які являються основними оптовими покупцями.
3.2 Аналіз товарного асортименту морозива на ВАТ „Київський
холодокомбінат №2”
ВАТ "Київський холодокомбінат №2", територіально розташоване у центрі міста Києва є одним з найпотужніших виробників морозива в Україні, на якому працюють біля 400 чоловік.
Холодокомбінат №2 було створено в 1939 році. До 1991 року Київський холодокомбінат №2 був монополістом на ринку Києва та Київської області, а також одним з найбільших підприємств по виробництву морозива в Україні.
Починаючи з 1991 року ринок Києва почав швидко заповнюватися морозивом закордонного виробництва, а потім ще й продукцією провідних вітчизняних виробників. За цей період Київський холодокомбінат №2 втратив передові позиції на ринку Києва. На основі наказу № 394 від 12 березня 1996 року Регіонального відділу фонду Державного майна України по м. Києву та Київській області про перетворення державного підприємства "Київський холодокомбінат №2" у відкрите акціонерне товариство, почалась приватизація підприємства. З приходом нового керівництва в 1998 році на підприємстві починають відбуватися значні зміни як в кадровому складі, так і на виробництві. Розширюються виробничі лінії, збільшується потужність виробництва, розширюється асортимент та покращується упаковка продукції, змінюється політика збуту; компанія починає поступово повертати втрачену частку ринку Києва та області, збільшуючи рівень продажу та його рентабельність [1].
Основу комерційної діяльності торговельного підприємства на споживчому ринку складає процес продажу виробленої продукції. Економічний зміст цього процесу відбиває товарообіг ВАТ „Київський холодокомбінат №2”, собівартість, прибуток та середня заробітна плата (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Динаміка основних економічних показників на ВАТ „Київський холодокомбінат №2”, за 2000-2002р.р.
| Основні показники | Роки, тис.грн. | ||
| 2000 | 2001 | 2002 | |
| Собівартість | 15677,3 | 9675,2 | 11763,7 |
| Товарообіг | 18849,7 | 14401 | 15411,4 |
| Прибуток | 3172,4 | 4725,8 | 3647,7 |
| Середня заробітна плата | 358,0 | 488,0 | 592,0 |
Як видно, з таблиці 3.1. на ВАТ „Київський холодокомбінат №2” товарообіг в 2000 році склав 18849,7тис.грн.; 2001 – 14401,0; 2002 - 15411,4
З цього можна зробити висновок що найбільш вдалим був 2000 рік, в 2001 році в порівнянні з 2000 роком товарообіг знизився на 4448,7 або 23,6 %. У 2002 році в порівнянні з 2001 товарообіг зріс на 1010,4 або 6,5 %. Причиною зниження товарообігу у 2001 році була низька: реалізація готової продукції; реалізація по павільйону, кіоску; реалізація в опті. В 2002 році реалізація морозива збільшилась павільйоні, кіоску та збільшилась реалізація в опті.