Читацька премія:
а) Премія "Читач року Бі-Бі-Сі", яка буде речовим призом від Української служби Бі-Бі-Сі,буде вручена автору найкращої прийнятої до розгляду рецензії на книжку із довгого списку за рішенням членів журі.
б) Члени журі відповідають за укладення короткого списку до 5 видатних рецензій, поданих на Читацьку премію.
в) Члени журі відповідають за визначення остаточного переможця.
Починаючи з 2002 р., проводиться Фестиваль дитячого читання"Книгоманія"14 — одна з головних подій Форуму, у рамках якого відбуваються: підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу "Найкращийчитач року", збір книжок для дитячих будинків та сільських бібліотек;масові читання за участю відомих осіб; літературні вікторини та конкурси; зустрічі з улюбленими авторами дитячих книжок; ігри, розваги, забави, співи і танці, "book-crossing" та ін. Ще одним важливим заходом Форуму є акція "Подаруй дитині книжку!", у рамках якої усі бажаючі передають безкоштовно книжки для сільських бібліотек, дитячих будинків та шкіл-інтернатів.
Якщо на початках конкурс "Найкращий читач року" проводивсялише серед львівських школярів, то під час останнього у конкурсі взялиучасть близько 200 тисяч дітей з усіх областей України, АР Крим вікомвід 12 до 13 років. І лише 3 найкращі читачі з кожної області отримуютьзапрошення на пригодницько-літературний фестиваль, який проходить врамках Форуму видавців у Львові. З 2008 р. організатори перенеслитермін проведення Фестивалю дитячого читання "Книгоманія" з вересневого Форуму на весняний "Форум видавців-дітям", який також відбувається у Львові.
Насамперед, про найцікавіше та найважливіше — конкурс "Книга
Форуму" (проводиться з 1995 р.)13, у рамках якого компетентне журі ускладі Академічної та Літературно-мистецької ради за певними критеріями обирає переможців у різних номінаціях та володаря Гран-прі.
Заходи Форуму і Літфесту проводились в Палаці Мистецтв, Національному академічному українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької, Духовному театрі "Воскресіння", Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса, обласній філармонії, в музеях, мистецьких галереях, бібліотеках, навчальних закладах, клубах, кав’ярнях, на вулицях. Почесне місце у програмі Форуму посідають літературні фестивалі (проводяться з 1997 р. і надзвичайно популярні серед студентської молоді), наприклад: "СКРИПТИ/INSСRIPTIS", Фестиваль польської літератури, Міжнародний літературний фестиваль, який проводиться в Театрі "Воскресіння", Театрі Леся Курбаса, галереї "Музей ідей", у культових "Дзизі" та "Ляльці", акція "Ніч поезії та музики non-stop" та ін. Учасниками цих заходів були відомі українські і зарубіжні письменники та поети: Інґо Шульце, Томас Бруссіґ, Марсель Байєр, Дженні Ерпенбек, Крістіан Шиллер, Бас Бетхер (Німеччина); Мартін Поллак, Роза Пок-Артманн, Петер Вотергаус (Австрія); Кеннет Клементс (Швеція); Міхал Вітковський, Дорота Масловська, Марек Краєвський, Катажина Грохоля, Богдан Задура, Даніель Одія (Польща); Марюс Івашкявічюс, Аґне Білюнайте, Юлюс Жєкас, Ґабріелє Лабанаускайте, Марселіюс Мартінайтіс (Литва); Сєрґєй Тімофєєв (Латвія); Сава Дам’янов, Міхайло Пантич, Горан Петрович (Сербія); Алек Попов (Болгарія); Зоран Ферич, Ренато Баретич, (Хорватія); Андрей Хадановіч, Наталка Бабіна (Білорусь); Давід-Дефі Гогібедашвілі (Грузія); Віктор Єрофєєв, Тімур Кібіров, Макс Фрай (Людмила Петрушевська), Лєв Рубінштейн, Олександра Марініна, Владімір Сорокін (Росія); Пауло Коельо (Бразилія) та багато інших. А українську сторону представляють: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Ірен Роздобудько, Андрій Курков, Оксана Забужко, Марія Матіос та ще кілька десятків відомих у літературних колах осіб, багато з яких є постійними гостями Форуму.
Аналізуючи книжкові виставки та ярмарки загалом і Форум видавцівзокрема, варто звернути увагу на всеохопність та мультикультурністьне лише представницьких заходів, а й самої експозиції. Наприклад, Форум дає можливість з’ясувати тенденції на вітчизняному та зарубіжному книжкових ринках, вивчити досвід видавців та книготорговців. З 1999 р. участь у виставці-ярмарку беруть представники з усіх областей України від поліграфічних підприємств, видавництв, гуртових і роздрібних книго розповсюджувачів, бібліотек, навчальних закладів та виробників аудіо й відеопродукції, а також приватні особи, що займаються книжковим бізнесом.
Щороку в експозиції можна побачити доробок польських, російських,британських і німецьких видавців, періодично до них долучаються видавці та поліграфісти з Франції, Словаччини, США та Ізраїлю. Кожна зцих країн має власний досвід та традиції — у формуванні видавничогорепертуару, у процесі підготовки, оформлення та поліграфічного виконання видання. Тому Форум запровадив ще одну культурну традицію, популярну у закордонних виставкових компаніях — організація національного стенду країни-почесного гостя Форуму. Так, протягом кількох останніх років колективні експозиції на Форумі представляли: Варшавський міжнародний книжковий ярмарок, Франкфуртський книжковий ярмарок, Британська Рада, Дім Америки та Інформаційне Агентство Посольства США, Посольство Королівства Норвегія, Посольство Франції, Інститут книжки (м. Краків), єврейський благодійний фонд Хесед Ар’є, Ізраїльський культурний центр, газета "Кніжноє обозрєніє" (м. Москва) та ін. Але на цьому роль Форуму видавців у формуванні та підтримцікультури книговидання і книго розповсюдження не обмежується. Книжкова виставка-ярмарок — це, насамперед, комерційний захід, де спілкуються з потенційними партнерами та покупцями, укладають угоди, продають і купують товар, тобто книги, права на їх видання, а, отже, невід’ємним елементом є культура ділового спілкування та обслуговування.
Можна зазначити, що українські книжкові заходи, в тому числі і Форум видавців, суттєво відрізняються від аналогічних закордонних. Насамперед тому, що поєднують у собі ознаки ярмарку прав, виставки, роздрібного ярмарку і бізнес-форуму. Це накладає певний відбиток на організацію та проведення заходу і, як результат, на перший план виходитьроздрібний продаж друкованої продукції.
Яткова торгівля під час Форуму (це, до речі, характерна риса усіхвітчизняних виставок і ярмарків), хоч і викликана ринковими умовами,але, окрім матеріального збагачення поодиноких підприємців, практично не приносить користі. З невідомих причин експоненти забувають, що книжкова виставка-ярмарок включає в себе усі сучасні механізми торгівлі та інструменти маркетингу, гармонійне планування і застосування яких забезпечить максимальний ефект від участі. Навпаки, експоненти приділяють менше уваги організації роботи власного стенду,не відвідують семінари, круглі столи, не займаються рекламою та просуванням власної продукції, зводячи тим самим нанівець основну місіюзаходу. Питання виставкового маркетингу є не менш важливими ізаслуговують окремого дослідження, тому розглянемо їх лише поверхово.
Важливе значення має також оформлення виставкових площ учасників. Звичайно, не кожен експонент має можливість замовити дизайнза індивідуальним проектом, однак не варто забувати про привабливість стенду, оформлення його декоративними елементами, фірмовоюсимволікою, власною рекламною продукцією, плакатами із зображеннямновинок і/або видань, які користуються найбільшим попитом тощо.
Традиційно яскраві та добре продумані стенди мають зарубіжні учасники, а серед українських видавців варто відзначити видавництва "Ранок","Талант" та "Фоліо" (м. Харків), "Махаон-Україна" та "Книжковий супермаркет" (м. Київ), "Видавництво Старого Лева" (м. Львів).
Привабити відвідувачів до стенду допоможуть також правильна іпродумана викладка товару — на стендах, столиках, спеціальних стійкахі навіть великоформатних дизайнерських конструкціях. Варто згадати книгу "Єгиптологія" київського видавництва "Махаон", для якої було споруджено півтораметрову пластикову піраміду з підсвітленням, чи роман братів Капранових "Розмір має значення", який продавали на площі перед Палацом мистецтв з "горбатого" запорожця.
Але, як показує досвід, потужна рекламна кампанія не завжди вказуєна літературну цінність чи поліграфічну якість видання, прикладом цьогослужить та ж книга Капранових. І, навпаки, дуже часто справді варті увагита потрібні суспільству книги через свій непривабливий зовнішній вигляді відсутність елементарних зусиль з боку видавців чи книго розповсюджувачів залишаються непоміченими, а відтак не мають попиту серед читачів.
Робота експонентів визначається не лише кількістю проведених тавідвіданих заходів, креативними ідеями для реклами та просування видань,оформленням виставкової площі та наявним асортиментом, а й обов’язково високою культурою ділового спілкування. На жаль, формування іпідготовка делегацій для участі у виставково-ярмаркових заходах відбувається безсистемно, доволі поверхнево. Якщо топ-менеджери фірмище орієнтовані на виконання поставлених перед ними конкретних цілей,то решта членів команди експонента дуже часто не мають жодногопоняття про особливості роботи стендистів. А наймати спеціально навченийперсонал, як це роблять за кордоном, або на потужних промисловихукраїнських виставках, вітчизняні видавці та книго розповсюджувачіне мають коштів.