Сегментування ринку – це розподіл споживачів на групи (сегменти ринку) на основі різниці в потребах, характеристиках смаків, поведінці і розроблення для кожної з груп окремого комплексу маркетингу. Окремий сегмент ринку складається із споживачів, що однаково реагують на один і той самий набір спонукальних стимулів маркетингу.
Метою проведення сегментування споживчого ринку є виявлення окремих груп споживачів, на яких і буде спрямована виробнича чи торгова діяльність підприємства. Провівши аналіз усіх можливих сегментів, в кінцевому результаті вибирають один чи декілька з них, і виробляють продукцію призначену за своїми характеристиками виключно для обраних споживачів. Також для кожного сегменту ринку розробляють окремий комплекс маркетингу, що буде ефективним лише для вибраної групи споживачів [4].
Процес сегментування необхідно здійснювати покроково, і в чітко визначеній послідовності.
Проведемо сегментування на базі ІС «Акцент 7.0»
Завдання: Підприємство «АБВ», яке знаходиться в місті Чернівці займається оптовим продажем товару «А», товару «Б» і товару «В» по областях України. Потрібно проаналізувати:
· який з товарів користується найбільшим попитом?
· в якій області товари користуються найбільшим попитом?
· в якому сегменті ринку?
Розглянемо виконання завдання поетапно.
Створюємо в меню «Корреспонденты» наших покупців: область та підприємство, яке знаходиться в ній (рис. 3.1), тобто здійснимо сегментування ринку за географічним принципом.
Рис. 3.1. Меню «Кореспонденты»
У меню «Объекты учета» (рис. 3.2) створимо товар «А», товар «Б», товар «В».
Рис. 3.2. Меню «Объекты учета»
Відповідно до отриманих замовлень отриманих від підприємств займаємось оптовою реалізацією товару за допомогою первинного документа «Расходная накладная» (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Первинний документ «Расходная накладная»
Програма «Акцент» має можливість побудовані звіти (поточні таблиці) експортувати в MSExcel. За допомогою MSExcelпо звітах побудуємо гістограми споживання товарів.
Визначення товару, який користується найбільшим попитом (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Найбільший попит на товар
З рис. 3.4 видно, що товар «Б» користується найбільшим попитом і складає 40% від загального продажу, а найменший попит на товар «А» частина його складає 21% від загальної суми продажу.
Для визначення області, в якій товари користуються найбільшим попитом побудуємо гістограму (рис. 3.5).
Рис. 3.5. Попит в області на товар
З рис. 3.5 можна зробити висновок, що за географічним принципом найбільший попит на товари в Чернівецькій області, його частка складає 15.8% від загального продажу.
Враховуючи дані показники попиту на товари в областях України можна сегментувати ринок за географічним положенням на чотири частини: західний, східний, північний та південний регіони, а також визначити, в якому сегменті ринку товари користуються найбільшим попитом (рис. 3.6).
Проаналізувавши рис. 3.6 видно, що основним сегментом ринку є західний регіон, його частка складає 69%. Це зумовлено близьким розташуванням областей західного регіону до підприємства «АБВ», яке знаходиться в м. Чернівці.
1. В міру розвитку ринкових відносин в Україні, усвідомлення ролі маркетингу як інструмента підвищення функціонування підприємства підсилюється і його складові все більше адаптуються до конкретних ринкових умов.
2. Сучасний розвиток підприємств вимагає своєчасність, достовірність, повноту інформації, без якої неможлива ефективна маркетингова діяльність підприємства, тому використання в управлінні підприємства інформації, що відповідає вказаним вимогам дозволяє отримати ринкові переваги, підкріплює інтуїцію та ефективно підтримує прийняття управлінських рішень.
3. Інформаційна система маркетингу – це сукупність процедур та методів, які використовуються для створення, аналізу та розповсюдження інформації для випередження маркетингових рішень на регулярній постійній основі. В ІСМ вирішується комплекс взаємозалежних задач, реалізація яких на основі використання сучасних методів керування, застосування економіко-математичних методів і моделей, комплексу технічних засобів і інформаційних технологій забезпечує автоматизацію виконання функцій і процедур маркетингу.
4. В маркетингу використовуються значні обсяги інформації, існують складні інформаційні зв’язки між показниками, наявні тенденції до постійного збільшення обсягів інформації, що обробляється. Це зумовлює необхідність організації автоматизованих систем збирання, передавання, накопичування та обробки інформації.
5. На ринку корпоративних інформаційних систем можна виділити такі системи, у яких функціонують модулі, що розв’язують маркетингові задачі.
6. Для автоматизації маркетингової діяльності підприємства найчастіше використовують спеціалізовані програмні продукти, які вирішують такі функції, як маркетингові дослідження, моделювання стану ринку, підтримання прийняття рішень щодо окремих маркетингових заходів тощо.
7. На основі аналізу виконаних завдань в ІС «Акцент» визначили:
· найбільшим попитом користується товар «Б»;
· найбільший попит на товари в Чернівецькій області;
· основним сегментом ринку є західний регіон.
8. Оперуючи даними щодо попиту на запропоновані товари по окремих сегментах ринку, підприємство має змогу розробляти заходи, спрямовані виключно на характер споживання в кожному регіоні (рекламні, паблік рілейшнз, участь в ярмарках, виставках чи аукціонах тощо). Крім цього, можна визначити товари, що користуються найвищим попитом, або ті, що не користуються ним взагалі в кожному сегменті ринку.
9. Відповідно до наданої інформації, керівництво підприємства має змогу приймати ефективні управлінські рішення щодо розробки маркетингової стратегії, комунікаційної діяльності, ціноутворення, методів розподілу і збуту кожного виду товару по кожному сегменту споживчого ринку. Також проведене дослідження дозволяє проводити прогнозування та планування очікуваних доходів у майбутніх періодах.
1. Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Інформаційний компонент діяльності НДО – Кіровоград: ІСКМ, 2009 – 80 с.
2. Акцент 7.0. Руководство пользователя. – Донецк: ООО «Импакт», 2001. – 267 с.
3. Берг А.Й. Кибернетика й общественные науки // Методологические проблемы науки. – М, 1964. – С. 259–260.
4. Білик В.М., Костирко В.С. Інформаційні технології та системи: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 232 с.
5. Винер Н. Кибернетика и общество. – М., 1958. – С. 31.
6. Галузинський Г.П., Гордієнко І. В. Сучасні технологічні засоби обробки інформації: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 224 с.
7. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.
8. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.
9. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – К.; М.; СПб.; Вильнюс, 1998. – 1056 с.
10. Організація інформаційних систем маркетингу. Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл В.С Григорків, Л.Л Маханець, Н.Й. Ходаковська, О.Ю. Якутова. – Чернівці: Рута, 2004. – 52 с.
11. Пінчук Н.С., Галузинський Г.П., Орленко Н.С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 296 с.
12. Пономаренка В.С. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2002. – 544 с.
13. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.
14. Ситник В.Ф. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. – К.: Техніка, 1995. –162 с.
15. Титоренко Г.А. Информационные технологии в маркетинге: Учебник. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 335 с.
16. Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Економічна кібернетики: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 231 с.
17. Эксперт мира ERP-систем: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://erp-expert.com.ua/erp_technology
18. Эксперт мира ERP-систем: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://erp-expert.com.ua/mrp_technology.
19. Эксперт мира ERP-систем: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://erp-expert.com.ua/mrpII_technology.