Фо - фондовіддача в певному періоді (виражена обсягом товарообігу на одиницю основних фондів).
Фондовіддача склала:
Фо (2007)= 8910,24/12849,3=0,693
Фо (2008)= 10198,03/13084=0,779
Отже ефективність використання основних фондів у 2006 році зросла.
Визначимо фактори що вплинули на обсяг реалізації:
Вплив зміни середньої вартості основних фондів:
Р(2007) = 8910,24 тис. грн.
РОФ= 13084*0,693=9067,212 тис. грн.
Δ ОФ =9067,212-8910,24=156,972
Вплив зміни фондовіддачі:
Δ Фо= 10198,03-9067,212=1130,818 тис. грн.
Таким чином, досить великий вплив на обсяг товарообороту здійснило більш ефективне використання основних фондів у 2008 році.
Аналогічно можна виразити зв'язок товарообігу з іншими видами ресурсів торговельного підприємства.
Зв'язок товарообігу із сумою й рівнем найважливіших фінансових показників також розглядається звичайно в розрізі окремих із цих показників.
Так зв'язок обороту з валовим доходом виражається в такий спосіб:
Р = Вдр * РВД (2.17)
де Вдр - сума валового доходу від реалізації товарів, отриманого в певному періоді;
РВД - рівень валового доходу від реалізації товарів у певному
періоді.
РВД= Р/ Вдр (2.18)
РВД (2007)= 8910,24/7413,3=1,2
РВД (2008)= 10198,03/8485,56=1,202%.
РВдр=8485,56*1,2=10182,672 тис. грн.
Таким чином, збільшення обсягу валового доходу збільшило виторг на:
Δ Фо= 10182,672 -8910,24=1272,432 тис. грн.
а ріст рівня валового доходу:
10198,03-10182,672=15,358 тис. грн.
Отже істотний вплив на оптовий товарообіг здійснив екстенсивний фактор - обсяг валового доходу.
Зв'язок товарообігу з витратами обігу виглядає так:
Р = ВО * Рво (2.19)
де ВО - сума витрат обігу в певному періоді;
Рво - рівень витрат обігу в певному періоді
Рво= Р/ ВО (2.20)
Рво(2007)== 8910,24/(22,4+5,93)= 8910,24/28,33=314,51
Рво(2008)== 10198,03/(22,57+2,99)= 10198,03/25,56=398,984 тис. грн.
Отже віддача витрат обігу збільшилася у 2008 році в порівнянні з попереднім роком.
РВО=25,56*314,51=8038,876 тис. грн.
Вплив зниження витрат на обсяг оптового товарообороту склав:
Δ Фо= 8910,24 -8038,876 =871,364 тис. грн.
А збільшення рівня витрат вплинуло негативно, викликавши зниження товарообороту на:
Δ Рво=8038,876 -10198,03=-2159,154 тис. грн.
Зв'язок товарообігу із сумою податків, що сплачуються, характеризується наступною формулою:
Р = П* 100 / Пе (2.21)
де П - сума податків, виплачених торговельним підприємством у певному періоді;
Пе - податкоемність товарообігу (виражена відношенням товарообігу до суми податків).
Пе=Р/П (2.22)
Пе(2007)=8910,24/(1485,04+11,9+77,82)= 8910,24/1574,76=5,658
Пе(2008)=10198,03/(1699,67+12,8+87,85)= 10198,03/1800,32=5,665
Таким чином податковий тягар дещо знизився.
РП=1800,32*5,658=10186,211 тис. грн.
Вплив зниження обсягу податків:
Δ П=10186,211 -8910,24=1275,971 тис. грн.
Вплив зниження долі податків:
Δ Пе= 10198,03 -10186,211 =11,819 тис. грн.
Зв'язок товарообігу із прибутком виражається в такий спосіб:
Р = Пр*Рт (2.23)
де Пр - сума прибутку від реалізації товарів у певному періоді;
Рт - рівень рентабельності товарообігу в певному періоді (виражений відношенням товарообігу до прибутку)
Рт=Р/Пр (2.24)
Рт(2007)=8910,24/233,45=38,17
Рт(2008)=10198,03/263,55= 38,69
Таким чином рентабельність оптової торгівлі підприємства підвищилася.
РПр=263,55*38,17=10059,704 тис. грн.
Вплив збільшення обсягу чистого прибутку:
Δ Пр=10059,704 -8910,24=1149,464 тис. грн.
Вплив зростання рентабельності:
Δ Рт= 10198,03 -10059,704 =138,326 тис. грн.
Отже, розглянуті форми взаємозв'язку показників відіграють велику роль у системі економічного управління товарообігом на оптовому торговельному підприємстві.
Разом з тим, підприємство не використало всіх можливостей росту товарообігу в 2008 році. Так, обсяг роздрібного товарообігу міг би зрости за
рахунок дотримання рівня витрат 2007 року – на 2159,15 тис. грн. Отже, невикористані резерви росту товарообігу склали 2159,15 тис. грн.
Також до резервів оптимізації оптового товарообігу відносяться вирівнювання сезонності продажів (піки продажів приходяться на святкові періоди та по групі безалкогольних напоїв – літній сезон), поліпшення структури асортименту та головним напрямом оптимізації повинно стати прискорення оборотності товару до нормативних значень, шляхом стимулювання оптових покупців засобами маркетингу.
Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління ТОВ «Спроба»
3.1 Формування маркетингоорієнтованої системи управління підприємством як основна умова стійкого розвитку ТОВ «Спроба»
Оптовому торгівельному підприємству ТОВ «Спроба» в умовах ринку необхідно вирішити проблему вибору конкурентної стратегії з метою збереження позиції на ринку, відшкодування витрат і одержання прибутку, достатньої для подальшого розвитку. У зв'язку із цим для стійкого розвитку торговельного підприємства необхідно велику увагу приділяти проблемі розширення та стимулювання попиту. Метою формування маркетингоорієнтованої системи управління ТОВ «Спроба» є підвищення конкурентоспроможності та привабливості (як соціальної, так і інвестиційної) досліджуваного підприємства.
Для більшості комерційних організацій України властиве формулювання місії, пов'язане з одержанням максимального прибутку, що відповідає класичним мотиваціям, описаним в економічній літературі (прибуток, дохід, виживання). Разом з тим доведено, що будь-яка організація в ринкових умовах є відкритою системою та може успішно розвиватися тільки тоді, коли буде відповідати вимогам зовнішнього середовища, тому прибуток може виступати не самою метою, а засобом її досягнення. Вибір відповідної місії припускає встановлення сегмента споживачів і вивчення їхніх потреб.
Узагальнення досвіду роботи ТОВ «Спроба» дозволило внести рекомендації з питання концепції розвитку його системи управління. При її підготовці були прийняті в увагу тенденції, що намітилися, у торгівлі в умовах розвитку ринкових відносин.
В умовах ринку підсилюється роль торговельних підприємств у розвитку системи. З одного боку, їхня діяльність визначається сукупністю ресурсів: необхідні кваліфіковані кадри, конкурентоспроможні товари, сучасні технічні засоби, інвестиції, інформація про стан ринків товарів і попит споживачів. З іншого боку, виходячи на ринки та надаючи продукцію до реалізації, торговельні підприємства повинні бути підготовленими до конкурентного суперництва. Отже, стабільне й стійке функціонування та розвиток торговельних підприємств у нових умовах обумовлюється потенційними ресурсами, стратегією їхнього розвитку й факторами зовнішнього середовища.
Стійкість ТОВ «Спроба» на ринку визначається багатьма факторами, серед яких особливу увагу необхідно приділяти: витратам, асортиментам продукції, сфері конкуренції (підхід М. Портера).
Продажу товарів повинні передувати маркетингове дослідження, що містять характеристики: самого товару, його ціни, методів його розповсюдження та стимулювання збуту, націлені на підвищення конкурентоспроможності і якості товарів і обслуговування, забезпечення росту долі ринку.
Надання покупцям додаткових послуг є формою конкурентної боротьби без зниження роздрібних цін. Однак будь-яка дія, спрямована на збільшення обороту торгівлі та не супроводжується підвищенням цін, вимагає додаткових витрат. Тому за ці послуги прийдеться платити ТОВ «Спроба».
Порівняння показників ефективності різних організацій системи (бенчмаркинг) дає можливість виявити вразливі та раціональні сторони діяльності ТОВ «Спроба» як у порівнянні з конкурентами, так і з лідируючими організаціями всередині системи. Це дозволяє знайти незаповнені ринкові ніші, вийти на вірогідних партнерів і з'ясувати переваги розширення сфер і зон діяльності шляхом злиття різних кооперативів.
На рисунку 3.1 відображені основні резерви росту ринкової стійкості діяльності ТОВ «Спроба».
Рис. 3.1 Резерви підвищення ринкової стійкості підприємств споживчої кооперації.
Основними причинами зниження питомої ваги ТОВ «Спроба» в регіональному обсязі продажів є:
1. поява нових суб'єктів ринку та зростаючий рівень конкуренції між ними;
2. зниження купівельної спроможності населення, пов'язане з випереджальними темпами росту тарифів на житлово-комунальні послуги, ростом інфляції та зниженням реальних доходів населення;
3. ослаблення комерційної роботи ТОВ «Спроба», погіршення керованості торговельними процесами, починаючи від закупівлі товарів до повної реалізації їх роздрібним магазинам.
Перераховані вище факти негативно вплинули на структуру оптового товарообігу ТОВ «Спроба».
Незважаючи на проведену роботу з активізації діяльності регіонального опту, зміцненню його зв'язків з роздрібними торговельними підприємствами системи, належного результату поки не досягнуто.
Як основні напрямки формування маркетингоорієнтованої системи ТОВ «Спроба» на перспективу можна виділити:
1. створення адекватної ринку організаційної структури. Мова йде про створення відділу маркетингу, але для початку ввести посаду маркетолога, що працюватиме у відділі постачання та збуту. Це дасть змогу постійно аналізувати маркетингову ситуацію на ринку, вчасно реагувати на зміни і відповідно вести ефективну маркетингову політику;
2. формування комплексної системи торговельного обслуговування (впровадження послуг по доставці товару безпосередньо в роздрібні магазини). Реалізація даного напрямку істотно підвищить прибутковість ТОВ «Спроба», буде сприяти поліпшенню якості обслуговування;
3. проведення раціональної асортиментної політики, що враховуватиме сезонні коливання, прогнозування обсягів попиту та ін.;
4. удосконалювання методів стимулювання контрагентів (шляхом проведення конкурсів посередників, лотерей та ін..)
5. раціональне розміщення головного офісу та складських приміщень ТОВ «Спроба», що окрім доступності для більшості реалізаторів, зекономить витрати на доставку товарів.