ВСТУП
В сучасних умовах соціально-економічного розвитку України особливого значення набувають технології ефективного управління організаціями та технології зв’язків з громадськістю. Промислові підприємства та мережі супермаркетів, виробники товарів народного господарства мають спільне завдання – продавати. Хоча з розвитком асортименту продукції, виникає інше нагальне питання, а саме підвищення іміджу організації. Тому компанії витрачають все більше часу і грошей для утримання старих клієнтів і залучення нових, для протистояння негативним новинам та одночасно розвитку позитивних повідомлень. І на допомогу компаніями приходять різноманітні ПР-центри, ПР-спеціалісти, ПР-департаменти, які розробляють програму дій для підвищення образу інституції. Результатом PR-кампанії являється формування у споживача позитивної думки про компанію, до якої він дійшов нібито самостійно. А якщо людина приходить до чогось сама, у неї виникає довіра до цієї думки, тому переконати її у протилежному уже дуже важко. Чим менше ПР помітний, тим краще.
До найпоширеніших інструментів ПР відносять співпраця із засобами масової інформації, Інтернет просування, спеціальні події (заходи, семінари, зустрічі, акції), продакт плейсмент (демонстрація), конкурси та розіграші призів. Завдяки цим та іншим засобам досягаються головна ціль ПР – створення та збільшення пабліцитного капіталу.
До групи дослідників-теоретиків, які займаються вивченням зв’язків з громадськістю належать: В. Мойсеєв, І. Алешина, С. Блек, В. Королько, К. Прохоренко, М. Пасько, К. Заславська та ін.
Актуальність даної теми полягає у можливостях використовувати інструменти ПР для формування позитивного іміджу закритого акціонерного товариства „Галичина”; у покращення застосування ПР-технологій на підприємстві. Таким чином ігнорування найменших недоліків на підприємстві може негативно вплинути на майбутніх і теперішніх споживачів, скоротити реалізацію продукції чи взагалі призупинити процес виробництва продукції.
Вище означене зумовило вибір теми курсової роботи: „Особливості використання ПР-кампанії для підприємства ЗАТ „Галичина”.
Об’єктом дослідження даної теми є ПР-кампанія як основне знаряддя зв’язків з громадськістю.
Предметом дослідження є ПР-кампанія для просування підприємства ЗАТ „Галичина”.
Мета дослідження – розробити ПР-кампанію для підприємства ЗАТ „Галичина”.
На основі об’єкта, предмета та мети дослідження поставлено такі завдання:
- охарактеризувати сутність завдання ПР;
- висвітлити особливості зв’язків з громадськістю у комерційній діяльності
- описати етапи проведення, способи організації ПР-кампанії;
- проаналізувати роботу ЗАТ «Галичина» та особливості використання інструментів ПР в компанії;
- розробити кампанію зі зв’язків з громадськістю для ЗАТ „Галичина”.
У курсовій роботі використано такі методи: метод дедукції та індукції, метод аналізу та синтезу, хронологічний метод, структурно-функціональний, системний, хронологічний.
РОЗДІЛ 1
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПАБЛІК РІЛЕЙШЕНЗ (ПР)
1.1 Сутність і завдання ПР як науки та управлінської діяльності
Зв’язки з громадськістю здійснювалися свідомо або спонтанно практично впродовж усієї історії становлення й розвитку суспільства. Однак усвідомлено, організовано і цілеспрямовано вони стали використовуватись лише в 19 столітті. В.Білоус стверджує, що вперше саме поняття «паблік рілейшнз» використав президент США Томас Джефферсон, коли у 1807 році він у першому варіанті свого «Сьомого звернення до Конгресу» вписав його замість викресленого ним поняття «стан думки». І лише наприкінці 19 – на початку 20 століть у США паблік рілейшенз утверджується як мистецтво формування й управління громадською думкою, як навчальна дисципліна і організована практична діяльність у всіх сферах суспільного розвитку.
Нині ПР на Заході та Сході активно розвиваються і як наука, і як мистецтво, а західний керівник роботою зі зв’язків з громад кістю займається близько третини свого робочого часу [4,с.9].
Світ вступив в інформаційне століття, коли особливу роль відіграє громадська думка, якою потрібно грамотно управляти, наше суспільство тривалий час перебувало під тиском тоталітарної системи, в якій вся комунікація була ієрархічною, все робилося за наказом, суспільство було принципово командним. Демократичне суспільство, до якого ми переходимо, застосовує інші моделі впливу на населення. Це передусім усвідомлення, узгодження, порівняння, впевненість, переконання, задоволеність (працею, житлом, послугами, освітою, охороною здоров’я тощо) [4,с.10].
Існує досить багато визначень поняття «паблік рилейшинз». Кожне з них акцентує на різних характеристиках, але їх об’єднує найсуттєвіше положення про те, що паблік рілейшинз – це відносини між певною організацією (державною, громадською, приватною) та громад кістю [4,с.10].
В.Мойсеєв визначає паблік рiлейшинз як науку і мистецтво досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді й інформованості.
Ефективне їх використання сприяє поліпшенню відносин між суб’єктами соціального середовища, цілеспрямованому створенню їх «громадського обличчя», розширенню сфери їх впливу, поліпшенню контактів між людьми, фірмами (організаціями), виявленню джерел можливих конфліктів [10,с.9].
Г.Почепцов визначає паблік рилейшинз як «науку про управління громадською думкою». П.Харлоу (Сан-Франциско) вивчив 472 визначення поняття «ПР» і дійшов висновку, що ПР – це одна з функцій управління взагалі [23,с.37].
Сем Блек дає і своє трактування поняття «ПР» як «плановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення та підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією та її громадкістю». Російська вчена Альошина визначає ПР як самостійну функцію менеджменту [1,с.15].
Усі визначення збігаються в одному : ПР стосується кожного, в кого є контакти з іншою людською істотою, або організацією, або соціальною думкою.
Узагальнюючи наявні підходи, В.Білоус сформував загальне визначення. Паблік рілейшинз – це наука і мистецтво організації та здійснення зв’язків суб’єктами управління економічною, соціальною, політичною і духовно-культурною діяльністю з громад кістю, досягнення взаєморозуміння і доброзичливості між особистістю, закладом та іншими людьми, групами людей або суспільством загалом за допомогою поширення пояснювального матеріалу, розвитку обміну інформацією.
В.Білоус визначає об’єкт ПР як систему реальних зв’язків суб’єктів управління та суспільної діяльності з громад кістю, громадська думка, закономірності та випадковості їх виникнення, функціонування й розвитку, принципи та методи управління ними [4,с.11].
В.Мойсеєв стверджує, що ПР не є пропагандою, рекламою, роботою в пресі. ПР – це мистецтво переконувати людей, впливати на їхню думку, підтримувати готовність до необхідних змін, долати кризові ситуації. Без такої діяльності неможливі соціальне управління, політична практика, бізнес, адже реалізація будь-яких проектів, ідей починається із зацікавлення ними людини, спільноти, фірми (організації), управлінських органів. Фахівці ПР допомагають політикам, управлінцям, бізнесменам органічно взаємодіяти із соціальним середовищем, знаходити розуміння в суспільстві, ухвалювати державні рішення, які не викликають спротиву населення [10,с.11].
У широкому розумінні ПР є частиною комунікаційної практики суб’єкта політики, фірми (організації), покликаної сприяти досягненню їх стратегічної мети. Ця діяльність повинна бути безперервною, планованою, орієнтуватися не лише на існуючих, але і на майбутніх партнерів, використовувати соціально-психологічні методи впливу. Без неї неможливе ефективне управління у будь-якій сфері діяльності. Методологія ПР базується на загально філософському підході як універсальному засобі пізнання дійсності; спеціальній методології як сукупності методологічних принципів ПР; власній методиці як сукупності методів, засобів і прийомів ПР [10,с.12].
В.Білоус визначив основні завдання паблік рилейшинз як науки та мистецтва [4,с.11]:
1. Вивчення, аналіз та управління суспільною думкою.
2. Аналіз і регулювання суспільних відносин інформативними методами.
3. Висвітлення урядових відносин, забезпечення двостороннього спілкування на основі правдивої, цілковитої інформованості.
4. Вивчення,аналіз, пояснення та використання в інтересах суб’єкта управління та громадськості певної організації виробничих, промислових, фінансових і міжнародних відносин.
5. Дослідження споживчих відносин, реклама товарів та послуг.
6. Створення іміджу організації, фірми та керівництва.
7. Виявлення можливих тенденцій і випадків та передбачення, наукове прогнозування їхніх наслідків.
Головним об’єктом впливу ПР-діяльності є громадськість –сформована у зв’язку з певними політичними, економічними, соціальними обставинами спільнота людей (специфічна її частина, індивіди), яка усвідомлює ці обставини та однаково реагує на них [11,с.122].
Мойсеєв В. визначає громадську думку як тимчасовий стан суспільної свідомості, що виявляється як сукупність оцінних суджень різноманітних груп і верств населення, індивідуальних думок із певної проблеми, яка стосується групи людей. Формою буття громадської думки є судження, що відображають ставлення її суб’єкта до значущих для нього подій і явищ соціальної дійсності. Виявляється вона і в соціальному контролі, завдяки чому суб’єкт думки забезпечує однакові реакції об’єднаних у спільноту індивідів на стан її об’єкта.
Сформовану громадську думку важко змінити, особливо домогтися публічного визнання неефективності минулої діяльності, власних помилок. Водночас вона може різко змінюватися, тому з нею слід працювати на основі глибоких знань про закони й особливості поведінки спільнот, використовуючи сучасні комунікаційні технології. Робота з громадською думкою дає змогу політичним лідерам, керівникам, менеджерам фірм (організацій) цілеспрямовано підвищувати свою популярність, здобувати переваги над конкурентами, реалізовувати свої ідеї, проекти.