Продуктивність праці в сільському господарстві та шляхи її підвищен (стр. 2 из 8)
Існуючий взаємозв’язок показників рівня продуктивності праці може використовуватися для кількісної оцінки впливу окремих факторів на зміну середнього денного чи середнього місячного виробітку, про що йтиметься нижче.
Аналогічно розраховується і показник середнього місячного виробітку одного працюючого.
Чим крупніша одиниця робочого часу використовується при визначенні середнього виробітку, тим більше факторів, що характеризують вплив використання робочого часу на рівень та динаміку продуктивності праці, вона охоплює.
На практиці використовуються різні показники продуктивності праці, що зумовлено метою і завданням дослідження. Серед них економічну ефективність найповніше виражає годинна продуктивність. Всі інші (денна, місячна, річна) показники – інтегральні, вони відбивають рівень годинної продуктивності праці і ступінь використання робочого часу в середині робочого дня, місяця, року.
1.2Показники продуктивності праці в сільському господарстві та методика їх визначення
Існує два показника продуктивності праці, які використовується в практиці господарювання. Перший з них – виробіток, який являє собою обсяг продукції створеної одним робітником за певний період часу. Він розраховується:
,де W – виробіток продукції;
Ч – чисельність працівників
Q – обсяг виробленої продукції.
І другий показник продуктивності праці – трудомісткість, вона визначається, як співвідношення витрат часу до обсягу виготовленої продукції і характеризує скільки часу витрачається на одиницю продукції та розраховується:
,де t – трудомісткість виробництва продукції;
Ч – чисельність працівників
Q – обсяг виробленої продукції.
Методика обчислення виробітку натурального – це коли обсяг виробництва вимірюється у натуральних показниках.
Трудовий – продукція вимірюється у витратах часу на її виробництво.
Вартісний – обсяг виробництва визначається за показниками валової, товарної, чистої або реалізованої продукції.
В залеж-ті від періоду, за який обчислюється виробіток, він буває годинний, денний, місячний, квартальний і річний.
В залежності від складу витрат часу, які включаються у розрахунок, виділяють такі види трудомісткості:
- технологічна – враховує витрати часу основних робочих;
- виробнича – включає витрати часу основних і допоміжних робочих;
- повна – витрати часу усіх категорій персоналу;
- трудомісткість обслуговування виробництва включає витрати часу допоміжних робочих;
- трудомісткість управління виробництвом включає витрати часу спеціалістів, службовців та управлінського персоналу.
Існують чинники зростання виробітку – це підвищення технічного рівня виробництва (модернізація, автоматизація). Результатом дії цього чинника є зменшення трудомісткості виготовлення 1 виробу і як наслідок економія чисельності:
де t1,t2- трудомісткість виготовлення 1 виробу до і після впровадження заходу підвищення техн. рівня;
Q – обсяг виробництва в натуральних одиницях;
Kч – коефіцієнт часу дії заходу;
Фд – дійсний фонд часу роботи 1 працівника.
Удосконалення організації праці і управління передбачає скорочення нерегламентованих простоїв, перерозподіл функції управління, економія чисельності визначається за абсолютним значенням вивільнених працівників; поглиблення спеціалізації. Призводить до зменшення обсягу виробництва і як наслідок вивільнення основних робочих.
При збільшенні обсягу виробництва відбувається відносне вивільнення умовно постійного персоналу.
де Чбуп – базисна чисельність умовно постійного персоналу;
ΔQ – приріст обсягу виробництва;
Під впливом структурних зрушень у виробництві може зменшитися трудомісткість виготовлення однієї грн. продукції і це призведе до економії персоналу. Економія під впливом структурних зрушень:
Тб, Тпл. – трудомісткість виготовлення 1 грн. продукції відповідно в базисному та плановому періодах.
Планування приросту виробітку на підприємстві застосовується:
- визначається вихідна чисельність персоналу в розрахунковому періоді, тобто умовна чисельність, яка була б необхідна для забезпечення планового (розрахункового) обсягу виробництва за умови збереження базового рівня виробітку продукції на одного працюючого;
- визначається зміна (зменшення «–», збільшення «+») вихідної чисельності працівників під впливом окремих чинників і сумарні зміни численності (Еч)
- розраховується можливий загальний приріст продуктивності праці в розрахунковому періоді (ΔПпр) порівняно з базовим періодам ом за формулою:
.РОЗДІЛ 2
Сучасний рівень та економічна ефективність використання землі у ЗАСТ “Зоря Інгулу”
2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства
Закрите акціонерне сільськогосподарське товариство “Зоря Інгулу” – це міцне господарство, яке займається садівництвом. Спеціалізація підприємства – виробництво, зберігання і переробка фруктів, має патент, який надає право на реалізацію насіннєвого та садівничого матеріалу. Підприємство має власний переробний консервний цех потужністю 0,5 млн. умовних банок. В цьому цеху переробляється на соки і пюре частка зібраних фруктів.
ЗАСТ “Зоря Інгулу” Баштанківського району Миколаївської області розташоване на лівому березі ріки Південний Буг, в центральній частині Миколаївської області. Відстань до обласного центру міста Миколаєва - 66 км, до районного центру міста Баштанки – 3 км. Транспортне сполучення з залізничною станцією Явкіно, розміщеної у 11 км, здійснюється по залізничній дорозі, з обласним центром – по асфальтовому шосе.
Територія ЗАСТ “Зоря Інгулу” знаходиться у центральній частині південно-центрального степу України. По агро кліматичному обласному районуванню це господарство належить до південного агро кліматичного району і характеризується як теплий помірно-континентальний.
Клімат даного краю характеризується відносно високою літньою та порівняно низькою зимовою температурою з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. В зимовий час низькі температури доходять до –200 …–230 С. Літом максимальна температура досягає +37,60 С. Сума температур вище 100С дорівнює 2900-30000С. Цього достатньо для вирощування всіх районованих тут культур: пшениці, ячменю, соняшнику, а також багаторічних насаджень.
Характерною особливістю весняного сезону є інтенсивне підвищення температури повітря. Весна наступає швидко і буває короткою, біля 45 днів. Літо тепле, помірно-жарке. Літній сезон продовжується біля 5 місяців. Осінь буває короткою, теплою і дуже часто засушливою. Зима в основному тепла, коротка, малосніжна з частими відлигами і нестійкими сніжними покривами. Середньорічна температура повітря у ЗАСТ “Зоря Інгулу” + 13,20 С. Найхолодніший місяць – січень, а найтепліший – червень.
Довжина безморозного періоду коливається від 220 до 240. Грунт повністю розтає приблизно в третій декаді березня. Пізні весняні заморозки закінчуються в середині квітня. Середня дата першого осіннього заморозку – 25 листопада. Середня глибина промерзання ґрунту складає 54 см.
Середньорічна кількість опадів складає 410мм. За вегетаційний період випадає більше половини опадів. Як відомо, оптимальна кількість опадів впливає на підвищення родючості ґрунту, а отже і на урожайність. Середньорічна відносна вологість повітря – 57%, але в червні місяці знижується до 43%.
Ґрунтовий покрив усієї території акціонерного товариства в основному звичайні середньогумусові чорноземи і південні солонцюваті ґрунти, які виникли на карбонатних лісах різного механічного складу, що і відобразилось на складі цих ґрунтів. Міцність гумусового шару складає в середньому 70-80 см. Кількість гумусу досягає 7,6%. Ґрунти господарства хоч і мають високу родючість, але дуже сильно реагують на внесення органічних і мінеральних добрив.
Рельєф на території господарства в основному рівнинний, уклін полів не перевищує 20.
Основним напрямком господарства є садівництво. Грант у міжряддях саду утримується під чорним паром. В продовженні всього вегетаційного періоду обробка міжрядь в садах проводиться почергово культиваторами КСГ-5 і дисковими боронами БДС-2,5, БДС-3 на глибину 12-14см.
В ЗАСТ “Зоря Інгулу” введена система пристосування добрив, розроблена Миколаївською загальною агро-хімлабораторією та компанією „Сингента”.
Загальна земельна площа 1334,0 га, всього сільськогосподарських угідь 1083,31, із них: рілля 217,71 га.
В акціонерному товаристві три відділення. Всіма організаційними процесами ЗАСТ “Зоря Інгулу” керує правління акціонерного товариства, виробничими процесами керує президент ЗАСТ “Зоря Інгулу”. Йому підпорядковуються головні спеціалісти, такі як: головній агроном, головний інженер, головний бухгалтер та інші. Виробничими процесами в сільському господарстві керує головний агроном йому підпорядковуються агро служба та керуючі відділками, яким в свою чергу підпорядковуються бригадири та робочі.