Для туристських компаній на вітчизняному ринку комп'ютерні витрати є досить постійною величиною в розподілі витрат. Приблизно 35 % від загальних комп'ютерних витрат витрачається на устаткування; 30 - на оплату персоналу; 15 - на адаптацію програмного забезпечення і підтримку його в робочому стані. Залишок у 20 % витрачається на розвиток нового програмного забезпечення і на навчання персоналу роботі з ним. Ці засоби піддаються оперативному контролю з боку менеджерів. Вплив інвестицій на майбутнє компанії величезний: фактично в них лежить ключ до стратегічних успіхів чи невдач в області комп'ютеризації. Якщо керівники не виділяють ці засоби в окрему статтю і не розуміють природу ресурсів, що вони інвестують, розвиток комп'ютеризації не буде мати чітких цілей і позиція компанії на ринку буде легко уразлива.
Якщо говорити більш конкретно, проблема управління процесом комп'ютеризації в тім виді, у якому вона постає перед керівниками туристських компаній сьогодні, полягає скоріше в правильному виборі напрямку розвитку, ніж в оцінці поточної ефективності.
Раніше прогрес в області комп'ютеризації був обмежений в основному удосконаленням бухгалтерського обліку, і для керівництва фірм, здавалося, не мало сенсу „загружати” себе розробкою програмного комп'ютерного забезпечення спеціально для туристської діяльності. Якщо співробітник виконував свою задачу, то ніхто за межами його відділу не турбувався щодо того, як він справлявся з роботою. Тепер, коли процес упровадження комп'ютерних технологій у бухгалтерський облік уже давно закінчений, особливо актуальним стало питання -"що ж далі?". Багато що з пропонованих альтернатив здається досить складним і дорогим, щоб заслужити схвалення керівників, тому що їхня ефективність залишається як і раніше невизначеною. Немає реальних гарантій прибутків чи доказів того, що пропоновані міри є найкращими в даний момент.
Вищому керівництву варто жорстко ставити питання щодо будь-якої пропозиції по розвитку і впровадженню комп'ютерних систем, оскільки воно несе відповідальність за ухвалення остаточного рішення, здатного в корені змінити майбутнє компанії.
Основні проблеми, що переслідують у даний час менеджерів, зайнятих упровадженням комп'ютерів, зобов'язані своїм походженням минулому. Але сьогоднішня ситуація сильно відрізняється: сфери застосування комп'ютерів стали більш комплексними, і вплив їхній на різні області діяльності зросло в зв'язку зі збільшенням темпів росту комп'ютерного прогресу. Однак багато менеджерів нехтують розвитком комп'ютеризації. По-перше, більш ніж у 50 % українських туристських компаній не розроблений комплексний план комп'ютеризації. Багато компаній не визначили адекватні короткострокові цілі, по яких можна було б оцінити прогрес окремих комп'ютерних проектів.
По-друге, діапазон програмного забезпечення, доступний багатьом компаніям, обмежений недостатньою підготовкою і слабкою ініціативністю менеджерів. Керівники турфірм це вже усвідомлюють і переходять до дій.
Наприклад, виконавчий директор туристської компанії „Вояж” говорить, що для найбільш ефективного використання комп'ютерних систем в майбутньому вже зараз необхідно підвищувати рівень професіоналізму менеджерів, а також більш повно інформувати їх про можливості того чи іншого програмного забезпечення.
Часто буває надзвичайно важко оцінити весь економічний потенціал спеціалізованих програм тільки тому, що ніхто не може сказати, як компанія існувала б сьогодні без комп'ютерів. Але було б важко і переконати керівництво багатьох компаній, що комп'ютер не має ніякого відношення до вигоди, що вони отримали [19].
Розглянемо ситуацію в аналізованій туристській компанії ТОВ „Тур-сервіс”, чия первісна комп'ютерна система управління ввійшла в дію приблизно три роки тому. У компанії комп'ютер тепер відіграє важливу роль у процесі управління.
Ось деякі з розв'язуваних задач:
· Об'єднання прогнозів обсягів продажів всієї агентської мережі. Дані прогнозів поєднуються по областях місцезнаходження агентств, маршрутам і т.д. Вони співвідносяться з результатами минулих років, щоб установити загальні тенденції для кожного напрямку діяльності. Вище керівництво фірми використовує цей аналіз у щорічному обговоренні бюджету.
· Планування щоквартальних нормативів для кожного офісу компанії. Ці плани коректуються щомісяця за допомогою звірення даних про обсяги продажів і звітів про кількість нереалізованих турів.
· Створення сукупних звітів про продуктивність праці. Крім забезпечення детальною інформацією щодо заробітної плати аналізується зміст роботи кожного співробітника - це неоціненна допомога в плануванні виробництва.
Вище керівництво компанії визнає заслуги комп'ютера в управлінні робочим потоком. Економія стала значною, оскільки знизився річний рівень витрат на оплату праці в результаті використання комп'ютерів.
Щоб одержати від співробітництва менеджерів із програмістами найбільш ефективний результат, потрібна ініціативність вищого керівництва. У дійсності досвідчені менеджери - це набагато краще джерело ідей, ніж комп'ютерні програми. Найбільш вигідні програми з'явилися в результаті співробітництва з технічним персоналом при вирішенні проблем з використанням:
· аналізу надійності комерційних прогнозів, виявлених лінійними менеджерами;
· єдиної системи реєстрації клієнтів і аналізу їхніх потреб;
· складання кривої реалізації туристського продукту й інтерпретації результатів спробної реалізації нового продукту;
· проектування потреб у кваліфікованих людських ресурсах, у навчанні кадрів;
· пошуку причин ротації персоналу.
Кожній компанії варто використовувати у своїй роботі вигідні комп'ютерні програми. Але при цьому необхідно враховувати, що кожна компанія має власні стратегію розвитку, систему управління і т.д. Тому програмне забезпечення повинне застосовуватися з врахуванням усіх специфічних факторів компанії. Природно, немає нічого дивного в тім, що комп'ютерна система, неприйнятна для однієї компанії, може ефективно використовуватися іншої.
Багато компаній вигідно використовують комп'ютери для прийняття рішень через імітаційні моделі. Наприклад, відома туристська компанія „Скайтер” сконструювала і використовувала комп'ютерну імітаційну модель, щоб оцінити відносну рентабельність різних ринків, можливості вкладення капіталу в новий продукт, деталізовану систему рахунків прибутків і збитків, засновану на цьому проекті.
Комп'ютерні методи продемонстрували також своє значення при аналізі ризику інвестицій. Аналіз ризику, що став більш точним завдяки комп'ютерам, довів важливість оцінки стратегічних планів за допомогою імітаційних моделей. Щоб використовувати цілком комп'ютерний потенціал, усе більша кількість керівників туристських організацій вважає за необхідне доповнювати штат менеджерів фахівцями - програмістами.
Безсумнівно, можливості комп'ютера коли-небудь усунуть потребу у великому штаті. Але чи зможе комп'ютер коли-небудь, оцінити стратегічні можливості чи приймати рішення - невідомо. Найбільш важливим фактором при цьому є гнучкість пристосування комп'ютерних систем до потреб менеджменту.
Практика показує, що створення різних комп'ютерних інформаційних систем може обернутися значними прибутками для компаній, навіть при високих витратах на експерименти. Але не слід упроваджувати програму у свою систему управління, попередньо не зваживши усі фактори, включаючи вартість навчання і перепідготовки персоналу чи оцінку ступеня ризику при застосуванні нововведень в областях, де виявлена найбільша ефективність застосовуваного програмного забезпечення [19].
Відомо, що туризм відноситься до високоліквідної галузі, тобто галузі зі швидкою віддачею. Однак, як показує українська практика, внесок туризму в національну економіку явно недостатній, що обумовлено не стільки слабкими інвестиційними можливостями переводу туризму на якісно новий рівень, скільки станом існуючої системи управління туристським підприємництвом.
Практика управління туристським бізнесом (та й іншими галузями) показує, що переважає менеджмент поточної ситуації, тобто оперативне управління з більшим чи меншим рівнем професіоналізму. Як правило, питання стратегічного розвитку і управління в керівників верхньої ланки не є пріоритетними, що негативно відбивається на ефективності поточного управління. Позитивний досвід використання стратегічного менеджменту процвітаючих фірм підтверджує сказане і підкреслює необхідність застосування стратегічного управління яке включає в себе, як невід’ємну частину напрацювання маркетингової стратегії на відповідному сегменті ринку, для підвищення ефективності туристської діяльності.
Оскільки туризм в Україні поки ще далекий від досконалості, а також у силу відсутності серйозних теоретичних і наукових основ самої туристської діяльності, в дипломній роботі зроблена спроба узагальнити практику стратегічного управління, виявити її основні принципи, прийнятні у визначеній мірі для всіх секторів туризму, а також виробити рекомендації з істотних проблем стратегічного менеджменту туризму. До них відносяться:
· формування маркетингової стратегії туризму, у процесі якої розкриваються три стратегії успішного росту, єдності як принципу корпорації;
· організація ефективності управління через механізми взаємодії і співробітництва, оцінку сучасного стану всесвітнього туристського бізнесу, нових інвестиційних концепцій;