При збиранні врожаю необхідно контролювати ступінь травмування насіння, який не повинен перевищувати 1%. Для цього обмолот слід проводити в оптимальні строки на понижених швидкостях. Обороти барабана та зазори молотильних агрегатів комбайна повинні бути відповідно відрегульовані.
Очистка насіння проводиться на наявних у господарстві очисних агрегатах. Останні регулюються з урахуванням даних лабораторного аналізу про якість очищення та забезпечення максимального виходу повноцінного насіння. В процесі очистки якість контролюється візуально і лабораторно.
Відповідно до Кодексу Законів України “Про працю”, норми праці це норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.
Нормування праці в сільському господарстві, установлення норм витрат праці на виконання окремих робіт у конкретних організаційно-технічних умовах; один з елементів наукової організації праці. Нормування праці необхідно для оцінки й оплати праці відповідно до його кількості і якості. Для вивчення трудових процесів і витрат робочого часу з метою удосконалювання організації і планування праці важливе значення має технічне оснащення робіт, що забезпечує вибір найбільш раціональних форм поділу і кооперації праці, методів і прийомів виконання робіт, організації робочих місць тощо. Нормування праці базується на вимірі витрат робочого часу, необхідного для виконання окремих елементів роботи (хронометраж); на обліку усього або частини часу робочого дня (фотографія робочого дня); на комбінованому використанні фотографій робочого дня і хронометражу (фотохронометраж). Часто застосовують метод самофотографування робочого дня, коли виконавці на робочому місці ведуть запис втрат свого робочого часу в карті самофотографії робочого дня і вносять пропозиції по їх усуненню. Установлення відповідності застосовуваних норм праці умовам раціональної організації виробництва і праці поряд з аналізом виконання норм дозволяють установити ступінь напруженості діючих норм часу, норм виробітку і норм обслуговування. Науково обґрунтоване нормування праці у ЗАТ «Зернопродукт МХП» сприяє раціональній його організації, оптимальній інтенсивності, правильному використанню сільськогосподарської техніки і робочої сили. Питаннями нормування праці у ЗАТ «Зернопродукт МХП» займаються економіст господарства і технік-нормувальник; до цієї роботи залучаються також фахівці господарства, керівники й обліковці виробничих підрозділів, а також виробничий актив.
Розглянемо дані по ЗАТ «Зернопродукт МХП» по статево віковій структурі трудових ресурсів зайняти на підприємстві. З 2000 робітників підприємства 1800 працюють на основному виробництві, близько 200 робітників зайняті адміністративною працею. При вирощувані зернових культур для виконання окремих видів робіт створюються тимчасові робочі групи. Зокрема, на збиранні зернових використовують збирально-транспортні комплекси. У їхній склад входять збиральні, транспортні засоби, ланка технічного обслуговування. Спільно вони домагаються скорочення термінів проведення робіт, підвищення продуктивності праці.
Раціональне використання трудових ресурсів дає можливість збільшити виробництво валової продукції, це сприяє росту продуктивності праці. Економія робочого часу означає зниження витрат праці на одиницю продукції.
Зіставлення максимальне можливого і відпрацьованого часу характеризує ступінь його використання. Аналіз наявності і використання трудових ресурсів показує тенденцію до зниження чисельності працівників по ЗАТ «Зернопродукт МХП». З цим пов'язане збільшення навантаження на 1-го працівника по сільськогосподарських угіддях з 16,9 га до 17,9 га, і по ріллі з 12,3 га до 13,2 га.
При цьому добова норма одного робітника основного виробництва складає 8 годи, з перервою відпочинку 1 час після 4 годи праці. Тижнем норми праці при п’ятиденній робочий неділі складає 40 годин праці і 5 годин відпочинку, при середньоденній робочі нормі 8 годин; при шестиденній робочій неділі фонд робочого часу також складає 40 годин, але денна норма робочого часу складає 6,6 годин, і 80 хвилинною перервою. Середньомісячний фонд робочого часу складає 160 часів роботи і 40 годин відпочинку в розрахунку на одного робітника. Загальний фонд робочого часу для ЗАТ «Зернопродукт МХП» складає:
- денна норма – 16000 робочих годин, години відпочинку 10000;
- місячна норма – 320000 робочих годин, години відпочинку 200000;
- річна норма – 3520000 робочих годин, години відпочинку 2200000.
При цьому у відповідності до чинного законодавства України кожен робітник повинен раз на рік брати відпустку, кількість днів яких залежиться від обійманої посади і стажу роботи.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Оплата праці робітників, зайнятих у вирощуванні зернових продукцій розраховується за центнер зібраного врожаю з врахуванням якості зерна або за його вартість в грошовому вираженні за реалізаційними цінами; з розрахунку 125% тарифного фонду і затвердженої річної норми виробництва продукції рослинництва на працівника (Додаток 4). Визначення тарифного фонду виробляється по тарифних ставках.
Розцінки за продукцію можуть установлюватися єдиними за рік або диференційованими по періодах року. Для робітників, що досягли високих показників продуктивності тарифний фонд заробітної плати може збільшуватися до 150%.
Оплата праці проводиться по відрядно-преміальній системі за результатами збору врожаю за якість і кількість отриманої продукції. Після одержання продукції, робітником видається різниця між заробітною платою виплаченої їм за відрядними розцінками або по тарифних ставках за відпрацьований час протягом року.
Доплата за продукцію розподіляється пропорційно зарплаті, нарахованої робітником за відпрацьований час на вирощуванні зернових культур. Ці розрахунки проводяться після здачі продукції робітниками й оприбуткуванні її господарством. Загальний розмір доплати за рік не перевищує місячного заробітку робітника.
В даний час необхідно постійно удосконалювати систему оплати праці в господарстві. В умовах інфляції розцінки за продукцію і тарифний фонд заробітної плати потрібно постійно переглядати. Якщо раніше розцінки залишалися незмінними протягом довгого часу, то зараз виникає необхідність їхнього перегляду при кожнім підвищенні мінімальної оплати праці, уводячи при цьому нові коефіцієнти.
Після розгляду діяльності ЗАТ «Зернопродукт МХП», слід відмітити наступне. Земельна площа ЗАО “Зернопродукт МХП” за три роки збільшилась на 32 % і на сьогоднішній становить більше 37 тис. га. Функціональний поділ праці на підприємстві виступає як поділ усього персоналу на наступні функціональні групи:
- основні робітники;
- допоміжні робітники;
- обслуговуючі робітники;
- що служать (фахівці, керівники, технічні виконавці).
Організації і нормування праці установлюється на засадах раціональних співвідношень у чисельності різних функціональних груп працівників. Функціональний поділ праці може привести і до підвищення ефективності виробництва, і до її зниження.
Підвищення ефективності функціонального поділу праці припускає чітку спеціалізацію робітників та службовців на виконання визначених функцій (підготовка виробництва, його планування, перетворення предметів праці, навантаження і транспортування предметів праці, інструментів і т.п., контроль якості, ремонт устаткування й ін.).Виконання роботи з тієї або іншої функції наряду з технологічним поділом праці формує професії і спеціальності виконавців.
Форми і системи оплати праці встановлюють зв'язок між величиною заробітку і кількістю і якістю праці, обумовлюють визначений порядок його нарахування. Системи оплати праці являють собою сукупність правил і показників, що визначають співвідношення між кількістю праці і мірою винагороди за нього. Зв'язок між нормуванням, кількісною і якісною оцінкою праці з його оплатою реалізується через тарифну систему, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, що визначають рівень оплати праці різних груп працівників з урахуванням їх кваліфікації й умов виробництва. Вона враховує обов'язки працівників, кваліфікаційні вимоги до присвоєння розрядів в залежності від складності і характеру робіт, їхньої розмаїтості і рівня відповідальності. Основними її елементами є тарифні ставки, тарифні сітки і тарифно-кваліфікаційні довідники.
1. Кодекс законів про працю України.-К".: Україна. 1995.- 192 с.
2. Про оплату праці: Закон України/Закони України. Т.З. - К.: Україна, 1997 -.2І9 с.
3. Постанова Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати. від 8 лютого 1995 р. № 100 - http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=136
4. Адамчук В.В. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ, 2001. 407 с.
5. Громова М. Н. “Проблеми економіки праці в сільському господарстві” - К.: Основи, 1996 – 248 с.
6. Курбатов И.Д. Экономия рабочего времени - важный резерв роста производительности труда. //Экономика сельского хозяйства и перерабатывающих предприятий. - 2002 г. - №8.