Діяльність відділу маркетингу на машинобудівному заводі (стр. 3 из 7)
Конструкторськими службами ЗАТ «НКМЗ» визначається склад виробу, вага матеріалів, кількість комплектуючих виробів. Технологічні служби розраховують планову кількість нормо – годин на виготовлення виробу та оснастки до нього.
З 1995 року на підприємстві також стали використовувати ціннісний метод. Він показує які затрати може дозволити собі виробник, якщо ціна вже встановлена на ринку.
В теперішній час намітилася тенденція використання метода ціноутворення «директ-костінг».
Необхідною умовою отримання прибутку є визначена ступінь розвитку підприємства, що забезпечує перевищення виручки від реалізації над витратами по виробництву та збуту. Головний факторний ланцюг виглядає так: «витрати – об’єм – прибуток». Складові цієї схеми повинні постійно знаходиться під контролем. Ця задача розв'язується на основі організації обліку затрат по системі «директ-костінг».
Оптимізація прибутку підприємства потребує постійного притоку інформації не тільки зовнішнього характеру, але і внутрішнього – про формування витрат на виробництво та собівартість продукції. Ця інформація спирається на систему виробничого обліку витрат по місцях їхнього виникнення та по видам виробів, на виявлення відхилень расходу ресурсів від стандартних норм, на дані про калькуляцію собівартості окремих видів продукції.
Теоретичною базою оптимізації прибутку і аналізу є система обліку прямих витрат – «директ-костінг», яку ще називають «системою управління вартістю».
Сутність системи «директ-костінг» є розділення витрат на виробництво на постійні та перемінні в залежності від змін в об'ємі виробництва. Цінність такого розподілу- в спрощенні обліку та підвищенні оперативності отримання даних про прибуток. Даний метод передбачає визначення суми перемінних витрат по виду виробу чи обладнанню. Від предпологаемой ціни замовника, або ціни, що діє на ринку, відраховуються перемінні витрати, в результаті отримують маржинальний прибуток підприємства. З іншого боку, маржинальний прибуток підприємства – це сума постійних витрат підприємства та чистого прибутку, тобто прибутку, що залишається підприємству після оплати свої перемінних расходів. Отже, чим нижче умовно-постійні рас ходи, тим більше чистий прибуток підприємства.
Цей метод мобілізує підприємство ефективніше використовувати ресурси.
Також відділ цін ЗАТ «НКМЗ» використовує метод розрахунку ціни по питомим нормативам. Розрахунок цін по питомим нормативам пов'язан з довідником питомих нормативів, де наведені ціни по кожному виду обладнання. Цей метод є методом «швидкого ціноутворення», при якому ціна формується, виходячи з виду обладнання, його маси, та ринку збуту.
В основі встановлення ціни також лежать і виробничі витрати, тому зниження витрат на кожному етапі виробництва в цілому призводить до скорочення собівартості його виготовлення, і як наслідок до зниження ціни.
Характеризуючи основні фактори ціноутворення, їх можна розділити на 2 групи:
а) внутрішні:
– величина матеріальних витрат;
– величина трудових витрат;
– величина постійних рас ходів;
– рівень рентабельності.
б) зовнішні:
– рівень цін у підприємств-конкурентів;
– світовий рівень цін.
Прийнята на підприємстві методика калькуляції собівартості передбачає строгий облік внутрішніх факторів ціноутворення. Величина матеріальних витрат нормується, враховується вартість відходів, що вертаються, транспортно-заготівельних расходів.
2.5 Аналіз ринків збуту
Збут здійснюється в основному методом прямих контрактів. Потфель замовлень НКМЗ приблизно 50% – це Росія, Білорусія, Казахстан та інші країни СНД, 20% – Україна, 30% – далеке зарубіжжя. З кожним роком доля України зменшується, хоча спочатку експорт складав лише 10%.
Пошук потенційних споживачів ведеться не тільки в традиційних для виробництва галузях. В даний час виділені для виробництва галузі, що працюють стабільно зараз і будуть стабільно працювати і в майбутньому. До них відносяться: видобуток золота, алмазів; видобуток руд кольорових металів (кольорова металургія); виробництво феросплавів; чорна металургія; вугільна промисловість, зокрема видобуток коксівного вугілля; хімічна промисловість; вторинна переробка; автомобільна промисловість.
У цих галузях виділені географічні зони, перспективні для розширення зони постачання продукції виробництва. Це:
– Криворізький регіон (видобуток і переробка залізної руди);
– Дніпропетровсько-Запоріжський регіон (видобуток і переробка марганцевої руди);
– Актюбінський регіон, Казахстан (видобуток і переробка марганцевої і хромової руди);
– Алмалик, Навоі, Узбекистан (видобуток і переробка золота).
І, нарешті, складений перелік підприємств, перспективних для розширення зони постачань продукції (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Перелік підприємств перспективних для розширення зони постачання продукції НКМЗ
| Казахстан | |
| ТОВ розріз «Богатир» | Конвеєри, роторні екскаватори |
| ТОВ розріз «Північний» | Роторні перевантажувачі |
| АТВТ ЕЕК розріз «Східний» | ЕШ, дробарки |
| Узбекистан | |
| Навойський ГМК | Роторні екскаватори, дробарки |
| Якутія-Саха | |
| АК Алмази Росія-Саха | Дробарки, конвеєри |
| Айхальський ГЗК | Млини |
| Україна | |
| Дружківський кар'єр | |
| Норинський щебзавод | |
| Коростенський щебзавод | |
| Щерсовське кар`єроуправління | Дробарки, |
| Овручський щебзавод | Конвеєри |
| Ушицький комбінат | Млини, |
| ТОВ ГПМК «Толкачевський» | |
| Малинський завод | |
| ВАТ «Ориана» м. Калуш | |
| Беховський комбінат | |
| Кримська автономія | |
| ПО «Титан» | Дробарки, |
| Балаклавське РУ | млини |
Сучасною тенденцією у розробці, виробництві та торгівлі технологічними засобами виробництва є стремление задовольнити диференційований (адресний) попит замовників. В загальному вигляді сутність можна виразити так:
1. Вивчення споживачів та їх переваг.
2. Пристосування до ринку пропозиції тільки тієї продукції, яка відповідає попиту
3. Активне воздействие на ринок з метою формування попиту та стимулювання збуту.
Для вирішення наведених вище задач необхідно створення ефективних збутових маркетингових систем. Завдяки цьому можна зайняти активну позицію та стимулювати розвиток процесу просування товару, маючи кінцеву мету – контракту на поставку. Одним з засобів досягнення мети можливе створення регіональних центрів моніторингу. Це дозволить безперервно ситуацію на локальному ринку, виявляти потреби замовників та підбирати засоби реалізації можливостей виробництва. Для виробництва і збуту машинобудівної техніки регіональні моніторингові центри будуть найбільш ефективними, так як кількість підприємств – споживачів машинобудівної техніки нараховується більше 150 в Україні, та в країнах СНД.
3. Аналіз фінансового стану ЗАТ «НКМЗ»
Розрахуємо коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість підприємства.
1. Розрахуємо коефіцієнт фінансової автономії на 2007 рік
kавт = ряд. 380 ф. 1 / ряд. 640 ф. 1
kавт н.г.= 
=0,74
kавт к.г= 
=0,67
Критичне значення цього коефіцієнту -0,5. Розрахунок коефіцієнтів свідчить про те, що джерела фінансування підприємства більше ніж на половину сформовані за рахунок власних засобів.
Розрахуємо коефіцієнт фінансової автономії на 2006 рік.
kавт = ряд. 380 ф. 1 / ряд. 640 ф. 1
kавт н.г.= 
=0,78
kавт к.г= 
=0,74
Розрахуємо коефіцієнт фінансової автономії на 2005 рік.
kавт н.г.= 
=0,81
kавт к.г= 
=0,78
Розрахувавши коефіцієнт фінансової автономії за 3 роки, можна зробити висновок, що на підприємстві спостерігається тенденція зменшення використання власних засобів як джерел фінансування підприємства, підприємство стало більш залежне від зовнішніх кредиторів.
2. Розрахуємо коефіцієнт фінансової залежності за формулою:
kзал = 1 / kавт = ряд. 640 ф. 1 / ряд. 380 ф. 1
2007 рік
kзал н.г. = 1,35
kзал к.г.=1,49
2006 рік
kзал н.г. = 1,28
kзал к.г.= 1,35
2005 рік
kзал н.г. = 1,23
kзал к.г.= 1,28
Критичне значення коефіцієнту – 2.
Можна зробити висновок, що спостерігається тенденція збільшення коефіцієнту з 1,23 у 2005 році до 1.35 у 2007 році, що свідчить про збільшення долі засобів в фінансуванні підприємства.
3. Розрахуємо коефіцієнт фінансового ризику за формулою:
kф.р. = (ряд. 430 ф. 1+ ряд. 480 ф. 1 + ряд. 620 ф. 1. + ряд. 630 ф. 1) / ряд. 380 ф. 1
2007 рік
kф.р н.г. = 
=0,36
kф.р к..г.= 
=0,48
2006 рік
kф.р н.г. = 
=0,28
kф.р к..г.= 
=0,36
2005 рік
kф.р н.г. = 
=0,24
kф.р к..г.= 
=0,28