Підприємство є головним виробником військово-гусеничних машин і дизельних двигунів.
Сформована економічна ситуація в Україні, положення справ у галузі, рішення поточних конверсійних задач не могли не вплинути на ділову активність заводу. За період з 1992 по 1996 року помітно знизилися масштаби виробничої діяльності через відсутність замовлень на військову техніку з боку Міністерства Оборони, а також неплатоспроможності попиту з боку споживачів дизельної продукції.
З моменту висновку контракту №1346/38 від 01.07.96р. ДП “Завод імені В.А.Малишева” провів реструктуризацію своїх підрозділів, у результаті чого він став єдиним структурним підрозділом, а його філії були перетворені у виробництва. Указом №1106 від 08.19.97р. Фонд Державного Майна України припинена дія указу №50-гп від 11.07.95р. “Про приватизацію Державного підприємства “Завод імені В.А.Малишева”[15,с.686].
Вплив зовнішньоекономічної діяльності на фінансово-економічний стан підприємства. Специфіка ДП “Завод імені В.А. Малишева” така, що виробництво спецпродукції (військової техніки: танків, бронетранспортерів і т.д.) складає 70% у загальному обсязі випуску, а цивільної – 30%. Тому раніш керівництво робило ставку в основному на свій основний вид діяльності, за рахунок чого підприємство завжди було прибутковим і досить успішним. Цивільної продукції приділялося набагато менше уваги.
Останнім часом фінансово-економічний стан ДП “Завод імені В.А. Малишева” можна було характеризувати як незадовільний. Про це свідчать ряд показників. Так, спостерігалося різке зниження обсягів виробництва і реалізації. Але головною причиною важкого економічного стану підприємства була відсутність експортних замовлень на виготовлення спецпродукції. Наприклад, відсутність фінансування з боку Міністерства оборони України державного замовлення на виготовлення десяти танків Т-84 призвело до зростання незавершеного виробництва, що спричинило за собою значні втрати. Від замовлень на багато дорогих товарів держава була змушена відмовитися взагалі, тому у виробничих запасах мали місце великі залишки комплектуючих і спецпрофілей від виготовлення спецпродукції знятої з виробництва. Використання цих залишків у цивільній продукції обмежено. У зв'язку з чим не було можливості поповнення оборотних коштів за рахунок продажу зайвих залишків виробничих запасів. Це теж зіграло значну роль у погіршенні фінансово-економічного стану підприємства.
Недолік оборотних коштів привів до зменшення запасів готової продукції і дебіторської заборгованості.
Скорочення обсягів виробництва і недолік оборотних коштів спричинило за собою зменшення чисельності працюючих.
У зв'язку зі сформованою ситуацією, керівництво вирішило переглянути свою політику і, з огляду на неплатоспроможний попит України на спецпродукцію, зайнялося освоєнням зовнішнього ринку. Завод одержав трохи великих замовлень на бронетехніку, оголосив набір робітників і інженерів по багатьом спеціальностям. У результаті успіхів на зовнішньому ринку удалося серйозно поправити фінансово-економічну ситуацію – завод майже на 100% розрахувався з банками-кредиторами і намагаються зароблені засоби направляти не на погашення кредитів, а на зарплату, придбання нового технологічного обладнання й інші виробничі цілі
Однак Юрій Миргородський, заступник генерального директора по маркетингу і зовнішньоекономічної діяльності, відзначив, що новий підйом підприємства можна прискорити, вивівши на міжнародний ринок виробу цивільної продукції. Це – дизелі для тепловозів, комбайни, бурошнекові комплекси й устаткування для нафтогазового комплексу. Це дозволить підприємству не залежати від успіху або провалу окремих проектів. Тепер у найближчих планах менеджерів по зовнішньоекономічній діяльності і маркетологів визначення нових перспективних ринків збуту для цих товарів.
2.2 Основні характеристики бурошнекового комплексу БШК- 2ДМ
Перспективи використання вугілля ставлять задачу по розробці нових ефективних методів його видобутку.
Фахівці ДП “Завод ім. Малишева” - основного виробника бронетехніки в Україні - створили машину, що дозволяє добувати вугілля з тонких шарів без присутності гірників у зоні вироблення.
Аналіз покладів вугільних шарів показує, що 68% запасів вугілля зосереджено в шарах потужністю 0,9 м., а 33% у шарах потужністю 0,7 м. При цьому в зазначених шарах зосереджений, в основному, високоякісний коксівний (40%) і енергетично коштовне вугілля. Заповнити необхідні обсяги видобутку вугілля із шарів з потужністю більш ніж 0,9 м, неможливо, тому що найбільш продуктивні шари цього діапазону, загалом, вироблені, а інші запаси, на думку фахівців, будуть вичерпані в найближчі 10 – 15 років.
Розробка шарів потужністю 0,7 – 0,9м з використанням традиційних технологій і техніки супроводжується низькою ефективністю використання засобів механізації, великими витратами важкої ручної праці (до 70%), високим рівнем травматизму і профзахворювань і, як наслідок, низькими техніко-економічні показниками видобутку вугілля.
Проведені дослідження показали, що найбільш перспективним рішенням проблем вироблення тонких шарів є технологія буравлення вугілля бурошнековими комплексами. З цією метою розроблена конструкторська документація бурошнекового комплексу БШК 2ДМ для виїмки вугільних шарів потужністю 0,5 – 0,9 м.
Комплекс має високу окупність. Так, у середньому, при двозмінній роботі в шахті з його допомогою добувається 140 тонн високоякісного вугілля, що не потрібно збагачувати. Ціна тонни вугілля на світовому ринку приблизно дорівнює 50 доларам. Фонд корисного часу на вуглевидобувних підприємствах дорівнює 300 днів у році. Таким чином, маємо: 140 * 50 =7000; 7000 * 300 = 2100000 (доларів у рік). Тобто менше, ніж за рік придбання комплексу буде виправдано при існуючій ціні 387 492 доларів. У таблиці 2.1 приведена калькуляція витрат на виробництво бурошнекового комплексу і його ціна.
Таблиця 2.1 – Калькуляція витрат на виробництво БШК-2ДМ
№№ | Найменування калькуляційних статей | Сума, грн. |
п/п | ф725 останнє | |
1 | Сировина і матеріали | 234 801.46 |
2 | Покупні вироби | 596 662.14 |
3 | Транспортно-заготівельні витрати | 58 202.45 |
4 | Разом матеріальних витрат | 889 666.05 |
5 | Основна заробітна плата вироб. робітників | 77 890.00 |
6 | Додаткова заробітна плата | 27 261.50 |
7 | Відрахування на соц.страхування | 40 262.51 |
8 | Знос інструментів і пристосувань цел. назн. і ін. | 4 673.40 |
9 | Загальновиробничі витрати | 440 857.40 |
10 | Інші витрати | |
11 | Разом виробнича собівартість | 1 480 610.86 |
12 | Адміністративні витрати | 124 624.00 |
13 | Витрати на збут | 110 000.00 |
14 | Разом повна собівартість виробу | 1 715 234.86 |
15 | Прибуток | 115 908.14 |
16 | Оптова ціна без ПДВ | 1 831 143.00 |
Оптова ціна без ПДВ, дол. США | ||
17 | Гарантійне обслуговування | 234 190.00 |
Шефмонтажні роботи ,дол.США | ||
Навчання, дол.США | ||
18 | УСЬОГО , грн на умовах EXW, м.Харків | 2 065 333.00 |
19 | УСЬОГО , дол.США на умовах EXW, м.Харків | 387 492.00 |
Виробництво комплексу БШК 2ДМ освоєно на ДП "Завод імені В.А. Малишева" у 1999 році. Експлуатація бурошнекового комплексу показала ріст продуктивності праці на 40%, у порівнянні з традиційною технологією, зниження травматизму, можливість використання схованих запасів вугілля в шарах малої потужності без кріплення виробленого простору і присутності в ньому робітників.
Бурошнекова технологія видобутку вугілля, будучи перспективною, у випадку її широкого впровадження, дозволила б додатково добувати Україні близько 10 млн. тонн вугілля в рік, однак вітчизняні вуглевидобувні підприємства не платоспроможні, а профільні міністерства не виділяють засобів для закупівлі такого виду устаткування. Придбання БШК 2ДМ могло дозволити замість закриття шахт продовжити терміни їхньої експлуатації і більш повно задовольнити потреби України у вугільній сировині.
Технічні характеристики. Бурошнековий комплекс призначений для виїмки досить тонких і тонких вугільних шарів без кріплення виробленого простору і без присутності в ньому робітників. Виймає вугілля без присічки порід шляхом підбора діаметрів коронок, що забезпечує його високу якість.
Область застосування: вугільні шари потужністю від 0,6 до 0,9 м. Опірність вугілля різанню до 350 кН/м.
Бурошнековий комплекс БШК-2ДМ забезпечує вибурювання шару вугілля виемочними смугами шириною 1,9-2,05 і довжиною 85 м.
Комплекс забезпечує буравлення виемочних смуг з горизонтальних шарів вироблень перетином 11 м2 і більш по повстанню шару до 250 і по падінню до 150, а також по простяганню шару з похилих пластових вироблень з кутом нахилу до 80. При відпрацьовуванні некондиційних запасів вугілля, охоронних цілин, область застосування комплексу розширюється на шари, потужністю до 1,2 м.
Комплекс оснащений технологічним устаткуванням для доставки, наращування і складування секцій шнекового става, монтажних робіт.
Продуктивність комплексу, при опорі вугілля різанню до 200 кн/м, складає 2 т/хв., а при опорі вугілля різанню до 350 кн/м, складає 1,5 т/хв.
Габарити комплексу - 9830Х3300Х2240 мм. Маса комплексу, 54,2 тонн.
Як виявилося, проблема розробки тонких і досить тонких шарів актуальна не тільки для України, але і для більшості вуглевидобувних країн. Зокрема, така проблема гостро стоїть перед підприємствами КНР, і вони готові масово впроваджувати бурошнекову технологію.
У листопаду 2003 р. ДП "Завод імені В.А.Малишева" для однієї фірми із провінції Шандун, Китай поставив два бурошнекових комплекси БШК 2ДМ.
У рамках укладених контрактів планується навчання китайських фахівців, що передбачає теоретичний курс і практичні заняття в Українській вугільній шахті по зборці, експлуатації і технічному обслуговуванню устаткування. Для проведення пуско-налагоджувальних робіт з кожної установки в Китай будуть спрямовані фахівці ДП "Завод імені В.А Малишева".