Розрахунок конкурентоспроможності серверів компанії "Квазар-Мікро" (стр. 3 из 11)
У ролі обмеження у формулі виступає ціна, яку покупець може й готовий заплатити
В останні роки все більше число компаній, розглядаючи якість як стратегічний потенціал успіху, будують свою діяльність із використанням базових принципів управління якістю [5]:
1) Робота, спрямована на підвищення якості, повинна виступати обов'язковою складовою частиною стратегії компанії.
2) Необхідно проводити постійні маркетингові дослідження з вивчення ринку.
3) Доцільно в плані скорочення витрат орієнтуватися на вдосконалювання продуктивного процесу.
4) Для рішення виробничо-збутових проблем необхідно проводити постійну цілеспрямовану роботу, а не чекати виникнення кризової ситуації.
5) Постачальники повинні стати партнерами, а не супротивниками, яких можна обвинувачувати у всіх невдачах.
6) Кожний працівник компанії повинен постійно підвищувати кваліфікацію.
7) Необхідно пам'ятати, що кожний працівник обслуговує свого споживача як усередині компанії, так і поза нею.
8) Виробити стратегію якості як основу діяльності, базуючись на реальних можливостях підприємства.
У циклі планування беруть участь всі співробітники фірми - від керівників до виконавців. Розробка всього циклу планування завершується єдиним узгодженням.
Щорічно фірми складають поточні (короткострокові) плани підвищення якості продукції, що випускається. Такий план включає виробничий графік, програму капітальних вкладень, ринкову стратегію, планові витрати, можливе використання трудових ресурсів і плани виробництва нової продукції. Поточний план аналізується всіма підрозділами, вносяться корективи, після цього затверджується всіма підрозділами.
Середня й нижча ланка керування підприємства повинна поставляти інформацію для розробки стратегічних планів і відповідати за розробку й виконання поточних планів.
При плануванні якості продукції для забезпечення відповідності техніко-експлуатаційних властивостей запитам споживачів доцільно:
- формування НДВКР, планів виробництва, ґрунтуючись на сегментації ринків, передбачаючи при цьому для кожної групи споживачів розробку окремого плану створення, виробництва й збуту продукції, виходячи з оцінки споживачів і платоспроможного попиту;
- установлення господарчих зв'язків зі споживачами на основі прямих довгострокових договорів;
- випробування дослідних зразків нової продукції на підприємствах-споживачах з докладним вивченням зауважень споживачів;
- стажування розроблювачів на підприємствах-споживачах для вивчення вимог замовників;
- встановлення постійних контактів зі споживачами через фірмові системи обслуговування продукції в процесі її експлуатації.
1.3.2 Методологічні основи встановлення цін на товари в умовах ринку
Ціна є важливим складовим елементом конкурентоспроможності товару. У зв'язку з цим представляється необхідним розгляд методологічних основ установлення цін на товари в умовах ринкової економіки. Методологія ціноутворення базується на маркетингових дослідженнях [8].
Фірми-виробники промислової продукції здійснюють розробку й реалізацію політики цін, що являє собою загальне керівництво діяльністю по встановленню цін. Загальна політика ціноутворення припускає визначення вихідної ціни товару й подальше її коректування з обліком зовнішніх і внутрішніх факторів. Методика розрахунку вихідних цін може складатися з наступних етапів:
1) постановка завдань ціноутворення;
2) визначення попиту;
3) оцінка витрат;
4) аналіз цін і товарів конкурентів;
5) вибір методу ціноутворення;
6) установлення остаточної ціни.
Розглянемо етапи методики більш докладно.
Постановка завдань ціноутворення визначається цілями, які хоче досягти фірма за допомогою товару. Причому завдання ціноутворення повинні бути пов'язані із загальними цілями компанії й відображати їх. Можна виділити наступні основні завдання, які визначають загальну політику фірми в області ціноутворення [8]:
1) забезпечення виживаності. Застосовується у випадку, якщо на ринку багато виробників аналогічної продукції, гостра конкурентна боротьба або вимоги споживачів часто міняються;
2) максимізація поточного прибутку. Використовується, якщо поточні фінансові показники для фірми важливіше довгострокових показників;
3) завоювання лідерства по показниках частки ринку. Фірма може вибирати подібні цілі, ґрунтуючись на ряді причин, до яких можна віднести зацікавленість у збільшенні обсягу збуту, забезпеченні стабільних доходів, посиленні свого впливу на ринці й т.п.
Визначення попиту. Спостерігається тісна залежність між цінами й ринковим попитом на товари, що визначається кривою ринкового попиту, що показана на рисунку 1.2.
 |
Рисунок 1.2 - Крива попиту для більшості товарів
Крива ринкового попиту показує, яка кількість товару буде продана за певний період часу за різними цінами [9]. Для більшості товарів попит і ціна перебувають в зворотно пропорційній залежності, тобто при підвищенні ціни знижується попит (якщо Ц2 > Ц1, то K2 < K1.) Однак ця загальна тенденція для конкретних товарів у ринкових умовах може значно змінюватися. Так, наприклад, для престижних товарів крива ринкового попиту може здобувати іншу конфігурацію, показану на рисунку 1.3
Рисунок 1.3 - Крива попиту для престижних товарів
У цьому випадку, якщо Ц2 > Ц1 те K2> K1. Пояснюється таке положення тим, що споживачі престижних товарів відносять підвищення в ціні на показники підвищеної якості товарів. Проте й для цієї групи товарів підвищення в ціні не може бути безмежно, тому що при дуже значному збільшенні цін попит на товари може бути знижений (якщо Ц3 > Ц2, то K3 < K2).
Для визначення залежності між ціною й попитом, криві ринкового попиту вимагають ретельних вимірів. Застосовуються наступні основні методи виміру кривих попиту:
1) проведення опитування споживачів;
2) прямий ринковий експеримент, тобто пробний продаж на ринку за зміненими цінами;
3) статистичні методи, що оцінюють криві попиту на основі динаміки зміни цін і обсягу продажів товарів по роках.
Для визначення міри чутливості попиту на товари до змін у ціні використовується поняття еластичності попиту від цін [10].
На рівень еластичності попиту від цін впливає ряд факторів:
1) кількість і близькість доступних замінників товару. Так, якщо товар має багато близьких замінників, то попит на нього, імовірно, буде високоеластичним за ціною. Це означає, що в разі підвищення цін на товар покупці звернуться до більш доступних за ціною замінників цього товару;
2) створення до товару необхідних для його використання доповнень. Наприклад: джин і тонік, тенісні ракетки й м'ячі. Зменшення ціни на один вид товару може підвищити попит на товар-доповнення;
3) кількість товару, споживається;
4) важливість товару для "споживчого кошика" покупця;
5) рівень грошових доходів і витрат споживачів;
6) споживчий стереотип покупців;
7) наявність конкурентів;
8) використання фірмою заходів щодо стимулювання збуту (реклама пробних продажів, виставок і т.д.).
Оцінка витрат. Попит, як правило, визначає максимальну ціну, що може запросити фірма за свою продукцію. Мінімальна ціна визначається витратами виробництва, обслуговування, збуту.
Аналіз цін і товарів конкурентів. Для встановлення цін у відповідності з конкретними ринковими умовами фірмі необхідно проаналізувати цінуй і товари своїх конкурентів. При цьому фірма може зробити порівняльні покупки товарів конкуруючих цін, опитати покупців про ціни й товари конкурентів, досліджувати прейскурант конкуруючих фірм і т.п.
Вибір методу ціноутворення. Для встановлення ціни є необхідним вибір методу ціноутворення. Розрізняють наступні методи ціноутворення:
1) "середні витрати плюс прибуток". В основі цього методу лежить визначення ціни шляхом нарахування певної націнки на собівартість товару;
2) забезпечення цільового прибутку. Цей метод ґрунтується на одержанні певного обсягу прибутку;
3) установлення цін на основі відчуття цінності товару . Основним фактором при цьому методі ціноутворення виступає купівельне сприйняття товару;
4) визначення цін на основі рівня поточних ринкових цін;
5) встановлення цін на основі закритих торгів. Розрахунок здійснюється виходячи з очікуваних цінових пропозицій конкурентів. Застосовується для завоювання вигідного для фірми контракту.
Встановлення остаточної ціни проводиться з урахуванням ряду факторів, що здійснюють вплив на ціну. Одним з таких важливих факторів є стадія "життєвого циклу" товару. [8]
Значний вплив на рівень цін також оказує цінова конкуренція [11]. Цінова конкуренція має багатоцільове призначення:
- по-перше, низька ціна може служити інструментом проникнення на нові ринки;
- по-друге, низька ціна використовується фірмою як бар'єр проти виходу на ринок нових конкурентів;
- по-третє, у ряді випадків фірми проводять зниження цін у відповідь на дії конкурентів;
- по-четверте, зниження цін може використовуватися як спосіб підвищення конкурентоспроможності товару.
В умовах цінової конкуренції для підвищення конкурентоспроможності товару фірма використовують знижки на ціни [12]. Найбільш характерними видами знижок є:
- сезонні знижки;
- знижки за платіж готівкою. Застосовуються для покупців, що оперативно сплачують рахунки;
- знижки за оптовий характер продажів;
- знижки спеціальним покупцям, до яких фірми виявляють особливу зацікавленість;
- бонусні знижки, які надаються за умови, якщо обсяг закупівель за певний проміжок часу досягне встановленого розміру;