Кукурудза не належить до культур дуже вимогливих до попередників. Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують грунт на значну глибину. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника – кукурудзяного метелика.
При безгірбіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток грунту. Його проводять з врахуванням попередника, типу грунту, рельєфу, ступеня забур’яненості поля.
В зв’язку з тим , що поле було відносно чистим від бур’янів , тому обмежилися одним лущенням на глибину 6 - 8 см, а на забур’янених кореневищними бур’янами проводять дворазове лущення важкими дисковими боронами БДТ – 3, БДТ – 7 або лущильниками ЛДГ – 10, ЛДГ –13 на глибину 10 – 12 см.
Оранку проводили плугом з передплужником ПЛН – 5–35 на глибину 27 – 30 см.
Ранона весні, як тільки наступила фізична стиглість ґрунту, закривали вологу і вирівнювали поверхню ріллі зубовими боронами БЗСТ – 1,0, спрямовуючи агрегат під кутом 450 до напрямку оранки. Передпосівну культивацію на глибину 5 – 7 см проводили культиватором КПС – 4 .24
Гній, зазвичай, вносять під зяблеву оранку – норма в середньому становить 30 – 40 т /га, а мінеральних орієнтовно використовують N90P90К90. В досліді вносили лише мінеральні добрива у зазначеній нормі.
Висівають кукурудзу, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 10 – 120 С , використовуючи сівалки СУПН – 8 .Після сівби кукурудзи площу прикочували і боронували легкою бороною ЗБП – 0,6 .
Розпушування міжрядь і захисні зони рядків у виробничих умовах проводять культиватором КРН – 4,2 або КРН – 5,6 А, а для присипання бур’янів у рядках застосовували лапи – відвальники. Глибина розпушення ґрунту 4 – 6 м.
Насіння кукурудзи компанії «Піонер» підготовлено на насіневих заводах. Воно має високу схожість – 95% і енергію проростання 90%, що особливо важливо для одержання дружніх сходів, формування вирівняних посівів. Його висушують до вологості 13 – 14%, калібрують, протруюють припаратами фунгіцидної та інсектицидної дії.
Рекомендована густота посіву для умов України коливається в межах 75 -80 тис. рослин на 1 га перед збиранням.
Щоб забезпечити передзбиральну гастоту рослин, встановлюють надбавку насіння. У Лісостепу надбавка 30 – 40%. Вагова норма висіву насіння становить 15 – 25 кг/га.
На дослідні ділянки вносили Кристалони – високоефективні, збалансовані комплексні добрива з макро – та мікроелементами на халатній основі. Добрива застосовували для позакореневого підживлення рослин в інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, як доповнення до існуючої системи удобрення.
Розділ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Кліматичні умови
В умовах нестійкого зволоження південної частини Лісостепу України лімітуючим фактором при вирощуванні рослин є кількість опадів, які на протязі вегетаційного періоду розподіляються, як правило, нерівномірно. (Таблиця 3.1.)
За даними Уманської метеостанції роки досліджень значно відрізнялися не скільки загальною кількістю опадів за вегетаційний період, а стільки розподілом їх по місяцям. Так, 2004 рік характеризувався пониженою кількістю опадів у весняну декаду. В березні та квітні випало опадів в чотири рази, а в травні – в два рази менше середніх багаторічних. Посушливим був і червень, так як опадів випало втричі менше середніх багаторічних. Липень, серпень та вересень були забезпечені вологою добре – кількість опадів перевищувала середні багаторічні показники, а в серпні в 2,5 рази.
В 2005 році опади розподілялися по місяцях вегетації кукурудзи на рівні середніх багаторічних з деяким пониженням в VІ та VІІ місяцях. Посушливим був лише ІХ місяць.
Забезпеченість вологою вплинула на продуктивність кукурудзи.
Пізньостиглі гібриди в 2005 році у ІХ місяці потерпали від засухи (випало всього 2,6 мм опадів) і врожай сформували на 2-6 ц/га менший порівняно з 2004 роком.
За даними Уманської метеостанції, в роки досліджень сума ефективних температур склалась вищою за середні багаторічні показники в 2004 році на 3000С, в 2005 – на 4780С, а в 2006 – на 5380С, що викликало скорочення вегетаційного періоду у гібридів кукурудзи.
2006 рік характеризувався пониженою кількістю опадів на протязі всього вегетаційного періоду. У червні та липні випало опадів вдвічі менше середніх багаторічних, і лише в березні – в два рази більше.Кількість опадів в інші місяці вегетації приближалась до середніх багаторічних з незначним зменшенням. Достатньо був забезпечений вологою вересень місяць, яку гібриди ранньостиглої групи вже не могли використати на формування урожаю.
Таблиця 3.1
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
2004-2006 р.р.
(дані Уманської метеостанції)
Роки | М І С Я Ц І | |||||||||||||||||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Разом | ||||||||||||
| Сума ефективних температур | ||||||||||||||||||||||||
| 2004 | - | - | 48,7 | 220,2 | 613,5 | 1126,6 | 1746 | 2383 | 2740,6 | 2930 | - | - | ||||||||||||
| 2005 | - | - | - | 215,3 | 665 | 1164,5 | 1887,8 | 2505,2 | 2968,1 | 3110,8 | - | - | - | |||||||||||
| 2006 | - | - | 215,3 | 665 | 1164,5 | 1887,8 | 2505,2 | 2968,1 | 3110,8 | - | - | - | ||||||||||||
| Середні багаторічні | - | - | 41 | 241 | 482 | 997 | 1598 | 2168 | 2580 | 2632 | ||||||||||||||
| Опади | ||||||||||||||||||||||||
| 2004 | 65 | 52,1 | 10,1 | 12 | 24,2 | 30 | 96,7 | 123,9 | 74,8 | 27,5 | 64,1 | 17,8 | 598,9 | |||||||||||
| 2005 | 46,8 | 68,1 | 36,3 | 58,1 | 57,5 | 66,9 | 56,3 | 62,5 | 2,6 | 43,6 | - | - | 611,7 | |||||||||||
| 2006 | 20,2 | 38,6 | 84,6 | 42,0 | 48,6 | 46,5 | 40,8 | 49,7 | 46,0 | 44,6 | - | - | 495,7 | |||||||||||
| Середні багаторічні | 47,0 | 44,0 | 39,0 | 48,0 | 55,0 | 87,0 | 87,0 | 59,0 | 43,0 | 33,0 | 43,0 | 48,0 | 633 | |||||||||||
3.2. Грунтові умови
Дослідження продуктивності гібридів кукурудзи ранньо і середньостиглих груп стиглості проводилось на демонстраційному участку Уманської філії компанії „Райз-Агросервіс” в умовах с. Кочубіївка Уманського району. Грунти участка - чорноземи опідзолені, що характеризуються наступними показниками:
Материнська порода – льосовий суглинок;
Механічний склад: пилувато-іловатий (пісок - 5%, пил – 60,5%, іл - 34,5%);
Вміст гумусу: в орному горизонті 4,5 – 4,2 %, в підорному – 2,8 – 3,2 %;
Гідролітична кислотність в мікроеквівалентах на 100 г грунту 2,3 – 3,1;
Вміст легкорозчинних елементів живлення в мг на 100 г грунту:
- фосфор 10,1 – 8,6
- гідролізований азот 4,2-3,5
- калій 12,2 – 10,2.
З приведених показників видно, що опідзолений чорнозем має порівняно високий вміст гумусу, слабокислу реакцію грунтового розчину, порівняно невеликий вміст рухомих форм азоту і калію та дещо вищий вміст доступних форм фосфору.
Порівняно високий потенціал родючості та слабокисла реакція (рН соляної витяжки орного шару грунту – 6,0) опідзоленого чорнозему дослідної ділянки забезпечує отримання досить високих урожаїв всіх сільськогосподарських культур і в тому числі і кукурудзи.
Чорноземи опідзолені в межах Лісостепу України займають площу в 2,2млн. га, в тому числі орних - 1,75 млн. га, і як і в інших регіонах країни не займають суцільної смуги, а розкидані окремими масивами у верхній частині вододілів та на пологих схилах.
У чорноземах опідзолених поєднано ознаки типових чорноземів і темно-сірих лісових грунтів. У них спостерігається диференціація профілю, яка характерна для сірих лісових грунтів – чітко виділяєтся ілювіальний і елювіальні горизонти. Глибина гумусного горизонту зростає від 60 до 110 см із східу на захід із підвищенням вологості клімату, а також дещо вища на рівних вододільних плото та та в нижній третині схтлів. Для чорнозему опідзоленого характерний перерозподіл 5 % мулистих часток з елювіального в ілювіальний горизонт.
3.3. Схема досліду
В досліді вивчались десять гібридів кукурудзи селекції «Піонер» ранньостиглої,та середньостиглої групи.
Ранньостиглі: 1. PR39G12-контроль ФАО 180, 2. PR39H32 ФАО 195,
3. Sandrіna ФАО 220, 4. PR39D81 ФАО 260.
Середньостиглі: 5.Valuta-контроль ФАО 300, 6.Helga ФАО 300, 7.Clarica ФАО 310, 8.Anacta ФАО 330, 9. PR39F10 ФАО 330, 10.PR38R92 ФАО 330.
В досліді застосовувалось рендомізоване розміщення варіантів в один ярус з розміром ділянки 160 х 12,6 м за методикою В.О.Эщенка Повторність в досліді чотирьохкратна.
3.4. Методики досліджень
В дослідах проводились наступні обліки та спостереження
- облік густоти стояння рослин;
- визначення висоти рослин;
- визначення величини біомаси та сухих речовин;
- визначення величини листкової поверхні за формулою
S = ⅔АБ ( ≈ 0,67 АБ)× к-сть листків на рослині × к-сть рослин на гектарі, де А – ширина листка, Б – довжина листка
- визначення структури урожаю
- визначення чистої продуктивності фотосинтезу за формулою:
ЧПФ = М2-М1: ½ (Л2-Л1) ×n = гр/ м2 за добу,