Смекни!
smekni.com

Маркетинг та його вплив на фінансовий результат (на прикладі ТОВ "Велетень" Глухівського району Сумської області) (стр. 1 из 6)

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Маркетинг та його вплив на фінансовий результат» (на прикладі ТОВ «Велетень» Глухівського району Сумської області)


Вступ

За нашого часу, коли умовою економічного розвитку підприємств є активна діяльність на ринку, життєво важливими стають знання кінцевого споживача, уміння підприємств гнучко реагувати на всі його вимоги. Інакше неможливо забезпечити продаж товару, підвищити прибутковість підприємства. Вкрай необхідно вивчати можливості та ефективність різних форм і методів продажу товарів, здійснювати роботу з формування потреб населення, підвищення престижу торгової марки та підприємства. Такий тип економічної поведінки підприємств зазвичай асоціюється з маркетингом.

Маркетинг (від англ.– ринок) дослівно означає ринкову діяльність; роботу з ринками для того, щоб зробити реальним потенційний обмін з метою задоволення попитів і потреб людей.

Маркетинг є важливим елементом діяльності підприємства і має значний вплив на його фінансовий результат.

Основними завданнями в курсовій роботі ставлю:

- загальна оцінка діяльності товариства;

- дослідження маркетингової діяльності підприємства;

- дослідження звіту про фінансові результати діяльності підприємства;

- визначення впливу маркетингу на фінансові результати;

- виявлення взаємозв’язку маркетингу та фінансових результатів;

- розробка рекомендацій щодо покращення діяльності підприємства.

Основними джерелами інформації при аналізі фінансових результатів є: ф №1 «баланс», ф №2 «Звіт про фінансові результати», ф №3 «Звіт про рух грошових коштів», первинні документи, облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку тощо.

1. Роль маркетингу у підвищенні фінансового результату на підприємстві

1.1 Роль і значення маркетингу для діяльності підприємства

Маркетинг – це господарська концепція управління діяльністю підприємства і реалізацією товарів (послуг, робіт), орієнтована на виробництво, масовий збут, ринок або споживача залежно від стану ринку і комерційних цілей, які ставить перед підприємством його керівництво.

Маркетинг стосується маркетингу конкретних товарів і послуг і виражається в розробленні на рівні підприємств комплексних програм створення, організації виробництва й реалізації на обраних сегментах ринку певних товарів або товарних груп.

Щоб показати роль маркетингу на фірмі, західні фахівці часто проводять аналогію з будовою людського тіла: «Якщо дослідження і розробки представити як людський мозок, технологічне виробництво – як хребет, а збут – як тіло людини, то тоді маркетинг можна порівняти з вітамінами або гормонами, які проходять через усі ці ділянки, впливаючи на них і живлячи їх енергією». [16,27]

Абсолютно не має значення, як організоване підприємство і хто формально входить до відділу маркетингу, оскільки для маркетингу існує три види завдань, а саме:

—завдання виконання;

—завдання управління;

—концептуальне завдання.

Маркетинг є не однорідний. У його структурі можна виділити такі сфери діяльності:

маркетинг споживчих товарів– пов'язаний із широким колом багатьох споживачів, які мають різні потреби і смаки.

Велику увагу приділяють вивченню мотивів їхньої поведінки;

маркетинг засобів виробництва – це передусім потреби виробництва. Звідси раціональність, оптимальність, чітка узгодженість переходу від матеріально-технічного постачання до оптової торгівлі;

маркетинг послуг – характерними ознаками послуг є невідчутність, непостійність якості, незбереженість, невіддільність від джерела. Маркетинг послуг робить свій вклад, потребуючи системнішого підходу до планування задуму послуг, встановлення ціни, організації розподілу та стимулювання;

маркетинг організацій – це діяльність з метою створення, підтримки або зміни позиції, поведінки цільових аудиторій щодо конкретних організацій. Він потребує оцінки образу організації і розробки плану маркетингу для поліпшення цього образу;

маркетинг окремих осіб – це діяльність з метою створення, підтримки або зміни позицій та поведінки щодо конкретних осіб. Найпоширенішими формами маркетингу окремих осіб є маркетинг славетних людей та маркетинг політичних діячів; маркетинг ідей – це діяльність щодо пропонування на ринку ідей. Якщо йдеться про ідеї суспільного характеру, такий маркетинг називають суспільним.

Маркетингова діяльність – це виробництво і продаж продукції; встановлення ціни, надбавок і знижок; використання винаходів, промислових зразків, товарних знаків, ноу-хау, інжинірингу, реклами, сервісу; стимулювання збуту, аналізу та контролю маркетингової діяльності. Усі ці та інші методи необхідно засвоїти маркетологу у процесі навчання, аби сформувати високий рівень професійної компетенції. [21,32]

Як правило, нею займаються маркетологи підрозділів, які здійснюють продаж, рекламу, дослідження, обслуговування споживачів і клієнтів, а також управлінці, які відповідають за вихід на певні територіальні ринки і забезпечення товарних груп, а загальне керівництво маркетингом провадить заступник керівника підприємства. Усі вони виконують певні обов'язки щодо маркетингової діяльності, тобто займаються плануванням, ціноутворенням, розподілом, просуванням товару на ринку, комунікацією ринку, рекламою, виробництвом тощо.

Основні напрями маркетингової діяльності підприємства визначаються загальними принципами і методами маркетингу. Підприємство ставить перед собою мету, що конкретизується переважно у цифровій формі для можливості точного контролю результатів (наприклад, до визначеного часу вийти з конкретними товарами на означені ринки, опанувати певну їх частку, забезпечити отримання позапланового прибутку). Відсутність чіткого напряму маркетингової мети утруднює планування всієї системи маркетингових дій та визначення обсягу необхідних асигнувань.

Оскільки на ринку підприємство має справу з конкурентами, то виникає необхідність систематично вивчати їх діяльність, знайомитися з тим, що вони пропонують, аналізувати стратегію і тактику їхнього впливу на покупців (цінова політика, реклама, інші методи конкуренції); зрештою – для активної протидії тискові конкурентів підприємство використовує у повному обсязі заходи ФОПСТИЗу, вживає усіх заходів для успішного функціонування товаропросувної та збутової мережі. [14,71]

Слід пам'ятати, що маркетинг вимагає значних фінансових витрат, відволікання людських та інших ресурсів від безпосередніх виробничих обов'язків. Усі ці напрями вирішальним чином впливають на управління підприємством.

Нинішні умови розвитку економіки є тією умовою, що вимагає від виробників відповідальніше підходити до виробництва товарів та послуг, основну увагу звертати на потреби споживача і ринок на всіх напрямах діяльності. Вдосконалення товару не може гарантувати успіху на ринку, якщо не враховувати чинники ринкового середовища.

Тому головне керівництво підприємства має регулярно контролювати маркетингову діяльність за критерієм «витрати – результати», швидко і рішуче виправляти помилки персоналу та недостатньо обґрунтовані стратегії вирішення проблем.

Слід зазначити, що на промислових підприємствах де створені маркетингові служби, до їх функцій входять вивчення ринку, формування товарного асортименту, політика цін, товарорух, торгівля, ФОПСТИЗ, реклама, сервіс – усе те, що становить «маркетинг-мікс» (сукупність різних засобів, які використовують в різноманітному наборі для досягнення поставленої мети).

Слід зазначити, що у різних галузях та на різних рівнях маркетингової діяльності вживаються такі поняття:

Мікромаркетинг – це ринкова діяльність на рівні підприємства (безпосередньо виробника).

У макромаркетингу така діяльність виходить за межі підприємства і здійснюється на рівні багатьох об'єднань, цілих галузей.

Локальний маркетингпередбачає спеціальний підбір торгових марок і стимулювання збуту у такий спосіб, щоб це відповідало потребам локальних споживчих груп, до яких входять мешканці якоїсь певної місцевості, міст, районів, та покупці, котрі відвідують окремі крамниці. Політика локального маркетингу сприяє підприємствам ефективніше діяти на ринку в умовах відмінностей у демографічних характеристиках і стилі життя багатьох угрупувань людей на регіональному та місцевому рівнях. [37,89]

Індивідуальний маркетинг це пристосування товарного асортименту і маркетингових програм до потреб і уподобань окремих споживачів.

Індивідуальний маркетинг називають також маркетингом ринку для одного споживача, маркетингом на замовлення та маркетингом «віч-на-віч».

Масове обслуговування на індивідуальній основі – це можливість у великих масштабах створювати товар і засоби комунікації зі споживачами, розроблені на індивідуальній основі у такий спосіб, щоб задовольнити потреби кожного конкретного споживача.

Масовий маркетинг передбачає використання, по суті, одного й того самого товару, засобів стимулювання і розподілу безвідносно до специфічних потреб споживачів. Масове виробництво товарів, масовий розподіл, масове стимулювання збуту, товару, тобто усе однаково для всіх споживачів. Проте численні чинники вельми ускладнюють застосування масового маркетингу в ринковій конкурентній економіці.

Сегментований маркетинг це формування підприємством пропозицій товару і послуг, пристосованих до специфічних потреб споживачів щодо одного або кількох сегментів ринку.

Порівняно з масовим маркетингом сегментований приносить споживачам додаткові вигоди. Крім того, підприємства можуть уникати конкурентів, якщо свою діяльність спрямовують на один сегмент, на одних і тих самих покупців.

Мегамаркетинг це стратегія координації економічних, психологічних, політичних та суспільних впливів, спрямованих на встановлення співробітництва з політиками (політичними партіями) для виходу на певний ринок або роботи на ньому. [25,58]