Імідж самої організації також може містити в собі певні особистісні характеристики. Наприклад, Федерація профспілок є етичною, корисною, гуманною, прогресивною, неконфліктною організацією.
Імідж громадської організації може бути внутрішнім і зовнішнім. Зовнішній імідж може скластись по-різному для окремих груп громадськості (це пов'язано з різною поведінкою тих чи інших категорій населення щодо громадської організації). Громадська позиція виходить на перше місце для широкої громадськості.
Внутрішній імідж організації – це враження й уявлення персоналу про організацію як роботодавця. Для покращення внутрішнього іміджу організації проводять різні конкурси серед персоналу, вводять премії, нагороди, призи тощо.
Дослідники зазначають, що люди, формуючи імідж різних об’єктів, свідомо або напівсвідомо очікують від нього вирішення певних завдань.
Задоволення власних потреб. Імідж організації є основою для їхньої діяльності (чи можливе співробітництво, як воно вплине на майбутнє тощо). Іноді цю функцію іміджу називають функцією ідентифікації, оскільки об’єкт іміджу стає знайомим і стає таким, що прогнозується.
Створення певної системи оціночних координат, яка стане основою для діяльності, сприйняття та координації життя.
Протиставлення та порівняння одного об’єкта з іншим здійснити простіше, коли сформовані іміджі обох. [32,316]
В сучасних умовах розвитку суспільства, становлення ринкової економіки в громадських організаціях на перше місце виходить проблема іміджу. Завдання створення, зміни, коректування чи посилення іміджу організації стоять перед ПР-працівником у щоденній роботі. Щоб налагодити ефективні, результативні стосунки між організацією і громадськістю, слід подати її соціальному оточенню як корисну, привабливу структуру.
Людство ще з давніх часів займається питанням іміджу, тому ця проблема не є новою в сучасному суспільстві. Без відповідних іміджів не могли б існували поліція, армія, релігійні організації, спецслужби, органи влади тощо. В позитивному іміджі зацікавлена будь-яка організація. Не є винятком і Федерація профспілок області. Цій організації для покращення свого іміджу слід постійно і цілеспрямовано займатись своїм іміджем, ефективніше працювати з громадською думкою.
Існує багато причин, чому Рівненській профспілковій організації слід більше уваги приділяти своєму іміджу. Основні з них це:
- він покращить поінформованість про діяльність ФПО, що сприятиме зростанню позитивного ставлення до неї;
- змусить репутацію краще, ефективніше працювати на організацію;
- заперечить неправильні негативні уявлення про організацію;
- буде позиціонувати організацію як таку, що рухається в перед - є прогресивною;
- об'єднає підрозділи структурної організації під одним іміджем;
- підвищить значимість організації в суспільстві;
- підкреслить те, що саме ФПО якнайкраще підходить до вирішення тих чи інших соціальних проблем тощо.
Розглянемо, яку структуру має реальний і бажаний імідж Федерації профспілок області (таблиця 1.1)
Таблиця 1.1
| Вид характеристики | Ознака | Реальний імідж | Бажаний імідж |
| 1. технологічні | а)наявність комп’ютерів | + | + |
| б) власний сайт | - | + | |
| в)підключення до Інтернету | - | + | |
| 2. соціальні | а) корисність | + | + |
| б) важливість для населення | + | + | |
| в) бідна | + | - | |
| г) обмеженість у діяльності | + | - | |
| д) активність | - | + | |
| е) перспективність | - | + | |
| є) прогресивність | - | + | |
| ж) відповідність сучасним вимогам | - | + | |
| 3. фірмовий стиль | прапор | + | + |
| логотип | + | + | |
| гасло | + | + | |
| гімн | + | + | |
| фірмові кольори | + | + | |
| достатнє використання фірмового стилю | - | + | |
| 4. особистісні | порядна | + | + |
| надійна | - | + | |
| етичнатурботлива | + | + | |
| + | + | ||
| гуманна | + | + |
Отже, порівнявши реальний і бажаний імідж ФПО, можемо зробити висновок, що реальний імідж є не достатньо високим і значно відрізняється від бажаного, особливо в сфері технологічних і соціальних характеристик. Рівненській профспілковій організації слід зробити все можливе, щоб реальний імідж організації став максимально наближеним до бажаного.
Розглянемо детальніше фірмовий стиль. Фірмовий стиль – це низка прийомів (кольорових, графічних, мовних тощо), які забезпечують розпізнавання організації, нагадують про ті позитивні емоції, які відчула особа, скориставшись її послугами в минулому. Фірмовий стиль є зразком того, що ФПО працює зразково, не приховує невиконання своїх завдань і функцій.
Визначимо яким вимогам буде відповідати імідж Рівненської профспілкової організації:
1. Синтетичність. Це означає, що у стислій, символічній формі (за допомогою гімну (див. Додаток 1.1), логотипу, фірмових кольорів, гасла і т. д.)будуть відображатись основні аспекти діяльності громадської організації та особливості її функцій.
2. Правдивість. Тобто імідж повинен бути максимально наближеним до об'єкта. Не всі особливості ФПО слід відображати, проте організація має бути такою, якою хоче бачити її громадськість. Не словами, обіцянками, заявами слід заявляти про себе, а конкретними справами.
3. Пасивність.
4. Яскравість та конкретність. Якщо імідж буде торкатись почуттів громадськості, відповідати її конкретним запитам, вимогам і потребам, то лише тоді образ організації краще сприйматиметься громадськістю.
5. Спрощеність. Просте сприймається і запам'ятовується краще.
6. Невизначеність.
7. Динамічність. Це дозволить його час від часу змінювати і коректувати.
1.2 Механізми та етапи формування іміджу громадської організації
Існує ряд факторів, що впливають на формування того чи іншого іміджу.
Розкриємо детальніше ці фактори. Система цінностей та норм включає в себе категорії морально-етичного характеру такі як уявлення про добро, істину, благородство, справедливість і т. д., а також сукупність сподівань і вимог, які висуває суспільство до своїх членів.
Система соціальних стереотипів – це сукупність поширених у соціальній думці упереджених уявлень про даний об`єкт. Стереотипи містять у собі значний емоційний компонент, тому вони часто бувають односторонні і неповні. Вони допомагають людині приймати рішення ще до аналізу даного положення справ чи якоїсь ситуації. Стереотипи збільшують швидкість обробки інформації людиною. [32, 326 ]
Установка – це психологічна основа стереотипів – готовність людини сприймати явище чи процес тим чи іншим чином та відповідно реагувати на них.
Крім цього, на характер уявлень, що виникають, впливає і соціальний статус організації, і її “особистісні” характеристики, і характерні особливості соціального середовища, в якому існує організація.
Імідж організації не є сталим. Інколи він змінюється сам собою (некеровано), але в більшості випадків його можна і потрібно створювати, змінювати, конкретизувати самому. Існує певна послідовність дій для досягнення бажаного іміджу.
Розглянемо ці дії поетапно.
1-й етап. Виявлення стереотипів та установок людей щодо організації. На цьому етапі працівникові слід зайнятись дослідницькою діяльністю, а саме – виявити стереотипи та установки, які існують серед громадськості.
2-й етап. Формуємо характеристики компонентів іміджу. Тобто, провівши аналітичну діяльність, створимо проект ідеального іміджу та визначимо засоби, за допомогою яких зможемо перетворити цей проект у реальність. На цьому етапі проведемо такі заходи, як позиціювання і відбудова.
3-й етап. Переклад обраних характеристик різними “мовами” - вербальною, візуальною, дієвою. Щоб досягти максимального результату, слід використовувати комплекс технологій.
ПР-працівник повинен готувати виступи, влаштовувати зустрічі керівництва організації з пресою, дбати про зовнішній вигляд керівника організації і персоналу, проводити особисті зустрічі керівництва з громадськістю, слідкувати, щоб регулярно на телебаченні відбувався показ керівництва або організації, щоб в ЗМІ час від часу опублікувались фотографії і інтерв`ю, ефективно використовувати символіку організації. Також ПР-працівник повинен час від часу використовувати спонтанні чи спеціально сплановані події – презентації, демонстрації, мітинги, прес-конференції, брифінги, круглі столи, дні відкритих дверей, різні семінари тощо.
5-й етап. Коректування іміджу. На цьому етапі імідж можна дописувати, викреслювати окремі характеристики, завищувати, використовувати контррекламу і антирекламу.
Отже, формування іміджу громадської організації – процес складний і довготривалий – це одне з найважливіших завдань ПР-працівника. Успішний процес формування іміджу потребує планування, організації, контролю, витрат.
Результати ПР-досліджень засвідчують, що складові успіху громадських недержавних організацій можна оцінити у відсотках так:
- актуальність проблем, над якими працює організація – 15-20%
- фаховий рівень членів організації та її функціональна продуктивність 30-35%