Смекни!
smekni.com

Теоретичні основи ціноутворення. Розрахунок тарифу за одиницю реалізованої теплової енергії для підприємства комунальної теплоенергетики (стр. 9 из 9)

Законодавче та нормативне забезпечення

Розрахунок економічно обґрунтованих тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії здійснюется відповідно до:

- Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 р. № 1875 – IV;

- Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями);

- Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994р. № 334/94-ВР;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006р. №955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» (зі змінами та доповненнями).

Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» є природним монополистом і відповідно здійснює свою діяльність у сфері державного регулювання. З цієї причини застосовується витратний механізм ціноутворення, тобто ціни встановлюються і реагують більше на розмір витрат, ніж на рівень попиту. В основу встановлення тарифа на теплову енергію закладаються виробничі витрати, насамперед матеріально – енергетичні і трудові, пов`язані з випуском товару.

Таблиця 1 - Розрахунок тарифа за одиницю реалізованої теплової енергії Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» м. Славутич Київської області на 2009 рік

Одиниці Всього план
п/п Статті витрат виміру на
2009р.
1 Планові витрати з операційної діяльності
1.1 Планова собівартість теплової енергії
1.1.1. Прямі витрати всього, в т. ч.: тис. грн. 24543,714
Паливо (газ природний) тис. грн. 18791,155
Електроенергія тис. грн. 2323,237
Вода на технологічні потреби тис. грн. 306,620
Матеріальні витрати (хімічні реагенти, сіль) тис. грн. 34,202
Витрати на оплату праці тис. грн. 2250,132
Інші прямі витрати: тис. грн. 838,368
в т.ч. відрахування на соціальні заходи тис. грн. 831,649
амортизація основних засобів та інших
необоротних активів тис. грн. 6,720
1.1.2 Загальновиробничі витрати тис. грн. 3883,961
Повна собівартість реалізованої тепл.
енергії (ряд. 1.1.1 + ряд. 1.1.2) тис. грн. 28427,676
1.2 Адміністративні витрати тис. грн. 1104,403
1.3 Витрати на збут тис. грн. 178,114
1 Витрати з операційної діяльності
(1.1 + 1.2 + 1.3) тис. грн. 29710,193
2 Фінансові витрати тис. грн. -
3 Повна планова собівартість теплової
енергії (ряд. 1 + ряд. 2 ) тис. грн. 29710,193
4 Реалізація тепл. енергії споживачам - всього Гкал 133209
5 Собівартість одиниці теплової енергії
в грн. (ряд. 3 : ряд. 4) грн/1 Гкал 223,03
6 Сума планового прибутку в т.ч.: тис. грн. 1173,259
7 - податок на прибуток тис. грн. 293,315
8 - чистий плановий прибуток тис. грн. 879,944
9 Вартість теплової енергії(ряд. 3 + ряд. 6) тис. грн. 30883,452
10 Тариф за 1 Гкал теплової енергії,(без ПДВ) (ряд. 9 : ряд. 4) грн. 231,84
11 Тариф за 1 Гкал теплової енергії(з ПДВ) (ряд. 10 *1,2) грн. 278,21

Планування та розрахунок витрат здійснено нормативним методом на підставі виробничої програми підприємства на плановий рік.

Розмір витрат по кожній статті визначено на підставі державних та галузевих нормативів використання палива, електроенергії, матеріалів. Норм та розцінок з оплати праці, нормативів витрат на управління і обслуговування виробництва, техніко-економічних розрахунків, встановлених законодавством ставок податків і зборів (обов’язкових платежів), даних про ціни у плановому періоді.

Статті витрат, по яких неможливе їх об’єктивне нормування, заплановані із врахуванням фактичних витрат за попередній 2008 р.

Рис. 5– Структура собівартості виробництва теплової енергії


Як бачимо з даних рис. 5 в структурі собівартості велику питому вагу має природний газ с транспортуванням – 63,25%, витрати на електроенергію складають 7,82 %, загально виробничі витрати – 13,07%, фонд оплати праці – 7,57%.

Граничний рівень рентабельності 3,8 % встановлюється з огляду на те, шо прибуток є головним джерелом формування інвестиційних коштів на реконструкцію і санацію основних виробничих фондів і, відповідно, поліпшення параметрів якості надання послуг. Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» знаходіться на повному самофінансуванні, тому всі кошті на експлуатацію, а також реконструкцію і розвиток можуть бути отримані тільки із статей власних прибутків, головні з яких формуються в тарифі.


ВИСНОВКИ

В результаті виівчення теоретичних аспектів було виявлено, що успішне ціноутворення передбачає перш за все встановлення завдань в контексті загальних ринкових цілей компанії.

Процес ціноутворення звичайно розглядають як серію послідовно прийнятих вирішень, а не як єдине загальне рішення.

Визначення цілі ціноутворення є однім з етапів формування цін. Далі слід вибрати метод ціноутворення, що залежить від типу ринку, де здійснює свою господарську діяльность підприємство, і показників соціально-економічного стану в державі та в регіоні.

Підприємства комунальної теплоенергетики є природними монополістами і відповідно здійснюють свою діяльність у сфері державного регулювання. З урахуванням цих особливостей я обрала витратний механізм ціноутворення для розрахунка тарифа за одиницю реалізованої теплової енергії.

При написанні роботи я виконала основні сформульовані завдання досліджуваної проблеми.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 р. № 1875 – IV;

2. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями);

3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994р. № 334/94-ВР;

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006р. №955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» (зі змінами та доповненнями);

5. Али М. Практический маркетинг и паблик рилейшнз для малого бизнеса/Пер. с англ. под ред. А.Н. Андреевой. – СПб.: Издательский Дом ”Нева”, 2004. – 416с.

6. Азарян О.М. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посібник для вищих навч. закладів. - 2-е вид., перероб. і доп. - Київ: НМЦВО Міністерства освіти і науки України, НВФ "Студцентр", 2001.

7. Амблер Т. Практический маркетинг. – С-Пб: ПИТЕР, 1999. - 394 с.

8. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс. - М.- С-Пб.- К.: “Діалектика”, 2001. – 608 с.

9. Ассэль Г. Маркетинг: принципы и стратегия. – М.: ИНФРА, 1999, 804 с.

10. Войчак А.В. Маркетингові дослідження. К., КНЕУ, 2001.

11. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, практика и методология. – М., Финпресс, 1998.

12. Голубкова Е.Н. Маркетинговые коммуникации: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Финпресс», 2003. – 304 с.

13. Горкина М.Б.,Мамонтов А.А.,Манн И.Б. PR на 100%: Как стать хорошим менеджером по PR. – 2-е изд., пер. и доп. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 240с.

14. Дихтль Е., Хершген Х. Практический маркетинг. – М.: Высшая школа, 1995. – 255 с.

15. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 393с.

16. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. – К.: КНЕУ, 1998. – 156с.

17. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика. – К.: КНЕУ, 1999. – 124 с.

18. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: анализ, планирование, внедрение, контроль. - С-Пб.: ПИТЕР, 1998. - 888 с.

19. Лук”янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навч.посібник.- 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.

20. Ляпина Т.В. Бизнес и коммуникации, или Школа современной рекламы. К.: ”Альтерпрес”, 2002.-336с.

21. Малхотра Нэреш Д. Маркетинговые исследования. М., СПб., К., Издательский дом «Вильямс», 2002.

22. Павленко А., Войчак А. Маркетинг. Підручник. – К.: КНЕУ, 2003.