На відміну від виробу А, виріб Б має значно меншу відпускну ціну, що становить 1538,95 грн. така ціна склалася внаслідок менших витрат на утримання та експлуатацію устаткування (19,72 грн.) та меншої повної собівартості (1068,72 грн.). Виріб В, як видно з таблиці, має найменшу оптову відпускну ціну підприємства, що становить 1134,58 грн. через те, що в нього повна собівартість (808,10 грн.) менша ніж у виробів А і Б.
Таблиця 3.5. Структура собівартості
| Назва показників | Виріб А | Виріб Б | Виріб В | |||||||||
| грн. | % | грн. | % | грн. | % | |||||||
| Витрати на матеріали | 536,00 | 42,83 | 390,00 | 36,49 | 128,00 | 15,84 | ||||||
| Транспортно-заготівельні витрати | 26,80 | 2,14 | 19,50 | 1,82 | 6,40 | 0,80 | ||||||
| Загальна заробітна плата | 475,84 | 38,02 | 475,84 | 44,52 | 475,84 | 58,88 | ||||||
| Витрати на утримання та експлуатацію устаткування | 139,35 | 11,14 | 139,35 | 13,04 | 139,35 | 17,24 | ||||||
| Загальнозаводські витрати | 40,50 | 3,24 | 15,93 | 1,50 | 37,26 | 4,61 | ||||||
| Інші витрати | 13,40 | 1,07 | 11,45 | 1,07 | 8,66 | 1,07 | ||||||
| Позавиробничі витрати | 19,50 | 1,56 | 16,65 | 1,56 | 12,59 | 1,56 | ||||||
| Повна собівартість | 1251,39 | 100 | 1068,72 | 100 | 808,10 | 100 | ||||||
Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновки, що виріб А має найбільшу собівартість, яка складає 1251,39 грн., за рахунок того, що в структурі собівартості цього виробу найбільшу питому вагу займають витрати на матеріали (536 грн. або 42,83%) і загальна заробітна плата (475,84 грн. або 38,02%). На основі цих даних можна зробити висновок, що виріб А є матеріаломістким та трудомістким.
Виріб Б має повну собівартість на рівні 1068,72 грн. Найбільшу частку в собівартості виробу Б становлять також витрати на матеріали (390 грн. або 36,49%) та загальна заробітна плата (475,84 грн. або 44,52%). Отже, виріб Б є також матеріаломістким і трудомістким.
Виріб В має найменшу собівартість і складає 808,1 грн. Найбільший відсоток в структурі займає загальна заробітна плата – 475,84 грн. (58,88%), витрати на матеріали – 128 грн. (15,84%) та витрати на утримання та експлуатацію устаткування – 139,35 грн. (17,24%) – це говорить про те, що останній виріб є найбільш трудомістким.
Висновки
Сьогодні неможливо уявити виробниче чи торгове підприємство, яке не займається вирішенням логістичних задач. Логістика дозволяє оптимізувати функціонування товарних, інформаційних і фінансових потоків, істотно скоротити проміжок часу між закупкою сировини і напівфабрикатів і поставкою готового продукту споживачу, сприяє суттєвому скороченню матеріальних запасів.
В даній роботі розглянута концепція логістики – система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів, вона є образом мислення, який визначає мету і принцип підприємницької діяльності, а логістична система, яка є засобом реалізації концепції, є образом дії. Концепція логістики – це направленість ділового мислення, а логістична система – це направленість дій у сфері бізнесу.
В результаті дослідження було виявлено, що логістична система знаходить все більше застосування в практичній діяльності різних підприємств. Вона розглядається в вищих ешелонах управління корпораціями як ефективний вмотивований підхід до управління матеріальним потоком в цілях зниження витрат виробництва. Логістична система лягає в основу економічної стратегії фірм, коли логістика використовується як засіб у конкурентній боротьбі та розглядається як управлінська логіка для реалізації планування, розміщення та контролю за фінансовими та людськими ресурсами. Такий підхід забезпечує тісну координацію логістичного забезпечення ринку і виробничої стратегії. Якщо цього вдається досягти, то результатом є: необхідний асортимент запасів в потрібному місці в потрібний час; координація зовнішнього та внутрішнього транспорту, яка гарантує своєчасну доставку у відповідності з економічними вимогами; раціональне розміщення складського господарства та застосування упаковки, яка відповідає транспорту і дозволяє мінімізувати витрати сировини, знизити запаси у виробництві і готовій продукції; і нарешті, синхронізація замовлень і транспорту.
Основною проблемою логістичного управління запасами є узгодження (координація) дуже часто протилежних цілей різних сфер бізнесу фірм (маркетингу, виробництва і фінансів) по відношенню до запасів. Менеджмент маркетингу зацікавлений в як можна більш високому рівні задоволення потреб за рахунок ефективно поповнюваних запасів, здатних швидко і комплексно реагувати на зміни попиту.
Враховуючи потенційне значення запасів, дослідження логістичної системи повинно включати проблему управління запасами, яка конкретизується в наступних питаннях: Який рівень необхідно мати на кожному підприємстві для забезпечення необхідного рівня обслуговування споживача? В чому полягає компроміс між рівнем обслуговування споживача і рівнем запасів в системі логістики? Які обсяги запасів повинні бути створені на кожній стадії логістичного виробничого процесу? Чи повинні товари відвантажуватись безпосередньо з підприємства? Яке значення компромісу між вибраним способом транспортування і запасами? Які загальні рівні запасів на даному підприємстві, що зв’язані зі специфічним рівнем обслуговування? Як змінюються витрати на утримання запасів в залежності від зміни числа складів? Як і де слід розташовувати страхові запаси?
Отже, можемо сказати, що новизна логістичного підходу в управлінні ресурсами полягає в зміні пріоритетів господарської діяльності. Головну роль відіграє не продукт, а процес у формі потоку (матеріального, інформаційного, фінансового тощо). Управління потоковими процесами, їх перетворення й інтеграція є новою формою управління, що перевершує традиційні як за рівнем творчого потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів. Оптимізація потокових процесів в економіці стала можливою лише завдяки переорієнтації з кількісних критеріїв оцінки господарської діяльності на якісні.
Роблячи висновки по розрахунковій частині, можна сказати, що виріб А має найбільшу оптову відпускну ціну підприємства (1726,92 грн.). Це сталося через те, що виріб має високу собівартість, яка складає 1251,39 грн., за рахунок того, що в структурі собівартості цього виробу найбільшу питому вагу займають витрати на матеріали (536 грн. або 42,83%) і загальна заробітна плата виробничих робітників (475,84 грн. або 38,02%). На основі цих даних можна зробити висновок, що виріб А є найбільш матеріаломістким. Виріб Б має повну собівартість на рівні 1068,72 грн. Найбільшу частку в собівартості виробу Б становлять також витрати на матеріали (390 грн. або 36,49%) та загальна заробітна плата (475,84 грн. або 44,52%). Отже, виріб Б є також матеріаломістким, але він більш трудомісткий ніж виріб А.
Виріб В має найменшу відпускну ціну (1134,58 грн.) на що вплинула більш менша собівартість, яка становить 808,10 грн. Найбільший відсоток в структурі собівартості цього виробу займає загальна заробітна плата – 475,84 грн. (58,88%), витрати на матеріали – 128 грн. (15,84%) та витрати на утримання та експлуатацію устаткування – 139,35 грн. (17,24%) – це говорить про те, що останній виріб є найбільш трудомістким.
Список літературних джерел
1. Гаджинський А.М Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений. – 2-е изд. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999. – 160 с.
2. Дерев’янко О.Г. Обґрунтування загальноекономічної стратегії організації та логістика // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. – 1998. – №3. – 4. – С. 37–39.
3. Кальченко А.Г Кальченко А.Г. Основи логістики. Навчальний посібник. – Київ: Товариство «Знання», КОО, 1999, – 135 с.
4. Кидань Виктория. Логистика. Логика движения товаров, или знакомая «незнакомка». // Еженедельник аптека. – №25 (296) от 25.6.2001 р., с. 6.
5. Крикавський Є. Логістика: Навч. посібник. – Львів: Вид-во ДУ «Львівська політехніка», 1999. – 264 с
6. Крикавський Євген. Логістика підприємства. Навч.посібник. – Львів, ДУ «Львівська політехніка», 1996. – 160 с.
7. Мешкова Л.Л., Белоус И.И., Фролов Н.М. Логистика в сфере материальных услуг (На примере снабженческо-заготовительных и транспортных услуг). -2-е изд. испр. и перераб. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2002. – 188 с.
8. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 207 с.
9. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навчальний посібник – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 222 с.
10. Пономарьов Ю.В. Логістика: Навчальний посібник: Вид. друге., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.
11. Родников А.М. Логистика: Терминологический словарь. – М.: Экономика, 1995. – 122 с.
12. Соколенке С.И. Современные мировые рынки и Украина. – К.: Демос, 1995. – 355 с.
13. Шевченко С. Логістика – мистецтво економити. // Журнал «Молодь і підприємництво» – 2004. – №16 http://mipmagazine.com.ua/
14. Шрайбфедер Дж. Эффективное управление запасами / Пер. с англ. второе изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 304 с.
16. http://www.adviss.ru. Adviss logistics Логистические цепи. // 12.04.2007