Принципи і форми сертифікації (стр. 3 из 3)

На рис. 1 наведені знаки відповідності, якими маркірують безпечні електротовари на прикладі деяких країн Європи. Наявність такого знака дозволяє будь-якій країні заощадити значні суми при зовнішньоторговельних операціях. Тому країни прикладають зусилля для укладання відповідних договорів щодо визнання сертифікатів безпеки з рядом головних країн (США, Францією, Німеччиною, Ізраїлем, Сінгапуром тощо). За проставленим знаком покупець може самостійно відрізнити сертифікованій товар від несертифікованого або ж відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» ознайомитися з документацією, яка супроводжує товар, що обов'язково повинна бути у продавця при продаж.

Іноді товари позначаються знаками відповідності, виконаними у вигляді райдужних голограм, які називають голограмами Бентона. Для покупця наявність такого знака маркірування повинна означати придбання якісного товару. На думку спеціалістів, використовувана голографічна технологія практично не підлягає підробці, хоча це далеко не так. Ініціатива з загальної сертифікації також не дозволяє досягти очікуваного результату – створити перепону для фальсифікаторів продукції. Причин тут декілька.

По-перше, посилання на неповторність голограм Бентона сьогодні вже не переконують. Дійсно, десять років тому технічні можливості не дозволяли підробити «райдужну картинку», і німецькі в’їзні візи, оснащені голограмами, були найнадійнішими у світі. Але підприємливість та ініціатива закордонних, та й вітчизняних піратів від голографії, усунули це відставання. Компанія «Microsoft» два роки тому спробувала за допомогою голограм захистити нові програмні продукти від піратів, але гонконгські пірати від комп'ютерної індустрії протягом одного місяця зуміли відтворити точну копію фірмової голограми. Вітчизняні пірати також «на висоті» – наприклад, виробництво фальшивих «Віза-карт», оснащених голограмами, досягло значних розмірів у країні тільки протягом одного року.

По-друге, голографічній знак – не одноразова акцизна марка, а фактично товар багаторазового використання, тому що не рветься і не знищується при скресанні товару, а відклеюється і переклеюється з одного товару на інший.

По-третє, механізм сертифікації продукції даними знаками відповідності не розроблений і не ясно, як нові маркувальні знаки будуть сполучатися з існуючою системою сертифікації.

По-четверте, виготовлення знака і пов'язані з цим витрати, витрати на транспортування до місць використання, придбання додаткових технічних засобів з ідентифікації знака в лабораторіях Держстандарту України (головна організація по тих знаках, що вводяться) лише призведе до подорожчання товарів. Конкурсного добору виготовлювачів уряд не припускає, затвердивши право на виготовлення маркувальних голограм за спеціалізованими підприємствами.

По-п'яте, виробничі можливості даних підприємств і звичайні для країни організаційні непогодженості не дозволять своєчасно реалізувати дану постанову (один тільки ринок алкогольної продукції досягає 1 млрд. пляшок у рік) для груп товарів, перерахованих у постанові уряду по груповій номенклатурі ЗЕД. Це створить додаткові труднощі як у сфері виробництва, так і в обігу товарів.

По-шосте, необхідно враховувати, що масштаби сертифікації в країні при відносній численності фахівців із стандартизації дотепер лишають бажати кращого. Цьому є причини: дефіцитність ринку і слабкий інтерес виробників до поліпшення якості продукції; прагнення виробників забезпечити «виживання» підприємств за рахунок зниження цін продукції; стабілізація виробництва потребує інвестицій і, як правило, у валюті, що робиться поки тільки за рахунок продажу неякісних товарів за зниженими цінами і без необхідної сертифікації.

Проте поза залежністю від прийнятої системи маркірування політика держави у сфері сертифікації продукції припускає наявність у кожного виробу, що надходить на ринок, сертифіката. Не усі вироби повинні підлягати сертифікації, а лише визначена кількість зразків. Після чого при позитивному результаті випробувань виробник маркірує партію знаком відповідності і відповідає за безпеку для споживача виробів. Термін дії сертифіката встановлюється ОС і не перевищує для товарів, що випускаються серійно, трьох років. Проте кількість неякісних товарів на вітчизняному ринку зменшується, на жаль, дуже повільно. Основна причина цього полягає в недосконалості системи сертифікації. Кількість ОС і ВЛ, акредитованих Держстандартом, незначне. Технічний рівень оснащення лабораторій не може бути визнаний задовільним, у результаті чого час випробувань невиправдано збільшується.

Сертифікат, що видається заявнику органами Держстандарту, найчастіше перевищує за терміном дії реальні терміни реалізації товарів. Це дозволяє здійснювати нечесні маніпуляції з товаром, використовуючи сертифікат неодноразово, але вже з іншою партією товару.

Рисунок 1. – Знаки відповідності, які проставляють на безпечних

електротоварах у країнах Європи

У результаті на ринок може надійти товар, що не пройшов сертифікацію, але має сертифікаційний документ. Даний документ видається на конкретний вид продукції, підтверджуючи, що при виробництві товару немає відхилень від установлених нормативів. Регламентовані умови щодо виготовлення продукції витримані, виробництво й організація праці робітників знаходяться в межах норм. Приміром, останнім часом на ринку з'явилася велика розмаїтість імпортних водяних електронасосів, що мають знак міжнародної сертифікації. Даний маркувальній знак (виконаний у вигляді стилізованої букви Z) надається за рішенням Товариства з сертифікації в Європі (Gesellschaft fur Zertifizirung in Europe), проте його наявність ще не говорить про безпеку для споживача. За існуючими у країні положеннями устаткування, що застосовується в практиці господарсько-питного водопостачання, повинно одержати гігієнічній сертифікат від органів Держсанепіднагляду на підставі гігієнічної оцінки за результатами його випробувань. Відповідно до існуючого положення у випадку виявлення торговою інспекцією при продажу в торговій мережі неякісного товару накладаються штрафні санкції, але не до юридичної особи – власника товару, а до реалізатора товару. Дане положення не може бути визнано правильним і потребує зміни в частині підвищення відповідальності постачальників неякісних товарів.

Якщо заявник бажає опротестувати заходи щодо його заявки на сертифікацію продукції, визнання сертифіката або рішення про скасування ліцензії, він повинен подати письмову апеляцію до ОС продукції не пізніше одного місяця після одержання повідомлення про прийняте рішення. Подання апеляції не зупиняє дії прийнятого рішення. Для розгляду кожної апеляції створюється апеляційна комісія. Апеляція розглядається апеляційною комісією ОС продукції не пізніше одного місяця після її одержання.

Апеляційна комісія для розгляду апеляції повинна мати такі документи:

– апеляцію заявника;

– листування щодо спірного питання між заявником, ВЛ та ОС продукції;

– протоколи випробувань продукції;

– зразки або фотознімки продукції;

– технічну документацію на продукцію в разі необхідності.

Документація надається членам апеляційної комісії ОС продукції не пізніше, як за два тижні до засідання комісії. Заявник має право бути заслуханим на засіданні комісії. Апеляційна комісія розглядає спірні питання конфіденційно. Під час прийняття рішення мають бути присутні тільки члени комісії в повному складі. Апеляційна комісія, як правило, приймає одне з таких рішень: а) видати сертифікат (ліцензію); б) відмовити у видачі сертифіката (ліцензії); в) скасувати видану ліцензію. Рішення комісії письмово доводиться до відома заявника та ОС продукції. Витрати, пов'язані з розглядом апеляції, несе кожна із сторін. У разі незгоди з рішенням апеляційної комісії заявник має право звернутися до комісії з апеляцій Національного ОС.