- стимулювання збуту;
- особистий продаж;
- реклама;
- пропаганда.
У більш сучасних варіантах систему особистих продажів розглядають у контексті прямого маркетингу, який містить у собі й інші види комунікації: телефон, поштове повідомлення, інтернет. Пропаганда ("паблісіті") включається в Паблік Рілейшнз (PR). В окремий вид останнім часом виділився мерчандайзинг - стимулювання продажів безпосередньо в точках продажу.
Те, як засоби стимулювання попиту об'єднуються в систему: ієрархія, послідовність застосування, інтеграція і т.п. - визначається такими факторами, як короткострокові і довгострокові цілі, бюджет, продукт, що продається, особливості ринку тощо.
У ситуації стимулювання продажів споживач є об'єктом активного інформаційного впливу. Тому знання основних властивостей і характеристик цього впливу повною мірою відповідають інтересам споживача. Щоб людина могла випрацювати комплекс заходів для самозахисту, необхідно знати те, як саме на неї впливатимуть.
Останнім часом в розвинених країнах на стимулювання збуту витрачається все більше і більше коштів. Цей вид коштів для збільшення продажів являє собою складний комплекс заходів, направлений на всі елементи сфери торгівлі. Ми зупинимося тільки на тій частині всього арсеналу засобів стимулювання збуту, які спрямовані безпосередньо на споживача.
Стимулювання споживача відбувається як правило безпосередньо в місцях торгівлі і спрямовано на реалізацію двох задач:
підштовхнути покупця до здійснення першої (пробної) покупки;
створити умови для здійснення покупцем повторної покупки.
Для стимулювання пробної покупки застосовують наступні засоби впливу:
Надання зразків. Споживач отримує товар безплатно, на пробу. Зазвичай цей метод застосовують і при просуванні на ринок нового товару. Сюди ж відноситься залучення покупців до дегустації або пробної експлуатації нового товару.
Купони на знижку. Кожний з нас знаходив у своїй поштовій скриньці, одержував із рук у руки, бачив надрукованим у газеті сертифікат з написом: "Пред'явникові купону - знижка 5%". Цей сертифікат надає право купити конкретний товар або будь-який товар у конкретному місці за ціну, нижчу роздрібної ціни на вказаний у купоні відсоток.
Ощадлива упаковка. Покупця приваблюють економією коштів, якщо він, наприклад, купить комплект з декількох товарів, то загальна ціна буде нижча, ніж сума їх цін. Якщо споживач купить велику упаковку одного товару, то зменшиться ціна одиниці товару.
Привілеї і подарунки. Покупцеві, за придбання певного товару або за купівлю товарів на певну суму, пропонується премія. Форми премій дуже різноманітні: від фіксованого подарунка, наприклад, пляшки шампанського, до вільного вибору покупцем будь-якого товару на преміальну суму. Часто подарунок очікує не всіх, а тільки "привілейовану" частину суспільства: знижки для дітей, для перших покупців, для тих, хто купує товар вночі й т.ін.
Особливі умови. При продажі досить дорогих товарів торгуюча організація іноді йде на створення особливих умов покупки. Покупця приваблюють найрізноманітнішими методами: створення особливої святкової атмосфери покупки, наприклад, урочистий виїзд на новому автомобілі; додаткові гарантійні зобов'язання; страхування і компенсація тощо.
При стимулюванні повторних покупок застосовуються дещо інакші засоби, але за способом застосування вони часто доповнюють дії методів залучення покупця до першої (спробної) покупки.
Накопичення пільг. Покупця приваблюють установкою на економію: чим більше ви купуєте, тим дешевше вам це обходиться. Постійний клієнт, завсідник - статус, який продавець намагається підтримувати на високому рівні. Пільги можна діставати в різноманітних формах: купони з накопичувальною знижкою, розширення дії пільг - наприклад, купивши один товар, ви одержуєте знижку на інший, продаж нової моделі товару в обмін і з урахуванням залишкової ціни старого, премії постійним покупцям за "ювілейні" покупки і т. ін.
Конкурси, лотереї, ігри. Цей вид стимулювання споживача став дуже популярний у нашій країні. Якщо раніше ці методи застосовували переважно великі західні компанії, то зараз з екранів телевізорів, з газетних шпальт, з рекламних щитів і упаковок свої ігри і конкурси пропонують вже мало не всі, хто тільки може. Навіть на трамвайному квитку вам пропонують зателефонувати і виграти 20 гривень. Досить вислати три упаковки або п'ять етикеток, зібрати десять кришечок або пробок і ви можете сподіватися на успіх.
Комплекс заходів для стимулювання споживача сьогодні доповнюється засобом впливу під модною і складною назвою - мерчандайзинг.
Мерчандайзинг містить у собі заходи щодо організації внутрішнього простору торгового приміщення. Його головна задача - щоб потрібний споживачу товар знаходився в потрібному місці. Іншими словами - це мистецтво і технологія оформлення вітрин, прилавків, стелажів, розміщення товарів і внутрішньої реклами, і т.д.
Стимулювання збуту і мерчандайзинг відносяться до тих засобів впливу на споживача, що найбільшою мірою відповідають його інтересам. Коли вітрина тішить око, а товар розкладений так, що легко можна знайти потрібну річ, коли рекламні плакати і щити не дратують, а, навпаки, допомагають здійснити покупку зручно, тоді покупець від цього тільки виграє.
Паблік Рілейшнз - система заходів щодо формування суспільної думки зі створення та зміцнення позитивного іміджу компанії, а також товарів, які вона виробляє.
Пропаганда - одна зі складових частин Паблік Рілейшнз. Її особливість - безплатне використання інформаційного простору.
Ці засоби стимулювання продажів і приваблення покупців використовуються відносно самостійно і доповнюють стандартний набір маркетингових заходів. Фахівці з пропаганди звичайно працюють не у відділі маркетингу, а у відділі організації зовнішніх зв'язків і суспільної думки.
Незважаючи на це, роль паблісіті і PR у комерційному успіху фірми і збільшенні числа продажів досить значима і за останні роки істотно зросла. У ситуації кількісного перенасичення ринку численними видами товарів і збільшення витрат на рекламу, простіше і дешевше підтримувати інтерес споживача до самого виробника, ніж до його товарного асортименту.
Крім того, довіра до пропагандистських матеріалів вища, ніж до рекламних, а стійкий імідж фірми не тільки стимулює попит, але й дозволяє збільшувати ціну - "за престижність", "за ексклюзивність", "за стильність" і т.п.
Пропаганда, як безкоштовний засіб стимулювання продажів, можлива з кількох причин.
По-перше, засобам масової інформації потрібні матеріали, щоб заповнювати телеефір, сторінки газет та журналів. Щоб їх дивилися і читали, ці матеріали повинні мати певні якості: новизну, соціальну значимість, корисність і т. ін. В ідеалі - вони повинні бути сенсаційними. У житті та діяльності компаній є чимало подій, що можуть стати і стають об'єктом уваги з боку журналістів: ювілей, відкриття нового виробництва (торгового центру і т.п.), випуск нового товару, винахід або відкриття й інше.
Грамотна політика фірми з налагодження зв'язків з пресою, зі створення прес-релізів - матеріалів, що можуть бути використані в готовому вигляді, участь у публічних заходах - все це має дуже велике значення. Споживач не забуває про те, що ця фірма є, що вона має певну репутацію. У споживача складається певна система уявлень про фірму, яка потім переноситься на вироблені нею товари.
По-друге, у людському суспільстві завжди щось пропагується від імені держави або від громадських організацій. Соціально значима пропаганда, наприклад, здорового способу життя - нормальне явище для більшості країн світу. Соціальна пропаганда завжди співзвучна якійсь людській потребі і тому автоматично стає і споживчою пропагандою. Пропаганда здорового способу життя - це завжди пропаганда здорового харчування і продуктів, що входять у раціон споживача, пропаганда активного відпочинку і товарів, необхідних для цього, і антипропаганда паління і вживання алкогольних напоїв.
Одні виробники автоматично здобувають безплатну рекламу своєї продукції, а інші - антирекламу. Якщо включитися в суспільно значиму діяльність з підтримки соціальної пропаганди: спонсорство, меценатство й інші форми участі - то ефект від таких дій більший та ширший у часі, ніж від масованої рекламної кампанії.
В цілому, для споживача такі засоби збільшення продажів, як пропаганда і Паблік Рілейшнз, особливої "небезпеки" не представляють. Вони більше виконують інформаційну функцію, інформуючи споживача про нові товари і послуги, про імідж і репутацію компаній та їх продукції. Завдяки цій інформації споживач дістає можливість для більш точного вибору тих товарів, які задовольняють суспільно значимі символьні потреби. Наприклад, при покупці автомобіля важливу роль відіграють не тільки його базові споживчі якості, а й той імідж, носієм якого є даний автомобіль.
У боротьбі за споживача врахування типології споживчої поведінки відіграє важливу роль. Будь-яка маркетингова дія певною мірою пов'язана з вирішенням проблеми споживчого вибору з погляду способу прийняття рішення. Оскільки маркетингові технології дуже різноманітні і потребують окремого самостійного аналізу, розглянемо тільки деякі маркетингові прийоми, основані на врахуванні механізмів раціональної, ірраціональної та традиційної поведінки.
У процесі будь-якої маркетингової дії вирішується декілька різнопланових задач. Наприклад, задача формування певного іміджу товару або фірми, задача перетворення раціонального вибору в ірраціональний і навпаки, задача створення споживчих ланцюжків: вибір одного товару автоматично веде до купівлі інших товарів та багатьох інших задач.
Раціональний споживчий вибір грунтується на співвідношенні "ціна - якість". Аналіз цього співвідношення вимагає наявності об'єктивної інформації. Маніпуляції з подачею та дозуванням інформації з боку виробника і продавця направлені на вирішення двох задач: ускладнення вибору і його стимулювання.