Смекни!
smekni.com

Формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використанням сучасних паблік рилейшнз–технологій (стр. 10 из 10)

Ставлення держави до профспілок нерідко визначається інерцією минулого досвіду їх „одержавлення” та тією обставиною, що держава дотепер залишається основним роботодавцем. Тому, така практика держави в стосунках з профспілками містить ряд негативних моментів і спроби законодавчого обмеження діяльності профспілок, стримування їх від акцій протесту тощо. Лише активна комунікація з органами влади допоможе вирішити ці проблеми, посприяє тому, що держава не тільки формально визнає профспілки своїм соціальним партнером.

Діалог влади з профспілками переконає управлінців і законодавців у необхідності становлення профспілкового руху в Україні, області, районі тощо.

Неконсолідованість профспілкового руху також не сприяє становленню позитивного іміджу організації. Низький рівень підготовки ПР-акцій, відсутність консолідації та розробки узгоджених позицій зменшують впливовість профспілок як соціального інституту вцілому.

Основна проблема, що допомагає утверджуватись негативним стереотипам щодо організації, формуватись негативному іміджу полягає в інформаційній закритості профспілкового руху. Власні інформаційні потужності профспілок є недостатніми, видання профспілок є малотиражними та мають виключно внутрішній характер розповсюдження. Жодна з профспілок не має своєї програми на телебаченні, з свого боку телебачення та друковані ЗМІ не часто звертаються до висвітлення профспілкової тематики.

Недостатньо представлена інформація про роль і значення профспілок у загальноосвітньому просторі України. В курсах шкільних дисциплін інформація про значимість профспілок у соціально-трудових відносинах і захисті прав працівників відсутня. Зі свого боку профспілки не виявляють ініціативи стосовно поширення інформації про свою діяльність у загальноосвітньому просторі України.

Внаслідок пасивної інформаційної політики профорганізацій, профспілковий рух залишається, значною мірою, закритим для широкого кола громадськості, що веде до його відчуження від населення, замиканні профспілкового руху у власних межах.

Контент-аналітичне дослідження та експрес-опитування підтвердили, що громадськість недостатньо поінформована про діяльність профспілок, що ФПО не повністю використовує всі канали комунікації з громадськістю, що існує занадто багато негативних стереотипів щодо організації. Для того, щоб виправити таку ситуацію потрібно негайно змінити інформаційну політику. Слід створити ПР-відділ, покращити взаємодію з місцевими друкованими засобами масової інформації, частіше готувати інтерв’ю для місцевого телебачення, активніше використовувати подієву комунікацію з громадськістю, розширити коло для просвітницької діяльності, розпочати діяльність в Інтернеті. Лише комплексний підхід до проблеми дозволить змінити уявлення населення про організацію. Активність ФПО в інформаційній сфері дозволить змінити і відкоректувати імідж.

Аналіз комунікаційної діяльності профспілок свідчить про наявність проблем у профспілковому русі, які негативно позначаються на його ефективності та в кінцевому підсумку на його подальшому впливі на розвиток соціально-трудових відносин в Україні.

Розробка ефективної інформаційної стратегії та плану ПР-діяльності профспілок дозволять вийти організації на новий рівень і значно покращити свій імідж.


Список використаних джерел

1.И.В. Алешина. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.Ассоциация авторов и издателей “Тандем”. Издательство “ГНОМ-ПРЕСС”, 1997.

2.Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? – М.: Новости, 1990.

3.Блэк С. ПР: Международная практика. – М. Издательский дом “Довгань”, 1997.

4.Блэк С. Введение в паблик рилейшнз. – Ростов-на-Дону, 1998.

5.Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз. – М., 1994.

6.Бодуан Жан П’єр. Управление имиджем компании. Паблик рилейшнз: Предмет и майстерство. Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа "Имидж – Контакт": ИНФРА-М, 2001.

7.Борисов Б.Л. Реклама и Паблик рилейшнз. Алхимия власти. – Рига, 1997.

8.Браун Л. Имидж – путь к успеху. – СПб, 1996.

9.Викентьев И.Л. Приёмы рекламы и Паблик рилейшнз. 4.І. – СПб., 1998.

10.Вишнякова М. Концепция формирования имиджа компаний (Общий поход и рекомендации). // Практический маркетинг. - №5, 2001.

11.Грачев М.Н. Политическая коммуникация. http://www.humanities.edu.ru

12.Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. – М., 1996.

13.Іванов В.Ф. Конвент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК. – К., 1994.

14.Игнатьев Д., Бекетов А., Сарокваша Ф. Настольная энциклопедия Паблик рилейшнз. СПб: "Энциклопедия маркетинга", 2003.

15.Ножин Е.А. Основы отношений с общественностью – “Паблик рилейшнз”. Курс лекций. 4.І. – Пермь, 1994.

16.Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М., “Реал-бук”, К.: “Ваклер”. – 2001.

17.Котлер Ф. Оснговы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Ростингер, 1996.

18.Лебедева Т.Ю. Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режисура. – М.: Изд-во МГУ, 1999.

19.Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальной комуникации. (Теория и практика). – К.: Дакор., 2002.

20.Муратова О. Интернет-технологии и Паблик рилейшнз: Тенденции и перспективы развития.http://www.cvacubo.com/pr/5/

21.Мюррей А. ПР-Перевод с английского В.Новикова. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.

22.Ольшанський Д. Политический ПР.

23. Пашенцев Е.Н. Паблик рилейшнз: от бизнеса до политики. – 2-е издание. – М.; Изд-во “Финпресс”, 2003.

24.Порохов С. Лопушка для журналиста. Из материалов жкрнала "Индустрия рекламы". http://www.ir-magazine.ru/

25.Почепцов. Паблик рилейшнз для профессионалов. М.: “Реал-бук”, К.: Ваклер – 1999.

26.Почепцов Г. Имиджелогия: теория и практика. – К.: “АДЕФ –Укр.”, 1998

27.Почепцов Г. Паблик рилейшнз или как успешно управлять общественным мнением. – М.: Центр, 1998.

28.Самые успешные ПР-кампании в мировой практике. Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа "Имидж – Контакт": ИНФРА-М, 2001.

29.Соціологія: Курс лекцій // В.М. Піча, О.М.Семашко, Н.Й.Черниш та ін. За ред. В.М.Пічі. – К.: Заповіт, 1997.

30.Соціологія. Підручник. За ред. В.Г.Городяненка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002.

31.Тихомирова Є.Б. Основи соціології: навч. посібник. – К.1996.

32.Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю: Навч. посібник. – Київ: НМЦВО, 2001.

33.Тихомирова Є.Б. ПР-формування відкритого суспільства: Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2003.

34.Томилов В.В. Культура организации международных коммуникаций. СПб: "Энциклопедия маркетинга", 2003.

35.Тульчинский Г.Л. Паблик рилейшнз. Репутация, влияние, связи с прессой и общественностью, спонсорство. – СПб. 1994.

36.PR сегодня: новые подходы, исследования, международная практика. Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа "Имидж – Контакт": ИНФРА-М, 2001.

37.Шик Ф. Роль независимых СМИ в строительстве демократии. // Глобальные проблемы. – 2003. - №2.

38.Шепель В.М. Имиджелогия. Секреты личного обояния. – М., 1994.

39.Ядов В.А. Стратеги социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М.: Добросвет, Книжный дом; университет. – 1998.