Початок великого творчого шляху майбутньої примадонни – це фактично і є початок великої PR-кампанії. Починається вона з того, що Алла Пугачова – це єдина радянська співачка, яка не виконала жодної патріотичної пісні про Радянський Союз чи про партію. В Радянському Союзі майже всі артисти починали з патріотичних прорадянських пісень (так легше було пробитись) або принаймні виконували їх потім. Алла Борисівна співала і співає тільки про кохання (до речі, співачка завжди була поза політикою і жодного разу не виказувала своїх політичних уподобань і не приймала участі в політичних акціях). Але чимало артистів намагались уникнути радянської патріотики – та їхню творчість визнавали безідейною і лишали роботи. З Пугачовою такого не сталось. Її пісні одразу ж завойовують радіо простір і щоб партія не встигла «схаменутись», пісні виходять одна за одною (співачка навіть сама пише), а Пугачова активно приймає участь в усіх міжнародних конкурсах естрадної пісні, де приймав участь Радянський Союз. Її надзвичайна артистичність, потужний голос і манера триматись на сцені, а також зовсім не радянський репертуар підкорюють журі і нижче за третє місце співачка не опускається, а здебільшого стає володаркою Гран-прі. І як можна заборонити її виступи, коли на ній тримається уся радянська естрада, яку на Заході знають лише за ім’ям Пугачової, і в неї вже купа прихильників по всьому союзові?
Здобувши неабияку популярність, Пугачова починає привертати увагу до свого приватного життя. Музика музикою, але в усі часи особисте життя відомих осіб хвилювало людей більш за все. Увесь Радянський Союз обговорює весілля та розлучення «національної» героїні. Чи не кожного молодого співака, який виходить на сцену разом із Пугачовою приписують їй у чоловіки. А скільки було написано про її начебто романи з Іллєю Рєзником, Раймондом Паулсом та Ігорем Ніколаєвим! І кожного разу, коли інтерес публіки до чергового «роману» згасав, одразу ж з’являвся новий «претендент».
Завжди вчасно Алла Борисівна підігрівала інтерес публіки до себе різноманітними скандалами. То позика до суду на чергове періодичне видання за плітки, то скандал з адміністрацією готелю через некомфортні умови, то чвари з папарацці тощо. Усе це підживлювалось гострими фразами у виконанні зірки, а іноді й нецензурною лексикою. І все б нічого, якби вона не робила цього… напередодні чергового гастрольного турне чи виходу нового альбому. Логічно: інтерес публіки підігрівається і вона із задоволенням іде на концерт зірки-скандалістки. Але в такій справі важливо не переборщити, і Алла Борисівна завжди діє в рамках PR-технологій: вона намагається не переграти, щоб глядачеві не набридлі зіркові «замашки».
Найуспішнішим кроком на думку багатьох маркетологів стало весілля Алли Пугачової та Філіпа Кіркорова. З першого ж дня їхнього подружнього життя повзуть чутки про їхнє розлучення, а між тим цього року зірки відзначили вже 11 річницю! Двоє не просто талановитих, а, можна сказати, видатних постатей в сучасній музиці зв’язали своє життя. Що в цьому дивного? Одна лише обставина – різниця у віці. Пугачова старша за Кіркорова на 18 років. До того ж, на момент весілля Кіркоров був вже досить популярним співаком, та ставши чоловіком Примадонни, різко «стрибнув» угору в своїй співацькій кар’єрі. Та зіркова пара увесь час свого шлюбу намагається підтримувати інтерес публіки до себе то чутками про розлучення, які з’являються одразу ж після того, як зірки з’являться не вдвох на черговій вечірці, то коштовними подарунками на зразок дорогих авто, прикрас і навіть персональних літаків, то скандалами з журналістами. І вже 11 років ці заходи діють безвідмовно. Пісні Кіркорова і Пугачової найпопулярніші, їхні альбоми найбільше продаються, шоу-програми найдорожчі – загалом усе «най-най».
Отже, яким би не був талановитим артист, а для того аби протягом довгого часу залишатись на гребені слави, йому просто необхідно застосовувати PR-технології, щоб не набриднути публіці. «Найкраще» для цього підходять скандали та різноманітні непередбачені дії (весілля, розлучення, участь в різноманітних акціях). Головне – не перебільшити і грамотно розрахувати, чого хоче публіка.
2.2 PR-технології в сучасному спорті
Іще пару десятиліть тому майже ніхто не використовував PR-технології у спорті. Спорт вважався незалежним від тих чи інших технологій «розкрутки». Але згодом, по мірі економічного розвитку країн та технічної підготовки спортсменів, деякі компанії-розробники спортивного одягу та інвентарю зацікавились в участі відомих та видатних спортсменів у своїх рекламних акціях, і, звичайно ж, політичні групи були зовсім не проти довести свою силу за допомогою впливу на професійний та олімпійський спорт. Розглянемо тепер детально основні напрямки PR-технологій в сучасному спорті.
Політичний. Недарма саме цей напрямок було взято за приклад першим, адже саме політичні інтереси, нажаль, відіграють найчастіше головну роль у спортивних сутичках. Варто згадати хоча б Зимові Олімпійські Ігри в Солт-Лейк-Сіті. Скільки спортивних скандалів з подальшим зняттям спортсменів зі змагань, присвоєнням других комплектів нагород та інших брудних сутичок було влаштовано! І все тільки для того, щоб вкотре нагадати, що країна-господарка змагань здатна контролювати і впливати не тільки на світову економіку та політику, а й вершити долі світу за допомогою впливу на професійний спорт. Пригадаємо принаймні декілька прикладів.
Фігурне катання. Скандал номер 1. Змагання спортивних пар виграє російський дует Бережна – Сіхарулідзе. Канадській парі, на той час діючим чемпіонам світу, Салє – Пелетьє віддають срібло. Здіймається галас: як це так, росіянам, які припустились помилки на приземленні з паралельного стрибка (Антон Сіхарулідзе нечисто виконав приземлення) оцінки виставляють вищі, ніж канадцям, які відкатались начебто чистіше! При цьому спеціалісти по всьому світові в один голос заявляють, що катання канадців чистим назвати важко, парі не вистачало впевненості, оригінальності та артистичності, а ці компоненти у фігурному катанні відіграють неабияку роль. Проте канадська та американська федерації фігурного катання стають на бік канадської пари і вирішують нагородити спортсменів другим комплектом золотих нагород. Нечувано! Але при цьому російський дует поводиться надзвичайно мужньо: не відмовляється прийняти участь у повторній церемонії нагородження (і це при тому, що їх декілька днів обливали брудом чи не всі північноамериканські ЗМІ!), на показових виступах ставить невеликий прокат разом із канадськими колегами і вкотре доводить свою непереможність бездоганним катанням. В результаті на виступи Олімпійських чемпіонів Бережної – Сіхарулідзе із задоволенням ходять прихильники фігурного катання по всьому світові і не припиняють дивуватись майстерності цієї пари, а володарів другого комплекту золотих нагород Олімпіади 2002 року Салє – Пелетьє (саме так називають канадську пару усі засоби масової інформації в світі) зараз пам’ятають хіба що прискіпливі прихильники фігурного катання. Хто виграв у цьому політичному протистоянні: американська сторона, яка доклала безліч зусиль аби забруднити ні в чому не винних російських спортсменів і незаслужено піднести «своїх», чи російська, яка навіть пальцем об палець не вдарила аби захистити і без того вже національних героїв та улюбленців публіки? Це питання потребує більш глибокого дослідження та вивчення як зі спортивної, так і з політичної точок зору. Цілком зрозуміло одне – інтерес до парного фігурного катання різко зріс в усьому світі. Хто-хто, а маркетологи, які в той час діяли в умовах форс-мажору, своєї мети досягли.
Фігурне катання. Скандал №2. Танці на льоду. Золото цілком прогнозовано отримує французька пара Анісіна – Пейзера. Срібло – у російської пари Лобачова – Авербух. Але, здавалося б, на порожньому місці виникає скандал: начебто золоті нагороди були пролобійовані за допомогою кримінального авторитету російського походження. Знову розгоряється політичний скандал, в центрі якого – знову ж таки інтереси США, зіткнені з інтересами Росії. В його епіцентрі опиняються ні в чому не винні спортсмени, які до того ж бояться втратити так важко зароблені медалі Олімпійських чемпіонів.
Знову ж таки фігурне катання. Скандал №3. Жіноче одиночне катання. Після короткої програми Ірина Слуцька (Росія), яка блискуче виконала весь прокат опиняється лише на другій позиції, поступаючись головній конкурентці Мішель Кван (США), катання якої було досить суперечливим. Третю і четверту позиції між собою розділили американки відповідно Саша Коен і Сара Х’юз. В довільній програмі Ірина Слуцька знову неперевершена: чисто виконані стрибки, обертання, бездоганні доріжки кроків тощо. Мішель Кван свою програму зриває. Але першу позицію віддають Сарі Х’юз, чиє катання довершеним назвати було просто неможливо. Росіянка лише друга. І це при тому, що рівних їй дійсно не було. Увесь світ в шоці. Навіть американські ЗМІ не коментують те, що відбулося. Російські функціонери, як завжди, залишаються осторонь, надаючи скандалу змогу йти в своєму руслі. При цьому всі прекрасно розуміють, що таким чином американська федерація фігурного катання просто вкотре вирішила довести, що російська школа фігурного катання, звісно, випускає довершених майстрів, але існують іще й політичні та фінансові інтереси, які можуть не дозволити навіть із неперевершеним ковзанням виграти турнір. Знову стикаються інтереси двох супердержав. І знову точка перетину – видатні спортсмени, які майже все своє життя присвятила улюбленому видові спорту.
Візьмемо приклад лижного спорту. Ті самі політичні інтереси стикаються і в цьому виді. Здавалося б, в лижному спорті немає суддів, яких можна було б підкупити для того, аби вони виставили «потрібні» оцінки. Тут або спортсмен долає дистанцію першим, або ні. Але є одне «але» - допінг. З росіянина Михаїла Булгакова «випивають» стільки крові на допінг-контроль, що він виходить на дистанцію із шаленим запамороченням голови (але все ж таки виграє!), а Ларису Лазутіну (Росія) знімають зі змагань… за п’ятнадцять хвилин до старту! Ніби то за застосування допінгу. Але через пару годин після закінчення гонки стає відомо, що ніякого допінгу росіянка не приймала. Просто місцевим функціонерам не потрібно було, щоб вона, знаходячись на піку форми, виходила на старт – настільки величезною було її перевага над суперницями. І знову за допомогою видатних спортсменів Росія і США з’ясовують свої стосунки. А фігурне катання і лижний спорт б’ють рекорди популярності, і не тільки через те, що це видовищні і захоплюючі види спорту, а ще й тому, що не славу попрацювали маркетологи під час великих скандалів.