Рішення міської влади щодо екологічних проблем :
1. скасування будівництва близько 15 АЗС у зелених зонах і безпосередній близькості від житлових будинків;
2. припинено вирубку дерев на проспекті Леніна й у мікрорайоні Леваневцев;
3. зірвано плани комерційних структур придбати на 49 років в оренду парк Перемоги і дитяче містечко «Казка»;
"Метою міського плану дій з гігієни довкілля - відмітив в своєму звіті Міський Голова Чайка В.Д. — є поліпшення громадського здоров'я шляхом попередження негативних станів (хвороб та погіршення самопочуття), виникнення або перебіг яких пов'язані з впливом чинників довкілля. Екологічна політика містить 14 індикаторів стійкого екологічного розвитку, які щорічно розраховуються і публікуються в ЗМІ.
Постійно збільшується виділення коштів міського бюджету на вирішення проблем охорони навколишнього середовища міста: 2001 рік-17,8 млн. грн.;
• 2002 рік - 20,3 млн. грн. 2003 рік - 25,7 млн. грн.
• 2004 рік - 40,8 млн. грн.2005 рік - 52,9 млн. грн.
Загальною справою громадськості та органів місцевого самоврядування стало укріплення водоохоронних зон, прибережних смуг, висадження дерев вздовж об'їзної дороги в Корабельному районі, по вулиці 2 —й Набережній; висадження дерев на території ліквідованого несанкціонованого сміттєзвалища по вулиці Торговельні; видалення порості та висадження дерев на території заповідного урочища "Дубки", ремонт газонної частини з посівом трави на вулицях міста загальною площею 4,2 га. Були виконані роботи по благоустрою та санітарному очищенню парків та скверів міста, прибудинкових територій, ліквідація стихійних сміттєзвалищ. По м. Миколаєву площа зелених насаджень на 1 —го мешканця становить: 2002 рік-16,8 м2.
• 2003 рік-17 м2. 2004 рік-17,1 м2. 2005 рік-17,2 м2.
Порівняно з іншими великими промисловими містами України Миколаїв вважається ваідносно екологічно безпечним містом. Міська влада проводить і буде надалі проводити заходи та реалізовувати проекти, які зможуть компенсувати вплив техногенних факторів на екологічний стан міста. Серед них:
- утилізація побутових та промислових відходів, які необхідно, по-перше, ретельно класифікувати, виявити джерела їх виробництва, а, по - друге, проводити постійну просвітницьку роботу з населенням для запобігання появі несанкционованих звалищ;
- розробка містобудівної політики з урахуванням вимог екологічної безпеки;
- наслідки бурь та снігопадів (повалені дерева, обрив електромереж);
- підтоплення території міста, особливо у прибережній зоні (останній землетрус на території міста спричинив зсув глиномістких шарів землі, що перекривають стік ґрунтових вод у річку);
- забруднення повітря транзитним автотранспортом через відсутність об'їзного автошляху;
- скорочення удвічі відрахувань від прибутку підприємств на компенсацію екологічних збитків, що погіршує можливості реалізації місцевих екологічних програм;
- деградація річок та водоймищ, що відбувається у верхів’ях Південного Бугу й Інгулу;
- необхідність модернізації та заміни міських водоочисних споруд."
Просвітницька діяльність населення щодо екологічних проблем місцевості - одне з головних завдань Міської Ради. В цьому напрямку створено міській центр екологічної інформації та культури на базі бібліотеки - філіалу №2 для дорослих у квітні 2004 року (за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища), де зібрано більше 2 тис. документальних джерел з питань екології.
Міськвиконком щорічно проводить роботи щодо покращення та захисту екологічної ситуації в місті за допомогою акції "Зелений паросток майбутнього". Велику роботу проводять представники партії зелених. Партія Зелених в Миколаєві пропонує реальний проект по зменшенню забруднення Південного Буга і Лімана. за рахунок реконструкції ливневої каналізації в Миколаєві з використанням європейських інвестицій. Проект повністю дозволяє усунути викиди неочищених каналізаційних вод. Також Зелені будуть добиватися регулярного забезпечення шкіл, дитячих закладів та лікарень очищеною питною водою.
Визначення пріоритетних цілей та засобів їх досягнення проведено згідно з двома етапами екологічного оздоровлення басейну Дніпра.
Перший етап - поліпшення екологічної ситуації за рахунок стабілізації і щорічного зниження рівнів забруднення та виснаження водних об'єктів,
створення нормативно-правових, організаційних та економічних передумов переходу до екологічно безпечного використання водних об'єктів. Головними завданнями цього етапу є:
обмеження шкідливого впливу найбільш небезпечних забруднювачів водних джерел басейну Інгульця, припинення скидання забруднених комунальних стічних вод, забезпечення очищення стічних вод відповідно до проектних параметрів очисних споруд;
зменшення водоспоживання на основі раціонального водокористування з урахуванням структурної перебудови господарства, технологічної модернізації та реконструкції промислового і аграрного виробництв, комунального господарства;
завершення створення водоохоронних зон та прибережних смуг усіх водойм басейну;
подальше вдосконалення нормативно-правової та еколого-економічної баз безпечного користування водними об'єктами і охорони їх від забруднення;
поліпшення системи управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів відповідно до напрямів екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води;
удосконалення економічного механізму реалізації водоохоронної діяльності;
впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
удосконалення системи моніторингу екологічного стану басейну Інгульця шляхом розвитку відомчих мереж та служб, створення центру узагальнення баз даних про екологічний стан басейну Інгульця;
розроблення і впровадження програм екологічної освіти та виховання. На першому етапі необхідно зробити акцент на стабілізацію і зменшення скидання забруднюючих речовин з міських очисних споруд, зменшення надходження забруднень від промислових об'єктів, тваринницьких комплексів і ферм та сільських населених пунктів, з урбанізованих територій, будівництво недорогих очисних.
Протягом першого етапу передбачається проведення науково-дослідних, прое-ктно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт на виконання заходів, розроблених відповідно до визначених напрямів дій.
Другий етап - завершення реалізації широкомасштабних заходів щодо повного припинення скидання забруднюючих речовин у межах встановлених нормативів.
Головними завданнями цього етапу є:
сприяння структурній перебудові економіки на засадах сталого еколого-економічного розвитку; екологізація суспільного виробництва;
приведення виробничих процесів у промисловості, сільському та комунальному господарствах у відповідність з екологічними вимогами, нормативами та стандартами;
водоохоронні дії в населених пунктах, на господарських об'єктах, сільськогосподарських угіддях, в результаті реалізації яких використання водних об'єктів у басейні Інгульця буде екологічно безпечнішим;
загальне екологічне оздоровлення водотоків і водоймищ внаслідок реалізації широкомасштабних заходів у водозбірних басейнах, забезпечення нормативів якості поверхневих вод;
розроблення та впровадження екологічних стандартів межі стійкості екосистеми басейну Інгульця до антропогенних навантажень і визначення на їх основі параметрів збалансованості процесів використання та відтворення водних ресурсів для постійного і стабільного економічного розвитку територій басейну;
удосконалення системи еколого-економічного регулювання діяльності господарського комплексу в басейні Інгульця з метою відновлення природних властивостей водних об'єктів, створення умов для компетентного управління використанням водних ресурсів і розвитком продуктивних сил;
створення автоматизованої системи оцінки екологічних ситуацій, прогнозування шкідливого впливу на водні об'єкти.
Протягом другого етапу триватиме здійснення науково-дослідницьких, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт, спрямованих на виконання наміченихзаходів.
Екологічна обстановка в обласному центрі формувалась під впливом розвитку потужного промислового потенціалу і хижацької, безпощадної експлуатації всіх природних ресурсів. Суднобудівна, радіотехнічна, машинобудівна промисловість, розміщення раніше ракетних військ стратегічного призначення - далеко неповний перечень промишленого потенціалу Миколаївщини. В той же час охорона навколишнього середовища здійснювалася по остаточному принципу чи взагалі ніяк. Так, при виконанні заходів по захисту водоймищ басейну Чорного моря від забруднення в Миколаєві тільки підприємства - шкіряний завод, ПКК "Алые паруса», так і не побудували локальних очисних споруд. Так і не вирішена проблема викиду стічних не очищених вод Криворізького залізорудного басейну. Вони і зараз скидають в Інгулець, звідкіля — в Жовтневе водосховище — джерело питного водопостачання Миколаєва.
Зростаюча диспропорція між можливостями природних ресурсів та їх непомірної експлуатацією зробили своє діло і привели до виникнення таких екологічних проблем в цілому по області та обласному центрі:
- забруднення водних ресурсів басейна Чорного моря викидом неочищених стічних вод продуктами ерозії та зносу родючого шару землі;
- забруднення навколишнього середовища побутовими відходами;