Таким чином, чітка систематизація і навігація з конкретною інформаційною підтримкою зумовлює суттєві переваги електронної торгівлі в процесі торговельного обслуговування.
Третя фаза — отримання інформації про товар дещо перекликається з попередньою фазою. Повну і достовірну інформацію про товари покупець може отримати шляхом ознайомлення з інформацією, яка розміщена в каталозі поза межами каталогу але легкодоступна для покупця. Додаткова інформація, а також поради покупцю може надаватися через систему інтерфейсу. Все це можна отримати швидше ніж у продавця-консультанта в традиційних магазинах.
Четверта фаза — відбір товару має ряд особливостей характерних лише для електронної торгівлі:
♦ покупець "укладає" товар у віртуальний кошик, де він має можливість візуально прослідкувати структуру покупки, а саме кількість товару, ціну, суму, розмір знижки та вартість доставки;
♦ якщо у покупця виникає бажання зменшити розмір покупки то автоматично зменшуються усі параметри, тобто вартість кошику перераховується;
♦ з електронною корзиною в Інтернет-магазині синхронно спрацьовує система регулювання запасів, їх поповнення, а також відкладання купленого товару і підготовка його до постачання.
Якщо покупець погодиться з вартістю покупки наступає момент обов'язкової реєстрації. Форма реєстрації проста, вносяться тільки самі необхідні відомості: форма оплати, реквізити платіжних засобів, адреса і час доставки товару.
П'ята фаза — розрахунок може здійснитися шляхом попередньої оплати, по кредитним карткам, електронними грошима, готівкою при доставці товару. Електронні розрахунки здійснюються у такій послідовності:
♦ авторизація, тобто дозвіл на доступ до ресурсів, ідентифікація даних платіжних засобів, виявлення обмежень та резервування визначеної суми;
♦ транзикція, підтвердження інформації, обмін інформацією та переказ обумовленої суми, тобто, вартості покупки.
Шоста фаза — доставка товару здійснюється після транзикції і резервування товару на складі. Можна виділити наступні способи доставки товарів:
♦ доставка міжнародною кур'єрською службою. Передоплата у такому випадку складає 100 %. Товар доставляється у будь-яку точку планети протягом 3-6 діб, при цьому покупець постійно може відслідкувати маршрут доставки. Вартість доставки висока 25—35 дол. США;
♦ доставка власною кур'єрською службою характерна для крупних містобласних центрів, де розташовані склади електронної торгівлі. Терміни доставки нe перевищують 2 діб з моменту оформлення замовлення. Можливі розрахунки за товар при його доставці;
♦ доставка поштою здійснюється бандероллю, тобто, така доставка характерна для дрібно штучних товарів. Як правило, адресат отримує бандероль у поштовому відділені особисто. Вартість доставки досягає до 25 % вартості замовлення, а терміни доставки відповідають традиціям поштової служби України;
♦ доставка магістральним транспортом використовується для таких товарів як обладнання, побутова техніка, меблі та інші види крупногабаритних товарів. Чаcтіше використовують залізничний та автомобільний транспорт. Повітряний транспорт дорожчий, тому його послугами користуються для доставки квітів, подарунків, ліків та інших термінових товарів.Таким чином, повнофункціональний Інтернет-магазин базується на електронних технологіях із завершеним циклом торговельного обслуговування. Такі технології відрізняються зручністю, оперативністю, вигідністю для покупця і забезпечують високу ефективність діяльності Інтернет-магазину.
Торговельний майданчик (торговельні ряди) являє частину Інтернет-торгівлі, де здійснюють купівлю-продаж одночасно численні покупці і продавці, використовуючи єдині служби, програми, апарати, каталоги та інші ресурси.
Електронний торгівельний універсальний майданчик (е-пасаж ) (emall) - Пов’язаний з електронною комерцією і являє собою сукупність декількох електронних магазинів, керованих різними продавцями, що розповсюджують різноманітні продукти та послуги (так званий горизонтальний ринковий майданчик).
Існують три варіанти участі продавця в електронному торговельному ряду:
> перший — розміщення прайс-листка продавця в каталозі торговельного майданчика з розбивкою на окремі групи товарів;
> другий — пов'язаний з участю в торговельному ряді невеликого Інтернет-магазину і його поданням на сайті торговельного майданчика як цілісного об'єкта;
третій — передбачає оренду тематичного розділу каталогу, при цьому лише орендар має право представляти товари даної тематики або даного асортименту.
Для повнофункціонального Інтернет-магазину характерна складна система взаємопов'язаних операцій, методів, прийомів, які формують технологічний процес. В цілому такий процес складається з шести фаз (рис. 20.6).
Як видно з рис. 20.6 кожна фаза торгово-технологічного процесу має чітке електронне забезпечення.
Інтернет-аукціон — порівняно молода, але разом з тим перспективна організаційна форма у сфері електронної роздрібної торгівлі. Суть Інтернет-аукціону полягає в організації процесу роздрібної купівлі-продажу на базі сучасних інформаційних технологій у публічній атмосфері з установленням кінцевої ціни на конкурентних засадах. Аукціонні торги проводяться за допомогою спеціального програмного забезпечення, що встановлюється на сайті організатора аукціону, тобто аукціонної фірми.
Як продавці на аукціонних торгах виступають власники, виробники товарів, постачальники або їх представники. Покупцями можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи.
Об'єктами аукціонних торгів уважаються: об'єкти інтелектуальної власності, художнього та декоративного мистецтва, елітні вироби, колекційні речі, селекційні сорти, антикваріат. Останнім часом на аукціонах широко представлені товари широкого вжитку (культтовари, електротовари, електронні товари, транспортні засоби), а також деякі засоби виробництва.
Залежно від технології проведення торгів аукціони можуть бути одночасних пропозицій, закритих пропозицій, очні і заочні, на підвищення стартової ціни (англійський) або на пониження ціни (голландський).
Схематично структура аукціону подана на рис. 20.4.
Аукціон — особлива форма продажу товарів, при якій продавець для отримання найвищої ціни за товар використовує пряму конкуренцію багатьох покупців під час публічного торгу в заздалегідь установлений час і визначеному місці
Розрізняють примусові і добровільні аукціони. Примусові аукціони проводять судові органи або органи влади, щоб стягти борги, а також митниці, залізниці, банки і ломбарди під час продажу конфіскованих і неоплачених товарів, а також закладеного і не викупленого майна. Добровільні аукціони організовують для найвигіднішого продажу товарів (антикваріат, дорогі ювелірні вироби, вироби з особливо цінних сортів хутра, картини відомих художників, високохудожні авторські роботи національних народних промислів та Будинків моделей).
Основними учасниками аукціону є: власник товару (продавець), організатор аукціону, покупці.
Організатором торгів виступають продавець або підприємства (фірми), які спеціалізуються на цьому виді діяльності, а також фірми, в статутах яких передбачено право на їх проведення (біржі, діючі виставки, торговельні підприємства і організації), але не є їх основним видом діяльності), що діють на підставі договору з продавцем.
У разі проведення торгів спеціалізованою організацією витрати, пов'язані з проведенням торгів, включаючи залучення незалежних оцінювачів, фахівців із проведення рекламної кампанії, експертів і т.д., здійснюються відповідно до умов, визначених договором продавця з організатором.
Висновки
Прогресивні методи продажу товарів базуються на більш раціональних способах, прийомах обслуговування покупців і вдосконалення технічних операцій, застосування яких дозволяє забезпечити більше зручностей для ознайомлення покупців з товарами, точніше виявити і забезпечити попит, скоротити час на придбання покупки у порівнянні з продажем товарів продавцями через прилавки обслуговування.
Впровадження прогресивних методів продажу суттєво змінює торгово-технологічний процес і порядок виконання основних операцій процесу безпосереднього обслуговування покупців та потребує застосування нових, сучасних видів торгового обладнання, поліпшення технічного забезпечення магазинів і забезпечення в роздрібній торговельній мережі широкого вибору товарів і стійкого їх асортименту.
1. Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицький В.М. та ін. Організація торгівлі: підручник. – К.: Цент навчальної літератури, 2005. – 616 с.
2. Архипов И.А., Клишин В.Ф. Торговое оборудование. – М.: Экономика,1990 – 221 с.
3. Технологія й обладнання підприємств торгівлі / за ред. В.М.Ребіцького. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.