Згідно до оцінки „Economist Intelligence Unit”, яка зроблена на основі даних на середину року, світове виробництво майонезу в 2009 р. досягнуло рекордного рівня в 2,08 млн. т проти 1,98 млн. в 2005 р. В цей же час оцінка світового споживання майонезу була занижена. Це означає що на ринку майонезу знов будуть спостерігатись залишки цього товару, що призведе до зниження ціни.
Отже, можна зробити висновок, що спокійний і демократичний ринок майонезу в Україні не може забезпечити швидкого обігу коштів, як це під силу алкогольним напоям чи тютюновим виробам. Та й щоб стати прямим постачальником майонезу із закордону, необхідно володіти капіталом не в одну сотню тисяч американських доларів. Тому інвестори по справжньому зацікавилися майонезним бізнесом в Україні лише 5-6 р. тому, коли всі найпривабливіші сфери комерції були або повністю зайняті, або значно знизили свою рентабельність. У 1997 році згадала про існування цього ринку й держава. У результаті ставка митного збору на імпорт фасованого майонезу зросла до 20%, немов сповіщаючи про те, що пора майонезного бізнесу настала.
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р. № 229-ІV визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя й здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за допомогою відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища й встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Законодавство про охорону праці складається із Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю й інші нормативні акти. Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і коштів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я й працездатності людини в процесі праці. Завдання охорони праці – максимально зменшити вплив шкідливих і небезпечних факторів на людину при високій продуктивності праці, створити комфортні умови для роботи людей [20].
Таблиця 4.1 Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів
| № | Найменування фактору | Джерело виникнення |
| 1 | Пожежонебезпека приміщення | Наявність спаленних матеріалів і можливих джерел запалювання |
| 2 | Недостатня освітленість | Стан системи природного й штучного освітлення. |
| 3 | Підвищений рівень шуму | Різання, інші металообробні роботи |
| 4 | Електричний струм | Живильна електрична мережа |
| 5 | Несприятливий мікроклімат приміщення. Підвищена або знижена рухливість повітря, температура, вологість | Незадовільне становище системи вентиляції й опалення |
| 6 | Пряме та відбите відблискування | Наявність джерел природного й штучного освітлення й блискучих поверхонь. |
Розташування приміщення задовольняє санітарні вимоги відносно природної вентиляції, сонячного освітлення. У зв’язку з тим, що темою дипломного проекту є, розробка документації системи менеджменту якості (далі СМЯ), тому ширина санітарно-захисної зони залишається колишньою та вибір будівельного майданчика не виконувалася. Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів відповідно до ГОСТ 12.0. 003-74, а також джерела їхнього виникнення наведені в таблиці 4.1.
Забезпечення необхідних оптимальних значень параметрів мікроклімату, у відповідності зі СНіП 2.04. 05-93, досягається в теплий період року – кондиціюванням, (для цього в приміщенні встановлені 4 побутові кондиціонери БК-1500).
Таблиця 4.2. Оптимальні параметри мікроклімату
| Категорія робіт з важкості | Період року | Температура, t, 0С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с |
| Легка Ia | Холодний | 22-24 | 40-60 | не менш 0.1 |
| Легка Ia | Теплий | 23-25 | 40-60 | 0,1-0,2 |
Збереженість зору людини залежить від умов освітлення. Правильно організоване освітлення сприяє нормальній виробничій діяльності.
Висвітлення робочого приміщення здійснюється, відповідно до СНіП II-4-79, у світлий час доби – природне освітлення бічне однобічне, у темний час – штучне освітлення спільне, світильники розміщаються у верхній зоні рівномірно. У приміщенні використовуються люмінесцентні лампи.
Шум є одним з найпоширеніших у виробництві шкідливих факторів. Шум створюють периферійні пристрої (принтери, плотеры й т.д.).
Відповідно до ГОСТ 12.1.003-88 [21] у приміщеннях на робочому місці оператора при вирішенні завдань потребуючі концентрації уваги рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Для зменшення рівня звуку застосовуються матеріали, що демпфірують (гумові прокладки й т.п.).
Оптимальний мікроклімат у приміщенні забезпечує підтримка теплової рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Підтримка на заданому рівні параметрів, що визначають мікроклімат – температури, вологості й рухливості повітря – може здійснюватися кондиціюванням або з більшими допусками вентиляцією. Індивідуальний захист у гарячих цехах здійснюється спецодягом, виконаної з незаймистого, стійкого проти впливу променистої теплоти, міцного, м’якого й повітропроникного матеріалу (сукна, брезенту).
Вибір та розрахунок санітарно-побутових приміщень
Виробничий процес на виробничий ділянці по санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно СНіП 2.09. 04-87 ставиться до групи 2(б) .
Для групи 2 (б) передбачений наступний склад побутових приміщень: гардеробні, душові, умивальні, пункти питного водопостачання, здравпункт.
Гардеробні призначені для зберігання вуличного, домашнього або робочого одягу. У гардеробній для зберігання одягу двох різних видів користуються закриті подвійні шафи глибиною 50, шириною 40 і висотою 165 см. у шафах повинні передбачатися місця для зберігання головних уборів, взуття та засобів для вмивання. У нижній і верхній частинах шаф повинні бути отвору для провітрювання. Гардеробні повинні бути обладнані лавами шириною 0,3 розташованими в шаф по всій довжині рядів шаф.
Душові варто розміщати суміжно з гардеробними. Душові повинні бути обладнані відкритими кабінками з однорядними або дворядними розташуванням кабінок. Душові кабіни повинні відділятися одна від інший перегородками з вологостійких матеріалів висотою 1,6 м, що не доходять на 0,2 м до статі. Перед душові повинні бути обладнані вішалками для рушників з розрахунку 3 гачки на одну душову сітку й поличками, на які кладуть приналежності для миття. Розміри душових кабінок повинні бути 0,9×0,9 м. Ширина проходу між рядами душових кабін повинна бути 2 м. Кількість сіток у душових прийнято з розрахунку одна душова сітка на 3 чоловік. Кількість кранів в умивальні розраховано по нормі 1 кран умивальника на 20 чоловік. Відстань між кранами вмивальників повинне бути не менш 0,65 м.
Пожежна безпека
Витрата води на внутрішні пожежогасіння – 2 напрями по 2,5 л/с на кожну. Дрібні загоряння трапляються через недотримання норм техніки безпеки, які усуваються вогнегасниками або водою.
Підтримка належного рівня протипожежної безпеки в цеху покладає на ІТП цехи, відповідальних за наявність необхідних коштів для гасіння пожежі й проведенню своєчасних заходів щодо пожежної безпеки.
Як засоби гасіння пожежі використовується вода, пісок, пінні й вуглекислотні вогнегасники, азбестове покриття.
Протипожежне водопостачання здійснюється з громадського водопроводу. Засоби пожежогасіння розміщаються на пожежних щитах. По периметру будівлі стана розташовано 4 пожежні сходи.
РОЗДІЛ 5. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Організація виконання цивільних заходів при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій.
Висновки з оцінки можливої обстановки на об’єкті при виникненні виробничих аварій , катастроф і стихійних лих.
На Львівщині можливі наступні стихійні лиха:
Бурі (урагани) – остання мала місце 13-14, 15-16 червня 1991 року (вночі). Швидкість вітру досягала 24-25 м/сек (90 км/год) з поривами до 28 м/сек. Це викликало зливові дощі, град, грози. На території області були пошкоджені лінії і опори електричних мереж, мережі зв’язку і радіотрансляції. Знищені посіви, сінокоси (40600га), лісові площі 1.400 га. Було пошкоджено більше 300 промислових будівель та споруд і 1440 житлових будинків (в основному в сільській місцевості)
Повені – на Львівщині 1 раз на 9-10 років бувають повені. У червні 1980 року внаслідок зливових дощів піднявся рівень води в р. Дністер і її приток, були підтоплені будівлі, посіви, присадибні ділянки в 30 селах ( в руслі р. Дністер). Було пошкоджено ряд залізничних і автомобільних мостів, доріг.
7-8 травня 1989 року пройшли зливи, рівень води в р. Дністер піднявся на 1,5-3,5 м вище критичного, що визвало затоплення території, загинуло 5 чол. З 8-ми населених пунктів було евакуйоване населення і тварини.
Землетруси – Львівська область відноситься до сейсмічно активного району Карпат. В південній частині області можливі землетруси до 6 балів, в північній – до 5 балів (м. Львів – 5 балів). В 1976 році при землетрусі в Румунії, у Львівській області було зафіксовано до 4 балів, а в травні 1990 р ( 30.05. в 14 год. 41 хв.) біля 4 балів. При землетрусах 1976 р. та 1990 р. пошкоджень будівель та приміщень не було.