Основними конкурентами ВАТ "Запорізький завод феросплавів" на українському ринку по SiMn є Нікопольський завод феросплавів, а по FeSi 65% - Стаханівський феросплавний завод. Ці підприємства також, як і Запорізький завод, останнім часом випробують спад виробництва, наприклад, при падінні виробництва феросплавів ВАТ "ЗЗФ" на 20%, спад виробництва продукції Нікопольського заводу склав 40%.
Сілікомарганець, вироблений ВАТ "ЗЗФ", уступає по якості аналогічному продукту не тільки виробників далекого зарубіжжя, але і продукції "Нікопольського заводу феросплавів". Невідповідність SiMn вимогам споживачів на світових ринках по змісту фосфору обмежує просування сплаву на європейські ринки. У той же час Нікопольський завод робить високоякісний сплав, що дає йому перевага перед єдиним українським конкурентом-виробником - ВАТ "ЗЗФ". Унаслідок цього, наприклад, співвідношення обсягів постачань SiMn українського виробництва на турецький ринок розподілилося між Нікопольським заводом і Запорізьким як 60:40.
Нікопольський конкурент має також перевагу і на японському ринку. Але найбільш значимим конкурентом ВАТ "ЗЗФ" на ринку Країни Висхідного Сонця необхідно виділити китайського виробника. Як конкурентні переваги китайських конкурентів на японському ринку можна виділити: вигідне географічне положення; мінімальні транспортні витрати на постачання продукції споживачу; можливість використання цінових методів конкуренції.
Існування в китайських виробників можливості вести цінову конкуренцію порозумівається специфікою неринкової економіки, характерної для цієї держави. Як стимулювання стратегічно значимого для держави виробляються і зовнішньоекономічної діяльності держава надає субсидії, кредити, дотації. Таким чином, витрати на виробництво аналогічних видів продукції в китайських феросплавних заводів набагато нижче, ніж в ВАТ "Запорізький завод феросплавів", отже нижче і ціни.
В останні роки китайські феросплавні заводи стали виходити і на Російський ринок. Вибір російськими споживачами постачальника феросплавної продукції залежить від далекості виробника. Таким чином, китайські виробники одержали можливість реалізовувати свою продукцію і на ринках Російської Федерації.
У таблиці 2.10 приведені дані про виробництво SiMn і m/c FeMn по регіонах за 2008-2009р. і прогнозовані обсяги виробництва цих сплавів у 2010-2010р. у світі.
Таблиця 2.10Виробництво сілікомарганцю і есредньовуглеродистого феромарганцю по регіонах, 2008-2010р., у тис. тонн
| Регіон | 2008 | 2009 | 2010 | 2008 | 2009 | 2010 |
| Сілікомарганець | ||||||
| Африка | 355 | 355 | 355 | 375 | 375 | 375 |
| Латинська Америка | 476 | 456 | 476 | 494 | 494 | 494 |
| Північна Америка | 54 | 54 | 54 | 54 | 54 | 54 |
| Азія | 705 | 735 | 735 | 735 | 735 | 735 |
| Австралія | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| Країни ЄС | 567 | 567 | 567 | 567 | 567 | 567 |
| РАЗОМ | 2257 | 2267 | 2287 | 2325 | 2325 | 2325 |
| Середньовуглеродістий феромарганець | ||||||
| Африка | 85 | 85 | 135 | 135 | 135 | 135 |
| Латинська Америка | 76.2 | 76.2 | 76.2 | 76.2 | 76.2 | 76.2 |
| Північна Америка | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 |
| Азія | 127 | 127 | 127 | 112 | 112 | 112 |
| Австралія | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Країни ЄС | 115 | 115 | 115 | 115 | 115 | 115 |
| РАЗОМ | 463,2 | 463,2 | 513,2 | 498,2 | 498,2 | 498,2 |
Приведені цифри ілюструють прогнози фахівців щодо світових обсягів виробництва SiMn і m/c FeMn на найближчі 4 роки. У 2010 році очікується найбільший обсяг виробництва по m/c FeMn, а у виробництві SiMn намітилася тенденція поступового збільшення.
Аналізуючи конкурентне середовище на різних регіональних ринках феросплавів, Конкурсант у процесі аналізу визначили зони впливу основних конкурентів на різні споживчі ринки. Інформація представлена в таблиці 10.
Таблиця 11. Основні регіони впливу підприємства-виробників феросплавів
| Основні виробники | Регіони впливу | |
| Китай | Азія, Європа, Америка | |
| ПАР | Європа, Америка, Африка | |
| Південна Америка | Америка | |
| Європа | Європа(без країн СНД), Америка | |
| Україна | Нікопольський феросплавний з-д | країни СНД, Японія, деякі країни ЄС |
| Запорізький з-д феросплавів | країни ЄС, Японія, Європа(без країн ЄС) | |
Конкуруючі компанії можуть бути умовно підрозділені на 2 групи:
- підприємства, що мають власні джерела марганцевої сировини: Нікопольський завод феросплавів, Бразильська група, Південно-Африканська група.
Наявність власного джерела сировини є їхньою сильною стороною. У той же самий час їхнім основним недоліком є віддаленість від основних ринків збуту.
- підприємства, що не мають власної марганцевої бази, але привабливі дешевою електроенергією: Скандинавська група, Іспанська група.
Сильною стороною цих виробників є наявність дешевої електроенергії, можливість впливу на ринок продажів через органи ЄС.
Перевагою виробників феросплавів з ПАР є наявність не тільки місцевих джерел сировини, але і можливості використання дешевої електроенергії.
Як конкурентні переваги ВАТ "ЗЗФ" можуть бути виділені:
- наявність місцевої сировинної бази. Хоча марганцева руда місцевого походження уступає по якості рудам Південно-Африканського і бразильського родовищ, але вирішальним фактором, у даний час, при виборі постачальників сировини є його вартість. Ціни ж на місцеву сировину в 2 рази нижче.
- на відміну від інших українських виробників феросплавів Запорізький завод має диверсифіцироване виробництво і, отже, має можливість більш гнучко реагувати на кон'юнктурні коливання ринку.
ВАТ "Запорізький завод феросплавів" займає домінуючу позицію у світовому виробництві марганцю металевого, виробництво якого здатно задовольнити попит не тільки на ринках країн СНД, але й у світі.
Сильна позиція підприємства (разом з Нікопольським заводом) на ринках Росії і СНД в області марганцевих феросплавів через відсутність місцевої сировини і місцевих виробників.
Повний контроль заводом продажів своєї продукції по основних ринках збуту. Відсутність трейдера-монополіста.
Була проведена порівняльна оцінка продукції, виробленої ВАТ "ЗЗФ" і найбільш значимими конкурентами, по параметрах, що визначає рівень конкурентноздатності феросплавної продукції на світовому ринку. Оцінка зроблена по 5-ти бальній шкалі (найвища оцінка відповідає кількості 5 балів).
Для визначення кількості продукції, яку необхідно продати за обраною ціною, необхідно досягти поріг рентабельності. Поріг рентабельності - це такий виторг від реалізації, при якій фірма вже не має збитків, але ще не має прибутку.
Результату від реалізації після відшкодування перемінних витрат у точності вистачає на покриття постійних витрат і прибуток дорівнює нулю. Постійні витрати - (відомі також за назвою "накладні витрати") це витрати, що залишаються незмінними (опалення, висвітлення, маркетингові витрати, амортизація, зарплата, оренда і т.д.).
Перемінні витрати міняються в прямої залежності від рівня виробництва. До них відносяться: сировина; матеріали; паливо; технологічні витрати; енергорасходи ; заробітна плата виробничих робітників; покупні вироби і т.д.
Валові витрати являють собою суму перемінних і постійних витрат при кожнім конкретному рівні виробництва. Керівництво прагне стягувати за товар таку ціну, що як мінімум покривала б усі валові витрати виробництва.
При цьому можна використовувати графічний метод (приводиться нижче). Після угруповання витрат (по калькуляції собівартості продукції) на перемінні і постійні складаємо таблицю доходів і витрат фірми і будуємо графік беззбитковості.
Для розрахунку порога рентабельності підприємства приймаємо наступну формулу:
Поріг рентабельності підприємства = Постійні витрати / питома вага продукції в загальному виторзі від реалізації, (38416 / 256113 = 0.1499 у частках одиниці).
Таблиця 3.1Таблиця доходів і витрат підприємства в 2009 р., тис.грн.
| Показник | Продукція (феросплави) |
| Виторг від реалізації | 256113 |
| - перемінні витрати | 217697 |
| - результат від реалізації після відшкодування перемінних витрат | 38416 |
| - постійні витрати | 28812 |
| - прибуток | 9604 |
Поріг рентабельності підприємства = 28812 тис.грн. / 0,1499 = 192208 тис.грн.
Різниця між досягнутим фактичним виторгом від реалізації і порогом рентабельності і складає "запас міцності" підприємства. Якщо виторг від реалізації опускається нижче порога рентабельності, то фінансовий стан фірми погіршується, утворюється дефіцит ліквідних коштів.