Аналітичне моделювання - це своєрідний математичний підхід в процесі дослідження логістичних систем, мета якого - отримання максимально точних рішень. Процес аналітичного моделювання розбивається на три етапи.
На першому етапі формулюються математичні закони і залежності, які зв’язують окремі об’єкти системи. Ці закони і залежності формалізуються у виді деяких функціональних відношень.
На другову етапі здійснюється рішення рівнянь і отримання теоретичних результатів. Для цього можуть бути залучені обчислювальна техніка і відповідні технології.
На третьому етапі виконується зіставлення отриманих результатів з реальністю, тобто здійснюється перевірка на адекватність.
Імітаційне моделювання полягає у проведенні на ЕОМ числових експериментів з математичною моделлю, яка описує поведінку складної системи на протязі періодів часу встановленої тривалості. Імітаційне моделювання застосовується, як правило, в тих випадках, коли аналітичні способи дослідження тієї чи іншої логістичної моделі відсутні чи їх пошук вимагає занадто багато витрат.
Таким чином, логістичне моделювання дозволяє поєднувати не тільки можливі зв’язки в умовах динаміки існуючого ринку, але і вірогідні відносини у прогнозованому ринку.
При розробці моделей логістичних систем повинен враховуватись вплив багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів, діючих на певний момент часу. Найбільш важливі з них такі: кількість суб’єктів, що входять в логістичну систему, і їх розміщення; кількість і розміщення трансформованих центрів; транспортні моделі; зв’язок; інформаційна система.
Методику логістичного підходу в процесі моделювання можна звести до наступних основних етапів:
1. на основі об’єктивної інформації і аналізу декількох суб’єктивних оцінок визначаються вірогідні значення по кожному конкретному елементу і фактору, які відносяться до того чи іншого етапу досліджень чи явищу;
2. виконується послідовний вибір сукупності сполучених значень із загального діапазону, виходячи з пріоритету розподілення вирогідностей відбираємих значень. Тобто, формується альтернатива.
3. шляхом формування нової сукупності значень розробляється наступна альтернатива. Процес повторюється до тих пір, поки отриманні кінцеві результати не будуть оптимально ув’язані з загальною економічною кон’юнктурою, конкретною виробничо-господарською ситуацією, суб’єктивним мисленням людини і формалізованими цілями.
Вибір найкращого варіанту логістичної системи відбувається на основі його відповідності максимально ефективному досягненню логістичних цілей.
Розробка науково-методологічних основпроектування логістичної системи, поряд з питаннями загального менеджменту, передбачає постановку і формалізацію завдання проектування логістичної системи, а також визначення єдиних методологічних підходів до оптимізації проектування логістичної системи з врахуванням особливостей функціонування підприємства [5].
При аналізі та проектуванні логістичних систем були розроблені і апробовані методологічні принципи, основними з яких є:
1. Системний підхід, який виявляється в розгляді всіх елементів логістичної системи як взаємопов’язаних і таких, що взаємодіють для досягнення єдиної мети управління.
2. Принцип тотальних витрат, тобто врахування всієї сукупності витрат управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками по всьому логістичному ланцюгу.
3. Принцип глобальної оптимізації, який передбачає узгодження локальних цілей функціонування елементів системи для досягнення глобального оптимуму.
4. Принцип логістичної координації і інтеграції, який передбачає досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи від її початку і до кінця в управлінні матеріальними та супутніми йому потоками при реалізації цільової функції.
5. Принцип моделювання і інформаційно-комп’ютерної підтримки.
6. Принцип розробки необхідного комплексу підсистем, що забезпечують процес логістичного менеджменту.
7. Принцип TQM - загального забезпечення якості - забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елементу логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.
8. Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах, що означає відповідність екологічним вимогам з охорони довкілля, ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу і т.п.
9. Принцип стійкості й адаптивності, тобто логістична система повинна стійко працювати при допустимих відхиленнях параметрів і чинників зовнішнього середовища та при значних коливаннях стохастичних чинників зовнішнього середовища повинна пристосовуватися до нових умов, змінюючи програму функціонування, параметри та критерії оптимізації.
Проблема проектування логістичної системи має виходити з концептуальної постановки такого завдання з врахуванням логістичного ланцюга, де торгівельне підприємство є однією з найбільш важливих ланок. Необхідність інтеграції планування і управління лежить у самій природі логістичного ланцюга як цілісної соціо-економічної системи, а саме - в тісному взаємозв’язку, взаємовпливу і взаємообумовленості всіх бізнес-процесів, що реалізуються в складних логістичних системах [9].
При проектуванні і вдосконалення логістичних систем потрібно мати у своєму розпорядженні достатнім обсягом різнобічних даних, облік яких, як і хід збору і обробки, надалі не повинен припинятися.
Основні відомості, що враховуються при проектуванні логістичних систем [12]:
1. інформація про ринок:
1.1. його склад, масштаб, статичність;
1.2. число покупців і їх особливості;
1.3. розміщення замовників;
1.4. гнучкість попиту;
1.5. стан фінансової області;
1.6. законодавство;
1.7. політика державного економічного регулювання і т.д.
2. інформація про виробництво:
2.1. необхідність матеріальних ресурсів, машин, обладнання та комплектуючих виробів;
2.2. ймовірність поставок по кооперації;
2.3. методика виробництва;
2.4. оснащеність виробництва і ступінь завантаження потужностей;
2.5. виробничий темп;
2.6. тривалість і специфіка виробничого циклу.
3. інформація про матеріальні потоки:
3.1. характеристика специфіки та стану матеріальних потоків;
3.2. інформація про пересувати вантажі;
3.3. спосіб робіт та операцій при пересуванні;
3.4. час транспортувань і загальний час доставок.
4. відомості про інформаційних потоках:
4.1. характеристика специфіки та стану інформаційних потоків;
4.2. відомості про систему інформаційного забезпечення;
4.3. методика обробки і закріплення інформації;
4.4. спосіб отримання та розповсюдження інформації;
4.5. потенціал зберігання та накопичення інформації і т.д.
Дуже важко, але можливо врахувати всі фактори, які впливають на проектування логістичних систем.
логістична система торгівельний проектування
Підприємство повинно розглядати проектування логістичної системи не тільки в рамках своїх внутрішніх функціональних областей, але і з врахуванням функціональних систем і підсистем постачальників, посередників та кінцевих споживачів [8].
Концептуальна постановка завдання проектування логістичної системи розглядається як прийняття певного попереднього рішення щодо найбільш ефективної конфігурації системи, а також оптимізації параметрів внутрішньої і зовнішньої взаємодії всіх причетних до цього структурно-організаційних елементів в умовах впливу збурюючих факторів середовища функціонування підприємства.
Це означає, що проектування логістичної системи починається з функціонально-організаційних змін на підприємстві та його бізнес-партнерів, спрямованих на синхронізацію всіх стадій виробництва і експлуатації продукції через відповідні процедури планування, управління і регулювання.
Завдання проектування логістичної системи виходить з вибору на встановленій множині альтернатив найкращої конфігурації системи з врахуванням параметрів отриманих замовлень, а також характеристик існуючих функціональних можливостей (компетенцій) підприємства та його партнерів.
У якості основного варійованого параметра показника ефективності проектування логістичної системи приймається кількість організаційно-економічних утворень, які безпосередньо чи опосередковано приймають участь у реалізації цілей проектованої логістичної системи. Це можуть бути локальні спеціалізовані організаційно-економічні структури чи їх підрозділи, склад яких, виробничо-управлінська підпорядкованість та взаємозв’язок визначені факторами і умовами виробничо-логістичного середовища.
Завдання управління проектуванням логістичної системи полягає у моніторингу бізнес-процесу з метою відстеження можливого впливу збурюючих факторів на параметри логістичної системи. На початковому етапі формування системи важливо забезпечити проектантів необхідним методологічним інструментарієм оперативного розпізнання ситуацій, які можуть призвести до відхилень у бізнес-процесі. Згідно з цим, завдання регулювання полягає у вирішенні таких ситуацій з допомогою певних управляючих впливів.
Проектування логістичних систем повинно супроводжуватись інформаційним забезпеченням. Інформаційне забезпечення проектування логістичної системи має передбачати:
1. формулювання основоположних науково-методологічних підходів до проектування інформаційної моделі логістичної системи на підставі аналізу, послідовної структуризації та деталізації уяви предметної області;