- забруднення навколишнього середовища токсичними відходами виробництва;
- забруднення навколишнього середовища радіоактивними відходами;
- забруднення повітря автотранспортом;
- недостатня кількість лісових і зелених насаджень для оптимальних умов життєдіяльності населення;
- недостатній рівень екологічної освіти;
- вирішення проблем, пов'язаних з 50 річним викидом неочищених стічних вод Кривбаса.
З метою вирішення цих проблем на Миколаївщині впроваджується в життя "Обласна програма охорони та раціонального використання природних ресурсів на 2000-2010 роки" , яка затверджена рішенням обласної Ради від 23.12. 99р. №2 . Рішенням обласної Ради від 16.08.02 №5 прийняти та внесенні доповнення до обласної програми економічного розвитку навколишнього середовища і раціонального природовикористання природних ресурсів на 2000 - 2010 роки.
Програмою охоплені всі проблемні питання екології, заплановані конкретні заходи, джерела їх фінансування. Наприклад, на ліквідацію забруднення водних джерел побутовими стоками треба виділити 670 млн. грн., повітря - 800млн. грн., і т. ін.
Ця програма вже в дії, але фактично коштів не вистачає. Щорічно облрада, міськрада витрачає більше ніж 2 млн. грн.
В Україні у процесі проведення еколого-економічних реформ встановлено ціни за використання природних ресурсів, запроваджено економічну відповідальність за забруднення навколишнього природного середовища, у тому числі водних об'єктів. Здійснюється цільове бюджетне фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету України по спеціальному розділу "Охорона навколишнього природного середовища". Сформовано систему позабюджетних фондів. Створено умови для мобілізації і акумулювання на добровільній основі фінансових ресурсів для здійснення природоохоронних заходів щодо забезпечення якості водних ресурсів в екосистемі басейну Інгульця, залучення інвестицій для організації фінансового забезпечення розроблення і реалізації басейнових еколого-інвестиційних програм і проектів.
Тобто йдеться про створення основ економічного механізму, здатного забезпечити акумулювання коштів і цільове фінансування заходів Програми за раціональною організаційною схемою, взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій, спрямованої на раціональне використання природних ресурсів та ефективну охорону навколишнього природного середовища.
Організаційний механізм.
На основі визначених завдань і робіт Мінекобезпеки щорічно забезпечує розроблення та подання заінтересованим міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та обласним державним адміністраціям переліку найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Інгульця і поліпшення якості питної води.
Мобілізацію і акумулювання на добровільній основі коштів підприємств, установ та організацій, добровільних внесків та інших коштів буде вирішено під час реалізації програми, шляхом створення державно-громадського благодійного фонду.
Організаційна робота щодо виконання визначених заходів і робіт покладається на Мінекобезпеки та його місцеві органи з розмежуванням напрямів і видів робіт та джерел фінансування між спеціально уповноваженими державними органами у галузі охорони і раціонального використання відповідних природних ресурсів.
4. Розрахунок: прибуток із відходів
Збирання сміття і ліквідація стихійних смітників залишається проблемою № 1 .
По-перше, скопичення сміття сприяє розмноженню мух, гризунів і комах – переносників патогенних мікробів, які у нечистотах можуть довго зберігати свої патогенні властивості. Наприклад, збудник дизентерії зберігається протягом декількох годин, черевного тифу – до 150 днів.
По-друге, розкладання органічних відходів на смітниках супроводжується виділенням так називаного “свалочного” газу, що шкідливо впливає на рослинність, отруює воду і повітря. Головний компонент його – метан скопичується в підвалах прилеглих будинків і може привести до отруєння людей, до вибухів і пожеж. Крім того, “свалочний” газ руйнує озоновий шар, формує парниковий ефект. У людини, що знаходиться поблизу “свалочного” газу, можуть бути викликані алергійні реакції, з'являються новотвори.
По-третє, під міський смітник відведена величезна територія, яку важко відновити ( рекультивація 1-га сміттєвого полігона обходиться в 6 млн. грн. ).
По-четверте, унаслідок хімічних реакцій може відбутися самозаймання сміття, у результаті чого утворюється дим, у якому концентрація поліароматичних вуглеводнів- найсильніших канцерогенів перевищує припустиму в тисячу разів.
По-п'яте, у результаті гниття сміття утворяться токсичні рідини, які просочуються в підгрунтові води і потім попадають у Південний Буг.
Негайна утилізація сміття на основі сучасних технологій дозволить окупити витрати на його збір і вивіз.
У західноєвропейських країнах оголосили про початок виходу з рецесії. В Україні поки що повна невизначеність: то шукаємо "дно", то потихеньку спливаємо. А тому наші співгромадяни як і раніше винаходять способи залишитися на плаву.
"Українці будуть керуватися засадами жорсткої економії ще як мінімум рік, - переконана Ніна Рохманюк, директор зі стратегічного планування "Бюро маркетингових технологій". - Так що підприємства, які дозволяють із вигодою розпрощатися з непотрібними речами або придбати щось задешево, у цей період будуть затребувані".
Бізнес з переробки відходів і виробництва з вторсировини - один із найприбутковіших в усьому світі. Однак і малі, і середні підприємці можуть знайти тут свою незайняту нішу. У країнах з розвинутою економікою "зелені" підприємці в пошуках бізнес-ідей іноді приходять до найнесподіваніших рішень.
Приміром, американець Крістофер Гудвін зметикував у буквальному значенні слова продавати сміття. Наприкінці 2005 р. він винайшов трешбол - вендінговий автомат, який продає прозорі пластикові кульки зі сміттям. Контент містер Гудвін відбирає власноручно, керуючись при цьому однією вимогою: сміття повинно бути цікавим. Приміром, сторінка зі шкільного щоденника, телеграма про народження сина, африканська поштова марка або полароїдний знімок 1970-х. Прибуток від сміттєвого вендінга невеликий: на рік Гудвіну вдається продати 1 тис. капсул, кожна з яких коштує 25 центів. В Україні навряд чи така сміттєва екзотика буде затребувана, вважають експерти. Вони рекомендують продавати не власне сміття, а трансформувати його в нові речі.
Українська підприємниця Тетяна Богачук заснувала свій бізнес теж на відходах, вибравши як сировину залишки з тканин. Вона освоїла печворк (шиття зі шматочків) ще в 1999 р.
"Протягом десяти років печворк для мене був лише прибутковим хобі, - згадує вона. - Але торік попит на клаптеві вироби зріс у рази, мене просто завалили замовленнями. Тому влітку 2008 р., саме напередодні кризи, я ризикнула залишити основну роботу (розробка і дизайн реклами) і повністю зайнятися клаптевим шиттям". Чуття леді не підвело.
Перевага майстрів-переробників у тому, що можна працювати вдома, а свої вироби продавати через інтернет. Хоча реальний шоу-рум, безперечно, робить свою справу. "Саме тому близько половини клієнтів майстерень, при яких працює шоу-рум або магазин, досить швидко переходять у розряд постійних, - розповідає Людмила Андрєєва, координатор однієї зі столичних майстерень печворка. - Вони просто можуть прийти, подивитися, помацати річ, що сподобалася, випити чаю, побалакати". За словами Андрєєвої, криза на продажах не позначилася: попит на клаптеве шиття в Україні стабільний, про що свідчать щоденні покупки, середній чек яких становить 1,5-2 тис. грн. Це підтверджує і Тетяна Богачук. Печворку не страшні ні сезонність, ні економічні перипетії.
Переробка старих речей може бути як самостійним бізнесом, так і додатковим джерелом прибутку. Російська компанія 3-Color, що спеціалізується на продажі матеріалів для художників, архітекторів і дизайнерів, крім усіляких курсів з оформлення або переробки старих речей, пропонує послугу "Майстерня напрокат".
Сенс її саме і полягає в разовій переробці. Людина приходить зі своїм задумом. У майстерні їй за невелику плату (сума, еквівалентна 70-110 грн.) надають матеріали, обладнання та консультацію художника. Природно, популярність послуги в рази перевищує попит на повноцінне навчання якійсь одній техніці оформлення (600-1200 грн. за курс). Українські колеги з компанії "Азур" запевняють, що, в принципі, теж не проти надати подібну послугу і провести персональний майстер-клас з оформлення однієї одиниці за плату приблизно 150 грн.
Комісійні магазини і пункти прокату речей - одні з найбільш швидкозростаючих ніш кризового періоду. Тут можна знайти все, чого душа забажає - від дитячих брязкалець до туристичного спорядження. І, вважає Ніна Рохманюк, розвитку подібних підприємств буде сприяти економічна ситуація в країні.
Тільки в столиці за кризовий 2009 рік відкрилося до 20 комісійних магазинів (раніше на всю столицю їх було близько п'яти) і приблизно така ж кількість пунктів прокату. Причому асортимент товарів останніх розширився: до традиційної оренди туристичного спорядження, електроінструментів і велосипедів додалися побутова техніка, медичне обладнання (у тому числі інвалідні візочки і милиці), дизельні електрогенератори, меблі, дитячі речі, більярдні столи, прикраси і навіть червона доріжка з огороджувальними стійками. Ідею оренди почали активніше рекламувати кейтерінгові компанії, що пропонують всім охочим тимчасово покористуватися посудом, чохлами для стільців, декораціями.
У середньому стара річ продається не більше, ніж за півціни. При цьому націнка магазина становить близько 30%. Сергій Єгорочкін, менеджер комісійного магазина побутової техніки "НП Воробйов", експерт з реалізації старих речей з десятирічним стажем, найбільш перспективним форматом розвитку цього бізнесу вважає об'єднання під одним дахом комісійних магазинів і сервісного центру - своєрідний будинок побуту. Такий підхід, на думку Єгорочкіна, дозволяє відвідувачам отримати комплекс послуг. І, вважає експерт, у найближчі рік-два він буде активно розвиватися.