Розробка та дослідження економічної кон'юнктури (стр. 2 из 3)
З метою дослідження неорганізованого ринку кожний із контрагентів організовує власну інформаційну базу даних. Структура інформаційної бази у цьому випадку залежатиме від конкретного досліджуваного ринку і доступності інформації про його функціонування.
Періодичність реєстрації інформації тісно пов'язана з коефіцієнтом ліквідності й обіговості запасів досліджуваного товару, оскільки перший указує на кількісні сторони кон'юнктури, а другий — на тимчасові умови її динаміки.
Для вивчення кон'юнктури неорганізованих ринків дуже важливим є ступінь охоплення ринку. Як правило, досліджуються 20% загальновизнаних потужних, середніх і слабких контрагентів ринку, сумарна частка охоплення котрих відповідно до ефекту Парето становить 80% (80/20).
4. Класифікація методів аналізу економічної кон’юнктури
Методи кон'юнктурних спостережень поділяються на такі основні групи:
1) методи економічного загальносистемного аналізу;
2) економіко-математичні методи;
3) економіко-статистичні і методи математичної статистики.
Основними методами загальносистемного аналізу економічної кон'юнктури є: порівняння; візуально-графічні методи; балансовий; формально-логічний метод.
Метод порівняння заснований на зіставленні моментів стану економічної кон'юнктури як за допомогою кількісних, так і якісних характеристик процесу. Кількісні порівняння здійснюються за допомогою абсолютних і відносних показників (темпи зростання, приросту, середні розміри, дисперсія і середньоквадратичне відхилення). Особливу роль в аналізі тренду кон'юнктури відіграють перша і друга похідна кривої кон'юнктури.
У кон'юнктурному аналізі самостійне значення приділяється візуально-графічним методам. У цілому ці методи зводяться до побудови таблиць і графіків, які завдяки своїй наочності дуже ефективні в аналізі кон'юнктури. Приклад побудови балансу попиту і пропозиції наведено у табл. 2.
Таблиця 2. Стан ринку пшениці США у 1989 р., млн т
| Пропозиція | Попит |
| Збір 49,6Перехідні запаси на початок року 57,3Імпорт 0,4 | Внутрішнє споживання (продовольство, корми, промисловість, насіння) 32,8Перехідні запаси на кінець року і початок наступного 35,9 |
| Загальна пропозиція 107,3 | Перевищення пропозиції над попитом 38,6 |
| Можливий експорт 38,6 | |
| Загальний баланс 107,3 | Загальний баланс 10,3 |
До формально-логічних методів варто віднести методи експертних оцінок та інші методи теорії масового попиту. До експертних методів відносяться і різноманітні рейтингові розрахунки. Сутність рейтингів полягає в укладанні упорядкованих списків (за зменшенням або зростанням функціонального чинника) суб'єктів аналізованої сукупності (наприклад, висок найрозвиненіших країн за темпами приросту ВНП).
Прийнято виділяти якісні і кількісні рейтинги. Як правило, якісні рейтинги складаються на основі важко вимірюваних або дуже складних показників. Наприклад, список облігацій фондового ринку США, що складається компанією “Стандарт енд Пурс". Всі облігації списку позначаються буквеними індексами (ААА, АА, А, ВВВ, ВВ, В, ССС, СС, С) у порядку зниження якості облігацій.
Найчастіше у системі рейтингів використовується бально-ваговий метод розрахунку рангів:
(1)де R — місце (ранг) певної одиниці сукупності у загальному списку;
Wi — вага і-го показника у загальній оцінці сукупності об'єктів;
Хi— ранг (кількість балів, місце) одиниці сукупності у загальному списку сукупності і-го показника, і = 1, ..., n.
Приклад. Одним із піонерів упорядкування і публікації рейтингів найбільших компаній став американський часопис “Fortune”, що опублікував список 500 найбільших американських промислових компаній у 1955 р.
Основою критерію часопису “Fortune” у 80-ті роки були: для промисловості — обсяг продажів; для торгівлі — оборот; для фінансових компаній — активи. Сьогодні єдиним критерієм розміру компанії є обсяг продажів.
Критерієм оцінки діяльності 500 американських компаній часопису “Forbes” є сума рангів за низкою кількісних показників. За основу кількісних показників беруться усередненіза останні п'ять років темпи приросту прибутковості компаній, темпи зростання обсягів продажів, прибутковість акцій,а також абсолютні значення обсягів продажів, чистого прибутку і частки прибутку в ціні за останній рік. Крім списків за кількісними показниками, часопис “Forbes” відзначає окремі компанії за низкою кількісних критеріїв, укладаючи на їхній основі список "вихідних зірок" бізнесу.
Газета “FinansialTimes” складає список 500 найбільших європейських компаній, 100 американських і 100 японських компаній за критерієм показника їхньої капіталізації або ринкової вартості. Цей самий показник використовує щотижневик “BusinessWeek” для упорядкування рейтингу 1000 найбільших компаній світу.
Російський часопис "Експерт" за основні критерії вибрав дві ознаки: обсяг продажів за результатами року (список № 1) і ринкову вартість підприємства на початок жовтня 1995 р, (список № 2). Для повнішої картини використовується ранжирування за обсягами прибутку, темпами зростання відсотків за акціями, чисельністю зайнятих.
До економіко-математичних методів вивчення кон'юнктури відносяться загальноматематичні методи розрахунків економічних показників і методи математичного моделювавання. При цьому слід підкреслити особливе значення методів оцінювання ризиків, фінансових і комерційних розрахунків для кон'юнктурного аналізу.
На рис. 2 наведено класифікацію економіко-статистичних методів, що застосовуються при аналізі економічної кон'юнктури.
| Аналіз динаміки кон'юнктури: | Регресійно-кореляційні показники: | Експертні методи |
| Метод відносних величинМетод середніх величинІндексний методАналіз рядів динамікиАналіз часових коливаньЗведення і групуванняВибіркове спостереження | Прості показники зв'язкуРегресіяКореляція |
Рис. 2. Класифікація економіко-статистичних методів аналізу економічної кон'юнктури
Метою аналізу економічної кон'юнктури є виявлення тенденції економічних показників і з'ясування причин змін на ринку.
Вивчення кон'юнктури провадиться у такій послідовності:
—визначення поведінки суб'єктів, що діють на ринку;
— оцінювання й аналіз потенціалу та основних пропорцій ринку;
— визначення основних тенденцій розвитку ринку, його коливання, сезонності й циклічності.
Вивчення поведінки суб'єктів, що діють на ринку, передбачає аналіз:
— попиту і пропозиції;
— виробництва;
— стану торгівлі;
— цін.
Аналіз попиту і пропозиції товару ґрунтується на урахуванні обсягів та динаміки попиту і пропозиції товару в цілому та в регіонах. Завдання такого аналізу — розкрити основні причини зміни місткості ринку.
Аналіз виробництва передбачає використання показників, що характеризують обсяги виробництва товару в цілому і основними виробниками.
Аналіз стану торгівлі зосереджує в собі вивчення динаміки світового експорту й імпорту в цілому, в окремих країнах, сегментацію внутрішнього ринку і динаміку торгівлі на ньому.
Аналіз цін забезпечує виявлення тенденцій їх динаміки та основних чинників, що спричинили їх зміну — зростання або зниження витрат виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, вплив монополій тощо.
Після встановлення основних тенденцій виробництва аналізується вплив на ринок основних кон'юнктуротворних чинників. Оцінюються циклічні чинники з урахуванням даних про загальногосподарську кон'юнктуру.
5. Організація розробки кон'юнктурних прогнозів
Мета прогнозу як найважливішого етапу дослідження кон'юнктури полягає у визначенні найімовірніших оцінок стану кон'юнктури у майбутньому. Основним завданням прогнозу є визначення тенденцій розвитку чинників, що впливатимуть на ринок протягом визначеного відрізку часу у майбутньому.
Прогноз кон'юнктури є ймовірним результатом і здійснюється у такій послідовності.
1. Вибір горизонту прогнозування.
2. Визначення параметрів прогнозування.
3. Вибір методів прогнозування.
4. Проведення розрахунків прогнозних параметрів.
5. Інтерпретація прогнозу.
Горизонт прогнозування передбачає різні часові відрізки. Вибір терміну прогнозу є одним з найважливіших етапів прогнозування. Специфіка розробки кон'юнктурних прогнозів полягає в тому, що їх термін не може перевищувати 1,5 року.
Горизонт прогнозування — це термін, на який складається прогноз. Триваліші кон'юнктурні прогнози вважаються малоймовірними через швидку змінюваність ринку. Тому періодизація кон'юнктурних прогнозів докорінно відрізняється від узвичаєної для прогнозування інших видів. У кон'юнктурних дослідженнях головним є упорядкування прогнозу. Як правило, короткострокові прогнози кон'юнктури необхідні для вибору поведінки на ринку з урахуванням її зміни. Середньостроковий прогноз (місяць, квартал, до року) необхідний для укладання форвардних угод та оцінки перспектив розвитку кон'юнктури. Довгостроковий прогноз кон'юнктури залежить насамперед від вибору стратегії суб'єкта господарювання й експертної оцінки зміни ситуації на ринку в цілому. Тому довгостроковий прогноз не пов'язаний з оцінкою тенденцій, а в основному націлений на експертизу якісних змін ринкової ситуації.