· за рівнем використання: персональні; регіональні; національні; міжнародні;
· за рівнем доступності: загальні (відкритого доступу);конфіденційні;секретні;
· за сферою застосування: універсальні; спеціалізовані;вживані тільки в тих або інших структурах;
· за стабільністю: постійні та змінні.
управління інформаційний маркетинг споживчий
Для ефективного функціонування підприємства в умовах маркетингу, необхідно одержувати адекватну інформацію до і після прийняття рішень. Існує безліч причин, через які маркетингова інформація повинна збиратися при розробці, реалізації і перегляді маркетингового плану фірми або яких-небудь його елементів. Недостатньо спиратися на інтуїцію думки керівників і досвід минулого.
Хороша інформація дозволяє маркетологам:
· одержувати конкретні переваги;
· знижувати фінансовий ризик і небезпеки для зразка;
· визначити відносини споживачів;
· стежити за зовнішнім середовищем;
· координувати стратегію;
· оцінювати діяльність;
· підвищити довіру до реклами;
· одержати підтримку в рішеннях;
· підкріпити інтуїцію;
· поліпшити ефективність.
Процес управління маркетинговою діяльністю є динамічним і пов’язаний з використанням значних обсягів різнобічної інформації. Вона відображає зовнішнє і внутрішнє середовище досліджуваного об’єкта і постійно змінюється. Тому основною метою управління маркетингом є своєчасне виявлення цих змін, можливість оперативно реагувати на них, а також приймати на основі отриманих результатів правильні рішення.
Маркетингова інформація – це сукупність даних, повідомлень і відомостей, що характеризують маркетингове середовище, об’єкти, явища, процеси і зв’язки між ними, в результаті обробки яких приймаються управлінські рішення. Якість цих рішень значною мірою залежить від якості інформації, яка використовується [15].
Виділимо основні вимоги до інформації, що використовується в управлінні маркетингом, такі як: повнота, достовірність, актуальність, оперативність, оптимальність тощо.
Повнота інформації передбачає використання широкого кола даних, які необхідно збирати по різних каналах: законодавство, міжнародні кодекси та правила, інформація про ринок, товари, конкурентів, ціни інших держав тощо. Потреба в повноті інформації значно зросла за умов становлення в Україні ринкової економіки і переходу від орієнтації маркетингової діяльності на регіональні умови до державних і міжнародних умов. Виникає необхідність вивчати потреби споживачів та їх мотивацію у виборі товарів, а не просто попит. А це пов’язано зі збиранням та обробкою більш деталізованої інформації, виявленням тенденцій і перспектив. Усе більшого значення набувають заходи щодо стимулювання збуту, товаропросування, рекламної діяльності.
Достовірність інформації визначається її унікальною властивістю, яка полягає у тому, що відсутність інформації про товар, об’єкт, процес чи явище створює ілюзію відсутності зазначених елементів. Якщо виробник не має достовірної інформації про економічну політику конкурентів, то він помилково вважатиме себе монополістом на ринку і, виходячи з цього, прийматиме маркетингові рішення.
Актуальність інформації дозволяє постійно стежити за станом зовнішнього і внутрішнього середовища господарюючого суб’єкта та координувати маркетингову стратегію з урахуванням виявлених змін.
Оперативність збирання інформації передбачає отримання своєчасної інформаційної підтримки при прийнятті рішень, що в підсумку дозволяє покращити результати діяльності підприємства.
Оптимальність інформації пришвидшує процес вироблення рішень, тому що не треба проводити додатковий пошук даних при їх нестачі і фільтрування даних при їх надмірності.
Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої –з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю. В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:
· задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);
· задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);
· задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).
Інформаційна система маркетингу (ІСМ) – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, об’єднаних в технологічний ланцюг для збирання, передавання, оброблення й нагромаджування інформації для підготовки і прийняття управлінських рішень у маркетингу [15]. У спеціальній літературі з маркетингу більш вживаною є назва «маркетингові інформаційні системи» (МІС). Під цим розуміють сукупність планових і систематизованих методів і процесів збирання, аналізу та обробки маркетингової інформації, необхідної для прийняття відповідних рішень. Сучасна концепція використання обчислювальної техніки та інформаційних технологій передбачає створення інформаційних систем у конкретних предметних областях діяльності: інформаційні системи менеджменту, статистики, міжнародного бізнесу, фондового ринку тощо.
Розвиток систем маркетингової інформації було пов'язано, перш за все, зі зміною ролі маркетингу в діяльності компаній і розробкою нових інформаційних технологій. Якщо на першому етапі функціонування маркетингових інформаційних систем (МІС) робота відбувалася з розрізненими масивами інформації, що надходять із зовнішнього середовища нерегулярно, то поступово процес збору й обробки маркетингової інформації став більш систематизованим, а інформація –більш інтегрованою, що помітно полегшило аналіз і використання даних всередині компанії, поліпшило якість даних, що надходять в систему.
Великий імпульс до розвитку сучасних систем маркетингової інформації дало вдосконалення інформаційних технологій в 90-і роки ХХ ст., коли були розроблені і стали широко використовуватися системи, що дозволяють значно скоротити витрати зберігання одиниці інформації, збільшити швидкість обробки і аналізу даних, отримали подальший розвиток телекомунікації та електронні засоби передачі інформації, розширилися можливості роботи з глобальним інформаційним простором Інтернет.
Розвиток систем маркетингової інформації і збільшення можливостей обробки та аналізу даних привели до посилення ролі МІС в інформаційному забезпеченні прийняття рішень на високих щаблях управлінської ієрархії. Якщо раніше менеджери високого рівня спиралися при прийнятті рішень більшою мірою на свою інтуїцію, ніж на наявну в компанії інформацію, а інформаційні системи використовувалися, головним чином, для забезпечення потреб в інформації нижчої управлінської ланки, то в даний час використання систем маркетингової інформації менеджерами вищого і середньої ланки неухильно зростає.
Маркетингові інформаційні системи створюються з урахуванням конкретних потреб підприємств, і тому в кожного підприємства – своя система. Будь-яке підприємство має низку специфічних особливостей як внутрішнього характеру (продукція, ціна, дистриб’юторська мережа, зв’язки), так і зовнішнього (ринок, конкуренція, замовники і т. п.), що впливають на процеси прийняття рішень. Мінімальна вимога до маркетингової інформаційної системи – задоволення інформаційних потреб кожного елементу маркетингу.
Головна мета функціонування ІСМ – підвищення якості маркетингу, забезпечення фахівців необхідною обробленою інформацією для прийняття ефективних маркетингових рішень.
Результат функціонування ІСМ – доведення до кожного користувача (керівника, фахівця) інформації, що по змісту, часу представлення і методам відображення дає можливість ефективно виконувати функції і процедури керування.
Таким чином, інформаційну систему маркетингу (ІСМ) можна визначити як сукупність процедур та методів, які використовуються для створення, аналізу та розповсюдження інформації для випередження маркетингових рішень на регулярній постійній основі.
Розвиток товарних і фінансових ринків став потужним поштовхом до інтенсивного прискорення процесів інформатизації усіх сфер життя суспільства. Відповідно зросла потреба в розробці автоматизованих систем науково-технічного та економічного характеру. Кількісне накопичення подібних розробок супроводжується якісним оформленням та диференціацією ринку інформаційних технологій. Найбільш очевидною передумовою такого розвитку процесів інформатизації є перехід від використання електронно-обчислювальних машин морально застарілих серій до персональних комп'ютерів і мереж. Тим самим інформаційні та комунікаційні технології вийшли на якісно новий рівень, що дозволяє без значних капітальних затрат вирішувати складні економічні та інші завдання не лише в державному масштабі, але й на рівні підприємств, організацій, фірм.
Бурхливий розвиток інформаційних процесів викликано також змінами в підходах до оцінки ролі інформації в політичному та економічному житті країни. Наше суспільство стало відкритим, зросли вимоги до споживаної ним інформації, яка повинна бути актуальною, достовірною, повною та доступною. В даний час інформація пронизує всі сфери діяльності суб'єктів економіки і виробництва, доставляє менеджменту всіх рівнів безвідмовний механізм управління за умови правильної постановки завдань і обґрунтованого вибору методів і програмно-технічних засобів для їх вирішення. В умовах ринкових відносин це повною мірою відноситься і до управління маркетингом, де аналіз, планування, реалізація і контроль за проведенням комплексів заходів з метою досягнення вигідних обмінів із споживачами продукції і послуг, отримання прибутку від них, зростання обсягу збуту, збільшення частки ринку ґрунтуються на якісному інформаційному обслуговуванні всіх етапів маркетингової діяльності.