Вступ
Актуальність теми. Сьогодні для будь-якого громадянина України не секрет, що економіка його країни практично перейшла на ринкові рейки і функціонує виключно за законами ринку.
Перехід України до цивілізованої ринкової економіки викликає необхідність кардинальних змін в діяльності всіх галузей народного господарства країни. Особливої значущості набуває формування адекватного ринковій моделі господарського механізму сфери звернення і послуг, оскільки саме торгівля, будучи кінцевою ланкою економічної активності суб'єктів ринку, забезпечує ефективне задоволення потреб і запитів споживача.
Торгівельне підприємство – основна ланка сфери звернення, що володіє господарською і юридичною самостійністю, здійснює просування товарів від виробника до споживачів за допомогою купівлі-продажу і що реалізовує власні інтереси на основі задоволення потреб людей, представлених на ринку.
У непростих умовах української сфери бізнесу виживають ті підприємства, які щонайкраще використовують ресурси, що є у нього, для здобуття максимальної кількості прибутку. Одним з вирішальних чинників є правильна організація торгівельних процесів.
У сучасних умовах на передній план висуваються питання вдосконалення роздрібної торгівлі, раціоналізації товаропостачання магазинів, а також розширення асортименту пропонованих товарів і підвищення їх якості, що створює актуальність теми роботи.
Метою курсової роботи – зрозуміти суть та багатоаспектність організації продажу товарів в магазині.
Основними завданнями курсової роботи є:
– визначення основних завдань та функцій магазину;
– розкрити форми та методи продажу товарів;
– розглянути основні методи продажу товарів:
а) продаж через прилавок;
б) самообслуговування;
в) за зразками і каталогами.
– здійснити огляд форм продажу товарів на прикладі ТОВ «Євросєть»
Предметом дослідження при написанні даної курсової роботи є магазинні форми продажу товарів.
1. Основні завдання та функції магазинів
Торгівельно-технологічний процес в магазині є комплексом взаємозв'язаних торгівельних (комерційних) і технологічних операцій і є завершуючою стадією всього торгівельно-технологічного процесу руху товару. Структура торгівельно-технологічного процесу в роздрібних підприємствах, послідовність виконання різних операцій залежать від міри господарської самодіяльності торгівельного підприємства, вживаного методу продажу товарів, типа, розміру магазина і інших чинників.
Велику роль в торгівельно-технологічному процесі грають комерційні операції. Їх своєчасність і якість виконання впливають на широту і глибину асортименту пропонованих товарів, безперебійність торгівлі в цілому на якість обслуговування покупців. До таких операцій відносять вивчення попиту покупців, складання заявок на завезення товарів, формування оптимального асортименту, організацію реклами і інформації.
Таким чином, торгівельно-технологічний процес в магазині можна розділити на 3 функціональні частини:
– операції з товарами до пропозиції їх покупцям;
– операції безпосереднього обслуговування покупців;
– додаткові операції по обслуговуванню покупців [11, с. 83].
Найбільш відповідальну частину торгівельно-технологічного процесу магазина представляє безпосереднє обслуговування покупців, оскільки воно пов'язане з міжособовими і психологічними контактами і відображає складні економічні стосунки розподілу і обміну
Проте якість обслуговування визначається не лише самим процесом, але також всім комплексом попередніх йому робіт виробничих, транспортних і торгівельних підприємств.
Принципове значення має підготовча робота по обслуговуванню покупців в самому магазині. Якщо проведена необхідна підготовка товарів до відпустки покупцям, добре укомплектований асортимент і правильно розміщений в торгівельному залі, процес безпосереднього обслуговування покупців істотно полегшується, а по товарах масового попиту взагалі може бути зведений до мінімуму трудових операцій.
Особливо зростає роль підготовчих операцій з товарами для магазинів самообслуговування. Тут торгівельні послуги полягають головним чином в належній підготовці товарів і умілій їх пропозиції покупцям різними засобами інформації.
У сучасній роздрібній торгівлі підвищується роль завершальних операцій, пов'язаних з продажем і наданням додаткових послуг, які направлені на економію витрат часу покупців на стадії руху товару: магазин – споживач і в процесі самого вжитку.
В цілому торгівельно-технологічний процес в магазині повинен будуватися на основі наступних основних функціях:
– забезпечення комплексного підходу до його побудови;
– створення максимальних зручностей для покупців;
– досягнення найбільш раціонального використання приміщень і торгівельно-технологічного устаткування магазина;
– створення для працівників магазина сприятливих умов праці і відпочинку, що забезпечують високу культуру і продуктивність праці;
– забезпечення необхідної економічної ефективності роботи магазина [11, с. 85].
Дотримання відмічених завдань в організації торгівельно-технологічного процесу в умовах жорсткої конкуренції в торгівельному бізнесі підвищує конкурентоспроможність підприємства і забезпечує його рентабельну роботу.
Торгівельно-технологічний процес в магазині повинен будуватися на основі таких завдань:
- організації та прийому товару;
- зберігання та підготовки до продажу товарів;
- розміщення та викладення товару на прилавок.
Організація та прийому товару. Товари, що поступили в магазин, доставляють в зону приймання. Приймання товарів є одній з важливих операцій торгівельно-технологічного процесу магазина і повинна вироблятися особами, на яких покладена матеріальна відповідальність. Прийманню і оприбутковуванню підлягають лише доброякісні товари, що відповідають вимогам стандартів і технічних умов.
Приймання товарів по кількості і якості в торгівельній мережі повинне здійснюватися відповідно до правил, встановлених Інструкцією «Про порядок приймання продукції і товарів по кількості і якості», Встановлені інструкцією норми застосовуються у всіх випадках, якщо в стандартах, ДСТУ або інших обов'язкових правилах, в договорах постачання не передбачений інший порядок приймання товарів. Особи, що беруть участь в прийманні товарів, повинні добре знати це законодавство і уміти ними користуватися [5].
Приймання товарів по кількості полягає в звірці маси, числа місць, одиниць товарів, що фактично поступили, з показниками рахунків фактур, товарно-транспортних накладних і інших супровідних документів.
Приймання товарів проводять в певні терміни. Так, товари поступили без тари, у відкритій або пошкодженій тарі, слід приймати у момент їх доставки в магазин. Товари, що поступили в справній тарі по масі брутто і кількості місць приймають у момент їх здобуття від постачальника, по масі нетто і по кількості товарних місць в кожному місці – одночасно з розтином тари, але не пізніше 5 днів, а швидкопсувні товари – не пізніше за 24 години з моменту їх здобуття.
Кількість товарів, що поступили, визначають в тих же одиницях виміри, що і в супровідних документах.
За результатами остаточного приймання товарів складають акт. У нім вказують кількість бракуючих товарів, їх вартість, наводять відомості про те, що визначення якості товару проводилося на справних вагах або іншими вимірювальними приладами, перевіреними в установленому порядку, і інші відомості. Оформляють акт відповідно до встановленої форми. До нього прикладають копії супровідних документів, документ, що засвідчує повноваження виділеного для участі в прийманні товарів представника, і інші матеріали, передбачені правилами приймання товарів.
В процесі приймання працівники магазина виявляють якість і комплектність товарів, відповідність тари, упаковки і маркіровки товарів – встановленим вимогам.
Виклик представника відправника, а також його явка для участі в двосторонньому прийманні товарів за якістю повинні здійснюватися в терміни, передбачені в договорі постачання або в Інструкції про порядок приймання товарів [10, с. 460].
Якщо недоброякісність виявлена покупцем, то до акту магазина прикладають: заяву покупця з висновком магазина, фабричний ярлик або копію товарного чека і документи, підтверджуючі вартість ремонту.
Претензія про невідповідність якості (комплектності) товарів має бути заявлена постачальникові в ті ж терміни, що і претензії про невідповідність кількості товарів. До неї має бути прикладений акт і всі інші документи.
Зберігання та підготовка до продажу товарів. Процес зберігання товарів в магазині передбачає їх правильне розміщення і укладання, створення оптимального режиму, спостереження і поточний догляд за товарами. Збереження кількості і якості товарів в процесі їх зберігання повинні забезпечити матеріально-відповідальних осіб.
Розміщувані на зберігання товари групують за ознакою однорідності режимів зберігання. При цьому враховують їх фізико-хімічні і біологічні властивості, правила товарного сусідства і санітарно-гігієнічні вимоги.
Непродовольчі товари, а також продовольчі товари з тривалими термінами реалізації (не швидкопсувні товари) зберігають при температурі 10–18 °С і відносній вологості повітря 60–70%.
Товари, що сприймають сторонні запахи, мають бути ізольовані від товарів, що володіють гострими запахами. Гігроскопічні товари не можна зберігати спільно з товарами, що виділяють вологу.
Температуру і відносну вологість повітря в приміщеннях контролюють за допомогою термометрів і психрометрів і при необхідності регулюють.
Розміщуючи товари на зберігання, необхідно враховувати тривалість їх зберігання, черговість вступу і подачі в торгівельний зал. В першу чергу в торгівельний зал подають раніше завезені товари.