Дослідження токсичності та подразнюючої дії хімічних речовин, що виділяються з штучного хутра та їх впливу на мікрофлору шкіри людини
Оцінка токсичності та подразнюючої дії речовин, що виділяються з штучного хутра проводиться на тваринах (білих крисах).
На спинках тварин вистригають від шерстяного покрову участок розміром 3×4 см. На цей участок кожен день протягом 1 місяця наносять 0,5 мл водної витяжки з штучного хутра (насиченість 10, експозиція 3 доби, температура 37°С). Протягом всього терміну спостерігають за поведінкою, масою тіла тварин, станом шкіри у місці аплікації витяжки та роблять відповідні записи.
Сталість складу нормальної мікробної флори шкіри має дуже важливе значення для організму тому, що вона виконує антагоністичну, імуностворюючу, ферментативну, вітаміностворюючу та інші позитивні функції.
З метою встановлення впливу речовин, які виділяються з штучного хутра, на мікрофлору шкіри людини і його суб’єктивні відчуття, проводиться також експерементальне носіння невеликих зразків та устілок з дослідного штучного хутра.
Зразки штучного хутра у вигляді шматочків розміром 7×7 см поміщаються на плечову поверхню шкіряного покрову рук 5 піддослідних і носяться протягом 3-х днів. Після цього робляться змиви зі шкіри, а також змиви та відбитки з поверхні хутра. В контрольних зразках (шматочки бавовняної тканини) відмічається нормальний ріст мікроорганізмів в аналогічних умовах.
При випробуванні хутра, яке буде використовуваться для підкладки у взуття, устілки з дослідних зразків вкладаються у взуття 15 людей, які носять його протягом 1,5 місяця. Після цього терміну робляться змиви і відбитки з панчішно-шкарпеткових виробів, з поверхні штучного хутра та зі шкіри, і визначається кількість і склад мікрофлори у порівнянні з контрольними зразками з бавовни. [32]
Вищезазначені досліди мають складати невід’ємну частину сучасної експертизи штучного хутра та виробів з нього через актуальність проблеми безпечності товарів на ринку та відсутності визначених методик для такої експертизи в Україні.
Розділ IV: Митна політика України щодо ввезення штучного хутра
на територію України
4.1 Проблеми, які виникають під час ідентифікації штучного хутра
Головною проблемою під час ідентифікації є виникнення двозначності при класифікації хутра штучного та полотна довговорсового, що веде за собою заниження митної вартості зазначених товарів окремими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Саме тому при митному оформленні вищезазначених товарів необхідно користуватися наступними роз'ясненнями щодо класифікації цих товарів згідно УКТЗЕД, інформацією про їх технічні характеристики, що мають визначальний вплив на їх вартість, яка була отримана від Української асоціації підприємств легкої промисловості.
Згідно з приміткою 5 до групи 43 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, термін "штучне хутро" означає будь-які матеріали, що імітують хутро з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкіру, тканину або інші матеріали, крім імітацій хутра, одержаних ткацтвом або в'язанням (вони в основному включаються до товарних позицій 5801 або 6001). Таке "штучне хутро" класифікується у товарній позиції 4304. [36]
Відповідно до Пояснень ТН ЗЕД СНД у товарній позиції 6001 класифікується ворсове полотно (імітація хутра) виготовлене в'язанням, причому використовуються переважно такі способи виробництва:
1. На круглов'язальній машині в'яжеться полотно, на якому за допомогою додаткової нитки утворюються подовжені протягання петель; потім петлі розрізаються для утворення ворсу та одержання бархатистої поверхні.
2. На спеціальній основов'язальній машині в'яжуться лицьовими боками один до одного два полотна з однією загальною ворсовою ниткою; потім обидва полотна розрізаються і одержуються два трикотажних полотна з розрізаним ворсом.
3. Текстильні волокна з чесаної стрічки вводяться в петлі трикотажного ґрунтового полотна під час його утворення (довговорсові полотна).
Ворсове полотно (імітація хутра), отримане шляхом введення ворсових ниток у вже готовий ґрунтовий текстильний матеріал (тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно і т. д.), класифікується у товарній позиції 5802. Ці тканини відрізняються від ворсових тканин товарної позиції 6001 з рядами ланцюгових рядків на виворітному боці тканини тим, що вони мають властиві ряди неперервних рядків, які проходять вздовж виворітного боку тканини. [39]
Ворсові тканини та трикотажні полотна. Футерований трикотаж з підкладковою ниткою для начісування та трикотаж з чесальної стрічки, які імітують хутро класифікуються у товарній позиції 5801. [37] (див. доатки А, Б та В)
На вартість хутра штучного та полотна довговорсового в найбільшій мірі впливають наступні технічні характеристики:
1. Вид основи.
2. Вид ворсового полотна.
3. Вага одного квадратного метра.
1. За видом основи хутро штучне та полотно довговорсове поділяються на дві групи.
2. За видом ворсового покриття хутро штучне та полотно довговорсового поділяються на:
- ворсове покриття з поліестерових волокон (ПЕС);
- ворсове покриття з поліакрилонітрильних волокон (ПАН);
- ворсове покриття з модифікованих волокон (МОД).
| 1. Поліестер | Орієнтовна вартість 1 м2 |
| 1.1 Вагою до 70 г/м2 | 0,126 USD |
| 1.2 Вагою від 70 до 110 г/м2 | 0,198 USD |
| 1.3 Вагою понад 110 г/м2 | 0,27 USD |
| 2. Поліестер + апретуючий склад |
Слід вважати, що ціни ворсового покриття з модифікованих волокон є найдорожчими, оскільки ціна модифікованих волокон є найбільша і технічні характеристики найкращі.
1. Ціна 1 кг поліестерового волокна складає 1,41 USD, у т. ч. з ПДВ.
2. Ціна 1 кг акрілонітрильного волокна складає 1,56 USD – нефарбоване, 1,90 USD – фарбоване.
3. Ціна 1 кг модифікованих волокон складає від 2,76 до 4,2 USD/кг.
3. Вага одного квадратного метра хутра штучного та полотна довго ворсового може коливатися від 0,3 кг/м2 до 1,3 кг/м2.
Витрати на виготовлення одного метра квадратного хутра штучного та полотна довговорсового є фактично стабільними і нараховуються в межах 0,67 – 5,4 USD на 1 м2. Таким чином, орієнтовні ціни штучного хутра та полотна довго ворсового в залежності від ваги та складу ворсового покриття представлені в табл.4.
Одним з шляхів вирішення проблем, які виникають підчас ідентифікації штучного хутра є інфрачервона спектроскопія, яка є сучасним та ефективним способом визначення природи дослідного зразка.
Задачею практичної молекулярної спектроскопії являється одержання відомостей про будову і властивості молекул і структури матеріалів в цілому на основі вивчення закономірностей взаємодії досліджуваної речовини з електромагнітним випромінюванням. ІЧ-спектроскопія являється найбільш важливим сучасним методом дослідження хімічної та фізичної структури молекул.
Таблиця 4.2
Склад | Вага | Ціна 1 м2 | Ціна за 1 кг |
100 % ПЕС | 0,75 кг/м2 | 1,0 USD | 3,3 USD |
0,45 кг/м2 | 1,5 USD | 3,3 USD | |
50 % ПЕС | 0,45 кг/м2 | 2,3 USD | 5,1 USD |
50 % ПАН | 0,60 кг/м2 | 3,0 USD | 5,0 USD |
100 % ПАН | 0,45 кг/м2 | 2,5 USD | 5,5 USD |
0,60 кг/м2 | 3,0 USD | 5,0 USD | |
0,75 кг/м2 | 3,5 USD | 4,6 USD | |
100 % МОД | 0,45 кг/м2 | 4,0 USD | 8,8 USD |
0,60 кг/м2 | 6,0 USD | 10,0 USD | |
0,75 кг/м2 | 8,0 USD | 10,6 USD | |
0,90 кг/м2 | 9,0 USD | 10,0 USD | |
1,00 кг/м2 | 10,0 USD | 10,0 USD |
Електромагнітне випромінювання характеризується частотою υ або довжиною хвилі λ, які зв’язані між собою співвідношенням
υ = c/h* λ, (4.1)
де c - швидкість світла у вакуумі,
h - показник заломлення світла.
Величина 1/ λ, см-1, носить назву хвильового числа і позначається k. В сучасній літературі хвильові числа часто називаються частотами.
ІЧ-спектроскопія широко використовується також у кількісному аналізі по оцінці оптичної густини Д/Двн.ст. по ІЧ-спектрах оптичну густину смуг поглинання оцінюють в порівнянні з вибраними внутрішніми стандартами певною смугою, використовуючи для цього правила базових ліній.
На сьогоднішній день серед ІЧ-спектрометрів найбільшого поширення набувають спектрометри з Фур’єперетворенням. Фур’є-метод дає можливість виділяти частотні характеристики з періодичної функції будь-якого виду, в тому числі і спектру. Основні переваги таких спектрометрів полягають в том, що в них використовуються паралельні пучки, нема необхідності у фокусуванні світла та не потрібні щілини, оскільки вся енергія джерела проходить через прилад, в результаті цього не потрібні великі коефіцієнти підсилення. Приклад дослідження штучного хутра за допомогою ІЧ-спектрометрії див. в додатку П. [31]