Осінь найчастіше тепла,сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової температури нижче 10 С спостерігається лише в середині жовтня, коли погода стає хмарною і дощовою та відмічаються перші приморозки. Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичним випаданням дощу чи снігу, які сприяють поповненню ґрунтової вологи.
Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня температура повітря в найхолодніші місяці - мінус 6 С. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів. Такі перепади температур супроводжуються утворенням ґрунтової кірки. В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі і ярого ячменю.
В 2007році погодні умови значною мірою відрізнялись від багаторічних значень (табл. 3.2). і був несприятливим для вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і ячменю ярого. Зокрема, річна кількість опадів склала лише 399 мм, при цьому за період вегетації ярого ячменю випало лише 92,9 мм, що менше норми на 223 мм, або у 3,4 рази. У найбільш критичні періоди (квітень-травень) випало лише 16,9 мм. Посушливими також були червень і липень.
Також цей рік характеризувався підвищеними температурами повітря та низькою відносною вологістю повітря, тобто рослини відчували не лише ґрунтову , а і атмосферну посуху, що в кінцевому результаті призвело до значного зниження врожайності досліджуваної культури.
Таким чином, аналізуючи погодні умови в рік проведення досліджень слід зазначити, що вони були несприятливими для вирощування ячменю ярого.
3.3 Схема досліду
Дослідження по вивченню способів основного обробітку ґрунту під ярий ячмінь проводилися в п'ятипільній сівозміні. Чергування культур в сівозміні було таким:
1. Горох
2. Озима пшениця
3. Цукрові буряки
4. Ярий ячмінь
5. Кукурудза
Таблиця 3.2
Основні елементи погоди в роки проведення досліджень
(за даними метеостанції Умань)
Сільськогосподарський рік | Всього за с.-г. рік | Місяць | |||||||||||
9 | 10 | 11 | 12 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||
Сума опадів, мм | |||||||||||||
Середньобагаторічна | 633 | 43,0 | 33,0 | 43,0 | 48,0 | 47,0 | 44,0 | 39,0 | 48,0 | 55,0 | 87,0 | 87,0 | 59,0 |
2006-2007 | 399 | 46,0 | 44,8 | 23,2 | 10,7 | 36,8 | 36,1 | 12,8 | 10,0 | 6,5 | 35,3 | 28,3 | 109 |
Середня температура повітря, 0С | |||||||||||||
Середньобагаторічна | 7,4 | 13,6 | 7,6 | 2,1 | –2,4 | –5,7 | –4,2 | 0,4 | 8,5 | 14,6 | 17,6 | 19,0 | 18,2 |
2006-2007 | 10,6 | 15,1 | 9,3 | 3,6 | 2,1 | 2,0 | –2,9 | 5,5 | 8,5 | 18,4 | 20,9 | 23,0 | 21,4 |
Відносна вологість повітря, % | |||||||||||||
Середньобагаторічна | 76 | 73 | 80 | 87 | 88 | 86 | 85 | 82 | 68 | 64 | 66 | 67 | 68 |
2006-2007 | 76 | 69 | 78 | 87 | 88 | 81 | 85 | 82 | 68 | 63 | 72 | 64 | 69 |
Схема досліду включала такі варіанти:
1. Оранка на 20-22 см (контроль).
2. Поверхневий обробіток на 6-8 см.
3. Без обробітку.
Розміщення варіантів у досліді рендомізоване, повторність трикратна (рис. 3.1).
І | ІІ | ІІІ | ||||||
3 | 2 | 1 | 1 | 3 | 2 | 1 | 2 | 3 |
Рис. 3.1. Розміщення варіантів у досліді
Посівна площа ділянки становила 576 м2, облікова 400 м2, (рис. 3.2).
|
Рис. 3.2. Дослідна ділянка
3.4 Агротехніка вирощування ячменю ярого у досліді
Ячмінь ярий у досліді вирощувався після цукрових буряків за загально прийнятою технологією, за винятком варіантів обробітку.
Для основного обробітку ґрунту використовували плуг ПЛН-4-35 і протиерозійний культиватор КПЕ-3,8. На варіантах досліду з нульовим обробітком основний обробіток ґрунту не проводили. Сівбу проводили стерневою сівалкою СЗС- 2,1.
Навесні проводили вирівнювання ґрунту важкими боронами на ділянках призначених для вирощування всіх культур сівозміни, окрім варіантів з нульовим обробітком.
Висівали ярий ячмінь сорту Соборний з нормою висіву 4,0 млн. зерен на 1 гектар. Глибина заробки насіння 5-6 см. Посіви ярого ячменю для знищення двосім'ядольних бур'янів обробляли гербіцидом Дуал Голд та Діаленом супер у фазу кущення культури.
3.5 Методика проведення досліджень
Дослідження за впливом способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні показники чорнозему опідзоленого проводили в такі строки і за такими методиками :
- вологість ґрунту - на час сівби та збирання врожаю ячменю термостатно- ваговим методом в шарі ґрунту 0-160 см [34];
- щільність ґрунту - на початку і в середині вегетації культури за методом Н.А. Качинського з використанням ріжучих кілець в 0-30 см шарі ґрунту;
- структуру ґрунту – методом сухого просіювання на початку і в середині вегетації культури в шарі 0-30 см через 10 см;
- схожість насіння ярого ячменю – шляхом підрахунку кількості схожих насінин по відношенню до кількості висіяного насіння на 1 м2;
- облік густоти посівів – на початку та в кінці вегетації ярого ячменю шляхом підрахунку рослин на 1 м2.
Забур'яненість посівів визначали кількісно-ваговим методом на початку і в кінці вегетації культури в 5 кратній повторності на ділянці.
Урожайність ячменю ярого визначали прямим комбайнуванням комбайном «Shampoo».
Для визначення достовірності отримані результати піддавалися статистичній обробці дисперсійним методом [34].
Економічна ефективність вирощування ячменю визначалась за даними технологічної карти.
РОЗДІЛ 4
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
4.1 Водний режим залежно від способів основного обробітку грунту
Одним із визначаючих факторів росту і розвитку рослин є водний режим ґрунту. Особливе значення він має в зоні недостатнього зволоження, де в окремі роки вологозабезпеченість посівів вирішує не тільки величину урожаю, але й можливість сівби й вирощування сільськогосподарської культури. Водний режим ґрунту в певній мірі можна регулювати раціональним його обробітком. В більшості випадків водний режим ґрунту при оранці і мілких обробітках був близьким, а в засушливі роки перевага була за мілким обробітком [35].
В нашому досліді ми вивчали вплив способів основного обробітку ґрунту на накопичення та збереження вологи під ячменем ярим у 0-160 см шарі.
Як проходило вологонакопичення та вологовитрачання на посівах ярого ячменю показано в табл. 4.1.
Таблиця 4.1.
Запаси доступної вологи на посівах ярого ячменю
на фоні різних способів основного обробітку ґрунту, мм
Варіант досліду | На початку вегетації | В кінці вегетації | ||||
Шар ґрунту, см | Шар ґрунту, см | |||||
0-30 | 0-100 | 0-160 | 0-30 | 0-100 | 0-160 | |
Оранка на 20-22 см (контроль). | 40,4 | 144,6 | 191,8 | 6,8 | 44,8 | 92,4 |
Поверхневий обробіток на 6-8 см | 43,8 | 145,9 | 197,1 | 7,6 | 45,9 | 103,7 |
Без обробітку | 48,8 | 150,2 | 201,7 | 8,3 | 47,3 | 106,4 |
На початок вегетації ярого ячменю в шарі ґрунту 0-30 см найбільша кількість доступної вологи була після нульового обробітку – 48,8 мм (табл. 4.1), що більше на 5 та 8,4 мм, ніж після поверхневого обробітку та оранки. Можливо причиною цього було наявність більшої кількості капілярних пор при нульовому обробітку.
Дещо більша кількість доступної вологи в шарі ґрунту 0-100 та 0-160 см також була при нульовому обробітку. Різниця в цих шарах ґрунту порівняно з поверхневим обробітком становила відповідно 4,3 та 4,6 мм, порівняно з оранкою – 5,6 та 9,9 мм.
До кінця вегетації ярого ячменю відбулося відчутне зниження доступної вологи в усіх варіантах досліду. Це пояснюється не стільки використанням її культурними рослинами, а в першу чергу високими температури повітря та практично повною відсутністю опадів у даний час. Так, вміст доступної вологи в орному шарі ґрунту був найнижчим на варіанті з оранкою на глибину 20-22 см і становив 6,8 мм, дещо вищим був вміст доступної вологи на варіанті з поверхневим обробітком та без нього. В цей період визначення спостерігалася перевага цих варіантів, як в шарі 0 – 30 см, так і в шарах ґрунту 0 – 100 та 0–160 см.