- забезпечення будівель табельними засобами пожежогасіння;
- обладнання під’їзних шляхів до водоймищ, гідрантів;
- організацію гасіння пожеж силами невоєнізованих протипожежних формувань цивільного захисту;
- профілактику і проведення заходів щодо попередження виникнення пожеж;
- підтримання у готовності до дій протипожежних формувань;
- контроль за станом протипожежних засобів /техніки, щитів, рукавів, в т. ін.
Охорона громадського порядку. Охорона громадського порядку здійснюється шляхом посилення охорони об’єкта /віварію, гаражів і т.д./ постами охорони та забезпеченням підтримання належного громадського порядку на території об’єкту.
Патрулювання організується по встановлених маршрутах.
Організація управління, оповіщення і зв’язку. Управління заходами ЦЗ здійснювати з постійних робочих місць, користуючись технічними засобами зв’язку (телефон, рухомі засоби). Для керівництва силами і засобами ЦЗ безпосередньо в районі аварії чи катастрофи начальник ЦЗ /штаб ЦЗ/ користується пересувним ПУ, обладнаним необхідними засобами зв’язку.
Чергування керівного складу організувати при штабі ЦО об’єкту. Роботу штабу і робочої /оперативної/ групи на ПУ розгорнути при загрозі стихійного лиха через Ч+1.00. Підтримувати в постійній готовності захищений ПУ. Зв’язок організувати відповідно до схеми управління, оповіщення і зв’язку.
Для оповіщення використовувати: телефонний зв’язок, селекторний зв’язок, звукову сигналізацію, посильних.
Строки оповіщення і збору:
- у робочий час – Ч+0.05;
- у неробочий час – Ч+2.00.
Донесення про обстановку і дії сил і засобів ЦЗ надавати в штаб ЦЗ району: перше – негайно, наступні – через 2 години, підсумкові – кожної доби о 19 год. по стану на 1800 по завершенню робіт.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Майонез – харчовий продукт, що являє собою, складну багатокомпонентну, стійку у широкому діапазоні температур (від 0 до 18 0С), дрібнодисперсну емульсію, виготовлену з рафінованих, дезодорованих олій з додаванням емульгаторів, стабілізаторів, смакових добавок та прянощів (відповідно до рецептури).
1. В Україні стандарти в харчовій промисловості, у тому числі і стандарти на майонез, значно лібералізували. Сучасний ДСТУ 4487:2005 «Майонези. Загальні технічні умови» дає велику свободу у виборі складу та застосуванні хімічних добавок.
2. Згідно ДСТУ 4487:2005 «Майонези. Загальні технічні умови» майонези поділяються на групи: столові, бутербродні, десертні, кожну з яких, залежно від калорійності ділять на три види: висококалорійні, середньо калорійні, низькокалорійні.
3. Технологія виробництва майонезу об’єднує п’ять основних операцій: підготовка компонентів за рецептурою, приготування майонезної пасти, приготування емульсії, гомогенізація емульсії, фасування, пакування майонезу.
4. Недостатня якість сировини, недотримання технологічного процесу виробництва, порушення умов зберігання впливає на зниження якісних показників майонезу.
5. Із органолептичних показників регламентуються зовнішній вигляд, колір, смак та запах.
6. Із фізико-хімічних показників регламентуються: масова частка вологи; масова частка жиру; кислотність; стійкість емульсії; показник рН; масова частка консерванту.
7. Із показників безпечності регламентуються вміст токсичних елементів і мікотоксинів, мікробіологічні показники, вміст пестицидів, та радіонуклідів.
8. Отже, згідно отриманих результатів, за органолептичними та фізико-хімічними показниками не всі зразки майонезу провансаль з вмістом жиру 67% відповідають вимогам ДСТУ 4487:2005 «Майонези. Загальні технічні умови». Найкращим виявився майонез «Щедро Провансаль», який за всіма показниками отримав оцінку «Відмінно». Майонези «Королівський столовий», «Чумак справжній» та «Оліс Провансаль столовий» отримали оцінку «Добре» і є достатньо хорошими при порівняно невисокій ціні. «Олком Провансаль» за результатами досліджень отримав оцінку «Задовільно» через невідповідність органолептичних і фізико-хімічних показників.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Афанасьев Н. П. Маркетинг : стратегия и практика фирмы. – М.,2005. – 112с.
2. Бойчик І.М. Економіка підприємства – К.: Каравела, 2007 – 298 с.
3. Бурмистор В.Г. Организация торговли непродовольственными товарами. – М.: Экономика, 2007. – 304 с.
4. Вахмар О. Л. Організація торгових процесів. – К.: Знання, 2005. – 436 с.
5. Вовк П. Д. Торгівля непродовольчими товарами. – К.: Вища школа, 2005. – 327 с.
6. Галас В. К. Організація торгівлі. – К.: знання, 2005. – 376 с.
7. Голуб А. М. Товарознавство продовольчих товарів. – К.: Вища школа, 2006. – 556 с.
8. Данилова Л.Л. Оптимізація асортиментної політики вітчизняних торговельних підприємств // Вісник ДонДУЕТ. №4, 2001. – С. 192-196.
9. Дерев’янко О.О. Основні напрями системного трансформування харчової промисловості України / Економіка України. №1, 2000 р. – С. 45-46.
10. ДСТУ 2316-93 (ГОСТ 21–94) Цукор-пісок. Технічні умови.
11. ДСТУ 2450-94 Оцет спиртовий харчовий натуральний. Технічні умови.
12. ДСТУ 3146-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Штрихові позначки ЕАN. Вимоги до побудови.
13. ДСТУ 3583-97 (ГОСТ 13830-97) Сіль кухонна. Загальні технічні умови.
14. ДСТУ 3976-2000 Крохмаль кукурудзяний сухий. Технічні умови.
15. ДСТУ 4273–2003 Молоко та вершки сухі. Загальні технічні умови.
16. ДСТУ 4286:2004 Крохмаль картопляний. Технічні умови.
17. ДСТУ 4391:2005 Какао-порошок. Загальні технічні умови.
18. ДСТУ 4492:20051 Майонези. Загальні технічні умови.
19. ДСТУ 4492:20051 Олія соняшникова. Технічні умови.
20. ДСТУ 4560:20062 Майонези. Правила приймання та методи випробовувань.
21. ДСТУ ГОСТ 8808-2003 Олія кукурудзяна. Технічні умови.
22. Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 360 с.
23. Задоя О.А. Комерційна діяльність. – К.: Четверта хвиля, 2005 – 347 с.
24. Заєць П. Н. Товарознавство. – К.: Знання, 2007. – 476 с.
25. Закон України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України".
26. Закон України "Про Єдиний митний тариф".
27. Закон України "Про податок на додану вартість".
28. Зуєв А. Л. Товарознавство продовольчих товарів. – К.: Знання, 2005. – 546 с.
29. Інструкція про порядок визначення країни походження товарів, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм, затверджена рішенням Президії ТПП України.
30. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. –156 с.
31. Коломієць Т.М. Експертиза товарів. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 60 с.
32. Кравців Р.Й. та ін. Правила відбору проб продукції тваринного та рослинного походження для проведення. – ЛКТ ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького. 2005 – 81 с.
33. Кравців Р.Й. та ін. Харчові жири і жирові продукти: Навчально-методичний посібник. – ЛКТ ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького. 2008 – 60 с.
34. Кравців Р.Й., Остап’юк Ю.І., Куциняк І.В., Дашковський О.О., Васерук Н.Я., Фоміна М.В. Навчальний посібник „Товарознавство (Теоретичний курс)”. – ЛКТ ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького. 2008 – 201 с.
35. Малигіна В.Д. Основи сенсорного аналізу. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – 256 с.
36. Орлова Н.Я. Фізіологія та біохімія харчування. – К.: КНТЕУ, 2001. –248 с.
37. Павлова В.А. Класифікація та кодування товарів. – Д.: Вид-во ДУЕП, 2004. – 44 с.
38. Парсяк В.Н. Рогов Г. К. Комерційна діяльність. – К.: Наук. Думка, 2005. – 128с.
39. Попов А. К. Товарознавство продовольчих товарів. – К.: Знання, 2005. – 547 с.
40. Порядок заповнення вантажної митної декларації / За ред. П.В.Пашка. – К.: Знання, 2005. – 399 с.
41. Постанова КМУ "Про перелік виробничих та технологічних операцій для визначення критерію достатньої переробки товару та порядок його встановлення та застосування при визначені країни походження товару".
42. Радченко В.Р. Ринкові проблеми інвестування агробізнесу / Економіка України. №2, 2000р. – С. 55-57.
43. Рудавський Г.Б., Тищенко Є.В. Молочні та яєчні товари: Підручник / – К.: Книга, 2004. – 392 с.
44. Сирохман І.В., Задороржний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів: Підручник. 4-е вид., пнрнроблене і доп. – Київ: Лібра, 2007. – 600 с.
45. Скув А. Д. Товарознавство. – К.: Знання, 2005. – 578 с.
46. Титаренко Л.Д., Павлова В.А., Малигіна В.Д. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 192 с.
47. Трачук М. Г. Маркетинг. – К.: КНЕУ, 2005. – 321 с.
48. Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров. Учебник. – М.:ИНФРА, 2001. – 400 с.