Використання рекламних заходів підприємства ДП "Харківський дослідний цементний завод" (стр. 15 из 17)
Кз – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення освітленості в процесі експлуатації застіклення;
Sn=AxB – площа підлоги приміщення, м2;
Кзд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон конфронтуючими будинками;
τok – загальний коефіцієнт світло пропускання:
, (4.3)де τ1 – коефіцієнт світло пропускання матеріалу. Приймаємо 0,8, тому що використовується скло віконне листове подвійне;
τ2 – коефіцієнт, що враховую втрати світла в плетіннях вікна. Приймаємо 0,6, тому що використовується плетіння дерев’яні розділені;
τ3 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях. Приймаємо 0,8, тому що є залізобетонні й дерев’яні ферми й арки;
τ4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях. Приймемо 0,75, тому що використовуються стаціонарні жалюзі (вертикальні).
.r1 – коефіцієнт, що враховує відбите світло;
Розрахуємо Sn з розрахунку, що висота стін в юридичному відділку ДП "ХДЦЗ" становить – 3 м, довжина – 6 м, ширина – 5 м.
м2.Для того, щоб визначити
, потрібно визначити співвідношення між довжиною приміщення (А) та глибиною (В), а також співвідношення глибини приміщення (В) до висоти умовної робочої поверхні до верху вікна (h1) 
, 
Отже,
.Щоб знайти значення r1, необхідно ще знайти співвідношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни (l) до глибини приміщення (В):
Значення коефіцієнту r1 становить 1,1.
Значення коефіцієнту Кзд = 1, тому що немає протилежних будівель.
Коефіцієнт Кз=1,2, тому що розрахунок проводився у робочому приміщенні суспільної будівлі.
Підставляємо усі отриманні коефіцієнти до формули:
Таким чином, для реалізації КПО достатньо 7,5 м2.
Штучне освітлення виконано за системою загального освітлення, коли освітлюється рівномірно все приміщення, і за системою комбінованого освітлення, коли, окрім загального освітлення, на робочих місцях встановлюються світильники місцевого освітлення, що створюють підвищену освітленість робочих місць.
Для штучного освітлення застосовують світильники типу ЛСП 06 2х80, 1538х270 з лампами ЛБ. Лампи економічні і мають склад спектру близький до сонячного.
Реалізація Emin, лк здійснена розрахунком кількості світильників в приміщенні.
Шум
Шум є одним з найбільш поширених у виробництві шкідливих факторів.
Допустимий рівень шуму в приміщенні, де працюють з ПЕОМ встановлює ГОСТ 12.1.003-89* [40] в приміщеннях на робочому місці оператора при вирішенні задач, які потребують концентрації уваги, рівні звуку не перевищують 50 дБ (А).
Заходи по зниженню рівня звукового тиску згідно з ГОСТ 12.1.029-80 [41] наступні:
· звукоізоляція виробничих приміщень;
· заміна матричних принтерів лазерними;
Електромагнітні випромінювання
Електромагнітні випромінювання, впливаючи на організм людини в дозах, що перевищують допустимі, можуть стати причиною професійних захворювань. Джерелами випромінювання в ПЕОМ є електронна променева трубка дисплею. Враховуючи, щ на підприємстві робочі місця оснащені ПЕОМ нового покоління, напруженість електромагнітного поля не перевищує 5 В/м, згідно з ГОСТ 12.1.006-84* [42], а напруженість електростатичного поля – не більше 20 кВ/м, згідно ГОСТ 12.1.045-84 [43].
Заходи безпеки
Особливе значення на підприємстві ДП "ХДЦЗ" надають електробезпеці.
Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від небезпечних та шкідливих дій електричного струму і електромагнітного поля згідно з ПУЭ-87 [44].
Передбачено дві групи заходів захисту від поразки електричним струмом:
1) Технічні засоби захисту:
а) конструктивні заходи – для захисту від дотику до напругопровідних елементів згідно з ГОСТ 12.1.019-79* [45];
б) схемно-конструктивні – для запобігання небезпеки поразки електричним струмом при замиканні на корпус або пробою ізоляції, згідно ГОСТ 12.1.030-81* [46], які у свою чергу досягаються шляхом:
· застосування малих напруг (42 В, 12 В);
· забезпечення неприступності напругопровідних частин;
· застосування захисного заземлення, занулення електроустановок;
· застосування захисного відключення.
в) застосування електротехнічних засобів і запобіжних пристосувань (ізолюючі, захищаючі, запобіжні)
Ергономічні вимоги до комплектації робочого місця
При комплектації робочого місця важливо дотримуватися ергономічних вимог. Забезпечення організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропогенних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до кольоро- і світлотехнічних характеристик дисплея, клавіатури [42].
Фізіологічно раціональна робоча поза досягається виконанням наступних умов:
· відстань від очей оператора до дисплею – 500-700 мм;
· природний нахил корпусу вперед на 5-10◦;
· кут згинання між стегном і голінню – 95-135◦;
· ступні на підлозі;
· стегно горизонтально;
· відстань від сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні не менше 150 мм.
На робочому місці, що вивчається, використовуються наступні технічні засоби: монітор, клавіатура, системний блок ПЕОМ, принтер, маніпулятор "миша", телефон.
Пожежна безпека
Основними причинами пожеж на виробництві є: порушення технологічного режиму роботи обладнання; несправність електроустаткування; не підготовка обладнання до ремонту; самозаймання деяких матеріалів і речовин тощо.
Категорія приміщення юридичного відділу згідно НАПБ.Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) [47] пожежонебезпечна – В. Ступінь вогнестійкості будинку, в якому знаходиться кабінет – ІІ, згідно ДБН В.1.1-7-2002 [48].
Згідно ГОСТ 12.1.004-91* [49] пожежна безпека забезпечується наступними мірами та заходами:
Система запобігання пожежі:
1) контроль та профілактика ізоляції;
2) наявність плавких вставок та запобіжників в електричному обладнанні;
3) блискавко-захист будівель, згідно РД 34.21.122-87 [50];
Система пожежного захисту:
1) аварійне відключення та переключення апаратури;
2) наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників "ВВК-5" (так як вуглекислота має погану електропровідність), чи порошковий вогнегасник;
3) система оповіщення світлова та звукова сигналізація.
Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення наступні:
- ширина дверей не менше 1,5 м;
- висота дверей не менше 2,0 м;
- ширина коридору 1,8 м;
- робоче приміщення має два виходи.
Організаційні засоби пожежної профілактики:
1) навчання персоналу правилам пожежної безпеки;
2) видання необхідних інструкцій та плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.
Таким чином слід сказати, що такі шкідливі фактори як пожежна небезпека приміщення, висока електрична напруга, незадовільні параметри мікроклімату, незадовільне освітлення шум та вібрація, електромагнітне поле та рентгенівське випромінювання в юридичному відділку ДП "Харківський дослідний цементний завод" максимально знижені та відповідають нормам законодавства з охорони праці.
5.Цивільна оборона
Останнім часом дуже різко зріс ряд проблем, пов'язаних із небезпечною радіацією, постійно з'являються повідомлення про місцезнаходження шкідливих радіаційних відходів, що вони неналежним чином зберігаються, не утилізуються, а викидаються простонеба та аварія на ЧАЕС, яка ще надовго залишить слід на території нашої країни. Все це породжує велику небезпеку, ім'я якої – радіація. Саме тому, населення країни і кожна людина у світі повинні знати як захистити себе від шкідливого впливу радіації та її наслідків, а особливо при аваріях, вибухах та надзвичайних ситуаціях. Тому що, внаслідок цього гинуть люди, завдаються матеріальні збитки населенню і державі.
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.[53]
Держава як гарант права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного екологічного, природного та воєнного характеру.
Завданнями Цивільної оборони України є: попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків; оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку; захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження; організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час; створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів; підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.[53]