7. Сертифікат про походження товарів.
8. Платіжні документи про перераховані суми митних платежів і інших податків.
3.4 Контроль за виконанням контрактних зобов’язань, розгляд можливих претензій
Послідовність виконання контрактів планується у вигляді цільових заходів оперативними фірмами та функціональними відділами підприємств у табличній формі при простих експортно-імпортних операціях з сировиною, матеріалами та серійною продукцією або у вигляді організаційно комерційних заходів - при складних зовнішньоторгових операціях та затверджується керівником.
Основними стадіями простих імпортних операцій є такі:
■ отримання у відповідному компетентному органі (зазвичай у міністерстві) експортної/імпортної (у країні контрагента) ліцензії у разі ліцензування експорту/ імпорту (у країні контрагента) даного товару та за умови, якщо цей обов'язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;
■ укладення імпортером договору на перевезення, якщо цей обов'язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;
■ укладення договору страхування, якщо цей обов'язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;
■ отримання товару від експортера;
■ здійснення вивізних/ввізних (у країні контрагента) митних процедур, якщо цей обов'язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;
■ надання банківської гарантії належного платежу, якщо таке передбачено умовами ЗТК;
■ виплата авансів експортерам, якщо такі передбачені контрактами;
■ контроль за поданням замовлення на відрядження спеціаліста імпортера для приймання товару;
■ здійснення згідно з обраними в ЗТК умовами платежу розрахункових операцій через банки для одержання платежів;
■ подання експортерам претензій у зв'язку з неналежним виконанням ними ■ контрактних зобов'язань.
При складніших імпортних операціях необхідні додаткові стадії:
■ контроль за отриманням від експортера (виконавця) креслень для узгодження із імпортером (замовником);
■ контроль за направленням експортеру (постачальнику) підтвердження про узгодження креслень;
■ контроль за виконанням будівельних робіт імпортером (замовником);
■ направлення у порт або прикордонну станцію прибуття рознарядок для відправлення отриманих (імпортних) вантажів за місцем призначення;
■ відрядження національних спеціалістів на фірму іноземного виробника для здійснення контролю виробництва на приймання Імпортної продукції;
■ направлення замовлень на спеціальні транспортні засоби;
Розділ 4
Ефективність зовнішньоторгової операції
Незалежно від вигод, одержуваних країнами в результаті участі в міжнародному обміні продукцією в матеріально-речовинній формі, господарюючі суб'єкти не вступають у зовнішньоекономічні відносини до тих пір, поки не зрозуміють, що існують можливості для організації ефективного експорту і імпорту товарів. Окрім цього, підприємства мають свій в розпорядженні обмежені ресурси, вони, відповідно, повинні вирішувати, використовувати їх усередині країни або на міжнародному рівні. Тому, перш ніж здійснювати які-небудь зовнішньоторговельні операції, необхідно визначити, які вигоди отримає суб'єкт міжнародних взаємостосунків у вигляді економічного ефекту і економічної ефективності, зокрема від зовнішньоторговельної діяльності; експортної діяльності; імпортної діяльності.
Прийнято вважати, що всі експортно-імпортні операції, що реалізуються на ринках далекого і ближнього зарубіжжя, є прибутковими, оскільки ефект від їх здійснення заздалегідь визначається. При підписанні зовнішньоторговельних операцій не завжди повинне ставитися за мету максимальне отримання прибутку будь-якою ціною, а, перш за все, повинна надаватися увага реальному забезпеченню своїх партнерів потрібними товарами або надійними каналами збуту.
Ефектом вважається так званий "дохід від зовнішньої торгівлі": при реалізації імпортної операції - різниця між договірними (контрактними) і внутрішніми цінами товарів, що імпортуються, при здійсненні експортної операції - різниця між експортною ціною і купівельною ціною товару, що експортується, на внутрішньому ринку. Нерідко для отримання грошових коштів ряд вітчизняних товарів продається на зовнішньому товарному ринку нижче за ціни внутрішнього ринку.
Нерідко на підприємствах, що беруть участь в міжнародному бізнесі, не ведеться облік витрат і доходів, пов'язаних із здійсненням зовнішньоторговельних операцій, що утрудняє оцінку ефективності майбутніх закупівель і продажів і визначення їх ролі у фінансовому положенні господарюючого суб'єкта. У зв'язку з цим вимагають переосмислення підходи до визначення ефективності зовнішньоторговельної діяльності для учасників міжнародного бізнесу, самостійно здійснюючих експортно-імпортні операції, пов'язані з обміном продукцією в матеріально-речовинній формі. Відносно зовнішнього світу вона якраз заснована на комерційному розрахунку, коли успішне господарювання в цій області дає приріст, а незадовільне - втрату частини доходу, що потрапляє в канали міжнародного обміну.
Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, що забезпечує отримання достовірної інформації про продажі (закупівлі) в абсолютному і натуральному виразі, а також про витрати і доходи, пов'язані з реалізацією (закупівлею) товарів на зовнішньому ринку в окремих держав. Наявність оперативної зовнішньоторговельної інформації на підприємстві дозволить визначити ряд показників, що дають можливість оцінити результативність міжнародних торгових операцій[12].
Показники ефективності зовнішньоторговельної діяльності.
Економічна ефективність (ефект) зовнішньоторговельної діяльності визначається у разі участі зовнішньоторговельних операторів в реалізації експортної і імпортної політики України. В даному випадку зовнішньоторговельна діяльність підприємств в загальному вигляді повинна визначатися тим, що розширення асортименту окремих груп товарів народного споживання, зокрема, соціально-культурного призначення, на внутрішньому ринку здійснюватиметься не шляхом їх вітчизняного виробництва, а за рахунок витрат на виготовлення інших (експортних) товарів. З цього виходить, що на виручку від продажу товарів закуповуватимуться як необхідні товари для задоволення споживацького попиту сільських і міських жителів України, так і машини, технологічне устаткування для розвитку виробничих підприємств. При цьому, щоб зовнішньоторговельний обмін був економічно вигідний, повні витрати не тільки власного, але і вітчизняного виробництва необхідної продукції, наміченої до отримання по імпорту, повинні бути більшими, ніж витрати на виробництво експортних товарів. Виконання даної умови дозволить учасникам зовнішньоторговельної діяльності бути включеними в число підприємств пріоритетних сфер експортного потенціалу країни і мати відповідні пільги [13].
Економічний ефект зовнішньоторговельної діяльності в даному випадку повинен розраховуватися по формулі:
ЕЗТ.Д = (ВІМ.Д * ПІМ.Д) – (ВЕК.Д * ПЕК.Д) (4.1)
де ЕЗТ. Д- економічний ефект зовнішньоторговельної діяльності, грн.;
ВІМ. Д – повні витрати вітчизняного виробництва на одиницю імпортної продукції, грн.;
ПІМ. Д – кількість імпортної продукції, од.;
ВЕК. Д - повні витрати вітчизняного виробництва на одиницю експортної продукції, грн.;
ПЕК. Д - кількість експортної продукції, од.
Економічна ефективність зовнішньоторговельної діяльності відповідно повинна розраховуватися по формулі:
ЕЕЗТ. Д = (ВІМ.Д * ПІМ.Д) : (ВЕК.Д * ПЕК.Д) (4.2)
де ЕЕЗТ. Д - економічна ефективність зовнішньоторговельної діяльності.
Зовнішньоторговельна діяльність економічно вигідна, якщо ефект ЕЗТ.Д є позитивною величиною, а показник ефективності ЕЕТ.Д > 1.
Порівняння витрат на власне виробництво імпортних і експортних товарів прийнято вважати основоположним принципом визначення економічної ефективності зовнішньоторговельної діяльності підприємств різних форм власності.
Розрахунки економічної ефективності і ефекту зовнішньоторговельної діяльності доцільно проводити на підприємстві для:
- обґрунтовування окремих пропозицій про продаж і закупівлю товарів;
- розробки планів експорту і імпорту;
- оцінки структури, що склалася, і напрямів зовнішньоторговельного обороту.
Показники ефективності імпортної діяльності
Тут доцільно виділити дві групи:
- показники ефективності імпорту товарів виробничого призначення;
- показники ефективності імпорту товарів народного споживання.
Визначення економічної ефективності і ефекту імпортної діяльності підприємства доцільно проводити наступній послідовності:
- розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни імпортного товару народного споживання відповідно до базисних умов поставки (при відомій його внутрішній вартості);
- розрахунок мінімально допустимої вартісної оцінки імпортного товару народного споживання (при відомій зовнішньоторговельній ціні відповідно до базисних умов поставки);
- розрахунок економічного ефекту імпорту товару народного споживання;
- розрахунок економічної ефективності імпорту товару народного споживання;[14]
1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни імпортного товару народного споживання (при відомій його внутрішній вартісній оцінці) необхідно проводити по формулі [1]:
ЗІМ.Б.Ц = ВІМ.Т (4.3)
де ЗІМ.Б.Ц - беззбиткова імпортна ціна товару, грн.;
ВІМ.Т - вартісна оцінка одиниці імпортного товару на внутрішньому ринку, грн.