Досягається це тим, що створено шампунь, і спосіб його отримання, до складу якого крім сульфоетоксилата, барвника, ароматизатора, загусника, консерванту і модифікованої добавки, замість нативної молочної сироватки введена суха молочна сироватка (з вмістом сухих речовин 95 - 96%), по меншій мірі 0,5%, і, додатково, вода та стабілізатор при наступному співвідношенні компонентів, мас./%:
· Сульфоетоксілати - 6-12
· Водорозчинні ефіри целюлози - 0,6-1,2
· Модифікований Гуар - 0,15-0,25
· Хлорид натрію - 1-2
· Консервант - 0,1-0,2
· Отдушка - 0,3-2
· Барвник - 0,001-0,02
· Добавки - 0,001-5,5
· Сироватка молочна суха - 0,5-5,5
· Вода - Все інше
Сироватку молочну суху одержують із сироватки молочної - вторинного продукту, що отримується при виробництві сиру, шляхом додаткової переробки, що робить можливим отримання продукту тривалого зберігання , який містить усі компоненти вихідної молочної сироватки, такі як білки тваринного походження, лактоза, солі, мікроелементи (калій, натрій, кальцій, магній, фосфор) і вітаміни A1, B1, В2 В6, B12, С, PP, E і зберігає всі корисні властивості нативної молочної сироватки, які визначають відмінні миючі властивості шампуню [17].
В отриманій композиції за рахунок введення як загусник водорозчинних ефірів целюлози в кількості 0,6-1,2% і стабілізатора системи модифікованого Гуар в кількості 0,15-0,25% вдалося отримати необхідну в'язкість і стабільність системи (запобігти її розшарування), а також знизити вміст хлоридів натрію (кухонної солі) до 1-2%. При цьому масова частка хлоридів натрію не перевищує норматив.
Як модифіковані добавки використовують перламутровий концентрат, або гліцерин, або масляні екстракти кореневищ аїру, ромашки, або інші добавки, дозволені до застосування в миючих засобах для людей.
Доза ПАР - сульфатоетоксилатів визначена досвідченим шляхом у розрахунку на 100% активної речовини в кількості 6-12%.
Формалін забезпечує відсутність мікроорганізмів в готовому шампуні протягом гарантійного терміну зберігання (12 місяців).
Запропонований спосіб приготування шампуню, що передбачає перемішування компонентів системи за певних температурних режимах і в певній послідовності, полягає в тому, що попередньо здійснюють процес відновлення молочної сироватки, для чого суху молочну сироватку завантажують у нагріту до температури 40-45°С воду, постійно перемішуючи нагрівають до 65°С, і продовжують перемішувати при цій температурі 30 хвилин, причому в охолоджену до 45-50°С відновлену молочну сироватку, крім додавання сульфоетоксилатів, що модифікує добавки, барвника і кухонної солі додатково вводять як загусник і стабілізатор водорозчинні ефіри целюлози і модифікований Гуар, а охолодження отриманої однорідної маси проводять до 35-40°С і вводять ароматизатор і консервант [23].
Нагрівання відновленої молочної сироватки необхідний для інактивації ферментів, що гарантує припинення життєдіяльності патогенних мікроорганізмів і, отже, підвищує стійкість шампуню при зберіганні.
Нагрівання доцільно проводити до 65°С, при підвищенні температури (70°С і вище) з скороченням терміну витримки відбуваються серйозні зміни сироваткових білків: агрегація та денатурація беталактоглобуліна, випадіння в осад альбуміну і імуноглобулінів, необоротна денатурація альфалактоглобуліна , що приводить до істотного зниження емульгуючої здатності білків, їх гідрофільності та інших функціональних властивостей (стабілізація піни, гелів та емульсій).
Таким чином, з підвищенням температури пастеризації молочна сироватка починає втрачати ті властивості, які представляють її як ефективний компонент шампуню високої якості.
30-хвилинне і перемішування при температурі 65°С гарантує припинення життєдіяльності патогенних мікроорганізмів
При температурі 45-50°С відбувається, швидке розчинення в сироватці сульфоетоксилата і загусника, що включає кухонну сіль, які вводять для отримання желеподібної консистенції шампуню, зручного в користуванні і часткової його консервації.
Тож можна зробити висновок, що склад і спосіб приготування відрізняються від відомого як якісно, так і кількісно, тобто виключена зі складу молочна сироватка, замінена введенням сухої молочної сироватки, води, водорозчинних ефірів целюлози, модифікованого Гуар, а також змінився порядок введення компонентів, температурний і часовий режим деяких стадій приготування шампуню.
Використання такої технології робить істотно незалежним виробництво від територіального розташування постачальника сухої молочної сироватки та інших компонентів системи, що в кінцевому підсумку допускає зробити сировинної запас виробництва за всіма компонентами. Крім того дозволяє зменшити вміст хлоридів, а за рахунок застосування водорозчинних ефірів целюлози і модифікованого Гуар дозволяє отримати необхідну в'язкість і стабільність запропонованої композиції.
1.6 Вимоги до упаковки та маркування шампуню
Упаковка рідких шампунів повинна відповідати вимогам ДСТУ 27429, желеподібних та кремоподібних – ДСТУ 28303, з доповненнями. Шампуні фасують у флакони з полімерних матеріалів, масою не більше 1000г включно [6].
Маса шампуню в одиничній тарі повинна відповідати масі, що встановлена у технічних вимогах на виріб підприємства-виробника. Допустимі відхилення по масі (%) не повинні перевищувати норм: при фасуванні масою до 100г – 5%, від 101г до 300г – 4%, від 301 до 1000г – 1%.
Шампуні в кількості не більше 20 шт. пакують в ящики з гофрованого картону. Дозволяють флакони укладати у футляр. Дозволяють також використовувати термоусадочні плівки або інші групові упаковки, що забезпечують збереженість шампуню при транспортуванні та зберіганні.
Маркування. На флаконах з шампунем, а також на футлярах вказують на державній мові (у разі експортних поставок і на мові країни-отримувача): найменування продукції; найменування підприємства–виробника, його товарний знак та адресу; маса нетто; дату виробництва(місяць, рік); термін зберігання; штрих-код; обозначення дійсних технічних вимог; знак відповідності.
На груповій упаковці або на вкладці вказують: найменування продукції; найменування підприємства-виробника, його товарний знак та адресу; масу нетто; кількість одиниць в упаковці; дату виробництва; строк зберігання; обозначення дійсних технічних вимог.
Транспортне маркування містить такі маніпуляційні знаки: "Вгору", "Обережно, крихке", "Боїться вологи".
Гарантійний термін зберігання шампунів встановлює підприємство-виробник.
1.7 Висновки з огляду літератури, обґрунтування обраного напряму дослідження
Шампунь є дуже популярним товаром для споживача. Обсяги продажу шампунів на українському ринку становлять приблизно $237 млн. на рік. Вітчизняні виробники мають все необхідне для розвитку своїх компаній. В Україні вистачає лікувальних трав, висококваліфікованих спеціалістів та технологій, які не поступаються зарубіжним.
До складу будь-якого шампуню входить: миюча субстанція (поверхнево-активні речовини, ПАР), добавки у вигляді допоміжних ПАР (СоПАР), що сприяють отриманню додаткових заданих властивостей шампуню (піноутворення та ін), кондиціонуючі компоненти, функціональні добавки та модифікатори (регулятори рН, консерванти тощо), естетичні добавки, що надають шампуню товарний вигляд (ароматизатори, барвники, замутнювачі, консерванти, перламутрові речовини тощо), біодобавки, вода.
Також шампуні вітамінізують, збагачують екстрактами рослин, фруктів, вводять добавки, що підвищують його цінність.
Розділ 2. Експериментальна частина
2.1 Аналіз попиту і реалізації шампуню
При придбанні шампуню головним фактором для споживача, що визначає вибір, є призначення: покупець обирає шампунь залежно від стану шкіри голови й волосся. Розрахунки структури асортименту шампуню по призначенню на основіузагальненихданих (Додаток А) показав, що найбільшу частину в асортименті займають шампуні універсальні й для нормального волосся. Ці дві групи можна об’єднати, тому що практично вони є шампунями одного й того ж самого призначення, хоча виробники вказують такі шампуні в маркуванні по-різному. Майже у два рази менша частка представлена шампунями для сухого волосся (22%). Шампуні для жирного волосся і спеціальні (для фарбування, тонкого та ламкого волосся, для додання об’єму, для блондинок та брюнеток і т.д.) представлено в межах 10-14%.
Закон попиту говорить про те, що чим вище ціна, тим менше число тих, хто погодиться купити даний товар, тобто менше рівень попиту; і навпаки, чим нижче ціна, тим більше буде число покупців і кількість товару, що виробляється. Таким чином, попит і ціна перебувають в зворотно пропорційній залежності. Однак при підвищенні цін на престижні товари часто спостерігається збільшення попиту, тому що споживачі можуть порахуватибільш високу ціну показником більш високої якості. При занадто високій ціні попит на престижні товари зменшується.