Якщо найбільш доцільною і відповідною справжнім умовам експлуатації хутра в одежі прийнято вважати тиск 50 Н/м2, то для підкладкових взуттєвих матеріалів оптимальна зміна тиску дорівнює 25 Н/м2. Для даної зміни тиску видно, що повітропроникність залежить від кількості (елементарних) монониток у використаних для виготовлення ворсового покрову комплексних нитках і не залежить від їх хімічної природи.
Визначення паропроникності
Розрахунок П0 проводили за формулою:
П0 =
(%) (3.1)де:
ρ – втрата маси стаканчика з вмістом після досліджень;
ρ1 – середнє арифметичне з величин втрати маси контрольних стаканчиків з водою, г.
Розрахунок абсолютної паропроникності П проводили за формулою:
П =
(мг/см2*год) (3.2)де:
ρ – втрата маси стаканчика з вмістом після досліджень;
t – тривалість досліду (час між першим та другим зважуванням стаканчиків з вмістом), година;
πr 2 – робоча площа зразка, см2.
Результати визначення П0 зведені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6.
Екпериментальні дані m1 таm2, розрахункові значення ρ та П0
№ зразка | m1, г | m2, г | ρ = m1 - m2, мг | П0= , % | П0 серед, % |
1 | 84,6642 91,0635 | 84,4480 90,8184 | 21,62 24,51 | 103,1 116,8 | 110,0 |
2 | 75.7122 91,3213 | 75,4960 91,0950 | 24,42 22,63 | 111,6 103,0 | 112,3 |
3 | 86,8108 89,2129 | 86,5238 88,9455 | 28,70 26,74 | 137,0 127,6 | 132,3 |
4 | 89,1760 90,4493 | 88,9124 90,2201 | 26,36 22,92 | 125,8 109,4 | 117,6 |
5 | 88,0518 88,0820 | 87,8172 87,8703 | 23,46 21,17 | 112,0 111,0 | 106,5 |
6 | 89,6605 87,9816 | 89,4466 87,7478 | 21,39 23,38 | 101,0 111,5 | 106,3 |
Примітки:
m1 – маса стаканчиків з вмістом після першого зважування, г;
m2 – маса стаканчиків з вмістом через 24 години після другого зважування, г;
ρ– втрата маси стаканчиків з вмістом, мг;
ρ1 – середнє арифметичне з величин втрати маси контрольних стаканчиків з водою, яка склала 20,96 мг.
Результати визначення П зведені в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7.
Середні експерементальні значення ρ та П
№ зразка | ρсер, мг | П, мг/см2*год |
1 | 23,1 | 105,5*10-3 |
2 | 23,5 | 107,3*10-3 |
3 | 27,7 | 126,5*10-3 |
4 | 24,6 | 112,4*10-3 |
5 | 22,3 | 101,2*10-3 |
6 | 22,4 | 102,3*10-3 |
Примітки:
πr 2 = 3,14*(1,7)2 = 3,14*2,89 = 9,0746 см2
t *πr 2 = 9,0746*24,13 = 218,9701 см2*год
Як видно з таблиць 3.6 та 3.7 паропроникність для дослідних зразків хутра для підкладки практично не залежить від хімічної природи волокон, які були використані для виготовлення покрову хутра. Паропроникність хутра з ворсом з поліформальдегіду збільшується з підвищенням кількості (елементарних) монониток з комплексної нитки (див. зразки 1, 2 та 3), що, як видно є закономірним і для інших синтетичних ниток. [32]
3.5 Шляхи вдосконалення експертизи штучного хутра
Незважаючи на існуючу державну систему контролю якості і безпеки товарів, захисту прав споживачів, внаслідок розбалансування, припинення або суттєвого зниження обсягів виробництва, ринок України насичується низькоякісними та недоброякісними товарами. Для об’єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідні чітко визначені принципи та вимоги до експертизи товарів, які можуть зробити компетентний висновок про якість партії товарів.
Одним із шляхів вдосконалення експертизи штучного хутра є прийняття та введення в дію «Методики проведення експертизи штучного хутра та виробів з нього», якої на даний час в Україні не існує. При необхідності проведення експертизи експерти користуються тільки нормативними документами (ГОСТами, ДСТУ, ТУ та ОСТами), які регламентують якісні показники, визначають обов’язкові характеристики та допустимі і недопустимі дефекти штучного хутра та виробів з нього.
Одним з критеріїв, який повинний обов’язково визначатися при проведенні експертизи штучного хутра є його вид, який залежить від матеріалу та способу виробництва. Цим питанням зараз займаються митні лабораторії, які проводять матеріалознавчу експертизу для визначення матеріалу виготовлення дослідного зразка імпортного товару та його технологічних критеріїв, що впливають на його класифікацію згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньої економічної діяльності, від якої буде залежати ставка мита на товар при його митному оформленні.
Інший критерій, якому має бути приділена належна увага при проведенні експертизи штучного хутра та виробів з нього є дослідження санітарно-хімічних, антимікробних та токсикологічних властивостей досліджуваного матеріалу тому, що на даний час такому важливому питанню не приділяють достатньо уваги.
Проблема безпеки товарів для споживачів набуває особливої актуальності у зв’язку з розширенням зовнішньоекономічних і торговельних зв’язків України із зарубіжними країнами, ввезенням в Україну значних обсягів продукції з порушенням постачальниками умов укладених угод, що стосуються якості та безпеки товарів. [20]
Сьогодні основним критерієм оцінки якості досліджуваного штучного хутра є фізико-механічні показники. Якщо такі показники як міцність, розтяжність, зносостійкість враховані добре, то санітарно-гігієнічні властивості досліджені вкрай обмежено, що пов’язано з цілою низкою труднощів.
Безпосередній контакт штучного хутра з шкірою людини обумовлює потенціальну можливість проникнення мігруючих з штучного хутра речовин через шкіру і прояв ними токсичної чи подразнюючої дії, що визначає необхідність вивчення закономірності їх міграції в зовнішнє середовище і встановлення ступеню несприятливої дії на організм людини.
Штучне хутро може виявитися потенціальним субстратом для росту і розмноження мікробної та грибкової флори, що, як відомо, має широкий діапазон пристосування до різноманітних середовищ існування. На приклад, у взутті цьому сприяють температурні умови, кисле середовище та підвищена вологість внутрівзуттєвого середовища.
Дослідами, що можуть бути рекомендовані для проведення під час експертизи штучного хутра та виробів з нього можуть слугувати санітарно-хімічні, токсикологічні та мікробіологічні дослідження, які проводились кандидатом технічних наук Зіміною Н. К. за власними методиками.
Об’єктом дослідження було штучне хутро (капрон, лавсан та поліформ) для підкладки у зимове взуття.
Методики проведення досліджень приводяться нижче.
Дослідження антимікробних властивостей водних витяжок з синтетичних волокон
Вивчення виживання бактерій у водних витяжках з синтетичних волокон, які використовуються для виробництва штучного хутра відбувається за наступною методикою.
Зразок волокна масою 1 г поміщається в 15 мл фізіологічного розчину, в якому була розведена тест-культура бактерії (1 мл – 5000 мікробних тіл). Вміст ставиться в термостат з температурою 37°С. Для порівняльної оцінки виживання бактерії, що вивчаються, використовується контрольний розчин культури в фізіологічному розчині в тому ж розведенні. Час експозиції складає 1 і 3 доби. Після експозиції переноситься 0,1 мм витяжки, що містить 500 мікробних тіл, в чашки Петрі на щільне поживне середовище – м'ясо-пептонний агар. Чашки поміщаються в термостат і витримуються при температурі 37°С протягом 24 годин (Додаток О).
Кількість колоній визначається на приладі для підрахунку колоній. Ріст сторонньої мікрофлори не беруть до уваги. Отримані дані піддають статистичній обробці.
Вивчення антимікробної активності синтетичних волокон штучного хутра при безпосередньому контакті тест-культури та тест-об’єкту
Вивчення антимікробної активності синтетичних волокон штучного хутра проводиться наступним чином. Нитку синтетичного волокна, розрізану на штапелі довжиною близько 1 см, поміщають на площу близько 1 см2 в чашку Петрі. На поверхню нитки наноситься 0,1 мл звісі мікробів добової культури в розведенні 50000 мікробних тіл в 1 мл і витримується при кімнатній температурі 24 години. Нитку переносять в стерильні пробірки та екстрагують в 2 мл фізіологічного розчину. Потім 0,1 мл змивної рідини висівають на м'ясо-пептонний агар в чашки Петрі, що поміщають в термостат при температурі 37°С на добу. Потім підраховують кількість мікробів, що виросли в аналогічних умовах, але без присутності поліформальдегідного волокна.