Для оцінки пропорцій в складі активів туристського підприємства проведемо так званий вертикальний аналіз балансу (табл.2.16), тобто визначення та аналіз динаміки питомої ваги окремих видів та груп активів в їх загальному обсязі. Цей аналітичний прийом дозволить наочно уявити натурально-речовий склад майна, що є у розпорядженні підприємства, проаналізувати зміни, які відбуваються, оцінити їх наслідки для інтересів підприємства.
Як видно з таблиці 2.16, найбільшу питому вагу в структурі активів підприємства мають оборотні активи: у 2006 р. - 78,5% активів, у 2007 р. - 96,7%, у 2008 р. - 95,2%. (в середньому за три роки - 90,13%). Велика питома вага оборотних активів викликає підвищення уваги до проблем їх найбільш раціонального використання. Збільшення частки обігових коштів свідчить про збільшення можливостей підприємства з фінансового забезпечення своєї діяльності. Одночасно в процесі управління майном турагенції керівництво підприємства повинно приділяти значну увагу оптимізації співвідношення між основними та обіговими активами,користуючись "золотим правилом фінансування", коли власний капітал підприємства має по своєму обсягу перевищувати потребу у формуванні постійних активів.
Таблиця 2.16
Динаміка структури активів ТА "Вояж" за 2006-2008 рр.
№ | Види активів | Розмір активів | Структура активів | |||||||
2006 | 2007 | 2008 | 2006 | 2007 | Відх. від 2006 | 2008 | Відхилення від | |||
2006 | 2007 | |||||||||
1. | Основні активи та інші позаоборотні засоби, всього: | 6,6 | 7,5 | 11,4 | 21,5 | 3,3 | 15,4 | 4,8 | 22,3 | 145,5 |
2. | Обігові активи, всього: | 24,1 | 217,0 | 226,9 | 78,5 | 96,7 | 123,2 | 95,2 | 121,3 | 98,4 |
2.1 | Виробничі запаси | - | 0,5 | 3,0 | - | 0,2 | - | 1,3 | - | 650 |
2.2 | Грошові кошти | 1,5 | 1,8 | 16,9 | 4,9 | 0,8 | 16,3 | 7,1 | 144,9 | 887,5 |
2.3 | Дебіторська заборгованість | 22,6 | 214,7 | 207,0 | 73,6 | 95,7 | 130,0 | 86,8 | 117,9 | 90,7 |
Всього активів | 30,7 | 224,5 | 238,3 | 100 | 100 | - | 100 | - | - |
Варто підкреслити, що проведення горизонтального та вертикального аналізу балансу є тільки підготовчою аналітичною процедурою, яка дозволяє зробити перший висновок про стан "здоров'я" підприємства.
Наступним напрямком аналізу майнового стану підприємства є визначення співвідношення між сумою наявних активів та обсягами діяльності. З цією метою в процесі аналізу розраховуються показники оборотності (ділової активності): коефіцієнт оборотності активів, період обороту активів, тривалість операційного процесу. За даними балансу підприємства за 2006-2007 роки та звіту "Про фінансові результати" за ті ж самі періоди знаходимо:
1. Коефіцієнт оборотності (кількість обертів) за формулою:
Коб. = Валовий дохід / Обігові кошти:
- для 2006 року
Коб = 915,5/12,7 = 71,8
- для 2007 року
Коб = 2616,6/109,0 = 24,0
Методом різниць визначаємо кількісний вплив факторів на зниження коефіцієнту оборотності оборотних коштів (табл.2.17)
Таблиця 2.17
Баланс впливу зміни факторів на зміну коефіцієнта оборотності оборотних активів турагентства
Зміна факторів | Зміна коефіцієнту оборотності активів |
Збільшення валової виручки | Коб´ = 2616,6/12,7 = 206,0∆ Коб = Коб´ - 2006 = 206-71,8 = 134,2 |
Збільшення обігових коштів | Коб´´ = 2616,6/109,0 = 24,0∆ Коб = Коб´´ - Коб´ = 24 - 206 = - 182 |
Разом | ∆ Коб = - 47,8 |
2. Період обороту в днях за формулою Поб = 360 днів / Коб:
- для 2006 року Поб = 360 / 71,8 = 5 днів
- для 2007 року Поб = 360 / 24 = 15 днів
Результати розрахунків загальних і часткових показників оборотності оборотних активів та аналіз їх динаміки наведено у таблиці 2.1 8.
Зростання обсягів діяльності ТА "Вояж" з 915,5 тис. грн. у 2006 р. до 2616,6 тис. грн. у 2007 р. і 3658,9 тис. грн. у 2008р. потребує адекватного зростання потреби в обігових активах, і відповідно - витрат на їх обслуговування. Протидією цьому є підвищення швидкості кругообороту, яке дозволяє скоротити потребу в обігових активах. Однак, як видно з таблиці 2.18, не всі обігові активи збільшили швидкість обороту: лише грошові кошти скоротили період кругообороту на 75%. Визначимо величину відносної перевитрати оборотного капіталу виходячи з порівняння його оборотності у 2006 та 2007 роках:
Е (П) = ВВ2007/360 х (Поб2007 - Поб2006),
де ВВ / 360 - денний обсяг реалізації,
Е (П) = 2616,6/360 * (15 - 5) = 72,68 грн.
Таблиця 2.18
Аналіз оборотності оборотних активів ТА "Вояж" за 2006-2007 рр.
№ | Показники | 2006 р. | 2007 р. | Відхилення | |||||
+,- | % | ||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||
1. | Коефіцієнт оборотності, разів | ||||||||
1.1 | Обігових активів, в т. ч.: | 71,8 | 24,0 | -47,8 | 33,4 | ||||
1.1.1 | Виробничих запасів | - | 5233,2 | - | - | ||||
1.1.2 | Дебіторської заборгованості | 40,5 | 12,2 | -28,3 | 30,1 | ||||
1.1.3 | Грошових коштів | 631,4 | 2378,7 | 1747,3 | 376,7 | ||||
2. | Період обороту днів | ||||||||
2.1 | Обігових активів, в т. ч.: | 5 | 15 | 10 | 300 | ||||
2.1.1 | Виробничих запасів | - | 0,007 | - | - | ||||
2.1.2 | Дебіторської заборгованості | 8,8 | 29,5 | 20,7 | 335,2 | ||||
2.1.3 | Грошових коштів | 0,6 | 0,15 | -0,45 | 25 | ||||
3. | Коефіцієнт завантаження | ||||||||
3.1 | Обігових активів, в т. ч.: | 0,01 | 0,04 | 0,03 | 400 | ||||
3.1.1 | Виробничих запасів | - | 0,0002 | - | - | ||||
3.1.2 | Дебіторської заборгованості | 0,03 | 0,08 | 0,05 | 266,7 | ||||
3.1.3 | Грошових коштів | 0,0016 | 0,0004 | -0,0012 | 25 |
Розширення обсягів надання послуг ТА "Вояж" повинно було забезпечуватися оборотними засобами планомірно і найбільш раціонально, економно, тобто мінімальною величиною оборотних засобів.
В цьому полягає головна задача менеджерів, що відповідають запланування іорганізацію ефективного використання оборотних засобів.
Отже, за результатами проведеного аналізу можна зробити висновок про загальну фінансову стабільність підприємства, що забезпечується вибором раціональної загальногосподарської стратегії розвитку підприємства. У маркетинговій політиці потребує вдосконалення стратегія встановлення конкурентних цін та створення ефективної системи збуту власних туристичних продуктів.
Як зазначалося у першому розділі дипломної роботи, реалізація стратегії маркетингу забезпечується розробкою комплексу маркетингу, що включає стратегії товару, ціноутворення, розповсюдження та просування. Для цього необхідно здійснити три дії. По-перше, визначитися з елементами комплексу маркетингу; по-друге - вияснити реакцію споживачів на комплекс маркетингу, тобто на запропонований рівень цін, рекламу, стратегії персонального продажу та стимулювання продажу; по-третє - визначити бюджет для комплексу маркетингу, тобто кількість грошей, які будуть витрачені на безпосередньо реалізацію стратегії.
Загальним визначенням поняття комплексу маркетингу є сукупність маркетингових стратегій підприємства, які спонукають споживача купляти його товари та послуги. Найбільш повно поняття комплексу маркетингу висвітлює Ф. Котлер: "Комплекс маркетингу - це набір контрольованих змінних факторів маркетингу, сукупність яких фірма використовує з метою виклику бажаної зворотної реакції зі сторони цільового ринку" [15, с.57]. Дане визначення містить в собі два головних моменти, які є вирішальними при розробці програми реалізації маркетингової стратегії. По-перше, - "змінність" факторів, або елементів комплексу, що говорить про можливість широкого вибору та маневреності при створенні оптимальної їх сукупності у відповідності до поставлених підприємством цілей. Елементи комплексу маркетингу не виключають один одного, а, навпаки, є взаємодоповнюючими та взаємопосилюючими. Товар (рroduct) комплексу маркетингу гарантує, що його характеристики забезпечують потреби споживача; просування (рromotion) забезпечує передачу інформації шляхом реклами, стимулювання збуту та персонального продажу, які підкреслюють здатність товару задовольняти потреби покупця. Розподіл, або місце (рlасе) означає, що товар знаходиться у потрібний час та в потрібному місці для задоволення потреб споживача, а ціна (рrісе) гарантує встановлення ціни на рівні, що відображає цінність товару для споживача. В сукупності чотири "Р" становлять єдиний інтегрований план, що визначається позиціюванням продукту. По-друге, незважаючи на те, що, як правило, комплекс маркетингу направлений на збільшення реалізації послуг підприємства, "виклик бажаної зворотної реакції зі сторони цільового ринку" передбачає специфіку обраної стратегії у відповідності з цілями та конкурентним станом підприємства.