Конкурентна стратегія МНК "Deere & Company" (стр. 4 из 8)

Продажі тракторів транснаціональних корпорацій і компаній на ринках Франції, Німеччини, Італії та Іспанії в 2007-2008 рр., Од.

2007 г.	2008 г.
Обсяг продажів, всього	102 746	108 348
В том числі:
CNH	21 439	24 571
John Deere	18 124	19 352
AGCO	17 279	19 310
SDF	16 353	15 669
Claas	7 019	7 555

У 2008 р. в США і Канаді частка тракторів потужністю понад 100 к.с. в порівнянні з 2007 р. зросла на 30%, а потужних тракторів з шарнірно-зчленованою рамою - на 31%, при цьому частка тракторів невеликої потужності від 40 до 100 к.с. скоротилася на 8%.

У зв'язку з кризою в більшості розвинених країн, починаючи з 2008 р., продажи тракторів знизилися. Так, у США та Канаді в порівнянні з 2007 р. їх загальний продаж в 2008 р. зменшилися на 4,3%.

Основними вимогами фермерів до продаваної тракторної техніки є підвищення потужності, зниження кількості шкідливих речовин у відпрацьованих газах, зниження рівня шуму, впровадження почвозберегаючих технологій, скорочення витрати палива. На збільшення продажів тракторів впливають імідж моделей і фірм, впровадження нових технічних рішень, що представляють інтерес для фермерів, якість роботи дилерів, доступна ціна.

1.3 Прогнозування кон'юнктури галузі

Вивчення кон'юнктури світового ринку машин і устаткування є невід'ємною частиною розробки стратегії підприємства. Мета будь-якого ринкового дослідження складається в оцінці існуючої ситуації (кон'юнктури) на ринку і розробці прогнозу розвитку ринку. Програма або план такого дослідження залежить від особливостей товару, характеру діяльності підприємства, масштабів виробництва та ряду інших факторів.

У сільгоспмашинобудуванні настав структурний кризис, як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин. Трансформація суспільно-економічної системи призвела до передачі управління від держави суб'єктам ринку. Масштаби галузі перестали відповідати платоспроможному попиту, за цим послідувало падіння кількісного і якісного рівня, кадрові втрати від науки до цеху, втрата необхідних технологій. З'явився надлишок потужностей при незадоволеній потребі в техніці.

Свобода імпорту, завдала додаткові удари по галузі, а експорт не зміг їх пом'якшити. У цьому полягає особливість кризи сільгоспмашинобудування на відміну від інших галузей, де потреба в їхній продукції скоротилася абсолютно.

До суб'єктивних причин можна віднести низьку якість антикризового державного і корпоративного управління, менеджменту підприємств. Слабкість інструментів фінансування виробництва, труднощі комерційного просування продукції, низька якість подальшого обслуговування, зростання цін постачальників комплектуючих, визначили інерційний розвиток.

У країнах зі сформованими ринковими відношеннями безперервний процес вдосконалення механізмів управління адаптує підприємства до мінливої ринкової кон'юнктури. Вдосконалення цих механізмів, які включають в себе, зокрема, постановку нових цілей, створення адекватної управлінської системи для нових умов господарювання, має дозволити підприємствам вийти з кризового становища.

Сільгоспмашинобудування створює передумови для збереження й розвитку цілого ряду інших галузей промисловості з огляду на розгалуженості технологічних ланцюжків, що утворюються в процесі створення сучасної агротехніки. Разом із суміжними галузями воно виконує і важливу соціальну функцію, забезпечуючи збереження висококваліфікованих робочих місць в науковій та виробничих сферах.

Подолання системної кризи і становлення галузі як конкурентоспроможної при нестачі в сучасних умовах внутрішніх ресурсів зумовлюють необхідність побудови адекватної системи управління, підняття корпоративної і маркетингової політики на якісно новий рівень. Це неможливо без розширення масштабів державного регулювання прямими і непрямими методами.

Потрібно збалансована державна підтримка в різних формах, прийнятій у світовій практиці: від розвитку науково-дослідної бази, підготовки висококваліфікованих фахівців, підтримки перспективних проектів, сприяння бізнесу в організації інфраструктури ринку, до просування продукції галузі та в інших сферах.

Від держави потрібні заходи підтримки у формі або витрати живих грошей (бюджет), або заморожування ресурсів (гарантії), або недоотримання доходу (податкові пільги).

На бюджет покладається фінансування фундаментальних випереджальних, «проривних» досліджень з концентрацією коштів на пріоритетних розробках. Це, природно, вимагає мільярдних вкладень, але вони окупляться через 7-8 років замовленнями сільгоспвиробників.

Зараз світовий ринок багато в чому олігопольний, політизований, жорстко регульований нормами СОТ та інших організацій, він характеризується невизначеністю споживача, великими ризиками та іншими проявами.

Замовники все більше підвищують технологічні вимоги, змушуючи промисловість функціонувати на межі можливостей.

На зовнішній ринок компанії світового рівня тепер виходять під егідою держави (такий досвід накопичений в СРСР, його використовували Японія, Ю. Корея, Сінгапур та інші). При цьому в розвинених країнах вже рідко практикується така розкіш, як внутрішня конкуренція.

У країні можна ще розвивати основні продуктові лінії, послужать наявні ряди, що дозволить не втратити накопичений потенціал. На внутрішньому ринку легше приборкати його стихію, що, однак, не виключає інтеграцію сільгоспмашинобудування в світовий технологічний процес, але окремо взятим підприємствам це не під силу.

В умовах незначного завантаження для підвищення продуктивності праці заводи сільгоспмашинобудування повинні скорочувати виробничі площі, парків обладнання, що, у свою чергу, потребує концентрації на важливих видах діяльності, зосередження на проектуванні та виробництві ключових вузлів, у створенні яких компетентність підприємства особливо висока, і одночасно виводу асортименту, який не визначає технічного рівня та рівня якості, або у виготовленні якого підприємство недостатньо компетентно. Необхідно також впровадження в суміжні з основним виробництвом сфери, щоб пропонувати покупцеві комплексні рішення.

2. АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

"DEERE & COMPANY"

2.1 Дослідження головних напрямків діяльності "Deere & Company"

Dere & Company ― американська машинобудівна компанія, що випускає сільськогосподарську, будівельну та лісопромисловий техніку. Штаб-квартира компанії розташована в місті Молін (штат Іллінойс).

Історія компанії:

Історія коваля на ім'я Джон Дір і однойменної компанії, створеної ним у 19 столітті, тісно переплітається з колонізацією і розвитком Середнього Заходу, місцевості, яка обіцяла поселенцям великі можливості і відкривала прекрасні перспективи.

У 1868 році підприємство було зареєстровано як корпорація, в 1869 році син засновника Чарльз Дір був призначений на пост віце-президента, а згодом - президента компанії.

До 1907 року корпорація вже виробляла цілий ряд сталевих плугів, культиваторів, сівалок тощо. У 1918 році компанією був викуплений завод з виробництва тракторів в Ватерлоо, штат Айова.

Сьогодні компанія "Deere & Company" входить до списку 100 найбільших промислових компаній, що публікується журналом «Fortune», продукція компанії реалізується в усьому світі. Разом з тим вона продовжує розширювати сферу своєї присутності. Заводи "Deere & Company"розташовані в Європі, Азії, Північній і Південній Америці. Джон Дір продає свою продукцію більш, ніж в 130 країнах світу (Додаток А, Б) і кожного разу це кращі продукти і кращі рішення, що поставляються з дотриманням всіх обумовлених термінів, незалежно від того, чи йде мова про постачання обладнання та послуг або про надання технічної підтримки.

Діяльність компанії з виробництва обладнання будується на виявленні і задоволенні потреб замовників через всесвітню мережу незалежних дилерів, чудово навчених, що в мають своєму розпорядженні все необхідне обладнання.

Цілі і стратегія Компанії "Deere & Company"

Знаменитий слоган американської компанії:

«Ніщо не працює так, як Deere»

Всі дії компанії John Deere орієнтуються на основні цінності:

- чесність,

- якість,

- цілеспрямованість,

- інноваторство.

Компанія прагне жити цими цінностями. Протягом усієї своєї історії, вона заслужила добру репутацію за високу якість і цілісність. Основні цінності компанії ніколи не будуть поставлені під загрозу для досягнення негайного успіху.

А принципи ведення бізнесу, якими керувався Джон Дір і сьогодні не втратили своєї актуальності: «Я ніколи не поставлю своє ім'я на продукт, який не містить краще, що є в мені».

"Deere & Company" прагне якісно обслуговувати своїх клієнтів. Для досягнення цього прагнення, стратегією "Deere & Company" є:

• Виключно висока продуктивність;

• Продумане зростання доданої вартості акцій;

• Узгоджена високоефективна робота в команді.

Виконання цієї стратегії, допоможе створити стійкий бізнес, який і буде нагородою для клієнтів, співробітників та акціонерів "Deere & Company".

Структура управління

Дивізійна структура управління представлена на даному графіку і характеризується поділом компанії на великі підрозділи, очолювані президентами цих відділів. Головний керуючий компанії в даний час - Семюель Аллен.

Розподіл продажів і прибутку за напрямками діяльності компанії в процентному співвідношенні має наступний вигляд: