Цв – ціна одного кілограму повернених відходів, грн.
Для початку знайдемо величину відходів, що реалізуються:
q А = 30–28= 2 (кг)
q Б = 40–38=2 (кг)
q В = 10–8=2 (кг)
Тепер визначимо ціну матеріалу.
На виріб А вона становить: См = 30*18–2*2=536 (грн.)
На виріб Б: См =40*10–2*5=390 (грн.)
На виріб В: См = 10*14–2*6=128 (грн.)
Також визначимо транспортно-заготівельні витрати, які складають 5% від ціни матеріалів.
На виріб А вони становлять: А=536* 0,05=26,8 (грн.)
На виріб: Б= 390*0,05= 19,5 (грн.)
На виріб В В= 128*0,05=6,4 (грн.)
2. Другим кроком при визначенні собівартості продукції є визначення основної та додаткової заробітної плати виробничих робітників.
Основну заробітну плату можна розрахувати за наступною формулою:
Зосн = Счт1*ТК*Тм, (3.2)
де Счт1 – часова тарифна ставка першого розряду (за умовою індивідуального завдання вона дорівнює 1,96 грн. та може коригуватися у відповідності до зміни мінімальної заробітної плати в чинному законодавстві);
ТК – тарифний коефіцієнт певного розряду роботи.
Тм – трудомісткість по цехам на виріб, н/г
Отже, основна заробітна плата цеху 1 становить:
Зосн = 1,96*19*1,48= 55,12 (грн.)
Цеху 2: Зосн = 1,96*1,48*17= 49,31 (грн.)
Цеху 3: Зосн = 1,96*1,71*28=93,84 (грн.)
Тепер розрахуємо коефіцієнт доплати до основної заробітної плати, який становить 1,2 від основної заробітної плати.
Для цеху 1 він становить: Здоп = 55,12*1,2=66,14 (грн.)
Для цеху 2: Здоп = 49,3181,2=59,17 (грн.)
Для цеху 3: Здоп = 93,84*1,2=112,61 (грн.)
Також визначимо додаткову заробітну плату виробничих робітників. Вона становить 20% від основної заробітної плати.
Для цеху 1 вона становитиме: Здод = 55,12*0,2=11,02 (грн.)
Для цеху 2: Здод = 49,31*0,2=9,86 (грн.)
Для цеху 3: Здод = 93,84*0,2=18,77 (грн.)
Тепер ми можемо визначити загальну заробітну плату. Вона складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та коефіцієнту доплати.
По цеху 1 вона становитиме: Ззаг = 55,12+66,14+11,02=132,28 (грн.)
По цеху 2: Ззаг = 49,31+59,17+9,86= 118,34 (грн.)
По цеху 3: Ззаг =93,84+112,61+18,77=225,22 (грн.)
Розрахуємо загальну заробітну плату по трьом цехам:
Ззаг = 132,28+118,34+225,22=475,84 (грн.)
3. Визначимо витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Утримання та експлуатація машин і устаткування є статтею комплексною та охоплює такі витрати, як амортизаційні відрахування, витрати на електроенергію, технологічний інструмент. На одиницю кожного різновиду витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування обчислюються методом розподілу пропорційно основній заробітній платі виробничників, тобто:
См= Сзо*(Рм/100), (3.3)
де См – витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування на одиницю продукції, грн.;
Сзо – основна заробітна плата виробничих робочих на 1 продукції, грн.;
Рм – відношення витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування до основної зарплати виробників (по цеху, підприємству), %
Спочатку визначимо Рм.
Для цеху 1: Рм = (82/68)*100=120 (%)
Для цеху Б: Рм = (17/42)*100=40 (%)
Для цеху В: Рм = (50/88)*100=57 (%)
Тепер ми можемо визначити витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування.
Для цеху 1 вони складуть: См = 55,12*(120/100)=66,14 (грн.)
Для цеху 1: См = 49,31*(40/100)=19,72 (грн.)
Для цеху 3: См = 93,84*(57/100)=53,49 (грн.)
Також визначимо витрати по трьом цехам:
См = 66,14 + 19,72 + 53,49= 139,35 (грн.)
4. Визначимо загальнозаводські витрати. Загальнозаводські витрати включають витрати по управлінню підприємством, загальногосподарські витрати, збори та відрахування. Для того щоб мати можливість розрахувати цю накладну статтю використаємо наступну формулу:
Сн=αн*Сб, (3.4)
де Сн – величина загальнозаводських витрат на одиницю виробу, грн.;
Сб – величина бази розподілу (сума основної заробітної плати виробничих робітників та витрат на одиницю виробу), грн.
αн – процентний коефіцієнт, яким накладна стаття пов’язана з базою розподілу, який можна визначити наступним чином:
αн= Сзв / Сб', (3.5)
де Сзв – величина загальнозаводських витрат в грн.
Сб' – величина бази розподілу (сума основної заробітної плати виробничих робітників та витрат на утримання та експлуатацію устаткування), грн.
Визначимо αн:
αн=349/(740+530)=0,27
Визначимо загальнозаводські витрати по цеху 1:
Сн = 0,27 (82+68)=40,5 (грн.)
По цеху 2: Сн = 0,27 (17+42)=15,93 (грн.)
По цеху 3: Сн = 0,27 (50+88)=37,26 (грн.)
5. Наступним кроком розрахуємо цехову собівартість, яка складається з ціни матеріалів, транспорту заготівельних витрат, загальної заробітної плати та витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування.
Цехова собівартість виробу А складає:
Сц =536+26,8+475,84+139,35=1177,99 (грн.)
Для виробу Б: Сц =390+19,5+475,84+139,35=1024,69 (грн.)
Для виробу В: Сц =128+6,4+475,84+139,35=749,59 (грн.)
6. Знаходимо виробничу собівартість, яка розраховується шляхом додавання цехової собівартості та загальнозаводських витрат.
Виробнича собівартість виробу А становить:
Св =1177,99+40,5=1218,49 (грн.)
Виробу Б: Св = 1024,69+15,93=1040,62 (грн.)
Виробу В: Св = 749,59+37,26=786,85 (грн.)
7. Визначимо інші виробничі витрати, що містять витрати, пов’язані з випробуванням якості виробів на відповідність установленим стандартам, вимогам нормативної документації. Ці витрати відносять на окремий виріб, враховуючи базу розподілу – виробничу собівартість, вони складають 1,1% від виробничої собівартості.
На виріб А вони складуть: Ві = 1218,49*0,011=13,40 (грн.)
На виріб Б: Ві = 1040,62*0,011=11,45 (грн.)
На виріб В: Ві = 786,85*0,011=8,66 (грн.)
8. Визначаємо позавиробничі витрати. Вони включають витрати на збут продукції, а саме на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції. Ці витрати відносять на окремий виріб, враховуючи базу розподілу – виробничу собівартість. Вони складають 1,6% від виробничої собівартості.
На виріб А вони становлять: Вп = 1218,49*0,016=19,50 (грн.)
На виріб Б: Вп = 1040,62*0,016=16,65 (грн.)
На виріб В: Вп = 786,85*0,016=12,59 (грн.)
9. Тепер ми можемо визначити повну собівартість виробів. Вона складається з виробничої собівартості, інших виробничих витрат та позавиробничих витрат.
Отже, повна собівартість виробу А дорівнює:
Сп = 1218,49+13,40+19,50=1251,39 (грн.)
Виробу Б: Сп = 1040,62+11,45+16,65=1068,72 (грн.)
Виробу В: Сп = 786,85+8,66+12,59=808,10 (грн.)
10. Тепер можемо розрахувати очікуваний прибуток. Рентабельність виробу А дорівнює 15%, виробів Б і В відповідно 20 і 17%.
Прибуток виробу А складе: П = 1251,39*0,15=187,71 (грн.)
Виробу Б: П = 1068,72*0,2=213,74 (грн.)
Виробу В: П = 808,10*0,17=137,38 (грн.)
11. Також ми можемо розрахувати оптову відпускну ціну підприємства, яка складається з повної собівартості та прибутку.
Оптова ціна виробу А становитиме:
Ц = 1251,39+187,71=1439,10 (грн.)
Виробу Б: Ц = 1068,72+213,74=1282,46 (грн.)
Виробу В: Ц = 808,10+137,38=945,48 (грн.)
12. Останнім кроком розрахунків визначимо відпускну ціну підприємства. Вона розраховується за формулою:
Цв=Сп+П+ПДВ, (3.6)
де Цв – відпускна ціна підприємства;
Сп – повна собівартість виробу;
П – прибуток;
ПДВ – податок на додану вартість.
Але для початку розрахуємо ПДВ, який становить 20% від оптової ціни підприємства.
З виробу А він складе: ПДВ = 1439,10*0,2=287,82 (грн.)
З виробу Б: ПДВ = 1282,46*0,2=256,49 (грн.)
З виробу В: ПДВ = 945,48*0,2=189,10 (грн.)
Тепер ми можемо розрахувати відпускну ціну підприємства.
Відпускна ціна виробу А становить:
Цв = 1251,39+187,71+287,82=1726,92 (грн.)
Виробу Б: Цв = 1068,72+213,74+256,49=1538,95 (грн.)
Виробу В: Цв = 808,1+137,38+198,10=1134,58 (грн.)
Результати проведених розрахунків занесемо в таблицю 3.4.
Таблиця 3.4. Результати проведених розрахунків
| Показники | Величина показників, грн. | ||
| Виріб А | Виріб Б | Виріб В | |
| Витрати на матеріали | 536,00 | 390,00 | 128,00 |
| Зворотні відходи | 4,00 | 10,00 | 12,00 |
| Транспортно-заготівельні витрати | 26,80 | 19,50 | 6,40 |
| Основна заробітна виробничих робітників | 55,12 | 49,31 | 93,84 |
| Додаткова заробітна плата | 11,02 | 9,86 | 18,77 |
| Витрати на утримання та експлуатацію устаткування | 66,14 | 19,72 | 53,49 |
| Цехова собівартість | 1177,99 | 1024,69 | 749,59 |
| Загальнозаводські витрати | 40,5 | 15,93 | 37,26 |
| Інші витрати | 13,40 | 11,45 | 8,66 |
| Виробнича собівартість | 1218,49 | 1040,62 | 786,85 |
| Позавиробничі витрати | 19,50 | 16,65 | 12,59 |
| Повна собівартість | 1251,39 | 1068,72 | 808,10 |
| Прибуток | 187,71 | 213,74 | 137,38 |
| Оптова ціна підприємства | 1439,10 | 1282,46 | 945,48 |
| ПДВ | 287,82 | 256,49 | 189,10 |
| Оптова відпускна ціна підприємства | 1726,92 | 1538,95 | 1134,58 |
Дані таблиці кінцевий розрахунковий показник – оптова відпускна ціна підприємства складається з таких показників як повна собівартість, прибуток та ПДВ. З точки зору споживача, цей показник повинен бути максимально низьким. Зазвичай підприємство, якщо воно не монополіст, намагається знизити ціну до максимально можливого рівня, щоб продукція мала попит і могла конкурувати на ринку. Зробити це можливо не зменшуючи прибутку, який закладається підприємством, за допомогою зниження собівартості. В наступній таблиці ми зможемо побачити статті витрат, що займають найбільшу частку в структурі собівартості.
Якщо розглядати поелементно, тобто вироби А, Б, В, ми можемо зробити такі висновки: найбільша оптова відпускна ціна підприємства з трьох виробів по виробу А, яка складає 1726,92 грн. Цей виріб має таку високу оптову відпускну ціну через те, що в нього найбільша з трьох виробів повна собівартість 1251,39 грн. та високі витрати на утримання та експлуатацію устаткування, які дорівнюють 66,14 грн.