Смекни!
smekni.com

Розробка індустріальної енергозберігаючої технології вирощування та збирання соняшнику (стр. 6 из 12)

Приймаємо прх= 143.

, (2.34)

, (2.35)

де Кх - коефіцієнт, що залежить від способу повороту, для кругового способу Кх =3,2...4.

Хр - середня довжина прямолінійного ділянки повороту, м; Хср = 0.

, (2.36)

де L - довжина поля, м; L = 1000 м.

2.3.7 Підготовка агрегату до роботи

- Встановити ширину колії трактора ак=1400 мм;

- Встановити тиск в шинах: передніх - 0,17 МПа, задніх -
0,1...0,14 МПа;

- Приєднати рукав високого тиску гідромотору приводу ексгаусте­ра до лівих бокових виводів гідро магістралі трактора;

- Встановити пульт приладу контролю висіву і рівня насіння на
боковій стінці кабіни трактора, пропустити кабель через люк в
підлозі кабіни;

- Перевірити наявність і рівень масла в баці гідросистеми тракто­ра;

- Почепити авто навіску, приєднати рукав гідросистеми;

- Домогтися регулювання довжини горизонтальної тяги навіски
трактора горизонтальним розташуванням сівалки, а регулюванням довжини розтяжок - її паралельності відносно задніх колес
трактора; вільне коливання сівалки в горизонтальній площині
має складати ±5 см;

- Розставити сошники на задану ширину міжрядь;

- Встановити задану глибину загортання насіння, перестановкою
шплінта в отворах куліси, враховуючи, що встановлена глибина
має бути на 2 см менше від фактичної;

- Відрегулювати висіваючі апарати на задану норму висіву, до­
бравши висіваючі диски з відповідною кількістю отворів (11 чи 12); передаточне число у механізмі приводу відповідно до завод­ської інструкції сівалки;

- Встановити штирі скидача в положення відповідно до фракції на­сіння.

Режим роботи агрегату

2.3.7.1 Визначення тривалості циклу:

, (2.37)

де tр, tх - середня тривалість відповідно одного робочого ходу і одного повороту, хв;

tоч - середня тривалість очищення робочих органів в розрахунку на один робочий прохід агрегату, хв; tоч = 0...5 хв;

t3 - тривалість зупинки для заправки технологічних ємностей.

, (2.38)

де пм, V- кількість с.-г. машин в агрегаті та кількість бункерів однієї с-г. машини, м3.

γм, Н - об'ємна маса технологічного матеріалу (кг/м3) і норма його

внесення кг/га.

ψ - коефіцієнт використання місткості бункерів, ψ = 0,85...0,95.

Приймаємо ппрц = 8.

Для оприскувача:

Приймаємо ппрц =10.

, (2.39)

, (2.40)

2.3.7.2 Тривалість не циклових операцій за зміну:

, (2.41)

tв1, tв2- тривалість переїзду агрегату відповідно на поле й з поля (до мі­сця завантаження), хв;

tк, tто, tф- тривалість зупинок агрегату відповідно для контролю якості роботи і регулювань агрегату в полі і для внутрішньо змінного технічного обслуговування агрегату та фізіологічних потреб, tк =10...30 хв, tто ≈ tф ≈ 12...20 хв.

, (2.42)

1п - відстань між тракторною бригадою та полем (місцем завантаження) км;

2.3.7.3. Тривалість циклів (поїздок) агрегату за зміну:

, (2.43)

де Тсм – тривалість зміни, Тсм = 420 хв.

Приймаємо пц = 3.

2.3.7.4 Фактична тривалість зміни:

, (2.44)

2.3.7.5. Обсяг робіт МТА відповідно до проходів , за цикл, за зміну:

, (2.45)

, (2.46)

, (2.47)

2.3.7.6. Коефіцієнт використання часу зміни:

, (2.48)

2.3.8 Контроль якості роботи

- Відхилення від заданої глибини загортання та інтервалу висіву контролюється наступним чином: розгортається рядок в поперечному напрямку; щоб не зсунути насіння з місця висіву, накладається на ямку планка і лінійкою виміряється її глибина та відстань між насінням;

- Відхилення від заданої ширини міжрядь: вимірюється відстань між розгорнутими рядками в одному і суміжних проходах сівалки;

- Відхилення від базової лінії натягнутого шнура через 0,5 м;

- Наявність огріхів: за діагоналлю сходів, після сходів, наявність пропусків та перекрить.

2.3.9 Безпека життєдіяльності

- До роботи допускаються особи не молодше 18 років, що мають посвідчення тракториста-машиніста не нижче 2 класу;

- Тракторист має пройти інструктаж з БЖ;

- З протруєним насінням працювати обов'язкова в засобах індивідуального захисту;

- Перед початком роботи перевірити надійність кріплень усіх складових агрегату, надійність роботи гідросистеми;

- Забороняється будь-кому знаходиться в зоні руху агрегату;

- Забороняється розсипати добрива і розливати нафтопродукти при заправках.

2.4 Організація робіт при вирощуванні соняшника

При вирощуванні соняшника існують наступні форми організації праці:

- колективний (бригадний) підряд;

- орендний підряд;

- ланковий підряд;

- бригадно-ланковий підряд;

- загоновий підряд та інші.

Економічний зміст колективного в сільському господарстві, полягає в тому, що колектив працівників, наприклад ланка чи бригада механізаторів, бере на себе зобов'язання зробити визначену кількість продукції на закріпленій землі, а керівництво господарства зобов'язується вчасно представити колективу необхідні ресурси і створити умови для успішного рішення цієї задачі, оплатити зроблену продукцію по заздалегідь затверджених цінах.

Розподіл колективного заробітку між членами бригади пропереводитися з урахуванням індивідуального внеску кожного працівника в загальні результати праці. Сам порядок розподілу колективного заробітку встановлюється рішенням загальних зборів підрядного колективу. При цьому в увагу приймається три фактори: виконана робота членами бригади чи кількість відпрацьованого часу, розряд працівника і коефіцієнт трудової уча­сті. Причому заробітна плата кожного члена колективу не може бути нижче встановленого державою мінімального її розміру за відпрацьований годину.

Як правило, колективний заробіток розподіляється між членами бригади в такий спосіб: спочатку визначається основна зарплата кожного робітника в залежності від його кваліфікації і відпрацьованого часу; у такий спосіб розподіляється велика частина бригадного заробітку. Інша частина і премії розподіляються з обліком так називаного КТУ (коефіцієнта трудової участі).


3 РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ КОМБІНОВАНОГО ПРИСТРОЮ ДЛЯ ПІДҐРУНТОВОГО СТРІЧКОВОГО ВНЕСЕННЯ ГЕРБІЦИДІВ ПК-5,6

3.1 Огляд існуючих конструкцій, аналіз прототипів

Для ґрунтових гербіцидів, в залежності від їх властивостей існує три способи внесення:

- обприскування поверхні ґрунту без заробки. Препарат під дією опадів проникає у нижче лежачі шари ґрунту;

- внесення гербіцидів на поверхню грунту з послідуючою їх заробкою грунтообробляючими знаряддями;

- внесення препарату в грунт на визначену глибину у вигляді гори­зонтального екрану (підґрунтове внесення).

В ролі машин для внесення гербіцидів при індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур в теперішній час використовується підживлювач-оприскувач ПОМ-630, оприскувач мало об’ємний причіпний штанговий ОП-2000-2-01, оприскувач мало об’ємний монтуємий штанговий ОМ-630-2 та інші. Крім того використовуються оприскувачі зарубіжних фірм "Харді", "Холдер" та інші. Вказані машини обладнані різними типами розпиляючи засобів: щілювальними, плоскофакельними, центробіжними з конічним факелом та дефлекторними.