Проблеми асортименту та якості білизняного трикотажу (стр. 8 из 8)
У суцільнокроєних костюмах (на бретелях або плечиках) залежно від фасону стан може бути з ліфом різної конструкції, з виточками, вставками, клинами і т. п. Поширені купальні костюми типу комбінезонів із подовженими ніжками, а також костюми з глибоким вирізом і відкритою спиною.
Для виготовлення купальних костюмів використовуються переважно однотонні, вибивні та пістрявов'язані полотна з еластику, вовняної, бавовняної та змішаної пряжі. Причому найбільшу частину складають еластичні інтерлочні, жакардові, ластикові, пресові, вертілочні та плюшеві полотна. Використовуються для купальних костюмів також філейні та сітчасті (типу мережива) полотна у комбінації з гладкими та дубльованими на чохлі полотнами. Для оздоблення купальних костюмів практикується купонне розміщення малюнків, використання кольорової бейки, кантів, емблем, контрастне поєднання кольорів тощо.
Висновки
Білизняні полотна використовуються для пошиття чоловічої, жіночої та дитячої білизни. До білизняних трикотажних полотен, вироби з яких безпосередньо контактують з тілом людини, також ставляться певні специфічні вимоги. Ці полотна насамперед повинні забезпечувати нормальне функціонування організму людини сприяти повному поглинанню поту і пароподібної вологи з поверхні тіла і легкій віддачі їх у зовнішній шар одягу, захищати організм від охолодження, а тіло від забруднення. Тому білизняні полотна повинні характеризуватись високою гігроскопічністю, водопоглинанням, капілярністю, вологовіддачею, необхідною повітро- і паропроникністю, відповідною теплоізоляційною здатністю. Вони повинні також мало забруднюватись і добре відпиратись. Наприклад, гігроскопічність білизняних полотен має бути не менше 7,0%, а повітропроникність полотен весняно-осіннього призначення (крім полотен, які використовуються для купальників, комбінацій і пеньюарів) - не менше 130 дм3/м2-с, а зимового - 100-130 дм3/м2-с. Регламентовані також показники їхньої теплопровідності й електризованості. Білизняні полотна повинні мати відповідну розтяжність та еластичність, щоб не ускладнювати рухи людини навіть при щільному приляганні білизни до тіла, бути м'якими, мати гладку і стійку до тертя поверхню, невисоку усадковість, стійкість до багаторазового прання. Особливо високі вимоги ставляться до стійкості пофарбувань до різних факторів зношування (прання, поту, сухого та мокрого тертя, дії хімічних реагентів та ін.). Тому багато показників якості цих полотен регламентовано залежно від сезонного та цільового призначення білизни, віку споживачів, волокнистого складу.
Полотна для жіночої білизни виготовляються з різних видів кулірних (гладь, платувальна гладь, інтерлочна гладь, плюш, футеровані, пресові) та основов'язаних переплетень (платувальні, філейні, утокові, комбіновані та ін.) з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-лавсанової пряжі, а також віскозних, капронових, поліефірних і інших видів ниток та їх різних комбінацій. Найбільшу частку серед цих полотен складають основов'язані платувальні (трико-сукно, трико-шарме) та кулірні полотна (гладь, платувальна гладь, дволастикове). Значного поширення останнім часом набули нові типи дволастикових полотен з різних видів текстурованих ниток у поєднанні з бавовняною, змішаною пряжею та синтетичними комплексними нитками.
Дитячу білизну й особливо білизну для новонароджених і дітей ясельного та дошкільного віку виготовляють переважно з інтерлочних, платувальних, ворсових, плюшевих і пресових полотен з бавовняної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-віскозної пряжі, віскозних комплексних ниток.
Полотна для чоловічої білизни в'яжуться з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-лавсанової та інших видів змішаної кардної та гребінної пряжі переплетеннями гладь, ластик, дволастик. Для цих виробів також широко використовують платувальну гладь, в якій для платувальної нитки використовуються віскозні комплексні нитки, а для ґрунтової - бавовняна чи змішана пряжа.
Для пошиття теплої чоловічої, жіночої та дитячої білизни використовуються переважно плюшеві та ворсові начісні бавовняні, вовняні, бавовняно-віскозні, вовняно-віскозні, бавовняно-вовняні та інші полотна.
Двогребінкові основов'язані вертілочні полотна (трико-трико, трико-сукно, трико-шарме, шарме-сукно та інших переплетень) з віскозних, ацетатних, триацетатних і капронових комплексних ниток і їх різних комбінацій широко застосовують для пошиття жіночої нарядної білизни (комбінацій, сорочок, панталон, комплектів), спортивної білизни (майок, трусів), а також верхніх чоловічих і хлопчачих сорочок. Ці полотна можуть мати повну і неповну проборку ниток у гребінки, що дозволяє отримувати полотна гладкими, з рельєфними та мереживними ефектами. Від кулірних платувальні основов'язані полотна відрізняються меншою розтяжністю, більшою формо- та зносостійкістю, вони практично не розпускаються і не закручуються, що значно полегшує пошиття виробів з них. До того ж ці полотна мають красивіший зовнішній вигляд, меншу поверхневу густину (35—125 г/м2), що також сприяє зниженню матеріаломісткості та підвищенню гігієнічності білизняних виробів.
Література
1. Вузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. Материаловедение швейного производства. - Москва: Легпромбытиздат, 1986. - 424 с.
2. Галык КС., Козьмич Д.И., Семак Б.Д., Шийко И.И. Оптимизация ассортимента и качество текстильных материалов. - К.: Техніка, 1991. - 174 с.
3. Голик І.С., Конецевич О.Б., Семак Б.Д. Формування споживних властивостей і асортименту трикотажних виробів у процесі їх проектування та виготовлення. - Львів: ЛКА, 1999. - 36 с.
4. Галик І.С., Семак Б.Д. Основи оптимізації асортименту текстильних матеріалів. - Львів: ЛКА, 1996. - 36 с.
5. Глубиш ТІ.А., Добровольский С.А. Повышение качества отделки текстильных материалов. - К.: Техніка, 1994. - 162 с.
6. Гусейнова Т.С. Товаровединие швейных и трикотажных товаров: Учеб. для вузов. - Москва: Экономика, 1991. - 287 с.
7. Дерябина Л.И., Шманева Р.Н. Товаровединие текстильных товаров и одежды: Учеб. для товаровед, отд-ний техникумов сов. торговли. - Москва: Экономика, 1984. - 272 с.
8. Дианич М.М., Кушнир Н.К., Семак Б.Д. Ассортимент и качество одежды для детей. - К.: Техніка, 1988. - 175 с.
9. Дианич М.М., Семак Б.Д. Ассортимент трикотажных изделий из смеси волокон. - К.: Техніка, 1983. - 144 с.
10. Дианич ММ., Семак Б.Д., Василишина Н.П. Сырье для трикотажной промышлености. - К.: Техніка, 1981. - 120 с.
ІІ.Доманцевич Н.І., Полікарпов І.С., Яцишин Б.П. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1997.-219 с.
12. Иследование непродовольственных товаров / И.М. Лифиц, Е.Д. Леженин, А.И. Меркулова и др. - Москва: Экономика, 1988. - 343 с.
13. Коблякова Е.Б. Основы проектирования рациональных размеров и формы одежды. - Москва: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. - 208 с.
14. Ковтун Л.Г. Химическая технология отделки трикотажных изделий: Учеб. для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1989. - 232 с.
15. Кудрявин Л.А., Шалое И.И. Основы технологии трикотажного производства: Учеб. пособие для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1991. -496 с.
16. Кукин ГЛ., Соловьев АЛ., Кобляков А.И. Текстильное материаловедение (текстильные полотна и изделия): Учеб. для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1992. — 272 с.
17. Офферман П., Тауш-Мартон X. Основы технологии трикотажного производства / Пер. с нем. - Москва: Легкая и пищевая пром-сть, 1981. -216с.
\%.Пугачевський Г.Ф., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. 4.1. Текстильне товарознавство: Підручник для вузів. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1999. - 596 с.
19.Ровинская Л.П., Друзгальская Н.М., Безкостова С.Ф. Чулочно-носочные изделия: Справочник. - Москва: Легпромбытиздат, 1989. - 224 с.
20. Семак БД., Галик 1C. Класифікація і загальна характеристика дефектів текстильних матеріалів та методів їх оцінки. - Львів: ЛКА, 1995. -42с.
21. Семак БД., Концевич О.Б. Шляхи вдосконалення методик вивчення асортименту та оцінки якості текстильних матеріалів і виробів. - Львів: ЛКА, 1999. - 84 с.
22. Семак Б.Д., Стефанюк Є.М. Асортимент і застосування трикотажних полотен. - Львів: ЛКА, 1995. - 32 с.
23. Семак Б.Д., Стефанюк Є.М. Особливості контролю якості трикотажних виробів. — Львів: ЛТЕІ, 1992. - 26 с.
24. Семак З.М. Текстильне матеріалознавство. (Волокна, пряжа, нитки): Навч. пос. - К.: 1C ДО, 1996. - 208 с.
Додатки
1. Дефекти пошиву трикотажних виробів
| 1 | Відмітна швейна нитка | Непередбачена моделлю відмінність кольору (відтінку) ниток строчки від кольору виробу |
| 2 | Кривизна шва (строчки) | Відхилення шва (строчки) виробу від конструктивної лінії |
| 3 | Недошитий шов | Часткова відсутність з'єднання країв деталей виробу |
| 4 | Незахоплені петлі | Пропущені при кетлюванні чи самобортуванні петлі |
| 5 | Незбіг швів | Пропущення передбаченого моделлю продовження одного шва другим у процесі з'єднання деталей |
| 6 | Неякісний шов | Відхилення якості шва (строчки) від регламентованих вимог |
| 7 | Обрив нитки в стібку | Порушення цілісності строчки |
| 8 | Пропуск стібка | Одиничне чи групове порушення переплетення ниток у строчці |
| № з/п | Назва дефекту та його визначення за стандартом | Причини виникнення дефекту та його зовнішні ознаки |
| 9 | Прорубування | Пошкодження структури полотна й утворення дірок по лінії строчки |
| 10 | Прохоплення | Проникнення на лицевий бік виробу нитки потайної строчки |
| 11 | Рідка (густа) строчка | Невідповідність фактичної кількості стібків у строчці регламентованій |
| 12 | Складка у шві | Непередбачена моделлю складка в місцях з'єднання деталей |
| 13 | Слабка (стягнута) строчка | Недостатній або надмірний натяг однієї з ниток у строчці |
| 14 | Стягнутий шов | Непередбачена хвилястість деталей (частин) у місцях їх з'єднання |
| 2. Дефекти готових трикотажних виробів | ||
| 1 | Деформація трикотажного виробу (частин) | Порушення форми виробу чи його частин |
| 2 | Здуття | Відшарування термоклейового прокладкового матеріалу від матеріалу верху виробу |
| 3 | Лискучі плями | Небажаний блиск виробу (деталей, частин) |
| 4 | Невідповідність лінійних розмірів підкладки розмірам верху виробу | Підкладка значно менша чи більша від розміру деталей верху виробу |
| 5 | Невідповідність напрямку ворсу | Непередбачена різнонаправленість ворсу в деталях (частинах) виробу |
| 6 | Невідповідність підкладки, оздоблювальних і докладних матеріалів | Невідповідність кольору чи виду підкладки, докладних й оздоблювальних матеріалів затвердженим зразкам-еталонам |
| 7 | Невідповідність трикотажного виробу зразку-еталону | Відхилення моделі виробу, конструкції чи форми деталей, кольору та виду оздоблювальних елементів від затвердженого еталона. Невідповідність кольору чи виду докладних й оздоблювальних матеріалів, підкладки затвердженим зразкам-еталонам |
| 8 | Незбіг малюнка | Непередбачене взаємне розташування елементів малюнка полотна в місцях з'єднання деталей (частин) виробу |
| 9 | Незбіг розмірів парних виробів (деталей , частин) | Різна довжина та (або) ширина виробів у парі чи парних деталей (частин) одного виробу |
| 10 | Неправильна посадка трикотажного виробу на фігурі чи манекені | Порушення передбаченого розміщення деталей (частин) та швів трикотажного виробу відносно всього виробу |
| 11 | Несиметричність конструктивних ліній (елементів, деталей) | Відхилення від умовної лінії симетрії в розташуванні конструктивних ліній (елементів деталей) трикотажного виробу |
| 12 | Підпалина | Слід на деталі виробу від перегрітої поверхні обладнання для прасування |
| 13 | Порушення лінійних розмірів | Невідповідність лінійних розмірів трикотажного виробу або його деталей регламентованим |
| 14 | Порушення в розташуванні застібок | Різні відстані між петлями, ґудзиками, гапликами, кнопками тощо |
| 15 | Порушення форми, розмірів й оформлення декоративних елементів | Неправильно виконаний декоративний шов, елемент застібки, за-щип, складка та ін. |
| 16 | Пролягання швів | Відбиток шва на лицевому боці виробу |
| 17 | Різна щільність в'язання | Непередбачена моделлю неоднакова щільність в'язання деталей (частин) виробу |
| 18 | Різновідтінковість деталей (частин) | Непередбачена відмінність колірних відтінків деталей (частин) виробу чи виробів у парі |
3. Способи догляду за трикотажними виробами у процесі їх експлуатації
